Заняття 4


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 

Загрузка...

Оволодіння мистецтвом критики

Мета заняття: Ознайомитися з різними видами кри-

Студенти повинні бути попереджені про те, що при такій фо-

людина може опинитися після закінчення вузу в трудовому коле-

ктиві.

Учасниками і свідками рішення проблем, які розглядаються на

занятті, є практично всі студенти навчальної групи, що сприяє

виробленню у них навиків соціальної поведінки.

Умови проведення занять у формі третингу або ділової гри: 1. .іяти і поводити себе так, наче теперішнє оточення — саме

2.дозволяється реагувати на любий жарт, але не насміхатися над помилками і не спритністю партнера, а допомагати йому бу-ти співучасником і співробітником, але ні в якому разі суперни-ком або супротивником.

3.         Нікому не розповідати про суть та зміст таких занять і ні в якому разі не обговорювати ті чи інші дії своїх товаришів.

4.         Пам’ятати: те, що не вдалось вашому товаришу сьогодні, може не вийти у Вас завтра, і тоді над вами будуть дружньо на-сміхатись.

5.         В процесі спілкування: «мовцю» належить:

 

™ хГвГ„,:т^с™лювати свою власну WMKy;

 

=Г„^,„73рйдтем°;Ва;

 

1§=

 

06":’яГ„Геле=Г™льР„ГТГ7ер1В„„к,В ВСК ptad-

znre^Tp=x^sr„onr=

карати, схвалювати, лаяти. Це тільки на перший погляд здається, що немає нічого простішого, а ніж критично оцінювати трудову поведінку підлеглих. Насправді це значно складніше. Причому хвалити набагато приємніше, простіше і легше, ніж лаяти, але і похвала може бути різною: від вдалої до недоречної.

Наприклад, ваш підлеглий добре виконав дане йому завдан-ня, дивиться на вас і очікує оцінки. Ви можете йому сказати: «Робота виконана відмінно, радий за Вас»: А можна похвалити людин- , використовуючи таку фо.му похвали: «Хочу відмітити такогоІо, що виконав завдання» Похвала в такій формі є по-ширеною і прийнятною на зборах, нарадах, але не може вважа-тися вдалою при безпосередньому спілкуванні з тим, кого кри-тикують. Можна ще сказати: «Я Вам дуже вдячний за вико-нання цього складного завдання. Коли б не Ви, не знаю, як би ми впоралися з програмою!» Така форма похвали може бути до-речною тільки при особистому контакті, в розмові один-їа-один, «тет-а-тет».

Довірлива, дружня похвала високо оцінює працю підлеглого і вказує на його значимість для всього колективу в цілому. Однак така похвала є цілком неприйнятною для висловлювання її пуб-лічно, або хоча б при одном. свідку, тому що вона вражає гід-

",С;зЬ==Г„°,™Гв видно, Щ0 ™а „ае Ц1,ИЙ ряд

нішим с вибір форми критики, тому що їх існуе дуже багато.

■4££Ж,ЖГГ" "" НаЙ6'ЛЬШ ,аСТ°

1.         Підбадьорююча критика: «Нічого, що зараз не вийшло — наступногоразузробитекраще».

2.         Критика — докір: «Ну що ж Ви? Я на вас так розрахову-

3.         Критика— надія: «Маю надію, що наступного разу Ви

П4.ТкУитикЧа-аналогія: «Раніше, коли я був таким, як Ви-молодим спеціалістом, то теж допустив точно таку ж помилку. Ну і дісталось мені від керівника».

5.         Критика-похвала: «Робота виконана добре, тільки не для цього випадку». Або: «Ну і робота — краще і не придумаєш».

6.         Критика-зан,покоеність: «Я дуже занепокоений станом

^^^^^r^^^Z^ ЦЬ0Г° 3аВДаННЯ В ТЄ7. Безособова критика: «В нашому колективі є працівники, які не справляються зі своїми обов’язками, не будемо називати їх прізви».а. Думаю, що вони і самі зроблять для себе необхідні ви-

СН08ВККритика-співпереживання: «Я добре Вас розумію, вхожу в Ваше становище, але й Ви зрозумійте мене. Справа не виконана».

