5.3. Облік надходження і реалізації товарів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

5.3.1. Документальне оформлення надходження і вибуття товарів

Придбання товарів торгові підприємства здійснюють на підставі договорів постачання (купівлі-продажу) між підприєм-ством-виробником товару або оптовим постачальником і підприєм-ством торгівлі (покупцем товару).

Кожна партія відвантаженого товару, як правило, оформ-люється супровідними документами постачальника: накладними, товарно-транспортними накладними, вантажними митними дек-лараціями і т. ін. Для отримання товару безпосередньо зі складу постачальника або від транспортної організації (перевізника то-вару) матеріально відповідальній особі видають «Довіреність» (т. ф. № М-2), яка є документом суворого обліку. Її підписують керівник і головний бухгалтер підприємства, завіряють печат-кою, реєструють у спеціальному «Журналі обліку виданих дові-реностей» (т. ф. № М-3) та контролюють використання. Неви-користана довіреність повинна бути повернена до бухгалтерії наступного дня після завершення терміну її дії, який складає, як правило, не більше 10 дн.

Якщо товари надходять на підприємство роздрібної торгівлі від закупівлі у населення за готівку, то їх оприбутковують на підставі закупівельного акта довільної форми, який складають із заповненням деяких обов’язкових реквізитів: прізвище, ім’я та по-батькові продавця, його місце проживання, ідентифікацій-ний код, паспортні дані тощо.

Товари, придбані у приватного підприємця, оприбуткову-ють на підставі накладної або рахунка-фактури, виписаних та-ким підприємцем.

Придбані товари оприбутковують у день їх надходження за фактичною кількістю і якістю, адже до суб’єктів підприємниць-кої діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліко-вані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реа-лізації, але не менше 10 НМДГ.

Якщо при прийманні товару виявлено невідповідність між фактично одержаним товаром (за кількістю, асортиментом або якістю) та даними супровідних документів постачальника, скла-

 

дають «Акт про приймання матеріалів» (т. ф. № М-7), який є юридичною підставою для оформлення претензії винуватцю — постачальнику або транспортній організації. Акт складає комі-сія, призначена керівником торгового підприємства, за участю представника постачальника, а при його відсутності — за участю компетентного представника незацікавленої організації. Такий же акт складають у разі надходження товару без супровідних до-кументів.

Прийняті і оприбутковані товари передають до торгової зали (відділу, секції) для реалізації на підставі накладних внутрішньо-господарського призначення.

Кількість товарів, реалізованих покупцям, визначають на підставі звітів РРО. З цією метою РРО повинен бути запрогра-мований таким чином, щоб фіскальний касовий чек на товари (ф. № ФКЧ-1) містив такі обов’язкові реквізити: назва підприєм-ства торгівлі, його адреса, індивідуальний податковий номер платника ПДВ (або ідентифікаційний код — для неплатників ПДВ), кількість придбаного товару, його ціна і вартість, найме-нування товару, позначення ставки ПДВ, форма оплати, загаль-на вартість придбаних товарів, загальна сума ПДВ за всіма заз-наченими в чеку товарами, порядковий номер касового чека, дата та час проведення розрахункової операції, фіскальний но-мер РРО та ін.

Для контролю за схоронністю і рухом товарів матеріально відповідальні особи складають «Товарні звіти» (т. ф. № 36). Такі звіти можуть складатися щоденно або один раз за декілька днів залежно від обсягу торгових операцій та форми організації торгівлі. Терміни складання товарних звітів повинні бути визна-чені наказом керівника торгового підприємства.

У товарному звіті вказують залишки товарів і тари на поча-ток дня, які повинні відповідати показникам кінцевих залишків попереднього звіту. Потім перераховують усі документи на над-ходження товарів з позначенням їх дати, номера, джерела отри-мання товару, його вартості за реалізаційними цінами. Далі вка-зують документи, на підставі яких проводився відпуск товару (його реалізація, списання або передача, повернення на склад тощо). На підставі наведених даних визначають та вказують у звіті вартість залишку товарів і тари на кінець дня. В окремому розділі звіту показують рух тари за її видами у натуральних і вартісному вимірниках. До звіту додають усі первинні докумен-ти, на підставі яких надходив та відпускався товар і які відобра-жені у звіті.

 

Особливості обліку в торгівлі

Складають товарний звіт у двох примірниках. Перший при-мірник товарного звіту разом з доданими до нього первинними документами передають до бухгалтерії. Він слугує підставою для відображення в обліку операцій з руху товарів і тари у роздрібній торгівлі. Другий примірник товарного звіту з розпискою бухгал-тера про приймання документів зберігається у матеріально відпо-відальної особи.

5.3.2. Облік надходження товарів і формування їх первісної вартості

Підприємства торгівлі можуть отримувати товари безпосе-редньо від підприємств-виробників, від торгових посередників, закуповувати їх у приватних підприємців, у населення і т. ін. Кожна така операція оформлюється відповідними документами: рахунком-фактурою, товарно-транспортною накладною, коно-саментом, закупівельним актом тощо. Приймання купленого товару здійснюють матеріально відповідальні особи підприєм-ства торгівлі за кількістю і якістю. Прийняті товари повинні бути оприбутковані в день їх приймання.

При відображенні в обліку придбання товарів необхідно визначити їх первісну вартість, до якої включають витрати, без-посередньо пов’язані з придбанням товарів (згідно з П(С)БО 9 «Запаси»):

—        суми, що сплачені постачальнику (купівельна вартість) без урахування непрямих податків, які компенсуються підприєм-ству державою;

—        суми непрямих податків, що входять до вартості товарів, тобто не компенсуються підприємству;

—        суми ввізного мита (при імпортуванні товарів);

—        транспортно-заготівельні витрати, тобто витрати на дос-тавку товару від постачальника до покупця: навантажувально-розвантажувальні роботи, оплата транспортних тарифів, страху-вання ризиків при транспортуванні товарів, втрати товарів у ме-жах норм природного убутку в процесі транспортування тощо;

—        інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням то-варів і доведенням їх до стану придатності для продажу ( витрати на доробку та підвищення якості і купівельної привабливості товару — фасування, пакування тощо).

Придбані товари приймають матеріально відповідальні осо-би для тимчасового зберігання на складі або ж для термінового продажу безпосередньо у торговій залі або іншому пункті прода-

 

 

 

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет   Кредит         

 

1          Оприбутковано товари, отримані від постачальника:

а)         за купівельною вартістю без ПДВ

– товари надійшли на склад

– товари прийняті безпосередньо у магазин

б)         на суму податкового кредиту з ПДВ          281 282 641    631 631 631    20000

6000

5200

2          Перераховано з поточного рахунку постачальнику за отримані товари           631      311      31200

3          Нараховано автотранспортному підприємству

(АТП) за послуги з перевезення товарів

(пропорційно купівельній вартості отриманого

товару):

– на склад підприємства

– у магазин

– сума податкового кредиту з ПДВ            281 282 641    631 631 631    2692

808

700

4          Оплачено рахунок АТП за послуги з перевезення товарів         631      311      4200

5          Відображена сума торгової націнки на товари, що надійшли безпосередньо у магазин         282      285            3404

 

Особливості обліку в торгівлі

Якщо суму транспортно-заготівельних витрат неможливо розподілити між конкретними групами ( видами, найменування-ми) товарів економічно доцільним методом, їх відображають в обліку на окремому субрахунку (289) і щомісячно розподіляють та списують пропорційно вартості реалізованих товарів та їх за-лишку на складі і в магазині.

