Словник до навчального посібнику «Управління фінансовою санацією підприємств»


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Актив - частина бухгалтерського балансу, яка відображає на певну дату всі належні підприємству активи (матеріальні цінності, кошти, боргові вимоги та іншу власність) [20].

Активи - ресурси підприємства (матеріальні цінності, кошти, боргові ви-моги та будь-яка інша його власність, відображена в активі бухгал-терського балансу), використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому [20].

Активи нематеріальні - придбані підприємством за плату права користу-вання землею та іншими природними ресурсами, авторські права, права на товарні знаки і торгові марки, інші майнові права, про-грамне забезпечення та інші активи, що не мають матеріально-речової основи [20].

Активи необоротні - всі активи, що не є оборотними. До них відносяться: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість [20].

Активи оборотні - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, та матеріальні активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом строку до одного року [20].

Актуалізація (доопрацювання) оцінки майна може здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вар-тість майна, встановленого законодавством, або на вимогу керую-чого санацією чи іншого замовника оцінки, коли істотних змін в умовах функціонування та фізичному стані об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки, на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не від-булося [11].

Антимонопольний комітет України залучається до участі в процедурах банкрутства підприємств-монополістів і відряджає своїх представ-ників до складу ліквідаційної комісії разом з іншими державними і місцевими органами. Необхідність залучення працівників Анти-монопольного комітету обумовлена особливостями функціону-вання таких суб'єктів в національній господарській системі, а ви-падки обов'язкової їх участі в процедурі банкрутства обумовлені законодавством.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, лікві-датор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому

законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду [8].

База оцінки - комплекс методичних підходів, методів та оціночних проце-дур, що відповідають певному виду вартості майна. Для визначен-ня бази оцінки враховуються мета оцінки та умови використання її результатів [7].

Банкрут - неплатоспроможний боржник [20].

Банкрутство - неспроможність підприємства платити за своїми борговими зобов'язаннями. Банкрутство може бути зумовлене конкуренцією, некомпетентним управлінням, біржовими спекуляціями тощо [20].

Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури [8].

Безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законо-давства здійснюється списання коштів з рахунків боржника [8].

Боржник - одна із сторін у борговому зобов'язанні (юридична чи фізична особа), котра повинна сплатити борг [20].

Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний вико-нати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових пла-тежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати [8].

Вартість відтворення - визначена на дату оцінки поточна вартість ви-трат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичним об'єкту оцінки [7].

Вартість заміщення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною [7].

Вартість ліквідації - вартість, яку очікується отримати за об'єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій [7].

Вартість майна - еквівалент цінності об'єкта оцінки, вираженому у ймо-вірній сумі грошей, тобто найбільшої сумі грошей, яку може отри-мати продавець та може погодитися сплатити покупець [7].

Вартість реверсії - вартість об'єкта оцінки, яка прогнозується на період, що настає за прогнозним [7].

Вартість у використанні - вартість, яка розраховується виходячи із су-часних умов використання об'єкта оцінки і може не відповідати його найбільш ефективному використанню [7].

Вартість обслуговування фінансових відносин – сукупність витрат, що виникають внаслідок залучення певного виду коштів.

Виділ – це перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних но-вих юридичних осіб. Виділ здійснюється за аналогічними прави-лами з іншими формами реструктуризації. У разі виділення одно-го або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта [4].

Вилучений капітал – відображає фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу [27].

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного ка-піталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучен-ня або розподілу між власниками) [20].

Витрати виробництва - сукупність витрат живої праці та праці, уречев-леної в засобах виробництва, на всіх стадіях створення продукції. Витрати виробництва є основною складовою ціни на продукцію підприємства, визначають її собівартість [20].

Витрати непродуктивні - витрати на невиробничу діяльність і непланові витрати, які виникають внаслідок поганої організації виробництва та праці. До них належать: оплата простоїв, доплати за понаднор-мову роботу, понаднормові витрати від браку та псування матеріа-лів, збитки від списання недоамортизованих основних фондів, від стихійних лих, штрафи та інші сплачені економічні санкції, втрати від списання безнадійних боргів тощо [20].

