1.7. Цілі, результати і стратегія проекту


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Емпіричні факти показують, що організації досягають значно кращих результатів за проектним підходом, ніж за традиційними робочими методами, оскільки проекти реалізують обрану ними стра-тегію розвитку. Перевершуюче стратегічне лідерство організації, усередині якої виник проект і на користь якої він здійснюється, стає можливим саме завдяки проектам, які є інструментами забезпечення їх організаційної переваги.

Без добре розроблених місії, стратегії, цілей організації немож-ливо правильно визначити все вище перераховане стосовно проектів, які здійснюються в організації, а це є необхідним для оцінювання ре-зультатів проекту (рис. 1.17).

Відомо, що проекти ініціюються як наслідок виникнення потре-би в них. Потреби — це необхідність для людини таких умов, що за-безпечують її існування і самозабезпечення, зокрема економічні по-треби виступають основою діяльності людей. Потреби виступають як ідеальний внутрішньо спонукальний мотив їхньої діяльності.

Потреба є усвідомленою індивідом необхідністю в певних ду-ховних, матеріальних благах та послугах.

Як відомо, потреби формуються в силу появи певної проблеми.

Проблема (др.-грец. лрорХгцаа ) — положення, умова чи пи-тання, які невирішені або небажані.

Зазвичай природа проблеми така, що вимагається відповідь чи рішення проблеми.

 

Частина I. Основи управління проектами

Рис. 1.17. Схема проектної реалізації майбутнього стану організації

Добре визначена проблема потребує чіткого формулювання, по-яснень щодо її можливих компонентів, локалізації її головного еле-менту, який, власне, й створює проблему. Постановка проблеми — перший крок на етапі розробки проекту.

Визначення проблеми здійснюється через такі етапи:

Вибір проблеми.

Для вибору проблеми використовується аналіз потреб бенефіціа-ріїв (вигодоотримувачів, з лат. beneticium — благодіяння) проекту та самої організації за критеріями, які відображають цінності та префе-ренції людей, які відповідальні за вибір проблеми або беруть участь у цьому процесі. Це дозволяє розумно обрати пріоритети та серед

Тема 1. Загальна характеристика управління проектами

безлічі проблем сьогодення вибрати одну (або кілька), на вирішення яких і будуть спрямовані проекти організації.

Аналіз проблеми.

Організація повинна проаналізувати і виробити певне бачення проблеми та стратегію її вирішення. Для аналізу проблем викорис-товується метод аналізу силового поля проблеми (force field analysis), який описано в Додатку В.

Визначення альтернативних варіантів її вирішення.

Відбір найкращого варіанту.

На цьому етапі відбувається усвідомлення місії, стратегії, ці-лей та завдань проекту.

Місія проекту формулюється, виходячи з цілей проекту, врахо-вуючи їх вигоди для різних учасників проекту, а також для його зов-нішнього оточення.

Місія — це генеральна ціль проекту, яка визначається кінце-вими результатами проекту, набором задоволених потреб та су-купністю споживачів.

По суті, місія є описом того, як добре буде кожній залученій в про-ект людині при його успіш ному завершенні. Добре складена місія — це опис бачення, яке повинно виникнути при згадуванні про проект. Розробка тексту місії — це особливе мистецтво. Зазвичай, проводять «мозковий штурм» з командою управління проектом, а також запро-шеними консультантами.

З місії проекту випливає стратегія проекту — головний напрямок дій для отримання результатів проекту, які визначені цілями.

Стратегія проекту це спільне бачення шляху досягнення цілей.

Стратегія піддається перегляду на різних проміжках часу (на-приклад, на стадії розробки системи життєвого циклу, під час життє-вого циклу проекту і на кожній з його фаз), а також в певних сферах проекту, наприклад, таких, як закупівлі.

Одним з визначальних чинників, який впливає на досягнення успіху в управлінні проекту, є правильна постановка цілей. Будь-який

Частина I. Основи управління проектами

проект, як і всяка осмислена діяльність, завжди має хоча б одну ціль. Проте набагато частіше в проекті задається декілька цілей з відповідни-ми пріоритетами, які необхідно усвідомлювати всім учасникам про-екту.

