Додаток З


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

МЕТОДИ ГЕНЕРАЦІЇ НОВИХ ІДЕЙ І ВИРІШЕННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ЗАВДАНЬ

«Мозковий штурм»

Виконується в групі. Існує декілька різновидів цього методу, у кожного з різновидів є свої позитивні сторони. Спільні правила про-ведення «мозкового штурму»:

Під час «мозкового штурму» не можна вступати в дискусію, спе-речатися і висловлювати критичні зауваження. Можна сміятися, висловлюючи божевільну ідею, але не можна сміятися над нею.

Все розслаблено і невимушено: дурних ідей не буває. Обов’язково всі ідеї, які були висловлені, записуються. Об’єднуйте ідеї. Немає моїх або твоїх ідей. Є наші ідеї. Спеціально підібрана музика і атмосфера, що допомагає вивіль-нити думки.

Телевізійна гра «Що? Де? Коли?» є класичним прикладом мето-ду «мозкового штурму».

Метод Дельфі

Метод збору інформації, що використовується для досягнення консенсусу експертів з певного питання. У цьому методі експерти беруть участь на умовах анонімності. Керівник за допомогою запиту-вальника подає ідеї по важливих моментах проекту, що відносяться до даного питання. Відповіді підсумовуються і повертаються експертам для коментарів. Консенсусу можна досягти за декілька циклів цього процесу. Метод Дельфі допомагає здолати необ’єктивність в даних і усуває надлишковий вплив окремих осіб на результат обговорення.

Метод анкетування Кроуфорда

Це письмовий варіант методу «мозкового штурму». Метод анке-тування дозволяє добитися анонімності учасників заходу. Його часто застосовують, коли є конфлікти в групі, що висуває ідеї. Конфлікти не дають виявитися творчому характеру «штурму». Письмові варіан-ти методу «мозкового штурму» можна проводити двома способами:

1. З використанням карток. У цьому випадку ідеї записуються на маленьких карточках і циркулюють серед учасників так, щоб

Додатки

можна було додати супутні ідеї або розширити раніше вислов-лену ідею, додаючи нові елементи. 2. З використанням стендів. У цьому випадку ідеї занотовують на дошках або стендах. Учасники ходять уздовж цих стендів, як в галереї, і додають супутні ідеї або розширюють вказані раніше ідеї, додаючи нові елементи.

Метод номінальних груп

Може трапитися так, що під час мозкового штурму найактивні-ший член ініціативної групи почне домінувати. Це може негативно відобразитися на результаті генерування ідей: потенціал групи може не виявитися. Ті, хто відчує себе обійденими, потім просто не брати-муть участі в реалізації вироблених рішень. Цю ситуацію враховує метод номінальних груп.

Мета методу — створити такі умови для проведення «мозкового штурму», щоб всі члени групи мали однакове право голосу при ви-робленні рішення. Для використання методу номінальних груп ви-конуються такі дії:

1.         Кожний учасник записує свою ідею на окремій картці.

2.         Всі подані ідеї потім переписуються на великий стенд і коротко обговорюються. Мета обговорення — з’ясувати суть кожної ідеї і виключити ідеї, що повторюються. На закінчення кожній ідеї на стендовому плакаті надається буквене позначення, почина-ючи з літери А.

3.         Наступний крок — індивідуальна робота. Із спільного списку ідей кожний член групи вибирає не більше п’яти ідей і записує їх на свою карту для ранжування. Кожній ідеї привласнюється буква із стенду. При ранжуванні ідей учасники привласнюють цим ідеям чисельні коефіцієнти, починаючи з 5 — для найваж-ливішої ідеї, аж до 1 — для найменш важливої.

4.         Лідер сесії далі збирає всі карти з ранжуваннями і переписує призначені ідеям ваги на плакат. Для кожної ідеї ваги підсумо-вуються. Спільна оцінка теж фіксується на стенді. Якщо ідея набрала найбільшу вагу. то вона вважається за найпріоритетні-шу ідею групи і береться за вирішення групи.

Діаграма Спорідненості

Цей метод має декілька назв. Його також називають KJ-мето-дом за ініціалами творця попередника даного методу японського

Додатки

антрополога Дзіро Кавакито. Мета методу — виявлення взаємозв’язків між окремими ідеями і рішеннями, які на перший погляд не мають ні-чого спільного.

