Заняття 2


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 

Загрузка...

Соціально-психологічний портрет керівника

Мета заняття: ознайомитися й усвідомити зміст найваж-ливіших соціально-психологічних якостей і рис харакгеру, власти-

Форма проведення заняття — навчально-ділова гра.

ганізації. Для прикладу можна привести результати діяльності

ристик: тип організаційного устрою, форма власності на засоби

женням цьому є і те, що в практаці керування існує багато випа-дків, коли з появою нового керівника відстаюче підприемство

™4еТу^о^^

™Мже роботу керівника відрізняе різноманіття рольових функ-вну сфери.

родного господарства; вихователь підлеглих; комунікатор (ініціа-тор спілкування). Реалізація цих функцій у сукупності і визна-чає успіх управлінської діяльності. На цей рахунок відомий са-тирик М. Жванецький висловився так «Необхідно, щоб керів-ник, професіонал і просто інтелігентна людина були однією особистістю».

Особистості керівника присвячені дослідження багатьох вче-них (економістів, соціологів, психологів і ін.), що вивчають, аналізують і визначають найважливіші особистісні характеристики лідерів, їхні соціально-психологічні якості і риси характеру.

Так, в результаті соціологічного дослідження, проведеного на машинобудівних підприємствах м. Новосибірська, (опитано більш 700 чоловік, від майстра до директора) виявлено, що різні

Найбільш важливими якостями керівників, на думку їхніх ко-

брі стосунки з підлеглими, активність, загальна культура, зібра-1СПри проведенні даного занятгя у формі навчально-ділової гри

ньоекономічною діяльністю та інше. Крім того, участь у діловій грі дозволяє оцінити кожного, на скільки в кількісній характерис-тиці (вираженні) він відповідає виробленому в групі портрету ке-рівника а також визначити рівень об'єктивності самооцінки ко-

Порядок проведення гри

Кожен студент в конспекті, а викладач на дошці готу-

ка, попередньо обговоривши й усвідомивши їхній зміст.

Таблиця 1

 

№пп    Якості Самооцінка    Свій ідеал       Ідеал підгрупи           Ідеал групи

12 3     4          5          6

Кількість занесених в таблицю якостей може бути різною, але для проведення навчально-ділової гри їх потрібно не менш два-дцяти. Записують всі в однаковій послідовності.

Кожне із запропонованих якостей пояснюється спочатку сту-дентом, а потім — викладачем з тим, щоб усі поняття (назви яко-стей) тлумачилися однозначно та мали однаковий зміст.

Визначення основних понять

■ Компетентність — це високий рівень професіоналі-зму, що припускає також наявність відповідної спеціальної під-готовки в тій галузі діяльності, де здійснюється керівництво.

■          Комунікабельність — здатніcть встановлювати і підтримувати контакти, потреба мати контакти с людьми, відкритість для інших.

■          Ініціативність — особливий творчий прояв активності, вису-вання ідей, пропозицій; внутрішнє спонукання до нових форм ді-яльності.

■          Організаторські здібності - це коло умінь вірно сформулю-вати та поставити мету, розподілити функції для п досягнення; надихнути людей на виконання роботи; контролювати роботу.

■          Глибина розуму - здатність доходити до сутності явищ, ба-чити його причини і наслідки, визначати головне.

■          Практичність розуму — це здатність застосовувати знання й життєвий досвід в практиці, знаходити сенс з будь-якої конкрет-„оїситуацЦкмітліь.

■          Наполегливість — прояв сили волі, завзятості в досягненні мети; уміння доводити справу до кінця.

■          Працездатність — це здатність вести напружену роботу, тривалий час не утомлюватися; витривалість.

■Спостережливість- уміння бачити, мимохідь відзначати примітне,зберігативпам’ятідеталі.

■          Аналітичнісгь розуму - здатність аналізувати ситуацію, умін-ня логічно мислити, сприймати явище у взаємозв’язку з іншими.

■          Самовладання — здатність контролювати свої почуття, своє поводження в складних ситуаціях.

■Організованість- здатність підкоряти себе режиму, плану-вати свою діяльність, виявляти послідовність, зібраність.

■          Тактовшсть - це М1ра шдходу до людей при встановленш з ними взаємин, що виражається в здатності швидко знайти тон, доцільну форму спілкування в залежності від психологічного стану й індивідуальних особливостей навколишніх.

■          Ораторські здібності — це уміння грамотно і доступно сфо-рмулювати і донести думки до слухачів; здатність виступати привселюдно і впливати словом на величезну масу людей.

■Самоповага- це почуття власної гідності, достатній рі-вень самооцінки, усвідомлення соціальної значимості, свого

■          Самокритичність — рівень критичної оцінки своїх вчинків,

дій, рішень.

зуміння жартів інших.

■          Зовнішній вигляд - це уміння красиво, зручно, охайно вдя-гатися у відповідності зі своїм статусом і місцем появи.

■          Здоров’я — рівень біологічної оцінки здоров’я і фізичного стану організму.

■          Моральні якості - це форма відносин до суспільства, роди-ни, колективу; рівень моральності поводження і спосіб життя.

Після обговорення і занесення в таблицю переліку якостей, варто перейти до етапів навчально-ділової гри. Вона проводиться в п’ять етапів.

Етап I. Студенти самостійно здійснюють самооцінку перелі-ку тих якостей, що є в таблиці, співвідносячи їхню наявність і розвиток з наступною системою і критеріями оцінок:

«5» — якість виражена добре, виявляється постійно;

«4» -як.тьви^аженадоб^;

«3 — якість виявляється рідко і виражена слабко;

«2» — якість відсутня, практично не виявляється.

