Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
12.2. Облік доходів у недержавних навчальних закладах : Бухгалтерський облік у галузях економіки : Бібліотека для студентів

12.2. Облік доходів у недержавних навчальних закладах


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

магниевый скраб beletage

Сума коштів або інших активів, одержаних навчальним зак-ладом як плата за навчання, є доходом від реалізації наданих освітніх послуг. З цим пов’язане одне з найважливіших завдань, яке вирішує кожен недержавний навчальний заклад — визначен-ня моменту переходу права власності на результати від надання освітніх послуг, тобто моменту визнання доходу.

Порядок обліку доходів регламентується П(С)БО 15 «Доход», яким передбачено, що доход від надання послуг визнається, вихо-дячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг. Нав-чальні заклади на підставі затверджених відповідним чином нав-чальних планів та своїх організаційних особливостей самостійно обирають форми, порядок і періодичність проміжної атестації, поточного та періодичного контролю успішності студентів ( учнів, слухачів, курсантів і т. ін.), а отже, доход від надання освітніх послуг вони можуть визнавати поетапно: за місяць (у дошкіль-них навчальних закладах), чверть (у загальноосвітніх середніх школах), семестр, триместр або рік (у вищих навчальних закла-дах різних рівнів акредитації), за весь період навчання (для ко-роткотермінових форм підготовки — курсів, семінарів і т. ін.). Але незалежно від обраної періодичності визнання доходу три-валість проміжного етапу та розрахункового періоду повинна бути обов’язково передбачена у наказі про облікову політику навчального закладу та у контракті на надання освітніх послуг, а сам факт надання такої послуги (завершеності етапу) пови-нен бути підтверджений документально (класним журналом, відомостями успішності, сертифікатом, довідкою, атестатом, дипло-мом тощо).

Отже, доходом звітного періоду можна вважати лише кош-ти, що надійшли за вже надані послуги (у вигляді післяплати). Такі суми відображають в обліку звичайними записами:

Д-т субрах. 301, 311 — К-т субрах. 361, Д-т субрах. 361 — К-т субрах. 703.

 

Облік доходів і витрат у недержавних закладах освіти

Кошти, що надходять як попередня оплата, не можна вва-жати доходом, адже вони ще не зароблені і не характеризують фактичного обсягу наданих послуг. Їх можна розглядати як аванси покупців або як доходи наступних періодів з поступовим відне-сенням до доходів поточного (звітного) періоду відповідно до ступеня завершеності наданих послуг. В обліку такі операції відоб-ражають записами:

1)         надійшла авансом оплата за навчання:

Д-т субрах. 301, 311 — К-т субрах. 681;

2)         зараховано доход від наданих послуг:

Д-т субрах. 681 — К-т субрах. 703.

Такий варіант відображення в обліку доходів навчальних закладів є найбільш раціональним: він дає можливість в систем-ному порядку (на субрахунках 361 або 681) вести аналітичний облік розрахунків з кожним споживачем освітніх послуг.

Крім основних доходів безпосередньо від надання освітніх послуг, навчальні заклади можуть одержувати інші доходи, по-в’язані з наданням таких послуг: пеня за несвоєчасну оплату за навчання; оплата за відновлення у складі студентів після відра-хування; за переведення з іншого вузу, на іншу форму навчання, на іншу спеціальність; за ліквідацію академічної заборгованості і т. ін. Можливі також надходження за додаткові послуги: прожи-вання у гуртожитках; вивчення факультативних курсів; додат-кові можливості користування бібліотекою (у тому числі елект-ронною), комп’ютерними класами, копіювальною технікою, спортивними залами; медичні послуги тощо.

В обліку необхідно розмежовувати інші доходи за їх при-значенням та джерелами надходження, для чого зазвичай вико-ристовують їх кодування та окремий аналітичний облік на відпо-відних субрахунках (715, 719 тощо). Це необхідно не лише для контролю за доходами та їх використанням, а й для визначення економічної доцільності окремих додаткових послуг та їх вар-тості (ціни).