5.3.3. Облік розрахунків за претензіями

Відносини підприємств торгівлі з постачальниками регулю-ються шляхом укладання різних угод, договорів, контрактів і т. ін., виконання яких є обов’язковим для всіх сторін, що задіяні в цих угодах. Але нерідко бувають випадки, коли одна із сторін повністю або частково не виконує умов договору, внаслідок чого інша сторо-на може нести матеріальні втрати, збитки. У таких випадках сторо-на, що зазнала втрат, змушена звертатися до винуватця (партнера за угодою) з претензією про відшкодування втрат. Спірні питання між партнерами за угодою можуть розв’язуватися шляхом досудо-вого регулювання або ж шляхом розгляду позову в суді.

Для того, щоб мати право на відшкодування збитків поста-чальником товару або транспортною організацією—перевізником купленого товару, треба правильно організувати приймання то-вару і своєчасно оформити приймальні документи. Це буде га-рантувати, що навіть у випадку ускладнення відносин з поста-чальником при псуванні, нестачі вантажу і т. ін., підприємство зможе відстояти, захистити свої інтереси, добитися компенсації понесених витрат.

Товар, що надійшов безпосередньо від постачальника або від транспортної організації, приймається за кількістю і якістю. Це означає, що підприємство-одержувач товару повинно пере-вірити спочатку якість тари, в якій товар надійшов, проконтро-лювати умови його доставки (температурний режим, герме-тичність упаковки, схоронність, неушкодженість при перевезенні тощо). Якщо товар надійшов у неушкодженій тарі, то його прий-мання за якістю і комплектністю проводиться, як правило, на складі одержувача. При цьому приймання товару і оформлення документів повинно бути здійснено у десятиденний термін, якщо постачальник і покупець розташовані в одному місті, або у двад-цятиденний термін, якщо вони знаходяться у різних населених пунктах. При одержанні товару, що швидко псується, його прий-мання необхідно завершити протягом однієї доби після надход-ження на склад. У той же час право на складання акта про не-

 

відповідність товару за якістю залишається за одержувачем про-тягом чотирьох місяців після його приймання (у випадках ви-никнення такої ситуації у процесі підготовки товару до продажу або безпосередньо при його реалізації).

Якщо при прийманні товару виявлено, що він не відповідає вимогам якості, або тара, в якій надійшов товар, пошкоджена, одержувач зобов’язаний призупинити приймання товару, склас-ти акт на оглянутий і прийнятий товар, вказавши в ньому, які саме дефекти виявлено, і запросити для закінчення приймання товару представника постачальника. При цьому необхідно за-безпечити зберігання вантажу, що надійшов, у нормальних для нього умовах і не допустити його змішування з аналогічним ( од-норідним) товаром, якщо такий є на складі.

Якщо на запрошення одержувача представник постачаль-ника не з’явився, перевірка якості товару проводиться експер-том бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості. Акт про фактичну якість товару складають у день закінчення його приймання і підписують посадові особи, що брали участь у перевірці якості та комплектності товару. Особа, яка не згодна зі змістом акта, зобов’язана його підписати із зас-тереженнями про незгоду і викласти свою думку, пояснити при-чину відмови від беззастережного підписання акта.

Якщо при прийманні товару у присутності представника постачальника виявлена нестача товару порівняно з даними транс-портних або супровідних документів постачальника (рахунка-фактури, специфікації тощо), результати приймання товару за кількістю (масою, обсягом) оформляють «Актом про приймання матеріалів» т. ф. № М-7 (так званим « комерційним» актом). Акт складають у двох примірниках в той же день, коли виявлено нестачу товару. Для оформлення претензії постачальнику до акта додають:

—        копії супровідних документів або зіставної ( порівняльної) відомості;

—        квитанції залізничної станції (порту) призначення про перевірку маси вантажу, якщо така перевірка проводилася;

—        пломби від тарних місць, в яких виявлено нестачу;

—        оригінал транспортного документа (накладної, коносамен-ту тощо);

—        інші документи, які можуть засвідчити причину виник-нення нестачі.

Порядок подання претензії, терміни її розгляду, повідом-лення позивачу про результати розгляду претензії, відповідальність

 

Особливості обліку в торгівлі

за порушення терміну розгляду претензії та інші питання, пов’я-зані з виконанням умов договору постачання, регламентуються Господарським процесуальним кодексом України ( ГПК). Згідно з цим кодексом підприємство, що порушило майнові права і законні інтереси партнера, зобов’язане відновити їх, не чекаючи претензії. Підприємство, права і законні інтереси якого пору-шені, для врегулювання спірних питань звертається до «поруш-ника» з письмовою претензією. У претензії необхідно вказати:

—        повне найменування, поштові реквізити заявника пре-тензії та підприємства, якому вона подається, дату подання пре-тензії та її номер;

—        обставини, на підставі яких подано претензію; докази, що стверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

—        вимоги заявника;

—        суму претензії та її розрахунок (якщо претензія стосується грошового відшкодування), платіжні реквізити заявника претензії;

—        перелік документів, що додаються до претензії.

Претензію підписує керівник підприємства-заявника або

його заступник. Вона надсилається адресату замовленим (цінним) листом або вручається особисто під розписку посадовій особі відповідача.

Претензія підлягає розгляду у місячний термін з дати її одер-жання. Результати розгляду претензії повідомляються заявнику письмово. Якщо заявник не згоден з результатом розгляду пре-тензії постачальником (відповідачем), він може звернутися до суду для вирішення спірного питання відповідно до законо-давства.

У разі порушення встановленого законодавством терміну розгляду претензії або залишення її без відповіді суд при розв’я-занні спірного питання має право стягнути з порушника штраф у доход державного бюджету в розмірі 2% від суми претензії, але не менше п’яти і не більше ста розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Бухгалтерський облік розрахунків за претензіями ведеться на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». Аналітичний облік цих розрахунків необхідно організувати окремо за кожною претензією з відображенням дати виникнення та погашення ( спи-сання) заборгованості. З цією метою використовують « Відомість 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами» (при журнально-ордерній формі обліку) або відповідну машинограму (при комп’ютерних формах обліку).

 

 

 

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1          Проведена попередня оплата за товари    371      311      12000

2          Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі передоплати      641      644      2000

3          Оприбутковано фактично отримані товари на

склад:

купівельна вартість без ПДВ

сума податкового кредиту з ПДВ   281 644           631 631           9800 1960

4          Зарахована частка попередньої оплати у погашення заборгованості постачальнику (у розмірі вартості фактично отриманого товару)        631      371      11760

5          Заявлена претензія постачальнику за недостачу товарів 374      371      240

6          Одержано від постачальника товари у погашення заборгованості за претензією: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ      281 644           374 374           150 30

7          Невідшкодовану заборгованість за претензією постачальник погасив грошима на поточний рахунок            311      374      60

8          Відображено суму податкового кредиту з ПДВ при поверненні передоплати (методом «червоне сторно»)         641      644      (10)

9          Відображено суму претензії у частині штрафних санкцій за порушення умов договору постачання 374            715      20

10        Одержано від постачальника товар з наступною

оплатою (вартість фактично оприбуткованого

товару):

купівельна вартість без ПДВ

сума податкового кредиту з ПДВ   281 641           631 631           7000 1400

11        При прийманні на складі (розпакуванні контейнера) виявлена недостача товару, на яку заявлена претензія постачальнику: за купівельною вартістю без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ        374 641            281 631           220 (44)

12        Визнана постачальником сума претензії, віднесена на зменшення заборгованості покупця 631      374            220

13        Перераховано постачальнику за товар (після врегулювання претензії)            631      311      8136

 

Особливості обліку в торгівлі

Можливі й інші варіанти відображення в обліку розрахунків за претензіями.