9. Критика-співчуття: «Я дуже співчуваю, але треба відзна-чити,щороботавиконананеякісно». 10. Критика-по.»ив: «Як? Ви до цього часу не підготували

11 ? . Критика-ірон.я: «Ну і робота, ну і результат! Постарались

12.       Критика-натяк: «Я знав одну людину, котра вчинила точ-но так, як і Ви. Ox і погано потім прийшлося...».

13.       Критика-пом’якшення: «Мабуть в тому, що трапилось,

14.       Критика-док...р: «Ну що ж Ви зробили так неакуратно та ще й не вчасно».

15.       Критика-зауваження: «He так зробили. Наступного разу порадьтесь, якщо не знаєте, як виконати завдання».

16.       Критика-п»передження: «Якщо Ви ще раз допустите брак,

177;™^иога: «р060тупереро6ити».

18.       Критика-виклик: «Коли допустили стільки помилок, самі й вирішуйте, як вийти з цього становища».

19.       Критика-порада: «Я Вам раджу не гарячкувати, а кра-ще завтра з новими силами проаналізувати, що і як треба випра-вити».

20.       Консгрукгавна критик? : «Робота виконана невірно. Щ-

21.       Критика-побоювання: «Я дуже боюсь, що наступного разу робота буде виконана на тому ж рівні».

22.       Критика-окрик: «Стійте: Що ви робите? Хіба можна так виконувати цю роботу?».

23.       Критика-образа: «Ех Ви, не очікував я від Вас такого. Ви мене так підвели»!.

24.       «Критика-заступництво: «Так! He вийшло! He відчаюй-

25.       Критика-погроза: «Я повинен застосувати до Вас самі су-

3=7= »=„t:" таку ро6оту'вимушеш,й дати

їх кількості.

Порядок проведення тренінгу

Завдання видається групі, яка розподілена на 3 підгру-пи. Кожна з груп, порадившись впродовж 3—5 хвилин, визначає форму критики згідно до виданої установки.

Потім представники груп по черзі зачитують кінцевий варіант критичних зауважень і самі визначають, яку форму критики вони використали.

Для оцінки варіантів відповідей вибирають двох - трьох екс-пертів з числа підготовлених і здібних студентів, які працюють під консультативним керівництвом викладача.

Для розвитку змагальност! подаш вартанти критики по кожшй з вправ оцшюються експертами за десятибальною шкалою, аргу-ментуються і протоколюються. В кінці тренінгу підраховується кількість балів, набраних кожною підгрупою і визначається пе-реможець.

При видачі певної установки викладач враховує спеціальність, яку отримує студент у вузі.

Вправа 1

Загольна установка: Ви працюєте головним бухгалте-ром. Вам особисто необхідно пок.итикувати свого підлеглого

I. Під час роботи Ваш підлеглий вивів з ладу (через свою не-уважність заіув в„клк,,„т„) дорогу еле^рон/оібч'ислювальну

aSSSSESHSss:

складений. Що ви йому скажете?

Bnpaea2

Загальна установка: Ви працюєте головним бухгалте-ром. По телефону висловлюєте незадоволення діями Вашому ко-лезі, начальнику цеху рослинництва, головному економісту.

1ТаТіиГцТхТрослинництва (головний агроном) не забез-печив належного зберігання дорогих мінеральних добрив і гербі-цидів. Що Ви скажете своєму колезі?

2.         Начальник цеху тваринництва (головний зоотехнік) в своє-му підрозділі не забезпечив своєчасного оприбуткування молод-няку крупної рогатої худоби чи свиней. Як Ви йому вкажете на це?

3.         Ваш колега г,ловний економіст, п,реманив з бухгалтерії

Вправа3

Загольна установка: Ви працюєте начальником пла-ново-економічного відділу сільськогосподарського підприємства. На оперативній нараді чи засіданні правління Вам необхідно пу-блічно виказати критичні зауваження на адресу свого керівника.

