2.4. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції рослинництва


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

Рослинництво — одна із основних галузей сільськогосподарсь-кого виробництва. Для обліку витрат і виходу продукції рослин-ництва використовують субрахунок 231 «Рослинництво» синте-тичного рахунка 23 «Виробництво», за дебетом якого облікову-ють витрати, а за кредитом — вироблену продукцію.

Об’єктами обліку витрат у рослинництві є окремі сільсько-господарські культури або групи культур (озимі зернові, пшени-ця яра, просо, гречка, картопля та ін.), види робіт (оранка на зяб, лущення стерні, снігозатримання тощо), витрати до розпо-ділу (витрати на зрошення, на утримання полезахисних насад-жень і т. ін.). інші об’єкти обліку витрат (збирання і скиртуван-ня соломи, післязбиральна доробка продукції, виробництво тра-в’яного борошна тощо).

Витрати у рослинництві обліковують за такими статтями: витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, на-сіння і посадковий матеріал, паливо і мастильні матеріали, доб-рива, засоби захисту рослин, роботи та послуги, витрати на ре-монт необоротних активів, інші витрати на утримання основних

 

засобів, загальновиробничі витрати, непродуктивні витрати, інші витрати.

Для оформлення витрат рослинництва використовують знач-ну кількість первинних та зведених документів галузевого при-значення: «Обліковий лист тракториста-машиніста» (с.-г. об., ф. № 67, 67б), «Обліковий листок праці і виконаних робіт» (с.-г. об., ф. № 66, 66а), «Табель обліку робочого часу» (с.-г. об., ф. № 64), «Накладна (внутрішньогосподарського призначення)» (с.-г. об., ф. № 87), «Лімітно-забірна карта на одержання матеріальних цінностей» (с.-г. об., ф. № 117), «Акт на витрачання насіння і посадкового матеріалу» (с.-г. об., ф. № 119), «Акт про викорис-тання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отруто-хімікатів та гербіцидів» (с.-г. об., ф. № 118) та ін. На підставі первинних документів складають зведені документи та накопи-чувальні регістри виробничого обліку, такі як: «Накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку» (с.-г. об., ф. № 37а), «Журнал обліку робіт і затрат» (с.-г. об., ф. № 37), «Зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відра-хувань на соціальні заходи за об’єктами обліку витрат» та ін.

Досить різноманітними є і документи на оприбуткування продукції рослинництва. Так, надходження від урожаю продукції зернових культур і соняшника оформляють «Реєстром відправки зерна та іншої продукції з поля» (с.-г. об. , ф. № 77), «Дорожнім листом на вивезення продукції з поля» (с.-г. об., ф. № 77а), Та-лонами шофера, комбайнера, бункериста (відповідно: с.-г. об., ф. № 77б, 77в, 77г), «Реєстром приймання зерна та іншої про-дукції» (с.-г. об., ф. № 78) і т. ін. Урожай інших технічних куль-тур, картоплі, овочів, кормових коренеплодів відображають у «Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції» (с.-г. об., ф. № 81), а продукції садівництва — у «Щоденнику надход-ження продукції садівництва» (с.-г. об., ф. № 84). Грубі та соко-виті корми оприбутковують на підставі «Акта на приймання гру-бих і соковитих кормів» (с.-г. об., ф. № 92), а корми, викорис-тані шляхом випасання худоби, — «Актом на оприбуткування пасовищних кормів» (с.-г. об., ф. № 93, 93а) і т. ін. Дані первин-них документів про кількість одержаної продукції у розрізі її видів, сортів, виробничих підрозділів узагальнюють у зведених доку-ментах, таких як «Відомість руху зерна та іншої продукції» (с.-г. об., ф. № 80), «Звіт про рух матеріальних цінностей» (с.-г. об., ф. № 121) та ін., які є підставою для записів до регістрів аналітич-ного обліку даних про вихід продукції рослинництва.

Послідовність відображення в обліку витрат і виходу про-дукції рослинництва показано на схемі (рис. 2.2).

 

Облік у сільськогосподарських підприємствах

 

 

використання засобів праці

Первинні документи з обліку

витрат праці та її оплати

використання предметів праці

 

Накопичувальна відо-мість обліку викорис-тання машинно-тракторного парку I

Журнал обліку робіт і затрат

виходу (оприбуткування)

готової продукції      

Виробничий звіт (ф. № 10.3а с.-г.)