5.3.4. Облік реалізації товарів і торгових націнок

Характерною особливістю підприємств роздрібної торгівлі є те, що вони, як правило, ведуть облік товарів за цінами прода-жу, за якими товари будуть продані безпосереднім споживачам, що зручно для організації обліку матеріальної відповідальності торгових працівників (продавців). Це зумовлює необхідність при оприбуткуванні товару від постачальника та передачі його під звіт продавцю (у торговий зал) визначати і відображати в обліку відповідну суму націнки на товар.

Торгова націнка — це різниця між продажною і купівельною (первісною) вартістю товару, тобто між вартістю товару за ціною продажу і його фактичною собівартістю. Сума торгової націнки повинна забезпечити покриття витрат торгового підприємства на реалізацію товару, сплату податкового зобов’язання з ПДВ та одержання певної суми прибутку (рис. 5.1).

При невеликому асортименті товарів підприємства роздріб-ної торгівлі визначають націнку індивідуально на кожен вид то-вару в конкретній сумі. Наприклад, якщо підприємство, яке прид-бало товару на 300 грн (вартість з ПДВ), власну торгову націнку встановило на суму 100 грн, то загальна сума націнки станови-тиме: Націнка = Сума ПДВ з купівельної вартості товару (50 грн) + Націнка на купівельну вартість (100 грн) + Сума ПДВ на торгову націнку (100 0,2 = 20 грн) = 170 грн, а продажна вартість товару дорівнюватиме 250 + 170 = 420 грн.

При великому товарному асортименті суму торгової націнки визначають за встановленим відсотком до купівельної вартості

Торгова націнка

 

Сума ПДВ з купівельної вартості товару

 

|~+~|

 

Власне націнка на купівельну вартість товар

Витрати торгового

Прибуток торгового

підприємства підприємства

 

|"+~|

 

Сума ПДВ, нарахована на торгову націнку

 

Рис. 5.1. Структура торгової націнки підприємства роздрібної торгівлі

 

            товару. Наприклад, підприємство роздрібної торгівлі придбало товару на 6000 грн. (вартість з ПДВ), рівень торгової націнки, встановлений у відсотках до купівельної вартості (50%), стано-витиме 6000 • 0,5 = 3000 грн, а продажна вартість товару 6000 + 3000 = 9000 грн. У даному разі торгова націнка (3000 грн) буде компенсувати суму ПДВ з купівельної вартості товару (1000 грн), суму ПДВ з торгової націнки — 500 грн та суму для покриття витрат підприємства і отримання прибутку — 1500 грн.

Розмір торгової націнки може застосовуватися у відсотках до купівельної вартості товару без суми ПДВ. У такому випадку суму націнки визначають аналогічно першому варіанту: 1000 + 5000 • 0,5 + 500 = 4000 грн.

Звідси продажна вартість товару становитиме: 5000 + 4000 = 9000 грн.

Для обліку торгової націнки призначено субрахунок 285 «Торгова націнка», який за своєю будовою і призначенням є ре-гулюючим, контрарним, контрактивним до основного рахунка 282 «Товари в торгівлі». Використання цих субрахунків дає мож-ливість одночасно мати інформацію про дві оцінки товарів: за цінами продажу (на субрах. 282) та за фактичною собівартістю (різниця показників субрах. 282 та 285).

Субрахунок 285 за відношенням до балансу є пасивним: нарахована сума торгової націнки відображається за кредитом субрахунка, а її списання — за дебетом. Сальдо на цьому субра-хунку може бути лише за кредитом. Воно характеризує суму тор-гової націнки на нереалізовані товари (дебетове сальдо субра-хунка 282).

Суму торгової націнки на реалізовані товари визначають як добуток продажної вартості реалізованих товарів на середній відсо-ток торгової націнки. Останній розраховують діленням суми за-лишку торгових націнок на початок звітного місяця (ТНп — сальдо початкове за кредитом субрах. 285) і торгових націнок на одер-жані у звітному місяці товари (ТНзв — оборот за кредитом суб-рах. 285) на суму продажної вартості залишку товарів на початок місяця (Тп — сальдо початкове субрах. 282) та продажної вар-тості одержаних у звітному місяці товарів (Тзв — оборот за дебе-том субрах. 282):

ТНп + ТНзв

Втн =  100%.  (5.1)

Тп + Тзв

Сума торгової націнки, що припадає на реалізовані товари, становить:

 

Особливості обліку в торгівлі

205

ТНреал. = Треал. Втн,       (5.2)

де ТНреал. — сума націнки на реалізований товар, грн;

Треал. — продажна вартість реалізованого товару, грн;

Втн — середній відсоток торгової націнки, %. Собівартість реалізованих товарів визначають як різницю між продажною вартістю реалізованого товару та сумою націнки, що на нього припадає:

Среал. = Треал. — ТНреал.,            (5.3)

де Среал. — собівартість реалізованого товару, грн.

В обліку операції з реалізації товарів і торговою націнкою відображаються такими проводками (табл. 5.6).

Таблиця 5.6

Відображення в обліку торгової націнки

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1          Одержано товар від постачальника: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ            282 641           631 631           5000 1000

2          Відображено суму торгової націнки на придбані товари            282      285      4000

3          Реалізовано товар за готівку            301      702      7800

4          Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ у сумі доходу від реалізації         702      641      1300

5          Списано торгову націнку на реалізований товар 285      282      2660

6          Списано фактичну собівартість реалізованого товару     902      282      5140

У нашому прикладі сальдо початкове на субрахунку 282 ста-новило 16800 грн, а на субрахунку 285 — 4800 грн. Враховуючи ці дані, середній відсоток націнки становить:

Втн = (4800 + 4000) : (16800 + 9000) 100 = 34,11%,

сума торгової націнки на реалізований товар

ТНреал. = 7800 34,11 : 100 = 2660 грн,

а собівартість реалізованого товару

Среал. = 7800 — 2660 = 5140 грн.

Сальдо кінцеве на субрахунку 282 буде дорівнювати 18000 грн, а на субрахунку 285 — 6140 грн. Таким чином, середній відсоток торгової націнки на залишок нереалізованого товару становить:

 

 

 

5.3.5. Облік транспортно-заготівельних витрат

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» до складу первісної вартості то-варів, придбаних за гроші, включають суму транспортно-заготі-вельних витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням таких товарів.

До транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) відносять вит-рати, пов’язані з придбанням товарів: оплата за навантажуваль-но-розвантажувальні роботи, транспортування товарів усіма ви-дами транспорту, страхування ризиків транспортування і т. ін. Необхідно враховувати, що до складу транспортних витрат відно-сять не лише вартість транспортних послуг сторонніх органі-зацій, а й витрати торгового підприємства на доставку придба-них товарів власним або орендованим транспортом (вартість пального та інших матеріалів, оплата відрядження водіям, орен-дна плата за автомобіль, оплата праці експедитора і водія тощо).

Облік ТЗВ можна вести одним з двох методів:

 

Особливості обліку в торгівлі

—        методом прямого розподілу з включенням суми ТЗВ без-посередньо до фактичної собівартості придбаних товарів;

—        методом обліку ТЗВ загальною сумою на окремому субра-хунку з наступним розподілом їх між залишком товарів на кінець місяця та реалізованими за звітний місяць товарами.

Метод прямого розподілу ТЗВ полягає в тому, що суму цих витрат розподіляють між конкретними одиницями придбаних товарів. Базою розподілу ТЗВ у цьому випадку може бути кількість одиниць, маса або вартість придбаного товару. Цей метод роз-поділу ТЗВ є досить точним, але його застосування можливе лише за умови, що витрати на заготівлю можна ідентифікувати з кон-кретними одиницями (видами) товару та їх сума стає відома підприємству одночасно з купівельною вартістю товару. Тому цей метод більш поширений при торгівлі великогабаритними, дорогоцінними, ексклюзивними екземплярами товарів. В обліку ці операції відображають такими записами (табл. 5.7).