1.         Голова правління BAT «Агросоюз» не виконав своєї обіця-нки: за своєчасно виконану додаткову роботу по обробці цукро-вого буряка працівникам відділу видати премію цукром. Що Ви скажете?

2.         Голова сшьськогосподарського кооперативу, заключаючи угоду з тимчасовим колективом по ремонту тваринницьких при-міщень, підписав ії, попередньо не узгодивши п з начальником планово-економічного відділу, що загрожує небезпекою незакон-них фінансових операцій по оплаті праці цих тимчасових праців-ників. Як Ви будете йому про це вказувати?

Висновки

1. Всі наведені раніш форми по відношенню до підлег-лих можуть бути використані Вами як керівником при умові, що підлеглий глибоко поважає Вас і цінує Вашу думку про себе. Ба-жаючи виглядати гідно в очах свого керівника, він стерпить різну критику і прикладе всі зусилля по усуненню недоліків.

2.         Однак, критикуючи свого підлеглого, керівник обов’язково повинен врахувати його особисті характеристики (вік, стать), a також індивідуальні особливості: характер, темперамент. Тому, щоб добитись ефекту впливу, одну людину (холерика, напри-клад) можна полаяти, навіть, і публічно, a no відношенню до дру-гої (іеланхолж) бажано ви^стати поблажливу або шдбад^-рюючу форму критики і висловлювати п переважно без свідків, наприклад: «Ну як же так? Така талановита людина, а робота ви-конана на низькому рівні?»

Якщо підлеглий відноситься до Вас, як до керівника дуже недоброзичливо, з підозрою, то критику в його адресу обов’язково треба поєднувати з позитивними оцінками його кращих рис характеру: добросовісність, творчий підхід, ініціативність і ін..

4.         По відношенню до колеги не можна використовувати ті фо-рми критики, котрі застосовуються до підлеглих. Визначити са-мостійно які.

5.         До безпосереднього керівника ще більш звужується кіль-кість видів критичних оцінок. Визначити, які форми критики для вищого керівництва є зовсім неприйнятними.

Виступаючи проти д,мки або дій керівнжа необхідно:

наприклад: «Я згоден з Вами в необхідності проведення швидко-го ремонту тваринницьких приміщень. Однак, при підписанні угоди не слід відмовлятись від виконання розрахунків з економі-чного обгрунтування витрат, які виділяються на ці потреби.» Або: «Мені подобається Ваша основна ідея. Однак я хочу знати, чи зможу я внести пропозицію, щоб ми досягли ще більшого ефектувідцьогозаходу»;

—якщо керівник не прийняв Вашу пропозицію і не реагує на неї, прийміть це прихильно, не гублячи свого «я», і звичайно, не

Ва—Р=ГГХ„Гс";тючіІЙ _ „™ УяМ„„,

від чийого імені він критикує: від себе, групи, підрозділу чи ко-лективувцілому;

ливою, тому що тільки така критика може спонукати людину до діїдлявиправленнянедоліків;

— конструктивною, тобто закінчуватись певними пропозиці-ями по усуненню недоліків.

При висловлюванні критичних оцінок необхідно керуватись наст.пними правилами:

добу.

2.         Порівняти дозу критики з глибиною провини.

4.         Критик.чи, ніколи не підвищувати голос, зберігати доброПродумати місце, час і спосіб критики.

5.         Критикуйте не «за спиною», а безпосередньо і прагніть, щобцебулонаодинці.

6.         Співчутливо відноситись до того, проти кого направлений виступ.

7.         Робити конкретні предметні зауваження і конструктивні пропозиції, а не критикувати взагалі.

8.         Виразити впевненість, що людина виправиться.

9.         He згадувати минулих помилок, не висловлювати зауважень

 

10.       He використовувати в своїй мові слів «завжди», «ніколи» — це свідчить про упередженість оцінки поведінки.

11.       He порівнювати дану людину з іншими.

На заняттях бажано також розглянути, які вимоги до критики сформулював Дейл Карнеги. Він сформулював дев’ять правил, дотримання яких дозволяє впливатЛа людей, не ображаючи їх.