 

Зведена відомість до журналу-ордеру

№ 10.3 с.-г. (ф. № 10.3д с.-г.)         

 

Журнал-ордер ф. № 10.3 с.-г.

 

Головна книга

 

Рис. 2.2. Послідовність технологічного процесу відображення

в обліку витрат і виходу продукції рослинництва

за журнально-ордерною формою обліку

В умовах комп’ютеризації обліку основними обліковими регістрами з обліку витрат і виходу продукції рослинництва мо-жуть бути машинограми:

—        Відомість обліку затрат на виробництво, виходу продукції, наданих послуг (по сільськогосподарському підприємству);

—        Відомість обліку затрат на виробництво, виходу продукції, наданих послуг (по структурних підрозділах);

—        Відомість обліку затрат на виробництво за статтями зат-рат (по сільськогосподарському підприємству);

—        Відомість обліку затрат на виробництво за статтями зат-рат (по структурних підрозділах).

Об’єктами обчислення собівартості у рослинництві є окремі види основної, супутньої та побічної продукції, одержаної від сільськогосподарських культур, окремі сільськогосподарські ро-боти (наприклад, під урожай наступного року), роботи з поліп-шення земельних угідь, а також роботи, що обліковуються як витрати майбутніх періодів.

Визначення собівартості продукції (робіт, послуг) у сільсько-господарських підприємствах здійснюють у такій послідовності:

—        розподіляють за призначенням витрати на утримання ос-

новних засобів;

 

—        обчислюють собівартість робіт і послуг допоміжних ви-робництв і списують калькуляційні різниці на споживачів по-слуг;

—        розподіляють витрати на зрошення та осушення земель, на вапнування та гіпсування грунтів, на утримання полезахис-них лісосмуг;

—        списують частину витрат бджільництва на запилювання сільськогосподарських культур;

—        списують з основного виробництва суми надзвичайних витрат;

—        розподіляють бригадні, фермерські, цехові та загальнови-робничі витрати;

—        визначають загальну суму виробничих витрат за об’єкта-ми обліку;

—        розраховують собівартість продукції рослинництва;

—        визначають собівартість продукції підсобних промисло-вих підприємств з переробки продукції рослинництва;

—        розподіляють витрати з утримання кормоцехів;

—        визначають собівартість продукції тваринництва;

—        розраховують собівартість живої маси молодняка тварин і тварин на вирощуванні та відгодівлі;

—        визначають собівартість продукції інших промислових

виробництв.

Виробничу собівартість продукції рослинництва обчислю-ють на таких умовах:

а)         зерна, насіння соняшника — франко-місце зберігання

(франко-тік), враховуючи витрати на доочищення та сушіння;

б)         солома, сіно, інші грубі корми, цукрові буряки, картоп-

ля, баштанні культури, овочі, коренеплоди — франко-місце

зберігання (франко-поле);

в)         плоди, ягоди, виноград, листя тютюну, продукція лікарсь-

ких та ефіроолійних культур і квітникарства, овочі закритого

грунту — франко-пункт приймання (зберігання);

г)         соломка і треста льону, конопель — франко-пункт збері-

гання або первинної обробки на підприємстві;

д)         насіння трав, льону, конопель, овочевих та інших куль-

тур — франко-місце зберігання;

е)         зелена маса — франко-місце споживання (на корм) або

силосування чи переробки (на силос, трав’яне борошно, сінаж,

виготовлення гранул).

Фактична маса сільськогосподарської продукції визначається за вирахуванням мертвих відходів, усушки (зерна і насіння со-

 

Облік у сільськогосподарських підприємствах

няшника на току тощо), угару зеленої маси в поцесі ферментації та ін.

Витрати з посівів, які повністю загинули від стихійного лиха, списують як надзвичайні витрати. При пересіві повністю загиб-лих посівів іншими культурами витрати на основний обробіток грунту ( лущення стерні, оранка зябу), снігозатримання, внесен-ня добрив під посів та інші неповторювані витрати списують у розрізі статей на заново висіяні культури.

Витрати з частково загиблих посівів списують як надзви-чайні витрати пропорційно до відсотка недоодержаної продукції. Страхове відшкодування за повністю або частково загиблі по-сіви відображають в обліку як надзвичайні доходи.

