Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
5.3. Загальні закономірності впливу на зміну психічних станів засуджених до позбавлення волі : Юридична психологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

5.3. Загальні закономірності впливу на зміну психічних станів засуджених до позбавлення волі


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 

Загрузка...

Причинна обумовленість психічних станів засуджених як зов-нішніми, так і внутрішніми чинниками відкриває перед працівни-ками установ виконання покарань перспективу впливу на зміну їх психічних станів. Перед вихователем постає завдання: знімати пси-хічні стани, які негативно впливають на процес виправлення засу-джених, підтримувати і викликати стани, що позитивно впливають на їх особистість. Мова, йде не про те, щоб ув'язнені взагалі не пе-реживали стани очікування, розкаяння совісті, туги, сумніву, від-чаю, безнадійності і т. ін. Без такої важкої внутрішньої боротьби втрачається і притупляється гострота самого факту позбавлення волі, а колонія дійсно може стати «рідною домівкою». Йдеться про те, щоб попередити виникнення повного відчаю, не допустити пе-реростання глибоких внутрішніх конфліктів у психічні зриви. У цьому полягає суть наукового підходу до управління психічними станами ув'язнених.

Узагальнення досвіду роботи установ виконання покарань пока-зує важливість спеціальної психологічної підготовки засуджених, яка полягає в активізації етичних почуттів, переконань і звичок ви-сокоморальної поведінки, а також у завчасному формуванні наста-новлення на сприйняття нових умов.

У результаті таких дій в ув'язненого формується психологічна готовність жити в нових умовах, яка забезпечує швидке його вклю-чення в суспільну (колективну) і виробничу діяльність без додатко-вої витрати енергії на подолання внутрішнього опору і напруги.

Для цілісного розуміння проблеми психологічної готовності її достатньо повно можна розкрити через Я-концепцію та смислові настановлення, ціннісні орієнтації суб'єкта.

У багатьох психологічних теоріях Я-концепція є одним із центральних понять. Разом з тим ще не існує ні її універсального визначення, ні єдності в теорії. Терміни, які одні автори вживають для визначення Я-концепції в цілому, інші використовують для по-значення її окремих елементів. За Р.Бернсом [1] Я-концепція пред-ставлена у вигляді ієрархічної структури. На її вершині розташову-ється глобальна Я-концепція, яка вміщує всі грані індивідуальної самосвідомості. Це струмок свідомості, або почуття особистої по-слідовності та неповторності. У ньому виділяються два елементи: Я-усвідомлююче та Я як об’єкт. Ці розмежування умовні, і станов-лять лише семантичну модель. В реальному житті елементи ці на-стільки сильні, що створюють єдине, практично нероздільне ціле. За визначенням Р.Бернса, глобальне Я — це центр особистості, його можна назвати послом внутрішнього боку особистості. Воно представляє душевні процеси, почуття, бажання, мету та інше. Глобальне Я включає всі пізнавальні, емоційні вольові функції та одночасно має свій образ світу, а також образ себе та са-морозуміння.

Образ себе, саморозуміння як образ світу та поняття світу — ре-зультат пізнавальної, практичної та творчої діяльності людини. Структуру глобального Я можна представити так: 1. Процесуальне Я. 2. Структурне Я. З.Образ світу та розуміння його. Всі складові глобального Я функціонально взаємопов'язані. Процесуальне Я сприймає, мислить, фантазує, забуває, згадує, вибирає та приймає рішення, діє, вчиться, здійснює контроль, ЩОСЬ ПІДСИЛЮЄ, ВІД 40-гось відмовляється, висловлює міркування про цінності. Це центр хвилювання, переживання та усвідомлення, це внутрішній простір, в якому ми застосовуємо наш повсякденний досвід.

Кожна складова становить собою певну відповідно обмежену тематику життєвих уявлень і її можна виразити як судження про себе, наприклад: «Я вмію, я пізнаю», «У мене є ( я маю)», «Яким я хочу бути» та інші. Кожна окрема складова в онтогенетичному роз-витку виникає поступово. Перш за все, утворюється основна вісь «Я є». Потім на неї можуть спиратися виникаючі утворення. Кожне окреме утворення має складний шлях розвитку, встановлюється структурна ієрархія. Кожна нова складова вміщує багато мізерних часток, і становить певну підтему життєвих уявлень, поєднання як