1.         Починайте з похвали і щирого визнання гідності співрозмо-вника.

2.         Вказуйте на помилки інших не прямо, а опосередковано.

*3£5Е S™oLZ. - — —,а ~

4.         Замість того, щоб наказувати, задайте співрозмовнику пи-тання.

5.         Надайте людям можливість врятувати свій престиж.

 

6.         Висловлюйте схвалення людям з приводу найменшої їх удачі, відзначайте кожний їх успіх, будьте «щиросердними в своїй оцінці і щедрими на похвалу».

7.         Створюйте людям добру репутацію, яку вони обов’язково будуть прагнути виправдати.

8.         Частіше вдавайтесь до заохочень, створюйте враження, що помилку, котру ви замітили, можна легко виправити. Робіть так, щоб те, на що ви спонукаєте людей, здавалось їм не важким.

9.         Домагайтесь, щоб люди були раді виконати те, що ви про-понуєте.

Однак незалежно від займаної посади кожна людина може опинитись як в ролі того, хто критикує, так і в положенні того, кого критикують.

Якою ж може бути критика, коли вас критикують?

Чим вона викликана? Як стати самокритичним і уникнути конфліктних ситуацій. 3 точки зору соціальної поведінки особис-тості треба грамотно визначити мотиви критики. Це допоможе Вам зробити правильні висновки.

Мотиви критики:

1.Критиказметоюдопомогтисправ!.

Критикуючии висловлюється по суті, але в силу свого харак-теру чи низької культури стлкування робихь це різко і голосно. Вам, як керівникові, необхідно зосередити увагу на тому, що критикуючий хоче допомогти справі, і не звертати уваги на різ-кістьіобразливийтон.

2.         Критика з метою показати себе:

Інколи критика використовується людьми з метою продемон-

струвати власні знання, досвід, ерудицію, підкреслити свою зна-чимість. Кращий вихід з цього положення — уникнути під лю-бим приводом від взаємодії з такою людиною, котра критикує, аби показати себе.

3.         Критика з метою зведення рахунків:

Ця критика завуальована: критикуючий не видає своїх егоїс-

T„,Zx Рц,лей і „а^ірів, „Р„кр„Рваю,У„сь вболіванням за справу. Згущуються краски з метою зганьбити людину за минулі образи

M4.P4„L„cb шдлримкою отол/ючих людей.

чість, боязнь взяти на себе відповідальність. Така критика вико-ристовуеться шдлеглими для того, щоб при сприяівому пово-роті ситуації в майбутньому мати можливість заявити: «А я вас попере.жував» — з перестраховкою, щоб йому не доручили

5. Критика з метою упередження заслужених обвинува-чень:

ших членів колективу.

7. Критика з метою отримання емоційного заряду: На жаль, є люди, які періодично зазнають необхідність в емо-ційному стресі і почувають себе краще після того, як поговорять на підвищених тонах, доведуть себе і оточуючих до певного емо-ційного накалу. Для ’ього вони можуть вдаватись до критики, особливо якщо їх обєкт легко піддається емоційному впливу.

Всіма засобами намагайтесь огородити себе від контакту з таки-ми людьми.

Загальний висновок із тренінгу

Необхідно вчитись позитивно критикувати інших лю-дей, не викликаючи образи і обурення. Якщо критика направлена особисто в Вашу адре^у, TO JL 6 гіркою во'на ве бД голо-вне — вміти зробити правильний висновок і постаратися надалі не допускати висловлювань чи дій, які визивають критику. В кінці: тренінгу, якщо дозволяє час, запропонувати тести.

ЕҐ

«КРИТИКА IВИ»

Інструкція: На окремому аркуші зазначте, який варі-ант відповіді Ви обрали.

1.         Чи вважаєте Ви критику методом усунення недоліків в

роботі окремих осіб або колективів?

а)         так, вважаю критику необхідним і нормальним елементом життє-

діяльності любого колективу;

б)         критика лише ускладнює відношення в колективі, тому я її не ви-

знаю;

в)         критика допустима, але не слід прибільшувати її роль і вдаватися

до неї часто.

