11.2. Організаційне та методичне забезпечення навчання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 

Загрузка...

Організаційне та методичне забезпечення системи без-перервного навчання кадрів включає в себе:

—        підбір педагогічних кадрів та висококваліфікованих спеці-алістів для проведення занять з персоналом, визначеним для на-вчання. До цієїроботи залучаються безпосередньо в організаціях головні та провідні спеціалісти, новатори виробництва, вчені НДІ, а в навчальних закладах- викладачі вищої кваліфікації. Звичайно, викладацький склад в свою чергу повинен проходити підвищення кваліфікаціїта атестацію кадрів;

планування та організація навчального процесу здійсню-сться, як /равило, орга'нізаторами „ав,а„„я з Аваіш побавання навчального процесу та його організації розробляють дер-жавні органи освіти;

підвищення кваліфікації кадрів (ФПК, ІПК) переважно за раху-нок централізованих фондів міністерств та відомств, або на ос-нові госпрозрахункової діяльності; безпосередньо в організаці-

^^^TJ= Z5= пХовку кадрів.

У країнах з ринковою економікою законодавчо визначені обов'язкові витрати організації на підвищення кваліфікації пра-цюючих. Так, у Франції встановлений норматив відрахувань на підвищення кваліфікації персоналу, розмір яких залежить від кі-лькості працюючих. Так, якщо у фірмі більше 10 чоловік, то вона повинна витрачати не менше 1,6 % фонду заробітної плати на ці цілі. Якщо ж організація налічує більше 2000 чоловік, то відрахо-вується до 3,4 % від фонду оплати праці. За умови недотримання цього положення або витрачення цих коштів не за призначенням, ця сума відшкодовується в державний бюджет податковою адмі-ністрацією [10].

Важливим моментом в організаційному забезпеченні підви-щення кваліфікації кадрів є також оплата праці педагогічних та інших працівників, зайнятих підвищенням кваліфікації та пере-шдготовкою кадрів. Як правило, вона визначається керівництвом підприємств на основі чинного законодавства.

приміщення (класи, кабінети, лабораторії, навчальні полігони, м'айстерш), шг в свою чергу повинн^ бу^и'оснащеш необх1Дним обладнанням, інвентарем, засобами навчання, наочними посібни-ками тощо.

Необхідно зазначити, що надання послуг з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів є особливим видом підприємни-цької діяльності, для здійснення якої необхідне отримання ліцен-ціїуМіністерствіосвітиУкраїни.

Зростаюча конкуренція на світових ринках і постійні техноло-гічні зміни змушують більшість організацій спрямовувати все більше коштів на навчання та підвищення кваліфікації своїх пра-цівників, що робить свій внесок , розвиток л,дського капітал-

зміцнення економічног, стану організації. воі==^

ково-т,ехн^ни/прогрес та його резульхахи? Чи не р^ем розви^-ку людства? Чи не накопичення знань забезпечує появу досяг-нень науково-технічного прогресу, а потім зумовлює зростання продуктивностіпраці?

Відома аксіома, що продуктивність є вищою у тих організаці-ях, де працює більш освічений, досвідчений і працездатний пер-сонал. 1 це демонструють не лише передові зарубіжні фірми, але й багато вітчизняних підприємств.