Як джерела коштів для освітньої діяльності можуть викори-стовуватися також інші цільові та нецільові надходження. Кош-ти або інші активи цільового призначення можуть надходити навчальному закладу як асигнування з бюджету або позабюджет-них фондів, цільових внесків фізичних і юридичних осіб та ін. Обов’язковою умовою таких надходжень є визначення мети їх використання ( в статутних документах закладу освіти або у відпо-відних документах осіб, що надають такі кошти — заявах, платіж-

 

них дорученнях тощо). У бухгалтерському обліку цільові надход-ження обліковують на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», а до складу доходів ці кошти зараховують у міру їх використання за призначенням:

1)         надійшли цільові кошти на придбання комп’ютерів та

витратних матеріалів:

Д-т субрах. 301, 311 — К-т рах. 48;

2)         перераховано постачальнику за комп’ютери і витратні

матеріали:

Д-т субрах. 371 — К-т субрах. 311;

3)         одержано від постачальника:

а)         комп’ютери:

Д-т субрах. 152 — К-т субрах. 371,

б)         витратні матеріали:

Д-т субрах. 201 — К-т субрах. 371;

4)         відображено доход від використання цільового фінансу-

вання:

а)         в частині витрат на придбання комп’ютера:

Д-т рах. 48 — К-т рах. 69,

б)         в частині матеріальних витрат:

Д-т рах. 48 — К-т субрах. 718;

5)         передано (введено) комп’ютери в експлуатацію:

Д-т субрах. 104 — К-т субрах. 152;

6)         нараховано амортизацію комп’ютерів:

Д-т рах. 23 — К-т субрах. 131;

7)         відображено доход від використання безоплатно отрима-

них комп’ютерів (у сумі нарахованої амортизації):

Д-т рах. 69 — К-т субрах. 745.

Якщо закладу освіти надходять кошти без визначення кон-кретної мети використання, їх можна використати на фінансу-вання будь-яких заходів у межах статутної діяльності установи. Такі надходження вважають нецільовими. Для їх обліку викори-стовують субрахунок 718 (при надходженні грошових коштів чи інших оборотних активів) або субрахунок 424 (при одержанні необоротних активів). Вартість останніх відносять на доходи у міру їх амортизації у процесі використання такою проводкою:

Д-т субрах. 424 — К-т субрах. 745.

 

Облік доходів і витрат у недержавних закладах освіти

Крім того, у неприбуткових організацій можуть бути такі доходи, як проценти, дивіденди, роялті, страхові відшкодуван-ня; від видавничої діяльності, проведення культурних заходів, надання майна в оренду; від списання кредиторської заборгова-ності, реалізації непотрібних основних засобів і товарно-матері-альних цінностей та ін. В обліку перелічені доходи відображають на загальних підставах згідно з П(С)БО 15 «Доход», і тому в даній темі не розглядаються.

12.3. Облік витрат і визначення собівартості освітніх послуг

Недержавні навчальні заклади різного спрямування можуть надавати досить значний спектр освітніх послуг: навчання за спец-іальними програмами (вивчення іноземних мов, музики, малю-вання, моделювання тощо), за програмами загальноосвітньої школи, за програмами поглибленого вивчення окремих шкільних предметів, за програмами вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації (денна, заочна, вечірня, очно-заочна, дистанційна форми навчання), консультаційна робота, проведення коротко-строкових семінарів, курсів, перепідготовка кадрів ( різного проф-ілю і тривалості навчання), підготовка аспірантів до здавання кандидатських екзаменів, проведення захисту дисертаційних робіт, організація наукових конференцій, виставок, конкурсів, заняття на підготовчих курсах, видавнича діяльність і т. ін. Ко-жен з цих видів діяльності може бути об’єктом обліку витрат. Роздільний облік витрат і доходів за видами наданих послуг не-обхідний для визначення їх фінансової доцільності та встанов-лення економічно обґрунтованої ціни. Організація такого деталь-ного обліку витрат за видами діяльності належить до компетенції управлінського обліку, і тому ведеться факультативно (за рішен-ням адміністрації).

Для потреб управління облік витрат доцільно вести за окре-мими статтями та елементами. У вищих навчальних закладах, крім того необхідне групування витрат за напрямами підготов-ки, спеціальностями, курсами, потоками з наступним їх пере-розподілом. При цьому необхідно чітко визначити склад витрат, які можна прямо віднести до конкретного виду діяльності, та обґрунтовано встановити базу розподілу загальних витрат.

