6.4. Етикет проведення офіційних прийомів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 

Загрузка...

Діяльність сучасних організацій характеризується все більшим роз-ширенням контактів, у тому числі й із закордонними партнерами. Міжна-родною практикою ділового етикету в таких випадках передбачене прове-дення офіційних прийомів, які сприяють більш тісному знайомству, кращо-му взаєморозумінню, обміну думками й інформацією.

Кожному офіційному прийому повинна передувати ретельна підгото-вка. Необхідно подумати, з ким познайомитися й про що поговорити, кого представити й т. д.

Існує кілька видів прийомів: «Келих шампанського» («Coupe de cham-pagne»), «Сніданок» («Lunch»), «Обід» («Dinner»), « Обід-Буфет» («Buffet Dinner»), «Вечеря» («Supper»), прийоми типу «А ля фуршет», «Коктейль», а також маленькі прийоми, «Кавовий або чайний стіл».

Прийоми підрозділяються на денні й вечірні. До денних — відносять-ся: «Келих вина» або «Келих шампанського», «Сніданок». Інші прийоми відносяться до вечірніх.

За правилами міжнародного етикету «Келих шампанського» або «Келих вина» починаються о 12 годині й закінчуються о 13 годині. На та-ких прийомах найчастіше подаються тільки шампанське, вина й соки, а як закуска — тістечка, бутерброди тощо. Цей вид прийому зручний тим, що займає мало часу й не вимагає складної підготовки. Прийом проходить сто-ячи. Форма одягу — повсякденний костюм або сукня.

«Сніданок» улаштовується в проміжку часу між 12 і 15 годинами. Найпоширеніший час — від 12.30 до 13.30. Сніданок триває годину-півто-ри, з яких 45–60 хвилин гості проводять за столом, а 15-30 хвилин — за ка-вою (кава, чай можуть бути подані за тим же столом або у вітальні). За сніданком

Модуль 6 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА І ПОВЕДІНКА СПІВРОБІТНИКІВ ОФІСУ

подають одну-дві холодні закуски, одну рибну або одну м’ясну страву, десерт. Під час збору гостей їм пропонується аперитив. По завершенню сніданку подають чай, каву. Пропонують коньяк і лікер. Форма одягу — повсякденний костюм або сукня (якщо форма одягу спеціально не вказу-ється в запрошенні).

Прийом типу «Коктейль» починають між 17.00 і 18.00. Тривалість прийому — дві години. Прийом проходить стоячи. На запрошенні вказу-ється час початку й закінчення прийому, наприклад, 17.00–19.00. Гості мо-жуть приходити і йти в будь-яку годину зазначеного часу. Нормальним вважається перебування на прийомі до півтори години.

Перші гості збираються протягом 15–30 хвилин. Прихід на прийом на початку й відхід з нього наприкінці прийнято вважати вираженням особли-вої поваги до господарів. Пізніше прибуття й ранній відхід (без поважних причин) розглядають як бажання підкреслити напружені стосунки з улаш-товувачами прийому.

Грубим порушенням етикету вважається прибуття на прийом співро-бітників представництв, фірм і т. д. пізніше свого керівництва. Роз’їзд гостей відбувається у зворотному порядку: першими їдуть керівники представ-ництв, фірм і т. д., а за ним у порядку старшинства інші співробітники цих організацій.

Господар і господиня на цих прийомах до початку всього прийому стоять біля входу, зустрічають і проводжають гостей. Крім того, господиня представляє знову прибулих тим з гостей, з якими вони не знайомі. Якщо господині немає на місці, то знову прибулий повинен знайти її, привітатися з нею, перш ніж вступити в бесіду з гістьми.

Якщо прийом улаштовується для обмеженого кола гостей, то на цих прийомах господар і господиня найменш зв’язані, вони не тільки зустріча-ють і проводжають гостей, але можуть більшу частину часу провести, роз-мовляючи з гостями.

Подають налиті в келихи коктейлі. Іноді влаштовується бар-буфет зі спиртними напоями.

На коктейльному столі немає ні тарілок, ні виделок, є тільки дере-в’яні або пластмасові палички. Можуть бути й міні-виделочки, за допо-могою яких беруть маленькі закусочні бутерброди — канапе (і фрукти з коктейлю).

Прийом типу «А ля фуршет» проводиться в ті ж години, що й прийом типу коктейль (17.00–19.00 або 18.00–20.00). Його формальна

Шевчук С. П., Скороходов В. А., Жуковська В. М. та ін. УПРАВЛІННЯ СУЧАСНИМ ОФІСОМ (ОФІС-МЕНЕДЖМЕНТ)

відмінність полягає в тому, що на прийомі «Коктейль» звичайно пода-ють більше напоїв і менше закусок, а на фуршетних прийомах напоїв подається не менше, а закусок пропонується значно більше. Сучасний етикет припускає сполучення цих прийомів. Гостям пропонують рясний вибір напоїв і сервірують фуршетні столи, заставлені різноманітними закусками.