2.         Як ви ставитесь до публічної критики?

а)         вважаю публічну критику ефективною формою усунення недолі-

ків;

б)         вважаю, що краще висловити зауваження людині в кабінеті, ніж

публічноналюдях;

в)         відаю перевагу «кулуарній критиці», тобто критику «за очі», в не-

службовій обстановці, в напівшутливій формі.

3.         Чи можна, на Вашу думку, критикувати начальство?

„ iS=T„=rb„TBH"a'іоиу пу6л,,но кр"іикїва-

в) можна, але вкрай обережно.

4.         Як ви ставитесь до самокритики?

а) намагаюся бути об'єктивним до себе і «своєї» служби і, якщо ба-чу недоліки, відкрито визнаю їх сам, не чекаючи поки на них вкажуть

б)         зазвичай, я знаю недоліки роботи «своєї» служби і мої особисто,

аленепоспішаюсебекритикувати;

в)         критикувати себе ні до чого, тому що охочих тебе полаяти завжди

достатньо.

5.         Висловлююч’ критичні зауваження, чи намагаєтесь Ви

висловлюватися мяко, коректно, тактовно, так, щоб не заді-

ти гідність того, кого критикуєте?

а)так,звичайш;

б)         ні, вважаю, що чим сильніше принижена гідність того, кого кри-

тикують, тим краще;

в)         все залежить від самої «особистості «: якщо вона вже дуже враз-

лива — враховую це, а якщо ні — особливо не церемонюсь.

6.         Виступаючи з критичними зауваженнями, чи намагає-

тесь Ви «підсолодити пілюлю» вказівками на позитивні мо-

менти в діяльності об’єкту критики?

в) якщо погано знаю того, кого критикують, чи мені відомо, що він образиться, тоді намагаюсь.

7.         Чи дозуєте Ви об’єм критики, чи намагаєтесь дотриму-

ватисьдеякої«міри»критики?

а)         так, намагаюся критикувати не більше, ніж за один проступок;

б)ні/зазвичайвисловлюю все, що на мій погляд, є недосконалим в

діяльностіоб'єктукритики;

в) стараюсь обмежити поле критики предметом обговорення.

По3Ц"^ГраВ»леЗ»ТЛ6Г^ГвГаГ„7»ГÄà ліки?

■„^„тг -^t к7™Т™«^с~сьТ„с„ьсГ™гі„;'„-

позиції;

б)         ні, я вважаю, що головне — викрити проблему, вказати на недо-

на недоліки.

9. Яка зазвичай ваша перша реакція на критику?

а) прагну тут же відповісти, відразу прошу слова чи говорю з місця; б переживаю мовчки, з образою, від відповідного виступу стараюсь відмовитись;

в) обмірковую критику, виступити з відповіддю не поспішаю, але якщо наполягають, не відмовляюсь.

10.       Яка поведінка характерна для вас при відповіді на

критику?

а)         як правило, стараюсь прийняти критику, навіть якщо вона не зо-

всім об'єктивна;

б)         вдаюся до методу «захист від супротивного», тобто критикую то-

Г°' вГн2агаю^ьазВахищатися, відвести критику, вказати на пом'ягчуючі об'єктивні обставини, супутніх винуватців.

11.       Чи дратує вас критика?

в)дивлячись, як хто критикує.

12.       ? виявляєте ви почуття огиди до критикуючої вас

а)         так, як правило;

в)         так, якщо критика не справедлива чи подається в різкій, образли-

вій формі.

13.       Як ви в подальшому будуєте свої відношення з крити-

куючою вас особою?

б)         стараюсь п'ри нагоді «відповісти взаємністю» або зачепити «його

інтереси» іншим, доступним мені способом;

в)         деякий час обходжу цю людину, намагаюсь не вступати з ним в

контакт.

14.       Як ви ставитесь до тих, хто сам себе критикує?

а) вважаю їх «пристосуванцямю>, «боягузами», «підлабузниками»; б нормально ставлюсь, що тут особливого; в) раджу надалі не поспішати з самокритикою.

