5.6.1. Облік витрат на рекламу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

Витрати на рекламу є важливою складовою витрат торго-вельної діяльності. Ці витрати можуть досягати значних розмірів, адже зрозуміло: чим більше витрачається коштів на рекламу, тим, як правило, більше покупців відвідують торговельні заклади, а це сприяє збільшенню обсягів продаж. Згідно із Законом Украї-ни «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-АР під рекламою ро-зуміють спеціальну інформацію про осіб або продукцію, яка по-ширюється у будь-якій формі і будь-якими способами з метою прямого або опосередкованого отримання прибутку.

Рекламодавець, тобто замовник реклами, може виготовляти і поширювати рекламу самостійно, а може звернутися за допо-могою (звичайно, за певну плату) до спеціалізованих виробників та поширювачів реклами — рекламних агенств і т. ін.

Закон про рекламу поділяє її на такі види: реклама на радіо і телебаченні; в друкованих засобах масової інформації; з вико-ристанням телефонного та документального електрозв’язку; зов-нішня; внутрішня; на транспорті; соціальна рекламна інформа-ція. У кожного виду реклами є відповідні рекламоносії — газети, журнали, стенди, муляжі, щити тощо. Крім того, підприємства можуть проводити й інші великомасштабні рекламні заходи:

—        поширювати рекламні видання (каталоги, листівки, бро-шури, афіші, прейскуранти і т. ін.);

—        приймати участь у виставках і ярмарках;

—        організовувати прийоми, презентації, свята;

—        дарувати рекламні подарунки.

Рекламодавець повинен враховувати особливості рекламу-вання деяких видів продукції, встановлені законодавством: лікарських засобів; виробів медичного призначення; методів профілактики, діагностики і лікування; алкогольних напоїв і тютюнових виробів; зброї та деяких інших. Підприємство може бути притягнуто до суворої відповідальності за поширення недо-стовірної за змістом реклами.

Рекламоносії поділяють на два види:

1) такі, які можуть бути оприбутковані рекламодавцем як матеріальні цінності (брошури, прайс-аркуші, подарунки з лого-типами, рекламні щити тощо);

 

Особливості обліку в торгівлі

2) такі, які оприбуткувати неможливо (реклама у газеті, на транспорті, витрати на проведення прийомів і презентацій, участь у виставках і т. ін.).

Деякі матеріальні рекламоносії у процесі проведення рек-ламних заходів рекламодавець може або ж залишити у своїй влас-ності, або ж подарувати потенційним покупцям (клієнтам).

Таким чином, порядок відображення в обліку витрат на рек-ламу у рекламодавця залежить від того, хто виготовляє і розмі-щує рекламу, як укладено договір, чи є рекламоносії для нього матеріальними цінностями та чи залишаються вони у його влас-ності для тривалого використання, чи витрачаються одноразово або передаються безкоштовно (даруються). Порядок відображення в обліку витрат на рекламу наведено у табл. 5.27.

Таблиця 5.27

Бухгалтерські проведення з обліку витрат на рекламу

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки

 

           

            Дебет  Кредит

            1. Реклама на радіо, телебаченні, в газеті, журналі і т. ін. (без повернення замовнику рекламоносіїв)                       

1          Проведена передоплата за послуги з розробки рекламного макета та його публікацію в газеті (показ на телебаченні і т. ін.)    371      311

2          Відображено суму податкового кредиту з ПДВ    641      644

3          Виконано замовлення на рекламу (отримана послуга)   93        685

4          Списано розрахунки за податковим кредитом з ПДВ     644      685

5          Відображено суму податку з реклами        93        685

6          Проведено взаємозалік передоплати у погашення заборгованості виробнику реклами         685      371

            2. Облік виготовлення рекламоносіїв, що враховуються як матеріальні цінності                   

7          Проведена передоплата виробнику рекламної продукції            371      311

8          Відображено суму податкового кредиту з ПДВ    641      644

9          Одержано від виробника рекламну продукцію:

з терміном використання більше одного року (стенди,

щити, муляжі тощо)

з терміном використання до одного року для одноразового використання     152 106

22 209 685 152 685 685

10        Списано розрахунки за податковим кредитом з ПДВ     644      685

11        Відображено суму податку з реклами        93        685

12        Проведено взаємозалік передоплати у погашення заборгованості виробнику рекламної продукції  685            371

 

 

 

Продовження табл. 5.27

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки

 

           

            Дебет  Кредит

13        Нараховано амортизацію рекламних засобів довгострокового використання 93        131,132

14        Списано вартість рекламних засобів, які обліковувалися у складі МШП та виробничих запасів       93            22,209

            3. Облік виготовлення і розміщення реклами власними силами                      

15        Списано витрати на виготовлення рекламної продукції власними силами     23        20, 66, 65 та ін.