При передачі такого товару в роздрібну торгівлю (у магазин і т. ін.) його оцінюють за фактичною собівартістю.

У тих випадках, коли технічно неможливо або недоцільно відносити ТЗВ прямо до собівартості конкретних товарів, їх на-копичують протягом місяця на окремому субрахунку у складі

Таблиця 5.7

Відображення в обліку транспортно-заготівельних витрат, віднесених безпосередньо на собівартість придбаних товарів

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1          Оприбутковано одержаний від постачальника

товар:

купівельна вартість без ПДВ

сума податкового кредиту з ПДВ   281 641           631 631           4000 800

2          Сплачено транспортній організації за перевезення купленого товару  685      311      300

3          Відображено в обліку витрати з перевезення

товару:

вартість послуги без ПДВ

сума податкового кредиту з ПДВ   281 641           685 685           250 50

4          Списано витрати на відрядження працівника торгового підприємства, пов’язані з придбанням товару            281      372      100

5          Нарахована оплата праці за розвантажувальні ро-боти з відрахуваннями на соціальні заходи і т. ін.            281      661, 65            80

 

синтетичного рахунку 28 «Товари» (субрахунок 289 «Транспорт-но-заготівельні витрати»), а потім розподіляють за середнім відсот-ком до вартості реалізованих за місяць товарів та залишку то-варів на кінець місяця (на складі та у магазині). Це буває у тих випадках, коли одночасно придбавають великий асортимент то-варів і визначити частку ТЗВ, що припадає на кожен вид товару, практично неможливо або ж коли сума ТЗВ може бути правиль-но визначена лише в кінці місяця. Такий метод розподілу ТЗВ у роздрібній торгівлі використовують значно частіше, ніж метод прямого розподілу.

Суть методу розподілу ТЗВ за середнім відсотком полягає у визначенні середнього відсотка ТЗВ у відношенні до загальної продажної вартості товару. Визначений таким чином середній відсоток ТЗВ виконує роль коефіцієнта їх розподілу. Помножив-ши цей коефіцієнт на вартість реалізованого товару, визначають суму ТЗВ, що припадає на реалізований товар і підлягає списан-ню та віднесенню на собівартість останнього. Решта ТЗВ відно-ситься до залишку нереалізованих товарів на кінець місяця.

Середній відсоток ТЗВ визначають за формулою:

%ТЗВс = (ТЗВпоч + ТЗВнад) : (Тпоч + Тнад),       (5.4)

де ТЗВпоч — сума ТЗВ на початок місяця;

ТЗВнад — сума ТЗВ за звітний місяць;

Тпоч — вартість товарів на початок місяця;

Тнад — вартість товарів, що надійшли (прибутковані) за звітний місяць.

У даному розрахунку вартість товару доцільно брати за ціною придбання, тобто без суми ПДВ і ТЗВ. Суму ТЗВ, що припадає на реалізовані товари, визначають за формулою:

ТЗВ виб = Твиб %ТЗВс,    (5.5)

де Твиб — вартість реалізованих за звітний місяць товарів за ціною придбання.

Таку методику розподілу ТЗВ доцільно застосовувати підприємствам, у яких частина товарів зберігається на складі, а частина — безпосередньо у магазині і які використовують різні методи оцінки товарів: на складі — за купівельною вартістю, а у магазині — за ціною продажу.

Розглянемо такий приклад:

а) залишки на початок місяця на рахунках обліку товарів

281      «Товари на складі» — 150000 грн (за купівельною варті-стю);

282      «Товари у торгівлі» — 250000 грн ( за продажною вартістю);

 

Особливості обліку в торгівлі

285 «Торгова націнка» — 80000 грн;

289 «Транспортно-заготівельні витрати» — 20000 грн;

б)         господарські операції за звітний період (табл. 5.8).

в)         сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на

залишок товарів на складі та у магазині

(20000 + 2000) : (150000 + 250000 — 80000 + 25000) (150000 +

+ 250000 — 80000 + 25000 — 61511) = 18078 грн, або 20000 + 2000 — 3922 = 18078 грн;

Таблиця 5.8

Відображення в обліку господарських операцій з розподілу транспортно-заготівельних витрат за середнім відсотком

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет   Кредит         

 

1          Одержано на склад товар від постачальника: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ    281 641           631 631           25000 5000

2          Відображено транспортні витрати з перевезення придбаного товару: вартість послуг з перевезення без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ      289 641           631 631           2000 400

3          Передано товар зі складу в магазин:

за купівельною вартістю

торгова націнка на переданий товар         282 282           281 285           20000 8000

4          Реалізовано товар за готівку            301      702      90000

5          Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ у вартості реалізованого товару            702      641            15000

6          Списується сума торгової націнки на реалізований товар

(80000 + 8000) : (250000 + 20000 + 8000) 90000 = 28489         285      282      28489

7          Списується купівельна вартість реалізованого

товару

90000 – 28489 = 61511 грн  902      282      61511

8          Списується сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на реалізований товар (20000 + 2000) : (150000 + 250000 – 80000 + 25000) 61511 = 3922 грн  902      289      3922

9          Списуються на фінансові результати: собівартість реалізованого товару 61511 + 3922 = 65433 грн доход від реалізації 90000 – 15000 = 75000 грн    791 702           902 791           65433 75000

 

г) за наведеними даними залишки на рахунках на кінець місяця становитимуть:

—        на субрах. 281 — 155000 грн; на субрах. 285 — 59511 грн;

—        на субрах. 282 — 188000 грн; на субрах. 289 — 18078 грн.

З наведеного прикладу видно, що в сумі торговельної на-цінки повинна бути врахована і частка на покриття транспорт-но-заготівельних витрат.

Ті ж підприємства роздрібної торгівлі, що реалізують това-ри, які швидко псуються і які не можна тривалий час зберігати на складі, облік придбаних товарів ведуть лише за цінами прода-жу. Таким підприємствам П(С)БО 9 «Запаси» рекомендує роз-поділяти ТЗВ за середнім відсотком, розрахованим не до купі-вельної, а до продажної вартості товарів. Але і в цьому випадку, на нашу думку, сума торгової націнки повинна включати певну частку на покриття ТЗВ (хоча П(С)БО 9 передбачає дещо іншу методику обліку і розподілу ТЗВ).

Розглянемо методику таких розрахунків на прикладі опе-рацій, подібних до попереднього прикладу:

а)         сальдо на початок місяця на субрахунках

282 — 150000 грн (продажна вартість);

285 — 60000 грн (торгова націнка);

289 — 12000 грн (транспортно-заготівельні витрати);

б)         господарські операції за звітний період (табл. 5.9)

в)         залишки на субрахунках на кінець місяця становитимуть:

субрах. 282 — 114200 грн;

субрах. 285 — 43572 грн;

субрах. 289 — 8421 грн.

За методикою, передбаченою П(С)БО 9 «Запаси», сума тор-гової націнки не повинна покривати транспортно-заготівельні витрати, тобто у нашому прикладі вона повинна становити не 20200 грн, а лише 16700 грн. Відповідно повинно бути меншим і початкове сальдо на субрахунках 285 (не 60000, а 48000 грн) і 282 (не 150000, а 138000 грн). Продажна вартість товару в цьому ви-падку буде складатися з вартості товару в торгівлі ( дебет рахунка 282) та суми транспортно-заготівельних витрат ( дебет субрахун-ка 289).

Використовуючи методику, запропоновану П(С)БО 9, виз-начимо:

а) суму торгової націнки на реалізований товар (Д-т субрах. 285 — К-т субрах. 282)

(48000 + 16700) : (138000 + 40000 + 16700 + 12000 + 3500) 96000 = 29549 грн.