У більшості випадків у навчальних закладах неможливо об-ґрунтовано економічно доцільним методом розподілити усі види

 

витрат і визначити повну собівартість кожного виду освітніх по-слуг. Виходячи з цього, доцільним є поділ витрат на змінні і постійні, визначення і оцінка рівня маржинального доходу за кожним видом наданих послуг та обліковим об’єктом (спеціаль-ністю, курсом, групою тощо) і на цій основі визначення ефек-тивності та доцільності окремих освітніх послуг.

Аналіз елементного складу витрат вищих навчальних зак-ладів та методики їх визначення, оцінки і відображення в обліку показує, що у їх складі найбільша питома вага припадає на вит-рати з оплати праці (52—55%) з відрахуваннями на соціальні за-ходи (17—19%). Матеріальні витрати становлять лише 15—19%, з них на оплату комунальних послуг ( опалення, освітлення, водо-постачання та водовідведення) припадає 10—14%.

Організувати аналітичний облік витрат за окремими форма-ми навчання, спеціальностями, курсами, потоками або групами у великих багатопрофільних навчальних закладах ( університетах, академіях) практично неможливо навіть за наявності автомати-зованих систем обліку. Пов’язано це з тим, що значна більшість витрат мають комплексний характер: господарське обслуговування навчального процесу, ремонт, амортизація, опалення і освітлен-ня приміщень і т. ін. Навіть витрати на оплату праці викладачів важко піддаються обґрунтованому розподілу в поточному обліку за видами послуг, об’єктами обліку витрат і калькулюванням со-бівартості. У зв’язку з цим найбільш доцільним є ведення обліку витрат за їх видами та статтями з якомога точнішою деталіза-цією, а визначення собівартості окремих видів освітніх послуг — розрахунково-аналітичним методом.

Так, витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи можна деталізувати за такими групами працівників:

—        викладачі, оплата праці яких визначається на основі нав-чального навантаження в годинах;

—        навчально-допоміжний персонал з постійними окладами (секретарі кафедр і деканатів, лаборанти, завідувачі кабінетів, працівники бібліотек, навчально-методичних відділів тощо);

—        допоміжний обслуговуючий персонал ( ремонтні робітни-ки, сантехніки, столяри, прибиральниці, охорона і т. ін.);

—        персонал спеціалізованих підрозділів ( курсової, довузівсь-кої та післядипломної підготовки, наукової частини, аспіранту-ри і т. ін. окремо за кожним підрозділом);

—        адміністративно-управлінський та загальногосподарський персонал (ректорат, відділ кадрів, бухгалтерія, склад, медпункт, редакційно-видавничий відділ тощо).

 

Облік доходів і витрат у недержавних закладах освіти

Розподіл витрат на оплату праці викладачів між окремими об’єктами калькулювання можна здійснювати пропорційно їх нав-чальному навантаженню у годинах, а навчально-допоміжного і об-слуговуючого персоналу — пропорційно кількості учнів ( курсантів, студентів тощо). Зарплату адміністративно-управлінського та загаль-ногосподарського персоналу розподіляти і відносити на об’єкти калькулювання недоцільно. Такі витрати краще враховувати у складі постійних і списувати безпосередньо на фінансові результати та відшкодовувати за рахунок відповідного відсотка націнки.

При розподілі витрат на оплату комунальних платежів перш за все доцільно виключити суми, що припадають на спеціальні підрозділи, загальногосподарські та адміністративно-управлінські витрати (пропорційно площі, що використовується цими підроз-ділами). За таким же принципом можна визначити суми витрат, що припадають на курсову, довузівську та післядипломну підго-товку, якщо за ними закріплено постійні приміщення. Решта витрат може бути розподілена між групами денного, вечірнього та заочного навчання пропорційно контингенту студентів ( учнів, курсантів, слухачів) та кількості годин аудиторних занять (база розподілу може визначатися у людино-годинах). При цьому вит-рати на утримання гуртожитків повинні обліковуватися окремо і не розподілятися на всі об’єкти калькулювання освітніх послуг, а враховуватися при визначенні плати за проживання у гурто-житках. Збитки від утримання гуртожитків ( при застосуванні ре-гульованого рівня оплати) повинні покриватися за рахунок за-гального відсотка націнки (загального доходу).