16        Оприбуткована рекламна продукція, виготовлена власними силами на підприємстві і віднесена до: необоротних активів

МШП виробничих запасів   152 106

22 20   23 152 23 23

17        Списано власну рекламну продукцію, використану за призначенням 93        20, 22

18        Нараховано знос рекламної продукції довгострокового використання 93        131

19        Відображено суму податку з реклами        93        641

            4. Безоплатне роздавання товару в рекламних цілях                  

20        Списано вартість товару, розданого безоплатно 93        281

21        Відображено суму ПДВ на вартість безоплатно розданого товару        93        641

22        Відображено суму податку з реклами        93        641

Можливі й інші варіанти виготовлення та розміщення рек-лами, а відтак, і її обліку.

5.6.2. Порядок визначення і відображення в бухгалтерському обліку природного убутку та понаднормативних нестач товарів

Прирордний убуток — це втрата товарно-матеріальних цінно-стей при їх транспортуванні, зберіганні та реалізації внаслідок впливу на них об’єктивних природних факторів (усушка, випа-ровування, вивітрювання, розпил, витікання, розбивання і т. ін.). Держава з метою контролю і певного регулювання подібних явищ встановила норми таких витрат та інструкції по їх застосуванню. Загальним для всіх цих документів є положення про те, що підста-

 

Особливості обліку в торгівлі

вою для списання товарів внаслідок природного убутку є їх не-достача, виявлена при прийманні, реалізації та при проведенні інвентаризації. Якщо ж такої недостачі товарів не виявлено, то розмір природного убутку не визначають і затверджені норми не застосовують.

Розглянемо особливості виявлення природного убутку то-варів на різних стадіях їх руху та його відображення в обліку.

Приймання придбаного товару від постачальника здійсню-ють посадові особи, уповноважені на це керівником торгового підприємства-одержувача. Приймання товару проводять за кіль-кістю і якістю. При прийманні товару за кількістю порівнюють кількість фактично одержаного товару з кількістю, вказаною у супровідних документах постачальника. Якщо виявлено розход-ження між фактично одержаною і задекларованою постачальни-ком кількістю товару, складають акт про недостачу (лишки) то-вару. Акт повинні підписати всі члени комісії, що були задіяні при прийманні товару за кількістю (бажано за участю представ-ника постачальника). Керівник підприємства-одержувача пови-нен розглянути і затвердити акт не пізніше наступного робочого дня після його складання. Якщо при прийманні товару виявлено недостачу, що перевищує норми природного убутку, постачаль-нику в установленому порядку пред’являється претензія. При прийманні товару, доставленого власним транспортом, недоста-ча понад норми природного убутку відноситься за рахунок мате-ріально відповідальної особи, що супроводжувала вантаж і забез-печувала його схоронність. Сума стягнення при цьому буде пе-ревищувати облікову вартість понаднормативної недостачі това-ру. Її визначають за методикою, затвердженою постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116, використовуючи формулу:

(5.8) Рз = /(Бв — А) Іінф + ПДВ + Азб/ 2,

де Рз — розмір стягнення (відшкодування) збитку;

Бв — балансова ( облікова) вартість на момент виявлення факту крадіжки, недостачі, знищення ( псування) матеріальних ціннос-тей;

А — сума амортизації (для необоротних активів, що були ра-ніше в експлуатації), нарахована на зіпсовані цінності;

Іінф — загальний індекс інфляції;

ПДВ — сума ПДВ з облікової вартості товару;

Азб — сума акцизного збору (на підакцизні товари). П(С)БО 9 «Запаси» передбачено, що понаднормативні втрати (недостачі) запасів при придбанні не включають до їх первісної

 

 

 

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1          Одержано на склад товар від постачальника, перевезений власним транспортом (за вирахуванням недостачі): купівельна вартість товару без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ      281 641           631 631            4900 980

2          Відображено втрату товару при транспортуванні в межах норм природного убутку (тільки на суму): купівельна вартість товару без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ 281 631           631 631           25 5

3          Списано недостачу товару понад норми природного убутку: купівельна вартість товару без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ одночасно запис на забалансовому рахунку        947 947 072    631 631           75 15 90

4          Віднесено на винувату матеріально

відповідальну особу суму відшкодування

недостачі товару понад норми природного

убутку

Рз = /(75 – 0) 1,004 + 15 + 0/ 2 = 180,60 грн

Одночасно запис на забалансовому рахунку        375      716

072      180,60 90

5          Відображено суму заборгованості перед бюджетом – різницю між сумою стягнення з винуватої особи та обліковою вартістю недостачі товару (180,60 – 90) = 90,60 грн        716      642      90,60