 

Особливості обліку в торгівлі

Таблиця 5.9

Відображення на рахунках господарських операцій з обліку розподілу

та списання ТЗВ

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет   Кредит         

 

1          Одержано товар від постачальника в магазин

(завезено транспортом постачальника):

купівельна вартість без ПДВ

вартість транспортних витрат без ПДВ

сума податкового кредиту з ПДВ

сума торгової націнки, визначена торговим

підприємством          282 289 641

282      641 631 631

285      40000

3500

8700

20200

2          Перераховано постачальнику за товар і послуги з перевезення 631      311      52200

3          Реалізовано товар за готівку            301      702      96000

4          Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ       702      641      16000

5          Списується сума торгової націнки на реалізований товар

(60000 + 20200) : (150000 + 40000 + 20200) 96000 = 36628 грн          285      282      36628

6          Списується купівельна вартість реалізованого

товару

96000 – 36628 = 59372 грн  902      282      59372

7          Списується сума ТЗВ, що припадає на реалізований товар

(12000 + 3500) : (150000 + 40000 + 20200) 96000 = 7079 грн  902      289      7079

8          Віднесено на фінансові результати: собівартість реалізованого товару 59372 + 7079 = 66451 грн доход від реалізації 96000 – 16000 = 80000 грн    791

702      902 791           66451 80000

б)         суму ТЗВ на реалізований товар (Д-т субрах. 902 — К-т

субрах. 289)

(12000 + 3500) : (138000 + 40000 + 16700 + 12000 + 3500) 96000 = 7079 грн.;

в)         купівельну вартість реалізованого товару ( Д-т субрах. 902 —

К-т субрах. 282)

96000 — 29549 — 7079 = 59372 грн.

Як бачимо, обидві розглянуті методики забезпечують одна-кові результати, але перша більш адекватна практиці бухгалтерсь-

 

 

 

5.3.6. Облік операцій з тарою

Тара — це предмети, що призначені для упаковки, зберіган-ня, транспортування, передпродажної підготовки і продажу про-дукції або товару. Рух тари, тобто надходження від постачаль-ників чи покупців (нової, з товаром або поворотної), з власного виробництва, відпуск тари на сторону або для пакування товару і тому подібні операції з тарою повинні бути оформлені відповід-ними первинними документами аналогічно оформленню руху товарів або продукції.

Основними завданнями обліку тари є:

—        правильне і своєчасне документальне оформлення руху тари;

—        забезпечення контролю за збереженням тари на всіх ета-пах її руху та зберігання;

—        дотримання норм витрат тари і пакувальних матеріалів та порядку їх обліку з урахуванням особливостей упаковки та виду тари;

—        своєчасне складання звітності про наявність та стан тари і подання її керівництву для прийняття відповідних управлінсь-ких рішень;

—        контроль за витратами на ремонт тари, визначення ефек-тивності її використання та фінансових результатів від операцій з тарою.

У практичній діяльності використовують класифікації тари за різними ознаками:

а)         за призначенням — виробнича, транспортна, споживча,

спеціальна (консервуюча);

б)         за матеріалами виготовлення — скляна, дерев’яна, мета-

лева, полімерна, паперова, картонна, тканинна, комбінована;

в)         за технологією виготовлення — видувна, литна, пресова-

на, термоформована, зварна полімерна тощо;

 

Особливості обліку в торгівлі

г) за кратністю використання — одноразова, багаторазова (інвентарна, поворотна заставна і незаставна, неповоротна).

Для організації бухгалтерського обліку тари важливе зна-чення має саме її класифікація за кратністю використання.

Одноразова тара використовується лише один раз кінцевим споживачем, не підлягає поверненню і не приймається від по-купців (коробки для пакування цукерок, електротоварів, бля-шані банки для пива, консервів тощо). При придбанні та прода-жу товару в разовій тарі до його договірної вартості вже включе-но вартість тари й окремо її не виділяють і не обліковують.

Поворотна тара підлягає поверненню продавцю товару. До неї, як правило, відносять дерев’яну (ящики, бочки, діжки та ін.), картонну (ящики з гофрованого і плоского склеєного кар-тону та ін.), скляну (пляшки, банки, бутилі та ін.), металеву і пластмасову (бочки, фляги, ящики, бідони, кошики тощо), із тканих і нетканих матеріалів (мішки тканинні, пакувальні тка-нини, неткані пакувальні полотна та ін.) і спеціально виготовле-ну для затарювання певного виду товару. Головним критерієм при визначенні поворотності тари є положення відповідного договору купівлі-продажу.

Поворотна тара буває заставною і незаставною.

Поворотну тару називають заставною, якщо покупець для гарантії її повернення надає (сплачує) продавцю кошти в сумі вартості тари. Ці кошти повертають покупцю товару при повер-ненні тари. Відсутність подібної грошової застави означає, що тара є незаставною. Конкретні строки повернення тари передба-чаються угодами сторін (поставки, купівлі-продажу).

Право власності на поворотну тару, як правило, переходить до одержувача, якщо інше не передбачено договором. Це поло-ження має важливе значення для організації аналітичного обліку тари: якщо право власності на поворотну тару залишається за продавцем (постачальником) товару, то покупець зобов’язаний повернути йому саме ту тару, в якій він одержав товар, не підміня-ючи її і не змішуючи з іншою тарою навіть одного і того виду і якості. Це зумовлює необхідність ідентифікації тари та її інди-відуального обліку і зберігання у покупця. Якщо ж право влас-ності на поворотну тару переходить до одержувача товару, то він зобов’язаний повернути постачальнику аналогічну кількість тари того самого виду і якості, але не обов’язково саме ту, в якій було одержано конкретну партію товару, тобто він має право замінити одержану тару аналогічною. Це спрощує її зберігання і облік.

 

Поворотна тара підлягає поверненню постачальнику в 30-денний термін, якщо інше не передбачено спеціальними прави-лами і угодами. Тара повинна бути повернена у стані, придатно-му для повторного використання, комплектною, очищеною від залишків товару. При пошкодженні поворотної тари винуватець здійснює її ремонт за власний рахунок.

Синтетичний облік тари підприємства торгівлі ведуть на різних рахунках:

—        10 «Основні засоби»:

—        субрахунок 109 «Інші основні засоби» — інвентарна тара з терміном використання понад один рік і первісною вартістю понад встановлену на підприємстві межу (зазвичай понад 1000 грн);

—        11 «Інші необоротні матеріальні активи»:

—        субрахунок 115 «Інвентарна тара» — інвентарна тара зі строком використання більше одного року (крім багатооборот-ної тари-обладнання, що підлягає поверненню постачальникам) і первісною вартістю до 1000 грн за одиницю;

—        20 «Виробничі запаси»:

—        субрахунок 204 «Тара і тарні матеріали» — тара з-під мате-ріалів та інших предметів матеріально-технічного оснащення;

—        22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» — інвен-тарна тара з терміном використання до одного року;

—        28 «Товари»:

—        субрахунок 281 «Товари на складі» — склотара під товара-ми на складі;

—        субрахунок 282 «Товари в торгівлі» — склотара під товара-ми і порожня у пунктах продажу товарів;

—        субрахунок 284 «Тара під товарами» — порожній посуд на тарних складах, інша тара під товарами і порожня.

Аналітичний облік тари ведуть у кількісних і грошовому вимірниках за окремими матеріально відповідальними особами, місцями її зберігання (використання), видами і призначенням.

