11.3. Система професійної підготовки за кордоном


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 

Загрузка...

Основними видами професійної підготовки робітників є безперервне навчання та таке, що чередується 3 практикою. Безперервне навчання стосується робітників, які підвищують

(„а_, БФельпя, nopU.», Норве™) a U Фч-У-^

здіінюсться у центрах „рофесГональної підготов/и, д, ,ере-

дуються теоретичні курси та практичні заняття на підприєм-

ТВДеяким сільськогосподарським підприємствам у ФРН дозво-лено здійснювати підготовку робітничих кадрів із визначених спеціальностей, якщо воно відповідає необхідним умовам: має достатній ,івень кваліфікації працюючих, високі п.казники ви-

у землі Саксанія-Ангальт здійснює підготовку одночасно близько 20 працівників-спеціалістів з врученням посвідчення за різними

напрямками: з розведення квітів, ведення тваринництва, садівни-цтва, переробки м'яса, розрубувальника м'яса, а також бухгалте-рів [20].

ня безробітними у Ншеччині підвищує шанси на працевлашту-вання, а також має матеріальне заохочення: після перенавчання у відповідністю з отриманою кваліфікацією розмір допомоги по безробіттю підвищується.

Заслуговує на окрему увагу система підготовки та підвищення

кваліфікацію. Це здійснюється завдяки горизонтальній ротації кадрів з наступним присвоєнням визначених категорій в ієрархії шдприемства, як, до реч, е 1Дентичними та прийнятними для

самостійне освоєння окремих операцій чи видів діяльності під керівництвом наставника.

В умовах подальшої інтеграції та розвитку єдиного внутріш-нього ринку країн ЄС постає питання необхідності уніфікації їх системи освіти, тобто приведення до єдиних стандартів або зме-

восьми-д^яти рок1В. До реч, в оспшш роки зУпрРоведенням со-

нії де упродовж навчання відсіюється значна частина зарахова-них на навчання (до 30—50 %). Значні відмінності також спосте-рігаються і за тривалістю навчального семестру, за педагогіч-ними принципами організації навчання. Однак спільним є одне: у всіх країнах вимоги до кадрів підвищуються. У навчальні курси вносяться дисципліни, без оволодіння якими неможливо уявити конкурентноздатного спеціаліста: інформаційні системи, мене-джмент, маркетинг, теорія прийняття рішень, фінансовий аналіз та інші.

?

ЕҐ