З французької «А ля фуршет» (a la fourchette) означає «з виделкою», тобто на столі повинна бути закуска, яку можна брати тільки виделкою й немає їжі, яку потрібно різати ножем.

Стіл накривають скатертиною майже до підлоги (5–10 см. від підло-ги). Стіл повинен бути трохи вищим, ніж звичайно, щоб можна було їсти стоячи. Чарки й келихи для прохолодних і алкогольних напоїв ставлять ря-дами або трикутниками. Тоді відповідну пляшку ставлять у середину три-кутника. Тарілки ставлять одну на іншу в кінцях столу. Холодну закуску ставлять на середину столу, подалі від країв, які залишають вільними, щоб гості змогли поставити туди свої тарілки.

У великому приміщенні можна накрити кілька столів «а ля фуршет» кожний на 6-8 осіб. Після холодних закусок подають запечену їжу (жульє-ни). Можна також подавати гарячі сосиски, маленькі котлети. Після гаря-чої закуски гостей пригощають десертом — сиром із фруктами, желе, морозивом. Наприкінці прийому подають каву. Гості обслуговують себе самі. Офіціанти лише міняють тарілки, поповнюють спустілі страви, нали-вають напої й накладають морозиво.

Приходячи на такого роду прийом, треба, насамперед, розшукати гос-подаря й господиню, привітатися з ними. Йти дозволяється не прощаючись, ідучи із прийому, варто залишити в передній на спеціальній таці дві свої картки й картку дружини із загнутими куточками.

Форма одягу повсякденна — костюм або сукня, якщо інше не зазначе-но в запрошенні.

«Обід» (як і «Сніданок») відповідно до міжнародної практики є най-більш почесним видом прийому. Він звичайно проводиться в ресторані, починається в проміжку між 19.00 і 20.00. Гостям заздалегідь направляють запрошення.

Для запрошень використовують спеціальні бланки, виготовлені типо-графським способом. У бланках вписують прізвища й звання запрошува-них. Імена запрошених пишуть або друкують. Дружинам окремих запрошень не посилають, а в запрошенні чоловікам указують, що вони запрошуються із

Модуль 6 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА І ПОВЕДІНКА СПІВРОБІТНИКІВ ОФІСУ

дружинами. Запрошення завжди пишуть у третій особі, із уживанням фра-зи «маємо честь запросити».

У запрошенні рекомендується вказувати форму одягу. Крім того, у ньому вказують, якого роду відбудеться прийом — коктейль, чай, обід, і обов’язково позначають годину й місце, де відбудеться прийом. Якщо за-прошують на сніданок, обід, вечерю, унизу запрошення проставляють бук-ви R. S. V. P. (Repondez s’il vous plait), що означають прохання підтвердити прийняття запрошення.

Столи ставлять у вигляді букви «П» або «Т». При великій кількості гостей, коли їх важко розсадити, застосовують картки із прізвищами запро-шених. Картку поміщають напроти місця запрошеного ближче до центра столу, притуливши її до чарки й прикрасивши яким-небудь підходящим малюнком або маленькою гілочкою калини тощо.

Особливу увагу варто приділити розміщенню гостей за столом. Най-більш почесними вважаються місця біля господаря й господині. У прямо-кутного стола ці місця знаходяться у центрі довгих сторін одне напроти ін-шого. Розсаджуючи гостей, намагаються по можливості саджати чоловіків і жінок упереміж. Дотримуються й другого основного правила: подружні пари роз’єднують.

Урочистий прийом вимагає й парадної форми одягу. У цьому випадку на запрошеннях (у лівому нижньому куті) звичайно пишуть «White tie» (біла краватка, що означає — фрак) або «Black tie» (чорна краватка, тобто смокінг; «Evening dress» — вечірній одяг, що також означає фрак. Дами в таких випадках повинні бути у вечірніх туалетах. Одяг повинен бути стро-гого крою, неяскравих тонів, без дорогих ювелірних прикрас. Англійці на своїх запрошеннях іноді пишуть «Undress», (буквально — без одягу), що означає — бути в простому костюмі.

«Обід-буфет» є різновидом «Обіду». Оскільки цей вид прийому бере свій початок у Швеції, його ще називають «шведський стіл». Сер-віруючи стіл у вигляді буфетної стійки »по-шведськи», його помі-щають біля стіни або посередині кімнати, накривають широкою ска-тертиною, що звисає майже до підлоги. На середину столу ставлять холодні закуски, різні салати, печива, прохолодні напої. По краях сто-лу — чарки, келихи, закусочні тарілки, ножі й виделки. Наповнивши тарілку, гості розсідаються за маленькими столиками, на диванах, крі-слах і т. д. Спиртні напої виставляються на буфетних стійках, за яки-ми стоять офіціанти.