Облік тари ведуть за такою оцінкою:

а)         інвентарна тара, що обліковується у складі необоротних ак-

тивів, — за первісною вартістю згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби»;

б)         тара з тканини — за вартістю, зазначеною у документах

постачальника;

в)         дерев’яна і картонна тара — за цінами придбання згідно з

П(С)БО 9 «Запаси»;

г)         тара власного виготовлення — за фактичною собівартістю

виготовлення згідно з П(С)БО 16 «Витрати»;

д)         склотара — за заставною вартістю.

 

Особливості обліку в торгівлі

Торговельні підприємства можуть вести облік тари (крім інвентарної) за середніми обліковими цінами, встановленими керівництвом підприємства для окремих видів (груп) тари. У такому випадку різницю між вартістю придбаної тари та її середньою обліковою оцінкою відносять на субрахунок 285 «Тор-гова націнка».

Більшість підприємств роздрібної торгівлі здійснюють опе-рації з продажу товарів у одноразовій або поворотній заставній тарі. Відвантаження товару постачальниками часто здійснюєть-ся на умовах попередньої оплати ( передоплати). До вартості партії придбаного товару додають заставну вартість тари, а вартість по-верненої постачальнику тари вираховують з вартості наступ-ної партії поставленого товару. Після повернення тари поста-чальник перераховує покупцеві суму застави. Якщо право влас-ності на заставну тару залишається за постачальником, то поку-пець обліковує таку тару на забалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»). При недотриманні тер-міну повернення тари постачальнику, визначеної нормативни-ми актами і контрактом, покупець сплачує штраф за порушення умов договору, а вартість такої тари підлягає оподаткуванню ПДВ (табл. 5.10).

Одним з видів заставної тари є скляна тара. До скляної тари з-під харчових продуктів та консервів вітчизняного і зарубіжного

Таблиця 5.10

Відображення в обліку операцій із заставною тарою

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1          Перераховано попередню оплату постачальнику за товар         371      311      25000

2          Відображено податковий кредит з ПДВ у сумі попередньої оплати      641      644      5000

3          Перерахована сума застави за тару – ящики (1000 шт. 5 грн за шт. = 5000 грн) Відображено суму застави на забалансовому рахунку 377 05 311      5000 5000

4          Оприбутковано одержаний від постачальника

товар:

купівельна вартість без ПДВ

сума податкового кредиту з ПДВ

Заставна тара, прийнята на відповідальне

зберігання      281 644

023      631 631           20000 5000

5000

 

 

 

Продовження табл. 5.10

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

5          Зарахована сума передоплати у покриття заборгованості постачальнику        631      371      25000

6          Поверено постачальнику заставну тару: вчасно (в термін, передбачений договором) з порушенням терміну           -          023 023           3000 2000

7          Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ на вартість поверненої із запізненням тари       949      641            400

8          Перераховано постачальнику штраф за порушення терміну повернення тари            948      311      200

9          Одержано від постачальника суму застави Відображено на забалансовому рахунку суму поверненої застави           311      377 05 5000 5000

виробництва, яка може бути поворотною та мати заставну ціну, відносять:

—        тару з-під вина, горілки, лікерогорілчаних виробів, міне-ральної води, пива та безалкогольних напоїв. Термін повернен-ня такої тари визначено додатком 2 до «Правил використання, обігу і повернення засобів пакування багаторазового викорис-тання в Україні», затверджених наказом Міністерства державних ресурсів України від 16.06.92 р. № 15 (зі змінами та доповнення-ми);

—        тару з-під молока, вершків та кисломолочних продуктів (термін повернення — 2 дн.);

—        тару з-під олії (термін повернення: 50 дн. — при поставках в межах одного міста, 60 дн. — при поставках з інших населених пунктів);

—        тару з-під соків, сиропів, екстрактів, консервів, рибної та м’ясорослинної продукції, оцту, хріну, меду, продуктів дитячого харчування і т. ін. (термін повернення визначається договором постачання).

Вартість битої скляної тари в межах встановлених норм за-раховується у погашення боргу при поверненні.

Особливості обліку скляної тари виникають при продажу роздрібними торговими підприємствами товару, розлитого, роз-фасованого, упакованого і т. ін. в скляну тару, покупцям за го-тівку з одночасною видачею останнім ( як кінцевим споживачам) товарного або касового чека (при розрахунках з використанням РРО). У даному випадку датою виникнення податкового зобов’я-

 

Особливості обліку в торгівлі

зання з ПДВ у продавця є дата оприбуткування грошей у касу. При цьому базою для визначення суми ПДВ є загальна вартість проданого товару (з урахуванням вартості склотари). Таким чи-ном, скляна тара переходить до складу звичайного товару з ви-никненням у продавця валового доходу на загальну вартість про-даного товару разом з вартістю тари під товаром. Якщо зворот-ний рух тари від кінцевого споживача здійснюється через роздрібні торгові підприємства, то склотара у населення закупо-вується без ПДВ, а тому права на податковий кредит з ПДВ у покупців тари не виникає.

Розглянемо порядок відображення в обліку операцій зі скля-ною тарою у підприємствах роздрібної торгівлі (табл. 5.11).

Таблиця 5.11

Відображення в обліку підприємств роздрібної торгівлі операцій зі скляною тарою

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1          Перераховано передоплату постачальнику за товар       371      311      4800

2          Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у сумі передоплати      641      644      800

3          Перераховано постачальнику заставу за тару Врахована сума застави на забалансовому рахунку   377 05        311      400 400

4          Оприбутковано товар від постачальника: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ вартість заставної склотари Відображено вартість заставної тари за балансом           282 644 284

023      631 631 685    4000

800

400

400

5          Зараховано передоплату в покриття заборгованості постачальнику     631      371      4800

6          Вартість тари включено до вартості товару          282      284      400

7          Визначена торгова націнка в сумі:

ПДВ на товар

ПДВ на тару

торгова націнка на товар

ПДВ на торгову націнку

Загальна сума торгової націнки      282      285      800

80

400

80

1360

8          Реалізовано товар за готівку (у повному обсязі)   301      702      5760

9          Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ у сумі виторгу      702      641      960

 

 

 

Продовження табл. 5.11

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

10        Списано суму торгової націнки на реалізований товар  285      282      1360

11        Списано собівартість реалізованого товару          902      282      4400

12        Закуплена склотара у населення     284      301      300

13        Повернено постачальнику заставну тару Відображено повернення заставної тари за балансом      685            284 023           400 400

14        Відображено відхилення заставної вартості склотари від вартості її закупівлі у населення    284      719            100

15        Одержано повернення суми застави від

постачальника

Відображено суму поверненої постачальником

застави у забалансовому обліку      311      377 05 400 400

Підставою вибуття тари з підприємства, крім її реалізації разом з товаром, можуть бути: бій, псування, недостача, виявле-на при інвентаризації, тощо. Результатами операцій з тарою мо-жуть бути витрати, втрати і доходи.

До складу витрат з тари відносять:

—        амортизацію власної інвентарної тари і тари-обладнання;

—        амортизацію багаторазової заставної тари, що відшкодо-вується постачальнику відповідно до умов постачання;

—        витрати на ремонт тари;

—        витрати на очищення і санітарну обробку (дезинфекцію) тари;

—        вартість тари, списаної за непридатністю для подальшого використання і т. ін.

Витрати і втрати за операціями з тарою відображають на рахунку 93 «Витрати на збут», крім втрат з вини матеріально відповідальних осіб та недостач і псування тари понад встанов-лені норми. Вартість останніх утримується з винуватців.

5.3.7. Облік реалізації товарів зі знижками

З метою стимулювання попиту на товари підприємства роз-дрібної торгівлі досить часто приймають рішення про застосу-вання системи знижок. Це можуть бути знижки при розпродажу товарів сезонного використання, знижки при придбанні товарів на велику суму одночасно («оптовим» покупцям) або ж за пев-

 

Особливості обліку в торгівлі

ний період («постійним» покупцям), знижки у передсвяткові та святкові дні, знижки певним категоріям покупців (інвалідам, пенсіонерам, ветеранам тощо).

