Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_d7d64766a7c46753f550f41f610f0efe, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
РОЗДІЛ 3 ПСИХОЛОПЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИННИХДІЙ 3.1. Особистісна мотивація злочинних дій : Юридична психологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

РОЗДІЛ 3 ПСИХОЛОПЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИННИХДІЙ 3.1. Особистісна мотивація злочинних дій


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 

Загрузка...

Злочинна дія — це категорія, яка служить інструментом юриди-чного аналізу, пізнання явищ злочинності в їхній психолого-правовій формі. Юрист виявляє такі компоненти в діянні суб'єкта, які свідчили б про наявність ознак складу злочину, передбачених тією або іншою кримінально-правовою нормою, тобто встановлює ознаки діяння, істотні з погляду закону. Іншу позицію займає пси-холог. Його основна мета — вивчити той психологічний механізм, що внутрішньо обумовлює і детермінує злочинну дію. Спираючись на юридичний аналіз, він досліджує психологічні передумови зло-чинної дії, їхній зв'язок з іншими особливостями особистості, а та-кож із зовнішніми факторами.

3 позиції психології злочинна дія являє собою специфічну фор-му того або іншого конкретного виду дії або діяльності.

Для того, щоб зрозуміти, що передує розгортанню антигромадсь-кої дії, необхідно насамперед проаналізувати потреби та мотиви, які визначають особистість до діяльності. У загальній теорії особистості розглядається співвідношення потреб і мотивів для з'ясування внут-рішнього механізму, який спонукає до дії. Однак при цьому залиша-ється ще не ясним, чим визначений сам вибір мотиву. Це питання має дві сторони: чому люди в певних ситуаціях діють так чи інакше? I чим вони керуються, коли вибирають саме даний мотив? Поняття, яке де-якою мірою пояснює вибір мотиву, є поняття соціальної настанови. Воно широко використовується в побутовій практиці при складанні прогнозів поведінки особистості. На життєвому рівні поняття соціаль-ної настанови вживається в значенні, близькому до поняття «відно-шення». Однак у психології термін «настанова» має своє власне зна-чення, свою традицію дослідження, і необхідно співвіднести поняття «соціальна настанова» із цією традицією.

Проблема настанови була спеціальним предметом дослідження в школі Д.М. Узнадзе. Зовнішній збіг термінів «настанова» і «соціальна настанова» призводить до того, що іноді зміст цих понять розгляда-ється як ідентичне. Тим більше, що набір визначень, що розкривають

зміст цих двох понять, дійсно схожий: «схильність», «спрямованість», «готовність». Разом з тим необхідно точно розвести сферу дії настано-ви, як їх розумів Д.М. Узнадзе, і сферу дії «соціальних настанов» [7].

Доречно нагадати загальноприйняте визначення настанови, дане Д.М. Узнадзе: «Настанова є цілісним динамічним станом суб’єкта, станом готовності до певної активності, станом, який обумовлю-ється двома факторами: потребою суб’єкта і відповідною об'єктивною ситуацією» [7]. Настроєність на поведінку для задово-лення даної потреби у даній ситуації може закріплюватися у випад-ку повторення ситуації, тоді виникає фіксована настанова на відмі-ну від ситуативної. На перший погляд начебто мова йде саме про те, щоб пояснити напрямок дій особистості в певних умовах. Однак при більш детальному розгляді проблеми з'ясовується, що така по-становка питання сама по собі не може бути застосовна в соціаль-ній психології. Запропоноване розуміння настанови не пов'язане з аналізом соціальних факторів, які детермінують антигромадську поведінку особистості, із засвоєнням індивідом соціального досві-ду, зі складною ієрархією детермінантів, які визначають саму при-роду соціальної ситуації, у якій особистість діє. Настанова в кон-тексті концепції Д. Узнадзе найбільше торкається питання реалізації найпростіших фізіологічних потреб людини. Вона трак-тується як несвідоме, що виключає застосування цього поняття до вивчення найбільш складних, вищих форм людської діяльності. Це ні в якій мірі не принижує значення розробки проблем на загально-психологічному рівні, так само як і можливості розвитку цих ідей щодо соціальної психології. Такі спроби робилися неодноразово.

Сама ідея виявлення особливих станів особистості, які пере