2.7. Облік витрат і виходу продукції підсобних промислових виробництв


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

До підсобних промислових виробництв сільськогосподарсь-ких підприємств відносять, в першу чергу, виробництва з пере-робки сільськогосподарської продукції (млини, крупорушки, олійниці, засолювальні та сушильні пункти і т. ін.), пункти забою тварин і птиці, виготовлення цегли, черепиці та інших будівель-них матеріалів з місцевої сировини або відходів основного ви-робництва, виготовлення сувенірів тощо. Метою створення та-ких виробництв є більш раціональне використання сільсько-

 

господарської продукції та утилізація побічної продукції і відходів основного виробництва, підвищення рівня зайнятості сільського населення у міжсезонні періоди, а також — збільшення доходів сільськогосподарських підприємств.

Облік витрат і виходу продукції зазначених виробництв ве-дуть на субрахунку 233 «Промислове виробництво» синтетично-го рахунка 23 «Виробництво». Для кожного виду таких вироб-ництв відкривають окремий аналітичний рахунок у «Виробни-чому звіті» ф. № 10.3б с.-г. Облік ведуть за такими статтями витрат: оплата праці, нарахування на соціальні заходи, сировина і матеріали (за вирахуванням зворотних відходів), роботи та по-слуги, витрати на утримання основних засобів, амортизація, вит-рати на організацію виробництва і управління (загальновироб-ничі), інші витрати (в тому числі й втрати від браку).

Облік витрат і калькулювання собівартості продукції підсоб-них промислових виробництв здійснюють різними методами за-лежно від типу виробництва та особливостей технологічного процесу: попроцесним (простим або попередільним) та позамов-ним.

Сільськогосподарська продукція власного виробництва ( мо-локо, зерно, овочі, худоба тощо), використана для переробки у підсобних виробництвах, оцінюється за ціною первісного виз-нання (справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витра-ти на місці продажу, або фактичною чи нормативною собіварті-стю при неможливості визначення справедливої вартості). По-купну сировину і матеріали оцінюють за цінами придбання.

Підставою для списання сировини і матеріалів на витрати підсобних промислових виробництв є накладні, товарно-транс-портні накладні, акти на вибуття худоби і птиці, лімітно-забірні карти тощо. У млинах приймання зерна на переробку оформля-ють «Помольною квитанцією» (с.-г. об., ф. № 122). Суми нара-хованої оплати праці працівникам промислових виробництв відоб-ражають у «Нарядах на відрядну роботу» бригадних (с.-г. об., ф. № 70) або індивідуальних (с.-г. об., ф. № 70а), «Табелях обліку робочого часу» (с.-г. об., ф. № 64), «Облікових листках праці і виконаних робіт» (с.-г. об., ф. № 66, 66а). Усі ці документи є підставою для записів у «Журналі обліку робіт і затрат» (с.-г. об., ф. № 37).

Вихід продукції підсобних промислових виробництв офор-мляють різними первинними документами, специфічними для кожного виду виробництва. Так, вихід м’яса та субпродуктів від забою тварин указують на звороті «Акта на вибуття тварин і птиці»

 

Облік у сільськогосподарських підприємствах

і за накладною відправляють на склад; вихід пиломатеріалів офор-млюють спеціальною відомістю; цеглу оприбутковують на підставі акта, який складають на кожну окрему партію цегли, одержану від випалювання; переробку овочів, плодів, ягід оформлюють «Звітом про переробку продукції» (с.-г. об., ф. № 123). У цьому звіті показують кількість фактично використаної сировини, ма-теріалів, тари тощо і фактичний вихід продукції у фізичних та умовних одиницях. На сепараторних пунктах з цією метою скла-дають «Відомість переробки молока й молочних продуктів» (с.-г. об., ф. № 124), а у цехах по забою птиці у спеціалізованих госпо-дарствах — «Виробничий звіт про переробку птиці та вихід про-дукції» (с.-г. об., ф. № 110).

Вихід продукції підсобних промислових виробництв протя-гом звітного періоду обліковують за кредитом субрахунка 233 та дебетом рахунків 20, 22, 26 або 27. У кінці року визначають фак-тичну собівартість виробленої продукції та коригують її облікову оцінку до рівня фактичної собівартості.

У підсобних промислових виробництвах собівартість вироб-леної продукції визначають на умовах франко-склад. У разі од-ночасної переробки власної і давальницької сировини калькуля-цію виконують у два етапи: спочатку обчислюють собівартість переробки одиниці сировини, а потім визначають собівартість власної готової продукції.

Собівартість переробки одиниці сировини визначають ділен-ням всіх витрат на переробку на кількість переробленої сирови-ни (власної та давальницької разом). При цьому переробка да-вальницької сировини розглядається як виконання робіт (на-дання послуг) на сторону і її собівартість списується з кредиту субрахунка 233 безпосередньо у дебет субрахунка 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

Собівартість власної готової продукції визначають діленням суми витрат на переробку ( без витрат на переробку давальниць-кої сировини), враховуючи і вартість сировини власного вироб-ництва (за мінусом вартості використаних відходів та побічної продукції за цінами можливої реалізації або використання), на кількість одержаної з переробки готової продукції.

Методика калькулювання собівартості продукції окремих виробництв має свої специфічні особливості. Основні витрати, як правило, прямо відносять на собівартість конкретного виду продукції, а непрямі витрати розподіляють між окремими вида-ми готової продукції умовно (пропорційно попередньо встанов-леній базі розподілу):