За часом надання усі знижки можна поділити на дві групи:

—        знижки, що надаються в момент продажу товару;

—        знижки, що надаються після продажу товару.

Рішення про надання знижок певного виду або певній кате-горії покупців повинно бути оформлене відповідним наказом або розпорядженням керівника торгового підприємства. У цьому наказі (розпорядженні) необхідно чітко і конкретно зазначити умови надання знижок, їх розміри, період застосування (з якого по яке число), найменування товарів або товарних груп, стосов-но яких будуть застосовуватися знижки. При оформленні реалі-зації товару сума торгової знижки обов’язково повинна бути вка-зана у розрахунковому документі (касовому чеку і т. ін.).

Торговельні знижки під час продажу товарів можуть надава-тися на різних умовах:

—        у фіксованому розмірі;

—        при придбанні товару одним покупцем на певну суму або кількох одиниць товару одного найменування;

—        за пред’явленням покупцем дисконтної картки: спеціалізо-ваної або універсальної. Перша призначена для придбання товару в певному торгово-сервісному підприємстві, друга — повсюдно.

У бухгалтерському обліку доход від реалізації товару за міну-сом суми знижки відображають за кредитом субрахунка 702 «Доход від реалізації товарів», а на суму наданої покупцям знижки змен-шується торгова націнка записом за дебетом субрахунка 285 «Тор-гова націнка» і кредитом субрахунка 282 «Товари в торгівлі».

Розглянемо такий приклад. На початок місяця сальдо на дебеті субрах. 282 становило 24000 грн, а на кредиті субрах. 285 — 6000 грн. За звітний місяць відбулися такі господарські операції (табл. 5.12).

Таким чином, після відображення наведених господарських операцій залишки на субрахунках обліку товарів становитимуть: на дебеті субрах. 282 — 17200 грн, на кредиті субрах. 285 — 5175 грн, а середній відсоток націнки на залишок товару (30,1%) дорівнює відсотку націнки на реалізований товар, що свідчить про пра-вильність його розрахунку і застосування.

Особливим видом знижок, що надаються в момент продажу товарів, є бонусні знижки.

Бонусний дисконт цікавий тим, що встановлений відсоток знижки накопичується при кожній купівлі, і при досягненні пев-

 

 

 

Таблиця 5.12

Відображення в обліку реалізації товарів зі знижками

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет   Кредит         

 

1          Одержано товар від постачальника в магазин: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ    282 641           631 631           15000 3000

2          З поточного рахунка оплачено постачальнику за товар  631      311      18000

3          Відображено суму торгової націнки на отриманий товар           282      285      10000

4          Реалізовано товар за готівку            301      702      30000

5          Відображено податкове зобов’язання з ПДВ у сумі виручки від реалізації товару       702      641      5000

6          Відображено суму знижки на реалізований товар (за довідкою бухгалтерії на підставі показань РРО)            285      282      1800

7          Визначено і списано суму торгової націнки на реалізований товар

(6000 + 10000 – 1800) : (24000 + 15000 + 10000 – 1800) 30000 = 9025 грн    285      282      9025

8          Списано собівартість реалізованого товару (30000 – 9025) = 20975 грн          902      282      20975

ної суми купівель розмір знижки збільшується. Скористатися сумою знижки пред’явник дисконтної картки може в будь-який зручний для нього момент.

Такий метод надання знижок передбачає, що підприємство-продавець веде ідентифікований облік карток та накопичених бонусів за цими картками. У звязку з тим, що продавець веде ідентифікований облік карток, а не їх власників, персоніфікува-ти покупців неможливо, і власник бонусної картки може пере-дати її будь-якій іншій особі.

Відображення в обліку операцій з бонусними дисконтними картками розглянемо на такому прикладі: супермаркет випустив бонусні дисконтні картки з правом на отримання знижки їх пре-д’явником у розмірі 10%. Придбати товар за бонусом можна за умови накопичення бонусів на суму не менше 1500 грн. Припу-стимо, що за бонусною карткою товар продавався три рази на загальну суму 18000 грн, у т. ч. ПДВ — 3000 грн.

Операції з продажу товарів та накопичення бонусів за дис-контною карткою наведено у табл. 5.13.

 

Особливості обліку в торгівлі

Таблиця 5.13

Відображення на рахунках продажу товарів та накопичення бонусів за дисконтною карткою

 

Черговість купівель   Сума купівлі з ПДВ   Сума бонусної знижки         Сума, сплачена покупцем   Накопичені бонуси

1          3600    360      3600    360

2          7200    720      7200    1080*

3          7200    720      5400**            -

Разом  18000  1800    16200  х

* Сума бонуса дорівнює 360 + 720 = 1080 грн, де 360 грн — сума бонуса після першої купівлі, 720 грн — сума знижки за другу купівлю.

** У касу сплачено суму вартості купівлі за вирахуванням знижки і суми накопичених бонусів: 7200 — 720 — 1080 = 5400 грн.

Бухгалтерський облік цих операцій наведено у табл. 5.14. Знижки після продажу товарів ( розрахункові знижки — «скон-то») є своєрідним засобом для прискорення оплати рахунків по-Таблиця 5.14

Відображення на рахунках операцій з продажу товарів за бонусними дисконтними картками

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

            Придбання і розповсюдження бонусних карток                         

1          Оплачені послуги з виготовлення карток 377      311      600

2          Відображена сума податкового кредиту з ПДВ    641      644      100

3          Оприбутковано картки: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ        209 644            377 377           500 100

4          Передані покупцям бонусні картки            93        209      500

            Реалізація товарів пред’явнику бонусної дисконтної картки                             

5          Реалізовано товар за готівку з урахуванням бонусної знижки (купівля № 1: 3600 – 360 = 3240 грн) 301            702      3240

6    Відображено суму авансу у вигляді бонусу        301       681       360

7          Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ: у вартості реалізованого товару зі знижкою у сумі передоплати за дисконтною карткою        702 643           641 641           540 60

8          Реалізовано товар за готівку з урахуванням бонусної знижки (купівля № 2: 7200 – 720 = 6480 грн) 301            702      6480

9    Відображено суму авансу у вигляді бонусу        301       681       720

 

 

Продовження табл. 5.14

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

10        Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ: у вартості реалізованого товару зі знижкою у сумі попередньої оплати за дисконтною карткою       702 643           641 641           1080 120

11        Реалізовано товар за готівку з урахуванням

бонусної знижки (купівля № 3: 7200 – 720 =

6480 грн):

сплачено готівкою в касу

зараховано у покриття бонусних знижок за

попередні купівлі      301 681           702 702           5400 1080

12        Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ: у вартості реалізованого товару зі знижкою у сумі раніше нарахованих зобов’язань     702 702           641 643           900 180

13        Списана сума бонусних знижок за рахунок торгової націнки (360 + 720 + 720 = 1800 грн)  285      282            1800

14        Списано суму тогової націнки на реалізований товар (сума умовна)   285      282      4500

15        Списано собівартість реалізованого товару          902      282      9000

16        Списано на фінансові результати: доход від реалізації товару собівартість реалізованого товару витрати з реалізації      702 791 791    791 902 93      13500

9000

500

купцями. Якщо покупець вносить гроші за товар раніше термі-ну, обумовленого при відстроченні платежу, торговельне підприєм-ство надає йому знижку з вартості покупки, тоді як на момент продажу в бухгалтерському обліку доход від реалізації товару було відображено без урахування знижки. На рахунках ці операції відображають такими бухгалтерськими проводками (табл. 5.15)

Таблиця 5.15

Облік наданих розрахункових знижок

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1          Відвантажено товар покупцеві (вартість з ПДВ)  361      702      5400

2          Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ          702      641      900

3          Надійшла оплата за реалізований товар (з вирахуванням знижки 5%) 311      361      5130

4          Проведено коригування розрахунків на суму наданої і використаної знижки  704      361      270

 

Особливості обліку в торгівлі

Продовження табл. 5.15

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

5          Проведено коригування податкового зобов’я-зання з ПДВ у сумі наданої знижки (методом «сторно»)            704      641      (45)

6          Списано на фінансові результати:

доход від реалізації

сума наданої розрахункової знижки           702 791           791 704           4500

225

У фінансовій звітності доход від реалізації товару відобра-жають за мінусом наданих торгових знижок.