15.       Ч? існує карна відповідальність за переслідування крити-

а) так;

б)ні;

в) не знаю.

16. Запитання — гумор: яке висловлювання про критику вам ближче:

ті, на кого це покладено, а не всякий, кому не лінь;

Підрахуєте кількість набраних балів і ознайомтесь з трактов-кою результатів.

 

■ЙК    1          2          3          4          5          6          7          8          9          10        11        12        13        14        15            16

a          3          3          3          3          3          2          1          2          1          2          1          1          3          1          3            2

б          0          1          0          2          1          1          0          1          0          0          2          3          0 2—   0          0

в          2          0          1          1          2          3          3          3          3          1          3          2          3          1          0            1

8—18 балів. Ваше відношення до критики скоріше негатив-не, ніж позитивне. Вам не подобається, коли критикують Вас, a критикуючи інших, нерідко втрачаєте почуття міри. I в тому, і в іншому разі ви дуже емо.ійні, швидко зб«джуєтесь, можете скипіти, допустити різкість Вам необхідний <комплекс стабіль-ності», тобто почуття впевненості: в собі, в правомірності своїх дій і рішень, а для цього потрібно активно підвищувати свій ді-ловий рівень, не переоцінювати себе, але і не принижувати своєї

119-32 балів. Ви з терпінням відноситесь до критики, вважає-те п допустимим елементом управлінської діяльності, не пере-оцінюючи п значення. Вашу поведінку в ролі того, кого крити-кують і критикуючого, можна охарактеризувати як, «контролю-вану емоційність» - ви рідко виходите з себе. В той же час ви вільні від почуття образи, бажання «насолити» критикам, випра-вдати свої помилки.

33—46 балів. Ви по-діловому ставитесь до критики, достатньо спокійно ії сприймаєте, мужньо і відкрито визнаєте свої помилки. Інколи вас відвід.є почуття досади на критику, однак ви це нама-

знання своєї справи, впевненість в тому, що ви на сво’му місщ, дозволяє вам не дбати про особистий авторитет, а памятати ли-ше про користь справи.

Мистецтво критики

Інструкція: Відповідайте «так» чи «ні» на нижче вка-зані запитання івідмітьте на окремому аркуші.

1.         Чи визначаєте ви мету критики (тобто те, до чого і як вона повиннапризвести)?

2.         Чи продумуєте ви місце, час і форму критики?

3.         Чи має право той, кого критикують, на самому початку роз-мови подати пом’якшуючі обставини?

4.         Чи має підлеглий право бути підданим критиці наодинці?

5.         Чи змінюєте ви «ступінь» критики в залежності від ситуації?

6.         Чи намагаєтесь критикувати підлеглого саме за те упущен-ня, а не взагалі?

7.         Чи має для вас значення, який темперамент має та людина, якувикритикуєте?

8.         Чи повинні піддаватись розголошенню заходи, які прийняті покритичнимзауваженням?

9.Чи стараєтесь ви контролювати гучність свого голосу (не кричати) тоРді, коли в„ критіуеге будь — кого?

10. Чи повинен критикуючий вказувати шляхи рішення ситуа-ції,котрапризвеладокритики?

Підрахуйте кількість позитивних відповідей і ознайомтесь з тракго^юрезультатів.

0—3 позитивних відповідей. На жаль, але ви не вмієте крити-кувати. Від цього прямо чи непрямо потерпаєте і ви, і ваші підле-глі. Вивчення спеціальної літератури допоможе вам позбавитись цього недоліку.

4—7 позитивних відповідей. Ви відноситесь до групи «серед-няків».»Мистецтво» критики поки недосяжне вам в повній мірі.

ХГм" ЕГ. Т„Т4НЬ хт КД=

оіов’язковоприйдуть.

8—10 позитивних відповідей. Однозначно сказати про те, що ви оволоділи мистецтвом критики, не можна, але ваше вміння

ГеИзТсТовуЄе пГГК xXt рИоГн^цТ з1™ь — використовуйте спеціальну літературу.