Шевчук С. П., Скороходов В. А., Жуковська В. М. та ін. УПРАВЛІННЯ СУЧАСНИМ ОФІСОМ (ОФІС-МЕНЕДЖМЕНТ)

«Вечеря» відрізняється від «Обіду» лише часом початку (21.00 і пізні-ше), а так само тим, що під час вечері не подають суп.

Діловий етикет дозволяє організовувати прийоми й у менш офіційній обстановці, запрошуючи гостей на каву або чай.

У всіх західноєвропейських країнах у діловому світі на прийомах ал-коголь сприймається досить умовно, тому настійно рекомендується стри-муватися й намагатися «випивати» якнайменше. Таких традицій, як «пити до дна» або «випити залпом», взагалі немає. Тому в спілкуванні із західни-ми менеджерами слід бути стриманим, адже знаходження в стані сп’яніння розглядається як дуже погана поведінка.

Що стосується тостів, то вони практикуються в цих країнах у меншо-му ступені, ніж у нас. Взагалі перший тост прийнятий вимовляти тільки пі-сля першої гарячої страви — за здоров’я тих, хто запросили або на подяку за запрошення. Пишномовних тостів — за мир і дружбу між народами кра-ще уникати.

У всіх західноєвропейських країнах при спілкуванні краще називати лю-дей за їхнім титулом, наприклад: «Пане міністр…» або «Пане секретар…» і т. п. Не називати такі титули, як, наприклад, доктор або директор, вважається не-чемним. Варто пам’ятати, що в Німеччині прийнято говорити «Пан доктор» плюс прізвище, а в Австрії й Швейцарії досить вимовити — пан доктор.

Найпоширеніші титули — «доктор», «магістр» або «дипломований ін-женер (випускник технічного вузу)». Так званих недипломованих інжене-рів (випускників технічних училищ) можна називати без титулів, тільки «пан» плюс прізвище.

Значна увага в міжнародному діловому етикеті приділяється візитній картці. У деяких західних країнах візитна картка замінює собою будь-який документ. Звичайна візитна картка виготовляється з білого паперу або тон-кого картону розміром 5x9 см. На візитній картці позначається ім’я, прі-звище (у нашій країні ще й по-батькові), посада, адреса організації, номери контактних телефонів, факсу, телекса, електронної пошти.

Обмін візитками відбувається звичайно відразу після представлення партнерів. Візитну картку беруть вказівними й великими пальцями обох рук, на секунду затримують на ній погляд, прочитавши зміст кладуть у візит ницю, нагрудну кишеню — зовнішню або внутрішню.

Під час переговорів варто покласти картки перед собою, розташувавши їх у такому порядку, в якому сидять партнери. У жодному разі не можна м’яти чужі візитні картки, робити на них позначки — це сприймається як неповага.

Модуль 6 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА І ПОВЕДІНКА СПІВРОБІТНИКІВ ОФІСУ

Візитними картками обмінюються не тільки при знайомстві, але й по-силають після ділового візиту, якщо відповідний візит з певної причини неможливий.

З візитками пересилаються подарунки, альбоми, книги, квіти тощо. На візитних картках, що надсилають в одному конверті кільком особам, що працюють в одній фірмі, у верхньому лівому куті кожної картки олівцем пишеться прізвище особи, якій вона адресована.

Іноді візитні картки надсилають замість листа, що висловлює подяку за запрошення в театр, на неофіційний сніданок, коктейль, фуршет тощо.

У таких випадках у лівому нижньому куті олівцем або чорнилом пишуться наступні літери латинського алфавіту (початкові літери фран-цузьких слів):

•          р. р. — висловлення подяки,

•          p. f. — поздоровлення,

•          p. f. n. a. — поздоровлення з новим роком,

•          p. f. c. — висловлення задоволення знайомством,

•          p. p. — заочне представлення,

•          р. р. с. — прощання у зв’язку з остаточним від’їздом, коли не нано-ситься прощальний візит. Візитні картки або особисто вручають адресатові, або залишають у

нього дома, за його відсутністю, або посилають із кур’єром або, що буває рідко, — поштою.

Правий верхній кут картки, завезеної особисто, загинається. Загин свідчить про те, що ми особисто залишили візитну картку, а це знак найбі-льшої поваги й поваги.

Вважається дуже грубим порушенням етикету, якщо загнуту картку доручають завезти кур’єрові або водієві.

На отримані картки необхідно надати відповідь своїми візитними кар-тками протягом двадцяти чотирьох годин.