Оцінки заносять у третій стовпчик таблиці.

Етап П. Кожний з учасників формує свій ідеал особистості керівника, найбільше високо (на «5» балів) оцінюючи ті як; «ті,

ZZ^^^Z^Z^^^Z =Bt

стовпчику «Свій ідеал» повинно бути: —нейльштрьох«5»;

— H™OS

Етап Ш. Група поділяється з урахуванням симпатій і антипа-тій на кілька підгруп чисельністю по 5—7 чоловік, що спільно виробляють свій ідеал керівника і виставляють оцінки в п'ятий стовпчик «ідеал підгрупи», дотримуючись прийнятих обмежень. В процес! обговорення студенти розвивають свої зД1бносТ1 в умшні переконувати, відстоювати свою точку зору, вислуховува-ти і враховувати думку співрозмовника. Час обговорення можна обмежити до 10—15 хв., інакше воно може тривати довго. Роботу підгруп контролює викладач.

Етап IV. 3 результатами обговорення про свій ідеал керівни-

заносить у п'ятий стовпчик таблиці на дошці привласнені бали перерахованим у таблиці якостям.

Таким чином, у п'ятому стовпчику таблиці на дошці виходить стільки варіантів оцінок, скільки було сформовано підгруп. В за-вершення виставляються оцінки якостям «Ідеалу групи» у шос-тому стовпчику. Спочатку ставлять оцінки тим якостям, за якими досягнута єдність думок підгруп. Таких якостей, як правило, бі-льшість. У випадку суперечливих оцінок підсумки підводять піс-ля короткого обговорення, визначення позицій пріоритету якос-тей і орієнтації на відповідний стиль керування. Для запобігання конфліктної ситуації викладач виступає так би мовити головним арбітром.

Етап V ГЕдраховують суму башв, що отримали якост! «Ідеа-

ГГГв^^^^

ка. Отриману суму порівнюють із сумою «самооцінки» (3-й стов-

пчиа) і роблять висновки:

1)         якщо сума «самооцінки» перевищує груповий еталон керів-ника на 4 і більше балів, це свідчить про переоцінку себе, перебі-льшенні своєї ролі, наявності елементу тиску на інших;

2)         якщо «самооцінка» менше на 4 і більше балів від оцінки «ідеалу групи», варто розцінювати це як занижену самооцінку, елемент недооцшки, прояв недостатньої ВИМОГЛИВОСТІ до ш-ших;

3)         якщо сума балів 3-го стовпчика дорівнює сумі балів 6-го стовпчика, моУжна говорихи про об'екхивну'самоох/нку, наявшсть схильності до демократичного стилю керування, тобто, відповід-ності тому кількісному портрету ідеалу керівника, що сформува-ла група.

Висновки

1. He варто вважати, що тільки вироблений (сформова-ний) соЩально-псРихолопчний портрет керіика в груГе най-більш вдалим і правильним. Може ефективно керувати колекти-вом керівник с переліком якостей, трохи відмінних від властивих «ідеалу групи».

2. Ніхто з людей не народжується з природженим умінням що-небудь робихи. Так не бу'вае, Гцоб люди^взяла пеніля і в1Дразу стала створювати шедеври живопису чи, С1вши в <<кер1Вне кріс-ло», відразу стала керувати колективом заводу, сільськогоспо-дарського підприємства і т. д. Людина народжується тільки із за-даїками до певїих видів діяльності.

Відомо, що В. Моцарт з п'яти років почав складати музику. Трирічний И. Е. Рєпін вирізував з паперу тварин, а з шести років почав малювати з натури фарбами. А. С. Пушкін складав перші

своїми задатками до математики. Задатки до організаторської ді-яльності також можуть почати виявлятися рано. I дуже важливо, щоб ці задатки були вчасно замічені й одержали подальший роз-виток. Наскільки важко часом буває побачити ці задатки, гово-рять також численні приклади з життя талановитих і геніальних

Великий I. Ньютон в школі сприймався малорозвиненою ди-тиною і був забраний додому через нездатність до навчання. В. Скот від професора університету отримав наступну характери-стику: «Вш дУний 1 зУалиШРиТься дурн'им». Л.Па^ер'у Lo/не встигав по хімії, В. Бєлінський був виключений з університету із-за слабкого здоров'я та обмеженості здібностей». Інспектор Ака-демії мистецтв після перегляду малюнків В.Сурикова заявив: «За такі малюнки Вам навіть повз Академію треба заборонити ходи-ти». Ф. Шаляпіна не прийняли в хористи «по нездатності до спі-ву». Число таких прикладів можна продовжувати [13].

Багато видатних людей, про яких зазвичай говорять, що та-лант у них «від бога», у своїх спогадах підкреслюють провідне значення праці в їхній таорчості. Знаменитий винахідник Т Здісон якось сказав: «Геній— це на один відсоток натхнення, а на дев'яносто дев’ять відсотків — потіння».

Відзначене вище повною мірою відноситься до розвитку орга-нізаторських здібностей. За даними французького вченого Г. Па-триція, 10 % людей — природжені керівники, 10 % — ніколи ними стати не зможуть, інші 80 % — зможуть ефективно викону-вати функції керівника після відповідної підготовки і за умови постійної роботи по самовдосконаленню. Тільки в завзятій праці можна розвинути здатності навіть у тих випадках, коли це зда-ється неможливим. Як доказ можна привести приклад з життя самого видатного оратора і державного діяча Древньої Греції Демосфена.

Загальний висновок з навчально-ділової гри

Ознайомившись із необхідними соціально-психоло-гічними якостями керівника, кожний може орієнтувати себе на розвиток задатків і формування визначених здібностей і умінь.