Це досягається шляхом групування ідей і рішень та виявлення глибинних взаємозв’язків між отриманими групами. Використання даного методу вимагає творчого підходу і широкого кругозору учас-ників.

Рекомендації для складання діаграми Спорідненості:

1.         Учасники збираються в кімнаті з великою дошкою. Назва предмету обговорення пишеться великими буквами у верхній част ці дошки, переважно без використання спеціальних термі-нів і підкреслюється.

2.         Ідеї, що висуваються, або рішення визначаються методом «моз-кового штурму». Їх записують на спеціальних клейких карт-ках. Ці ідеї або рішення на картках треба формулювати корот-ко і лаконічно. У жодному випадку формулювання не повин не складатися з одного слова. Потім картки приклеюються до до-шки в довільному порядку.

3.         Не кажучи ні слова, без будь-якої дискусії, група повинна пе-ресувати картки по дошці так, щоб вийшли групи з взаємо-зв’язаними ідеями і рішеннями. Звичайна ситуація полягає в тому, що картки пересуваються вперед і назад багато разів, поки не займуть потрібних місць. Залежно від кількості ви-сунутих ідей вся процедура може зайняти годину або більше часу. Альтернатива полягає в тому, що, з одного боку, час мож-на обмежити, з іншого — цей час можна встановити достатньо тривалим (цілий робочий день, декілька днів, тиждень). Про-тягом всього цього часу учасники підходять до дошки і пере-сувають картки відповідно до їх внутрішніх переваг.

4.         Після закінчення процедури групування карток учасники екс-перименту обговорюють остаточну форму результату. З ураху-ванням отриманих пояснень, чому ті або інші картки опинили-ся на конкретних місцях, можливі ще додаткові переміщення карток. Спільне число отриманих груп не повинне перевищу-вати 5–10. Кожній групі дають назву. Великі групи можна по-ділити на підгрупи нижчих рівнів.

5.         Тепер можна накреслити діаграму спорідненості. Для цього виділені групи разом з назвами вписують у прямокутники.

Додатки

Прямокутники сполучають стрілками для зображення зв’язків між групами. 6. Завершальний етап — оцінка отриманої діаграми спорідненос-ті з урахуванням її подальшого використання. У групах (пря-мокутниках) містяться різні запропоновані вирішення даної проблеми. Ці рішення можуть впливати одне на одного. Тому в процесі вдосконалення запропоновані рішення проблеми по-винні розглядатися лише у взаємозв’язку.

ТРІЗ

У професійних винахідників на озброєнні знаходиться метод Генріха Альтшуллера. Аналізуючи патентні фонди, він виявив спіль-ні закономірності в основі багатьох винаходів. На цих законах він по-будував Теорію Вирішення Винахідницьких Завдань — ТРІЗ. Фахів-ці ТРІЗ стверджують, що ця теорія дозволяє:

– перейти від неясної і розпливчастої проблеми до конкретних завдань;

– вирішити ці завдання за допомогою певних прийомів і прин-ципів;

– отримати відразу декілька ідей, з яких можна вибрати якнай-кращі;

– зпрогнозувати і попередити проблеми.

Інженер, що володіє ТРІЗ, може ефективно удосконалювати тех-нічні системи. У педагога, який використовує ТРІЗ, діти вчаться із захопленням і без перевантажень освоюють нові знання. Сценарис-там і письменникам технології Розвитку Творчої Уяви (РТВ — роз-діл ТРІЗ) допоможуть розвинути сюжети творів, придумати неор-динарні фантастичні об’єкти. Бізнесмени, що володіють секретами ТРІЗ обходять конкурентів і підвищують свої доходи за рахунок ефективнішого використання ресурсів.

ТРІЗ універсальний інструмент вирішення нестандартних зав-дань в багатьох областях, зокрема в управління проектами.

Окрім вище згаданих методів, в кожній галузі знань є свої вузько профільні теорії, методи генерації нових ідей і вирішення нестандарт-них і винахідницьких завдань.

o o

ПРИКЛАД МЕНТАЛЬНОІ КАРТИ «МОЖЛИВОСТІ ПРОДАЖ»