3.1. Проектний аналіз


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Для обґрунтування доцільності реалізації кожний проект по-винен бути проаналізований за такими видами аналізу: техніч-ним, комерційним, фінансовим, екологічним, організаційним, соціальним, економічним, структурним, бюджетної ефек-тивності.

Технічний аналіз проекту дає змогу виявити техніко-економічні альтернативи; варіанти місцезнаходження об’єкта; масштаб і обсяг проекту; терміни реалізації проекту загалом і за фазами; доступність і достатність джерел сировини, робочої сили та інших необхідних ре-сурсів; місткість ринку для продукції проекту; витрати на проект з урахуванням непередбачених чинників; терміни виконання проекту. Перераховані завдання розв’язуються з дедалі більшою точністю на стадіях попереднього ТЕО, створення технічного та робочого проек-тів. У процесі технічного аналізу уточнюють кошторис і бюджет про-екту, а також фізичні й цінові непередбачені чинники, що спричиню-ють додаткові витрати.

Фінансовий аналіз передбачає дослідження витрат і результатів щодо інтересів конкретних організацій — учасників проекту, метою яких є отримання прибутку. Для фінансового обґрунтування проекту

Частина I. Основи управління проектами

використовують показник комерційної ефективності, що визначаєть-ся співвідношенням фінансових витрат і результатів, які забезпечу-ють необхідну норму прибутку. Цей показник розраховують як для проекту загалом, так і щодо окремих його учасників з урахуванням їхніх внесків у проект.

Реалізація кожного проекту супроводжується інвестиційною, операційною та фінансовою діяльністю. У межах кожного виду ді-яльності відбуваються приплив і відплив коштів. Різниця між надхо-дженням і відходженням коштів від інвестиційної та операційної ді-яльності в кожному періоді здійснення проекту називається потоком реальних грошей, а різниця між надходженням і відходженням ко-штів від трьох зазначених видів діяльності — сальдо реальних грошей.

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності містить такі статті прибутків і витрат, розподілених за періодами (кроками) роз-рахунку: а) земля; б) будівлі та споруди; в) машини, устаткування й передавальні пристрої; г) нематеріальні активи; д) загальні вкладен-ня (а + б + в + г); є) приріст оборотного капіталу; ж) всього інвести-цій (д + є). Знаком «—» позначають витрати (на придбання активів і збільшення оборотного капіталу), знаком «+» — надходження (від продажу та зменшення оборотного капіталу).

Потік реальних грошей від операційної діяльності містить такі стат ті прибутків і витрат: а) обсяг продажів; б) ціна; в) реалізація (ахб); г) позареалізаційні прибутки; д) змінні витрати; е) постій-ні витрати; є) амортизація будівель; ж) амортизація устаткування; з) відсотки за кредитами; и) прибуток до сплати податків; і) податки та збори; ї) чистий прибуток (и — і); й) амортизація (є + є); к) чисті надходження від операції (ї + й); л) прибуток до сплати податків: для проекту (в + г — д — е — є) та реципієнта (в + г — д — е — є — ж).

Потік реальних грошей від фінансової діяльності містить такі статті припливів і відпливів: а) власний капітал (акції, субсидії та ін.); б) короткострокові кредити; в) довгострокові кредити; г) пога-шення заборгованостей за кредитами; д) виплата дивідендів; е) саль-до фінансової діяльності: для проекту (а + б + в — г) та реципієнта (а + б + в — г — д).

Чиста ліквідаційна вартість об’єкта (чистий потік реальних гро-шей на стадії ліквідації проекту) містить такі статті: а) ринкова вар-тість (підсумок незалежної оцінки); б) витрати (відповідні статті

Тема 3. Обґрунтування доцільності проекту

операційної діяльності); в) наявність амортизації (відповідні стат-ті операційної діяльності); г) балансова вартість на етапі ліквідації (стаття «б» інвестиційної діяльності); д) витрати з ліквідації; е) при-буток від приросту вартості землі (а — г); є) операційні прибутки або збитки (а — г — е); ж) податки; з) чиста ліквідаційна вартість (а — ж).