5.3.8. Облік повернення товарів покупцями

Для багатьох підприємств торгівлі є звичною ситуація з по-верненням товарів покупцями. Процедура оформлення такої опе-рації залежить від статусу покупця: суб’єкт підприємництва чи кінцевий споживач. Для перших умови повернення товарів регу-люються укладеним договором купівлі-продажу та Цивільним кодексом України, для других — Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-Х11 та постановою КМУ «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.03.94 р. № 172.

Покупець — суб’єкт підприємництва може повернути товар у випадку суттєвого порушення вимог щодо якості товару ( вияв-лення недоліків, які не можна усунути; недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або втратами часу; не-доліків, які виявлялися неодноразово або з’явилися знову після їх усунення).

Кінцевий споживач може повернути як неякісний, так і якісний товар. Останній може бути повернутий, якщо він не підійшов за формою, фасоном, габаритами, кольором, розміром або з інших причин, протягом 14 календарних днів при дотри-манні таких умов:

—        товаром він не користувався;

—        товарний вигляд, пломби, ярлики товару збережено;

—        покупець підтвердив розрахунковим документом придбан-ня товару.

Не підлягають поверненню такі групи товарів належної якості:

 

—        продовольчі, лікарські препарати та засоби, предмети сан-гігієни;

—        непродовольчі товари: світлочутливі, корсетні, парфумер-но-косметичні, пір’яно-пухові, дитячі іграшки ( м’які, гумові на-дувні), зубні щітки, апарати для гоління, розчіски, гребінці та щітки масажні, ювелірні вироби з дорогоцінних металів, вироби з бурштину, тканини, білизна (натільна, постільна), панчішно-шкарпеткові вироби, товари в аерозольному упакуванні, друко-вані видання, аудіо- та відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом та ін. (згідно з постановою КМУ № 172).

При поверненні якісного товару покупцеві повертають гроші, якщо аналогічного товару немає у продавця, а покупець відмов-ляється придбати інший подібний товар.

Повертати неякісний товар необхідно у межах гарантійного терміну (терміну придатності) товару, який повинен бути зазна-чений у паспорті на товар, на його етикетці або в будь-якому іншому документі, що додається до проданого товару. Для то-варів сезонного використання закінчення гарантійного терміну визначають не з дати придбання, а з визначеної нормативними документами (постановою КМУ № 172) дати:

а)         на одяг, хутряні та інші вироби

—        весняно-літнього асортименту — з 1 квітня;

—        осінньо-зимового асортименту — з 1 жовтня;

б)         на взуття

—        зимового асортименту — з 15 листопада по 15 березня;

—        весняно-осіннього асортименту — з 15 березня по 15 трав-ня та з 15 вересня по 15 листопада;

—        літнього асортименту — з 15 травня по 15 вересня.

При виявленні недоліків або фальсифікації товару в межах

гарантійного терміну (терміну придатності) товару покупець-кінцевий споживач має право на свій вибір вимагати від продав-ця:

1)         безкоштовного усунення недоліків товару або відшкоду-вання витрат на їх виправлення споживачем або третьою осо-бою;

2)         заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості. При цьому перерахунок вартості такого товару не роблять (навіть при підвищенні ціни на такий товар покупець нічого доплачувати не повинен);

3)         відповідного зменшення його покупної вартості;

4)         заміни на такий самий товар іншої марки (моделі, арти-кулу, модифікації) з перерахунком купівельної вартості;

 

Особливості обліку в торгівлі

5) розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків (повернення грошей покупцеві).

Повернення товару суб’єктом підприємництва оформлюють накладною (т. ф. № М-11), яку виписує покупець у двох при-мірниках (один примірник — для продавця).

При поверненні товару кінцевим споживачем він повинен написати заяву та додати до неї розрахунковий документ, що підтверджує факт купівлі товару (чек, квитанцію тощо), а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, — технічний пас-порт або інший документ, що його замінює, з позначкою дати продажу. На підставі цих документів складають Акт на повер-нення товару (довільної форми), в якому зазначають дані про покупця, відомості про повернутий товар, суму, що підлягає відшкодуванню покупцеві. Якщо сума коштів, що повертається покупцеві, перевищує 100 грн, то особа, яка здійснює розрахун-ки (касир, продавець), зобов’язана скласти Акт про видачу коштів (довільної форми), в якому вказати відомості про покупця, який повертає товар, відомості про товар, суму виданих коштів, но-мер, дату і час ( для касових чеків) розрахункового документа, що підтверджує покупку товару. Акт підписує особа, яка видала гроші. Покупцеві підписувати акт не обов’язково. Акт зберігається у бухгалтерії разом з касовими документами.

Видачу готівкових коштів покупцеві за повернутий товар оформляють через РРО або РК. Виплачувати гроші з каси з офор-мленням видаткового касового ордера заборонено.

Якщо алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, то видачу коштів реєструють шляхом введення суми повернення (із зазначенням найменування товару та його кількості) зі знаком мінус. В іншому разі видачу коштів оформляють операцією « Службова видача», що буде враховано при складанні щоденного звіту (Z-звіту).

При використанні розрахункової книжки на корінці розра-хункової квитанції на суму виданих покупцеві коштів роблять запис « Службова видача».

У бухгалтерському обліку для відображення операцій повер-нення товару використовують субрахунок 704 «Вирахування з доходу» у кореспонденції з кредитом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями» або 30 «Каса». При цьому за дебетом субрахунка 704 відображають всю суму повернення товару (разом з ПДВ). Підприємства роздрібної торгівлі, які ведуть облік товарів за про-дажними цінами, суми сторнування собівартості проданого то-вару та списаної торгової націнки розраховують наприкінці звітно-го місяця (а не в момент повернення товару).

 

 

 

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Кореспондуючі рахунки      Сума, грн

 

           

            Дебет  Кредит          

 

1          Надійшов товар від постачальника: покупна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ    282 641      631 631           10000 2000

2          Відображено торгову націнку на куплений товар            282      285      4500

3          Реалізовано товар за готівку            301      702      9600

4          Відображено податкове зобов’язання з ПДВ        702      641      1600

5          Відображено часткове повернення товару з виплатою готівкою його вартості          704      301      600

6          Зменшено податкове зобов’язання з ПДВ у сумі поверненого товару («червоним сторно») 704      641            (100)

7          Списано суму торгової націнки, що припадає на реалізований товар (з урахуванням повернення):

(1800 + 4500) : (6000 + 14500) х (9600 – 600) = 2766 грн 285      282      2766

8          Списано собівартість реалізованого товару 9600 – 600 – 2766 = 6234 грн       902      282      6234

9          Списано на фінансові результати: собівартість реалізованого товару суму повернення товару доход від реалізації        791 791 702    902 704 791    6234

500

8000

У звіті про фінансові результати (ф. № 2) суму повернення товарів ( без суми ПДВ) показують як « Інші вирахування з доходу».