Цілі проекту — бажані результати дій, що вирішують постав-лену проблему, і які повинні бути досягнуті в ході реалізації про-екту.

Зазвичай на практиці виділяють три рівні пріоритетів цілей про-ектів:

1.         Основні цілі проекту. Мають бути досягнуті для того, щоб про-ект вважався успішно реалізованим.

2.         Необхідні цілі. Їх потрібно досягти в ході реалізації проекту, проте при виникненні ускладнень ними можна частково по-жертвувати.

3.         Бажані цілі. Їх було б бажано досягти при здійсненні проекту.

Необхідні і бажані цілі називають ще допоміжними цілями про-

екту.

Також цілі проекту розділяють на явні і неявні. Зазвичай явні цілі вказують в таких проектних документах, як опис змісту проекту і його місії. Однак деякі з явних цілей проекту можуть бути внутріш-німи цілями однієї із сторін і кон фіденційними (наприклад бюджетні цілі замовника). Про неявні цілі проекту говорять набагато рідше. За-звичай вони виникають як необхідний наслідок декларованих цілей, різних обмежень тощо. Часто це цілі, які не були визначені, оскільки не були очевидні заздалегідь. Неявні цілі дуже важливі, і необхідно виявити їх якомога раніше при плануванні проек ту або на початко-вих етапах реалізації.

Часто для досягнення цілей проекту необхідне виконання дея-ких додаткових умов. Такі умови називають критичними чинниками успіху. Якщо не дотриматись хоч б одного з них, проект не можна вважати успішним. Корисно буває задати для кожного чинника кіль-кісне значення, яке називають показником ефективності.

Наприклад, якщо ціль проекту — підвищити задоволеність клі-єнтів в магазині, то показником ефективності може бути підви-щення швидкості обслуговування покупців на 30%.

Тема 1. Загальна характеристика управління проектами

Відповідно до цілей проекту визначаються його завдання. Але треба мати на увазі, що ціль і завдання — різні речі. Для конкретизації цілей їх треба визначити і описати результати, які отримає замовник (споживач) після завершення проекту.

Результати проекту відображають те, що отримає замовник.

Результати проекту досягаються через розв’язування завдань проекту.

Завдання — це комплекс намічених цілей, які мають бути до-сягнуті проектом (програмою, портфелем) з метою надання очіку-ваних проектних вигід зацікавленим сторонам.

Одне завдання — крок на шляху до мети. Завдання має давати відповіді на такі запитання:

1.         ЩО та НАСКІЛЬКИ відчутно повинно бути зміненим?

2.         ДЛЯ КОГО ці зміни, ДЕ і КОЛИ вони відбудуться?

Існує два типи завдань: завдання, які створюють продукт, та за-вдання, які збільшують потенціал (productive and capacity (з англ., здатність) building):

Завдання, які створюють продукт (productive) — результат тако-го завдання — або наявний продукт (книга, будівля, консультаційний центр тощо), або дані, які можна статистично перевірити (кількість відвідувачів консультаційного центру, кількість будівель підключе-них до системи водопостачання тощо).

Завдання, які збільшують потенціал (capacity building) — їхнім результатом є нематеріальний продукт, наприклад поліпшення знань (новий рівень освіти, нові навички, нова інформація). Ці завдання ви-мірюються через спостереження, індивідуальні інтерв’ю, опитувальні листи. Деякі завдання цього типу можуть бути статистично обчис-лені (наприклад кількість перенавчених викладачів за програмою запровадження телекомунікаційних технологій в освітньому проце-сі, які створили власні дистанційні курси). Обчислення результатів таких завдань повинно враховувати не тільки кількість перенавчених людей, а й кількість людей, які дійсно використовують набуті знання, роблять те, чому їх навчили.

Частина I. Основи управління проектами

Курка і свиня вирішили організувати закусочну, де подавали б яєчню з беконом.

Водночас між співзасновниками роз-горілася суперечка про те, хто більше за-лучений в процес створення страви.

– Я залучена — сказала курка — адже я постачаю свої яйця для страви.

– А я приречена — сказала свиня — адже бекон даю я.

Едвард Йордан