Завдання комерційного аналізу — оцінити проект щодо кінцевого споживання пропонованої проектом продукції чи послуг. У найзагаль-нішому вигляді це завдання можна розв’язати за допомогою маркетин-гу, вивчення джерел і умов одержання ресурсів, виробництва та збуту. Комерційний аналіз дає змогу відповісти на такі питання: на якому ринку продаватиметься продукція; чи достатня місткість ринку, щоб не впливати на ціну продукції; який може бути цей вплив; яка життєздат-ність проекту за нової ціни; яку частку загальної місткості ринку може забезпечити пропонований проект; продукція призначена для експорту чи для споживання всередині країни; які кошти потрібні для просуван-ня продукції на ринок; які резерви слід передбачити для фінансування маркетингу; чи достатньо каналів поширення продукції та ін.

Екологічний аналіз виявляє, які потенційні збитки може завдати проект навколишньому середовищу, а також визначає заходи, необ-хідні для пом’якшення чи запобігання цим збиткам.

Мета організаційного аналізу — оцінити організаційні, правові, політичні та адміністративні умови, в яких має реалізуватися й екс-плуатуватися проект, а також сформувати необхідні рекомендації щодо менеджменту, організаційної структури, планування, комплек-тування і навчання персоналу, координації діяльності та загальної політики. Основні завдання організаційного аналізу:

– визначення завдань учасників проекту згідно з чинним законо-давством і підзаконними актами;

– оцінка сильних і слабких сторін учасників проекту щодо мате-ріально-технічної бази, кваліфікації, фінансового становища;

– оцінка можливого впливу законів, політики та інструкцій на проект, зокрема щодо захисту навколишнього середовища, за-робітної плати, цін, державної підтримки, зовнішньоекономіч-них зв’язків;

– розробка заходів усунення слабких сторін учасників проекту, виявлених під час аналізу, а також зниження негативних впли-вів оточення проекту (законів, політики);

Частина I. Основи управління проектами

– розробка пропозицій щодо підвищення ефективності проекту.

Соціальний аналіз зосереджує увагу на таких питаннях: соціо-культурних і демографічних характеристиках населення в регіоні ре-алізації проекту (кількісна та соціальна структура); організації насе-лення в цьому регіоні, зокрема наявності робочої сили; прийнятності проекту для місцевої культури; стратегії забезпечення виконання необхідних зобов’язань перед групами населення й організаціями, що мають користуватися результатами проекту чи підпадають під його вплив. Мета соціального аналізу — скласти план реалізації проекту, прийнятний для його користувачів. У більшості випадків соціальні результати проекту піддаються вартісній оцінці та включаються до складу загальних витрат і результатів проекту в межах визначення економічної ефективності проекту.

Аналіз бюджетної ефективності проекту показує вплив ре-зультатів здійснення проекту на доходи й витрати його бюджету. Бю-джетний ефект для кожного етапу здійснення проекту визначається як перевищення доходів бюджету проекту над витратами у зв’язку з його здійсненням. Інтегральний бюджетний ефект розраховується як сума дисконтованих річних бюджетних ефектів або перевищення ін-тегральних доходів бюджету над інтегральними витратами. На основі показників річних бюджетних ефектів визначають також додаткові показники бюджетної ефективності проекту — індекс бюджетної до-хідності, внутрішню норму бюджетної ефективності та термін окуп-ності бюджетних витрат.

Економічний аналіз вивчає проблему ефективності проекту з позиції суспільства загалом, для якого з певних причин ціни купів-лі (наприклад сировини) і продажу продукції проекту не завжди є прийнятними щодо витрат і вигод. Екологічні й соціальні наслідки проекту (так само з відомих причин) більшою мірою цікавлять сус-пільство загалом, ніж організації, що беруть участь у проекті. Еко-номічний аналіз здійснюють тоді, коли замовником проекту чи його інвестором є держава. Зрозуміло, що економічний аналіз може пе-редбачати оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації проекту, а також аналіз витрат, пов’язаних із соціальними захода-ми та охороною навколишнього середовища. Показники народно-господарської економічної ефективності відбивають ефективність проекту щодо вимог народного господарства загалом, а також реТема 3. Обґрунтування доцільності проекту

гіонів, галузей, організацій і підприємств, що беруть участь у його реалізації.

Порівняння різних проектів і вибір кращого з них здійсню-ють за показниками їх інтегрального народногосподарського еко-номічного ефекту.