Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_2e924013d51c372ea79097352182c883, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
5.2. Класифікація психічних станів осіб позбавлених волі : Юридична психологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

5.2. Класифікація психічних станів осіб позбавлених волі


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 

Загрузка...

У сучасній психологічній літературі існує декілька підходів до класифікації психічних станів особистості. Можна пояснити певні види станів людини на основі класифікації основних станів вищої нервової діяльності, яку визначив I. П. Павлов. Але існує і чисто психологічна класифікація психічних станів.

Як же, спираючись на класифікацію І.П. Павлова, пояснювати психічні стани людини? Візьмемо збуджений загальний стан, який правомірно розглядати як афектний, такий, що ускладнює або ро-бить неможливим гальмівний процес. При такому стані нерідко людина втрачає над собою контроль, порушується її діяльність. Особливо небезпечно, якщо збуджений стан переходить у крайній ступінь — в афект. У багатьох ув'язнених загальний збуджений стан різкіше впадає в очі в перші дні арешту, після оголошення ви-року або прибуття в колонію. Нерідко збуджений загальний стан спостерігається і перед звільненням. Пояснення збудженому стану ув'язненого знаходимо в тому, що соціальне значення і сила таких подразників, як арешт, засудження, перебування в колонії, очікува-на свобода виключно великі, значущі. Існує відмінність збуджених загальних станів людини, яка вперше потрапила в місця позбавлен-ня волі, від збуджених станів рецидивістів — людей, які неоднора-зово побували в місцях позбавлення волі. Якщо у перших збудже-ний загальний стан викликається перш за все новизною і незвич-ністю подразника (один з ув'язнених виразив це так: «Мене досить було б провести по коридорах в'язниці, щоб я і внукам і правнукам замовив не ставати ніколи на злочинний шлях життя»), то у інших (рецидивістів) збуджений загальний стан викликається не тільки повторною дією подразника, а й небажанням гальмувати свою по-ведінку. Внаслідок цього розвиваються афектні комплекси, які по-рушують саморегуляцію особистості і роблять її підвищено небез-печною для суспільства.

В основі оптимального психічного стану, при якому діяльність людини, як мисленнєва, так і практична, найбільш продуктивна, — «нормальний, бадьорий стан» з рівновагою між збудливим і галь-мівним процесами (за вченням І.П. Павлова). Звичайно, про норма-льний, бадьорий стан людини в місцях позбавлення волі можна говорити тільки умовно. Вірніше було б назвати його станом вольо-вої активності і готовності добросовісною працею і чесним життям спокутувати свою провину перед суспільством. Цей стан відрізня-ється деякою підвищеною збудливістю при добре функціонуючих гальмівних процесах.

Наступний послідовний ряд перехідних станів пояснює стан розгубленості, депресію, стан апатії, безперспективності і безціль-ності свого життя, а також стани, що стоять на межі патології пси-хічної діяльності.

Першою фазою цього ряду — зрівняльною, при якій зрівнюєть-ся ефект сильних і слабких подразників, у зв'язку із стомленням кліток кори мозку, добре пояснюється, наприклад, спостережува-ний в ув'язнених депресивний стан, коли вони взагалі слабо реагу-ють на те, що їх оточує.

При парадоксальній фазі на сильні подразники людина реагує слабкіше, ніж на менш сильні. Відбувається це тому, що на даній фазі гальмівний стан поглиблюється, працездатність кори мозку знижується в порівнянні із зрівняльною фазою, і тоді сильні подра-зники виявляються надсильними, вони викликають в ослабленій нервовій клітині настільки сильні гальмівні процеси, що кора голо-вного мозку або зовсім не реагує на них, або дає дуже слабку реак-цію. Слабкі ж подразники продовжують викликати звичайну реак-цію, яка об'єктивно стає сильнішою, ніж реакція на сильний подразник. Хто працював з ув'язненими, той неодноразово міг спо-стерігати таку картину: на незначне зауваження вихователя або представника адміністрації ув'язнений реагує бурхливим спалахом, у той час коли таке сильне покарання, як поміщення в штрафний ізолятор залишає його абсолютно байдужим.

При подальшому розвитку гал