Окремою статтею витрат може бути амортизація приміщень та обладнання (або ж орендна плата за використання орендова-них приміщень). Амортизаційні відрахування у навчальних зак-ладах доцільно нараховувати прямолінійним методом практично на всі види основних засобів та нематеріальних активів, а розпо-діляти їх між окремими об’єктами обліку витрат і обчислення собівартості послуг пропорційно площі приміщень, людино-го-динам використання приміщень і обладнання, обсягу виконаних робіт у натуральних вимірниках (де це можливо і доцільно). На-приклад, амортизацію комп’ютерного обладнання можна розпо-ділити пропорційно контингенту студентів та кількості годин аудиторних занять з використанням комп’ютерів, тобто пропор-ційно кількості людино-годин використання комп’ютерів окре-мими категоріями студентів та обслуговуючого персоналу.

Витрати на ремонти приміщень і обладнання можна розпо-діляти і відносити на об’єкти обліку витрат аналогічно розподілу амортизаційних відрахувань.

 

Витрати на підготовку і видання навчально-методичної літе-ратури для власного використання можна обліковувати як капі-тальні вкладення у створення малоцінних необоротних матері-альних активів (МНМА) або ж як поточні витрати основної діяль-ності (залежно від очікуваного терміну використання такої літе-ратури). Видані навчальні посібники оприбутковують у складі бібліотечних фондів і нараховують їх амортизацію на загальних підставах. Навчально-методичну літературу короткотермінового використання оприбутковують у складі малоцінних та швидкоз-ношуваних предметів (МШП) і списують на витрати при її пере-дачі у використання з розподілом вартості такої літератури між об’єктами обліку витрат та обліковими періодами. Звичайно, для такого детального обліку витрат необхідно, щоб у первинних до-кументах на видачу і списання матеріальних цінностей завжди вказувалися конкретні споживачі наданих послуг (спеціальності, курси, факультети, потоки, програми тощо).

Придбання літератури зі сторони для комплектування бібліо-течних фондів відображають в обліку як звичайні капіталовкла-дення в інші необоротні активи. За рішенням адміністрації на-вчального закладу для цілей управлінського обліку амортизація навчальної літератури може нараховуватися рівномірно протягом терміну її корисного використання — 3—5 або більше років, залеж-но від виду, призначення літератури та з урахуванням інтенсив-ності її використання і очікуваного терміну морального старіння.

Безоплатно одержану навчальну або наукову літературу відоб-ражають в обліку як безоплатно одержані необоротні активи (на кредиті субрахунка 424) з поступовим віднесенням на доходи поточного періоду в сумі нарахованої амортизації.

Витрати на передплату періодичних видань для навчальних цілей відносять до витрат наступних періодів (рахунок 39) з по-ступовим списанням на поточні витрати при настанні періоду їх надходження у використання, незважаючи на те, що в бібліотеці вони можуть зберігатися і більш тривалий період (понад один рік з дати одержання).

Усі витрати на утримання бібліотеки доцільно обліковувати на окремому рахунку і розподіляти як змінні загальновиробничі витрати пропорційно середньорічній кількості студентів окре-мих факультетів, спеціальностей, потоків, курсів тощо.

Аналогічно відображають в обліку та розподіляють інші вит-рати діяльності недержавних закладів освіти, що дає можливість більш об’єктивно визначати собівартість окремих видів освітніх послуг та науково обґрунтовувати ціну за такі послуги.

 

Облік доходів і витрат у недержавних закладах освіти    Питання для самоконтролю

1.         Перелічіть особливості освітньої діяльності та зумовлені ними пріоритетні питання організації бухгалтерського обліку.

2.         Охарактеризуйте склад доходів недержавних навчальних закладів та наведіть особливості їх відображення в бухгалтерсь-кому обліку.

3.         Дайте характеристику складу витрат недержавних закладів освіти та назвіть можливості їх розподілу і віднесення на конк-ретні об’єкти обліку витрат.

4.         Охарактеризуйте можливості калькулювання собівартості послуг у недержавних закладах освіти.