2.1. Розвиток апаратних засобів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 

Загрузка...

Впровадження інформаційних технологій зробило колосальний вплив на організацію бізнесу відіграло вирішальну роль в забезпеченні управлін-ня всіма підрозділами підприємства.

У міру розвитку інформаційні технології (ІТ) набували все більше по-ширення у сфері бізнесу. Сукупність апаратних і програмних засобів, що використовувались для реалізації інформаційних технологій, стали назива-ти ІТ-інфраструктурою.

Шевчук С. П., Скороходов В. А., Жуковська В. М. та ін. УПРАВЛІННЯ СУЧАСНИМ ОФІСОМ (ОФІС-МЕНЕДЖМЕНТ)

У розвитку ІТ-інфраструктури виділяють наступні етапи:

•          централізована ІТ-інфраструктура;

•          архітектура «автономні ПК»;

•          клієнт-серверная архітектура;

•          Інтернет-комп`ютінг. З середини 60-х років електронно-обчислювальні машини починають

використовуватися в бізнесі. Це були великі, громіздкі і дуже дорогі ком-п’ютери, доступні обмеженому колу осіб. Розташовувалися вони в спеціа-льних приміщеннях — обчислювальних центрах. Користувачі одержували в своє розпорядження виносну клавіатуру і екран — термінал, який дозво-ляв вести діалог з центральним комп’ютером. При цьому термінал був тільки засобом для введення/виведення даних, а вся обчислювальна потуж-ність була зосереджена в центральному комп’ютері (мейнфреймі). Звідси і назва цього етапу — «централізована ІТ-інфраструктура».

У середині 70-х років з’явилися міні-комп’ютери. Міні-комп’ютерами назвали невеликі в порівнянні з мейнфреймами (і величезні в порівнянні з сучасними ноутбуками) відносно малопотужні комп’ютери, доступні за ці-ною невеликим фірмам або лабораторіям. Міні-комп’ютери були першим кроком на шляху до персональних комп’ютерів.

Міні-комп’ютери вперше дозволили навіть невеликим підприємствам впроваджувати електронні обчислювальні машини. А головне, підприємст-ва змогли використовувати їх у всіх підрозділах. Однак, при цьому всі ком-п’ютери в організації як і раніше продовжували працювати автономно, тоб-то не були об’єднані в мережу. До того ж електронно-обчислювальні машини як і раніше коштували дорого і тому використовувалися тільки корпоративними користувачами. Про те, що комп’ютер може бути отрима-ним для домашніх потреб, ще не було і мови.

На наступному етапі підприємства стали об’єднувати міні-комп’ю-тери між собою і розробляти програмне забезпечення (ПЗ), необхідне для їх взаємодії. В результаті з’явилися перші локальні обчислювальні мережі.

Слід зазначити, що на початку 70-х років (задовго до широкого вико-ристання Всесвітньої мережі) з’явилася безліч розробок, які широко стали застосовуватися тільки в 90-і роки на базі Інтернету. Серед них електронна пошта (е-mail) і адресний символ @ (1971), дистанційний доступ до ком-п’ютерів через телефонні мережі (1972), групові чат-конференції (1973) і завантаження файлів через протокол пересилання файлів FTP (1973).

Модуль 2 ЕЛЕКТРОННИЙ ОФІС

У середині 70-х почали з’являтися персональні комп’ютери.

У 1975 році в продажу поступив перший персональний комп’ютер ма-сового виробництва Altair 8800, який мав все необхідне і навіть був оснаще-ний інтерпретатором з алгоритмічної мови BASIC. Цей інтерпретатор був написаний Білом Гейтсом і Полом Аленом, засновниками корпорації Microsoft, офіційним днем народження якої вважається 5 вересня 1975 року.

Перший «персональний комп’ютер компанії IBM» IBM PC з’явився приблизно в цей же час, але коштував він дуже дорого і широкого поши-рення не набув. Персональним комп’ютером, що успішніше продається, у той час став Apple II, створений Стівом Джобсом і Стівом Возняком роком пізніше. Він збирався в буквальному розумінні в гаражі двох друзів з 1974 по 1976 рік, а потім ними була створена для його продажу і розвитку компанія Apple. Цей комп’ютер став надзвичайно популярним.

Перший комп’ютер, який успішно продавався, стає персональний IBM PC, що став родоначальником сучасних ПК. Він з’явився лише п’ять-ма роками пізніше — в 1981-у. Саме компанія IBM революціонізувала ком-п’ютерну індустрію «персоналок», показавши приклад розширюваної архі-тектури, званої також «відкритою», яка забезпечила користувачам можли-вість додавати всі нові і нові компоненти до їх комп’ютерів без заміни ці-лого пристрою. Тепер комп’ютер можна було перенести в будь-який відділ підприємства і поставити на робочий стіл кожному співробітнику. Тому початком ери ПК багато хто вважає саме 1981 рік.

Для вирішення проблеми обміну даними ПК стали об’єднувати в ме-режі. Персональні комп’ютери, об’єднані в мережі, стали називати робочи-ми станціями. Назву «сервер» (від англ. to serve — обслуговувати) одержа-ли комп’ютери, які надають іншим комп’ютерам в мережі певні послуги, наприклад зберігання даних. Комп’ютери, що використовують ці послуги, стали називати «клієнтами». Форма побудови ІТ-інфраструктури на основі взаємодії серверу і клієнтів на даному етапі стає основною. Аналогічно говорять про клієнтів і сервери на рівні програмного забезпечення.

Взаємодія додатків, при якій одна програма виконує роль клієнта, а інша — серверу, називається клієнт-серверною архітектурою.

Подальший розвиток мереж привів до того, що розрив між локальни-ми і глобальними мережами став поступово скорочуватися. З’явилися ме-режі масштабу міста, так звані Metropolian Area Networks (MAN), що за-ймають проміжне положення між глобальними Wide Area Network (WAN) і локальними Local Area Networks (LAN)

Шевчук С. П., Скороходов В. А., Жуковська В. М. та ін. УПРАВЛІННЯ СУЧАСНИМ ОФІСОМ (ОФІС-МЕНЕДЖМЕНТ)

 

На початку 1990-х років склалася нова інфраструктура — так званий Інтернет-комп’ютінг (Internet computing), спосіб побудови ІТ-інфраструк-тури, при якому виконання окремих функцій може рознести на територіа-льно видалені обчислювальні засоби з використанням інтернет-каналів.

Глобальні мережі (wide area networks, WANs) поєднують комп’ютери, що знаходяться на значній відстані один від одного, найчастіше — у різних точках земної кулі, що важливо для транснаціональних компаній, офіси яких знаходяться на території різних держав і країн.