Собівартість побічної продукції рослинництва ( соломи, гички цукрових буряків, стебел кукурудзи і соняшника, листя капусти та ін.) визначають виходячи із розрахунково-нормативних вит-рат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов’язані із заготівлею такої продукції. При скла-данні звітної калькуляції із загальної суми витрат на вирощуван-ня певної культури виключають вартість побічної продукції за розрахунково-нормативною оцінкою, а решту витрат відносять на основну продукцію.

При визначенні собівартості основної продукції окремих культур враховують їх технологічні особливості, наявність су-путньої, нестандартної продукції та відходів, що використову-ються. Між такими видами продукції витрати розподіляють умов-но-розрахунковим методом:

—        загальну суму витрат на вирощування і збирання зерно-вих культур (без вартості соломи) розподіляють між зерном і зерновідходами. При цьому зерновідходи прирівнюють до зерна за вмістом в них повноцінного зерна. При вирощуванні зерно-вих культур на насіння витрати, віднесені на одержання повно-цінного зерна, розподіляють між витратами на одержання на-сіння різної якості (супереліта, еліта, I та II репродукції) про-порційно до його вартості за цінами реалізації. Собівартість цен-тнера насіння визначають діленням суми витрат, віднесених на насіння відповідного класу якості, на його масу після доробки;

—        собівартість центнера зерна кукурудзи визначають ділен-ням загальної суми витрат на вирощування та збирання кукуруд-зи (без вартості кукурудзиння) на масу сухого зерна повної стиг-лості. Перерахунок маси качанів кукурудзи повної стиглості в сухе зерно здійснюють за фактичним виходом зерна з качанів, який визначається хлібоприймальним пунктом (з урахуванням

 

базової вологості зерна в качанах — 14%). При необхідності до-датково визначають фактичну собівартість центнера кукурудзи в качанах;

—        для визначення собівартості продукції льону та конопель одержане насіння оцінюється за нормативно-розрахунковою вар-тістю виходячи із витрат на підготовку та обмолот стебел, транс-портування та обробку насіння. Решту витрат (за мінусом вар-тості насіння) відносять на соломку. Собівартість трести вклю-чає вартість соломки і витрати на її розстилання, перегортання, підняття із стелищ тощо;

—        для визначення собівартості тютюнової сировини, про-дукції лікарських та ефіроолійних культур витрати на вирощу-вання відповідної культури розподіляють між окремими видами одержаної продукції пропорційно до її вартості за середніми ре-алізаційними цінами;

—        при визначенні собівартості картоплі, овочів відкритого і закритого грунту, продукції баштанних культур і садівництва із загальної суми витрат на їх вирощування та збирання вирахову-ють вартість побічної продукції (враховуючи продукцію, яка зго-дована худобі і оцінена за собівартістю кормових буряків з ура-хуванням її поживності). Решту суми витрат ділять на кількість повноцінної продукції. Між окремими культурами витрати мож-на розподіляти пропорційно вартості товарної продукції за ціна-ми реалізації (якщо облік витрат ведуть по групі культур);

—        витрати на вирощування і догляд за сіяними травами, природними і поліпшеними сіножатями, культурними пасови-щами, які використовують для одержання кількох видів продукції, розподіляють пропорційно площам, використаним для одержання окремих видів продукції, а витрати на збирання, транспортуван-ня та доробку певного виду продукції відносять безпосередньо на даний вид продукції. Якщо з однієї площі сіяних трав одер-жують декілька видів продукції, то витрати, віднесені на цю пло-щу, розподіляють між видами продукції пропорційно до кількості зібраної зеленої маси (в умовному обчисленні);

—        витрати на вирощування багаторічних трав (підготовка грунту, сівба, вартість насіння тощо) рівномірно розподіляють між роками залежно від терміну використання посівів.

Обчислену фактичну собівартість продукції рослинництва порівнюють зі справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, за якою продукція оцінена при її оп-рибуткуванні, і визначають доходи ( витрати) від первісного виз-нання сільськогосподарської продукції, які включають до скла-

 

Облік у сільськогосподарських підприємствах

ду інших операційних доходів (кредит субрах. 719) або інших операційних витрат (дебет субрах. 949). Рахунки обліку витрат при цьому закриваються, крім тих, на яких обліковують витрати у незавершене виробництво ( витрати під урожай наступного року).