2.8.1. Облік у ремонтних виробництвах


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

Облік витрат у ремонтних майстернях ведуть позамовним методом. На кожен об’єкт основних засобів, що підлягяє ремон-ту, після його детального огляду складають «Відомість дефектів на ремонт машин» (с.-г. об., ф. № 130), на підставі якої оформ-люють документи на видачу запасних частин та ремонтних мате-ріалів і наряди на оплату праці за виконані ремонтні роботи. Після закінчення ремонту «Відомість дефектів» разом з іншими документами надходить до бухгалтерії, де визначають його фак-тичну собівартість.

Прямі витрати на ремонт тракторів, комбайнів, машин та устаткування обліковують у «Журналі обліку затрат у ремонтній майстерні» (с.-г. об., ф. № 36) по кожній машині зокрема, а по сільськогосподарських машинах та роботах з виготовлення інвен-таря — на загальних рахунках. Облік прямих витрат ведуть у розрізі таких статей: оплата праці, нарахування на соціальні заходи, па-ливо, будівельні матеріали, запасні частини, малоцінні та швид-козношувані предмети, роботи і послуги.

Загальні витрати майстерні обліковують на окремому аналі-тичному рахунку «Цехові витрати». До них відносять аморти-заційні відрахування та витрати на ремонт будівлі і обладнання ремонтної майстерні, оплату праці з нарахуваннями керівника майстерні та інженера-технолога, вартість використаного спецо-дягу тощо. Суму цехових витрат ремонтної майстерні розподіля-ють і списують на окремі ремонти пропорційно до витрат прямої оплати праці.