У деяких випадках нормативними документами затверджено норми природного убутку товарів окремо для пунктів реалізації (магазинів і т. ін.) та окремо для складів і баз як місць тривалого зберігання товарів. Необхідно звернути увагу на те, що до таких складів і баз не належать підсобні приміщення пунктів реалізації

 

Особливості обліку в торгівлі

 (кладові, підвали тощо). Але якщо товари у торговій залі і у підсоб-ному приміщенні знаходяться на відповідальному зберіганні різних осіб, то наказом керівника підприємства необхідно роз-поділити загальну норму природного убутку на реалізований то-вар між окремими матеріально відповідальними особами та зав-часно ознайомити їх з цим наказом.

Недостачу товарів у пунктах реалізації виявляють, як пра-вило, при проведенні інвентаризації. У міжінвентаризаційний період усі втрати товару (псування, бій і т. ін.) при реалізації товарів у підприємствах роздрібної торгівлі оформлюють про-міжними актами і знищуються комісією після затвердження та-кого акту керівником підприємства. Акти на втрати та знищення бою товарів зберігаються у матеріально відповідальної особи і передаються у бухгалтерію разом з інвентаризаційними описа-ми. При проведенні інвентаризації підраховують загальну суму втрат (бою) товарів, оформлену проміжними актами, і списують в межах норм природного убутку.

Норми природного убутку товарів є граничними і застосо-вуються лише у тих випадках, коли під час перевірки фактичної наявності товарів була виявлена їх недостача порівняно з обліко-вими залишками. Отже, природний убуток товарів, виявлений при інвентаризації, списують з матеріально відповідальної особи у фактичних розмірах, але не вище встановленої норми. Недо-стачі списують з матеріально відповідальних осіб за обліковими цінами. Враховуючи, що у роздрібній торгівлі товари облікову-ють за цінами продажу, а на витрати підприємства списують не-достачі за цінами придбання (без торгової націнки), то різницю між оцінками товару за ціною продаж і ціною придбання відно-сять за рахунок торгової націнки.

При визначенні розміру природного убутку в межах вста-новлених норм для підприємств роздрібної торгівлі до роздріб-ного товарообороту не враховують товари:

—        відпущені іншим магазинам, філіям магазину, які ведуть окремий облік матеріальних цінностей, а також продані у по-рядку дрібного опту;

—        повернені постачальникам або передані на переробку;

—        списані за актами як непридатні внаслідок поломки, псу-вання, зниження якості, пошкодження тощо.

Встановлений з урахуванням всіх вимог нормативних доку-ментів природний убуток товарів та їх понаднормативні втрати при зберіганні і реалізації у бухгалтерському обліку відносять до операційних витрат підприємства (табл. 5.29).

 

 

 

Таблиця 5.29

Відображення в обліку недостачі товарів при їх реалізації

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1          Списана фактична собівартість недостачі товарів (без суми торгової націнки): у межах норми природного убутку понад норму природного убутку      902 947           282 282           42 126

2          Списана торгова націнка на вартість недостачі товару   285      282      72

3          Скориговано суму податкового кредиту з

ПДВ на недостачу товарів понад норми

природного убутку

(126 0,2) = 25,20 грн

Одночасно на забалансовому рахунку

відображають суму втрат

(126 + 25,2) = 151,20 грн     947 072           641      25,20 151,20

4          Віднесено на винувату матеріально

відповідальну особу суму відшкодування:

сума відшкодування, що підлягає віднесенню

на винувату особу

(126 + 25,2) 2 = 302,40 грн

сума, що підлягає сплаті до бюджету

302,4 – 151,2 = 151,20 грн

Одночасно запис на забалансовому рахунку        375 716           716

642 072           302,40

151,20 151,20

5          Погашено суму збитку готівкою                       301            375          302,40

6          Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування та фактичними втратами підприємства від понаднормативної недостачі товарів   642      311      151,20

Аналогічно відображають в обліку недостачу товарів у ме-жах норм природного убутку, виявлену при їх інвентаризації у місцях тривалого зберігання (на складах, базах і т. ін.).

5.6.3. Облік операційних витрат торговельного підприємства та визначення фінансових результатів

Крім витрат, пов’язаних з придбанням товарів, що склада-ють їх собівартість, торгові підприємства несуть витрати, пов’я-зані з реалізацією товарів та іншою господарською діяльністю.

 

Особливості обліку в торгівлі

Отже, усі витрати торговельного підприємства можна умовно поділити на три групи:

—        витрати на придбання товарів;

—        витрати на реалізацію товарів;

—        витрати на управління підприємством. Загальні положення про склад і порядок обліку витрат на

підприємствах усіх галузей економіки ( крім банків та бюджетних установ) визначає П(С)БО 16 «Витрати». Згідно з цим стандар-том основна діяльність, а также інші види діяльності, що не на-лежать до інвестиційної або фінансової, складають операційну діяльність. У торгівлі витрати операційної діяльності групують за такими групами:

—        собівартість придбання товарів;

—        витрати на збут (реалізацію) товарів;

 

—        загальногосподарські витрати та витрати на управління (адміністративні витрати);

—        інші витрати операційної діяльності.

Склад і порядок формування витрат торговельного підприєм-ства конкретизується «Методичними рекомендаціями з форму-вання складу витрат та порядку їх планування у торговельній діяльності», затвердженими наказом Мінекономіки України від 22.05.2002 р. № 145. В обліку операційні витрати групують за еко-номічними елементами і статтями. Облік за елементами ведуть на рахунках класу 8 «Витрати за елементами», а за статтями — на рахунках класу 9 «Витрати діяльності». Слід відзначити, що для обліку витрат торговельної діяльності не використовують рахун-ки 23 «Виробництво» (крім підприємств громадського харчуван-ня) та 91 «Загальновиробничі витрати», а витрати, пов’язані з реалізацією товарів, відносять до витрат періоду і не включають до собівартості реалізованих товарів.

Суб’єкти малого підприємництва для обліку витрат діяль-ності можуть використовувати лише рахунки класу 8 і не засто-совувати рахунки класу 9. Усі інші підприємства торгівлі (крім малих) повинні обов’язково застосовувати рахунки класу 9, а рахунки класу 8 — за бажанням.

Якщо підприємство торгівлі не використовує рахунки класу 9, то на рахунку 80 «Матеріальні витрати» воно обліковує як фак-тичну собівартість реалізованих товарів (субрах. 808 «Витрати товарів»), так і інші матеріальні витрати: на ремонт приміщень та обладнання, паливно-мастильних матеріалів та електроенергії для адміністративних потреб тощо.

 

На рахунку 84 «Інші операційні витрати» обліковують вит-рати, що не ввійшли до складу собівартості реалізованих товарів та елементів витрат, врахованих на рахунках 80—83. Це можуть бути: вартість послуг сторонніх організацій ( протипожежна і сто-рожова охорона, страхові, юридичні, аудиторські, консалтингові послуги, орендна плата, ремонт основних засобів, комунальні платежі, оплата за семінари, обов’язкові медичні огляди праців-ників тощо); податки, збори і інші обов’язкові платежі; втрати від операційних курсових різниць та від знецінення запасів; вит-рати на банківське обслуговування та обслуговування РРО; вит-рати на охорону праці і техніку безпеки; службові відрядження працівників апарату управління і т. ін.

На рахунку 85 «Інші витрати» обліковують витати, що не відносять до операційних, тобто витрати фінансової, інвести-ційної та надзвичайної діяльності.

Підприємства торгівлі, які використовують лише рахунки класу 9, усі витрати групують безпосередньо за видами діяль-ності на відповідних рахунках цього класу. Облік на цих рахун-ках ведуть у розрізі статей або видів витрат, а на фінансові ре-зультати їх списують загальною сумою в кінці звітного періоду. Перелік статей, за якими ведуть облік на рахунках витрат діяль-ності, торговельне підприємство визначає самостійно з враху-ванням вимог П(С)БО 16 та Методичних рекомендацій № 145.

Якщо підприємства торгівлі для обліку витрат використову-ють паралельно рахунки класів 8 і 9, то операції з обліку фінан-сових, інвестиційних та надзвичайних витрат відображають без-посередньо на відповідних рахунках класу 9, а рахунок 85 «Інші витрати» не використовують. Це зумовлено тим, що у бухгал-терському звіті за ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» у розрізі окремих елементів наводяться лише операційні витрати (дані рахунків 80—84).

Доходи від реалізації товарів відображають за кредитом ра-хунка 70, а за дебетом цього рахунка — вирахування з доходів та списання чистого доходу при його віднесенні на рахунок 79 «Фінансові результати».

На дебет субрахунка 79 списують собівартість реалізованих товарів та всі інші витрати діяльності, що дає змогу визначити показники валового, операційного і чистого прибутку, необхідні для складання звіту про фінансові результати (ф. № 2). Сума чистого прибутку переноситься на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», сальдо якого відображають у зак-лючному балансі (ф. № 1).

 

Особливості обліку в торгівлі