Витрати операційні - витрати, пов'язані з операційною (основною) ді-яльністю підприємства (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати) [20].

Витрати адміністративні - загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства [20].

Витрати на збут - витрати, пов'язані з реалізацією продукції (товарів): витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продук-ції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо [20].

Витрати інші операційні включають сумнівні (безнадійні) борги та втра-ти від уцінки товарів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступ-них операційних витрат, а також інші операційні витрати окрім тих, що включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, по-слуг) [20].

Витрати операційні змінні - витрати матеріальних і трудових ресурсів на виробництво і реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг), що змінюються пропорційно обсягові виробництва і реалізації про-дукції (товарів, робіт, послуг) [20].

Витрати операційні умовно-постійні - витрати матеріальних і трудових ресурсів на виробництво і реалізацію продукції (товарів, робіт, по-слуг), що не залежать від обсягів виробництва, а зумовлені тільки структурою та організацією управління виробництвом. До них від-носяться адміністративні витрати, витрати на утримання основних засобів та інших необоротних активів і умовно 50% інших опера-ційних витрат [20].

Вищий господарський суд України є кінцевою інстанцією всієї системи гос-подарських судів і здійснює загальне керівництво, контроль за ді-яльністю місцевих і апеляційних судів у справах про банкрутство, зокрема, узагальнення і розповсюдження практики вирішення гос-подарських спорів з питань банкрутства, наукове і методичне уза-гальнення накопиченого досвіду щодо розвитку відносин санації і банкрутства.

Відносини фінансової санації - будь-які взаємостосунки, які існують між суб'єктами відносин регіонального господарського комплексу на-вколо виробничої системи, що опинилася у стадії фінансової са-нації.

Властивості виробничої системи ринку - певні об’єктивні характеристи-ки, які відображають її головні риси, зокрема: органічний і імовір-нісний характер, їх відкритість по входу і виходу в умовах ринку, їх цілеспрямованість, особливості системи управління.

Внутрішні джерела фінансової санації - надходження від реалізації гото-вої продукції та інших ліквідних активів, реструктуризації активів боржника, зниження собівартості продукції та згортання інвести-ційних програм, підвищення ефективності системи збуту, а також залучення коштів власників боржника та його працівників.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань [27].

Головні суб’єкти управління - ті, що спроможні суттєво вплинути на бан-крута, його систему господарських та виробничих відносин, а та-кож є незалежними від впливу з боку інших суб’єктів відносин.

Господарський суд в Україні здійснює правосуддя через систему Вищо-го господарського суду та місцевих, апеляційних судів на місцях по всіх регіонах; є найбільший впливовими із загальної структури державних суб'єктів.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору пев-ну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством Украї-ни. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з ви-плати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послу-ги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний спла-тити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом [8].

Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банку та депозити до за-питання [20].

Державна податкова адміністрація України - виступає учасником прова-дження у справі про банкрутство і стороною по справі, якщо борго-вими зобов'язаннями є податкові платежі боржника. Крім функції контролю за правильністю і своєчасністю перерахунку платежів до бюджетів, вона подає заяву до господарського суду, вживає захо-дів щодо своєчасного перерахунку податків, оформляє докази за-боргованості суб'єкта господарювання. Як кредитор, представники податкової адміністрації входять до комітету кредиторів та беруть участь в його роботі з кількістю голосів, пропорційною розміру по-даткової заборгованості.

Дивіденди - платежі, які проводяться юридичною особою на користь влас-ників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих та-кою юридичною особою у зв'язку з розподілом частини її прибутку. До дивідендів не включаються виплати юридичної особи, пов'язаної зі зворотним викупом акцій, часток (паїв), раніше емітованих такою юридичною особою [20].

Дійсна вартість майна для цілей страхування – вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відпо-відно до умов договору страхування [7].

Діяльність звичайна - будь-яка діяльність, що здійснюється підприєм-ством згідно його статуту. Наприклад: виробництво і реалізація продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг. Вона включає в себе операційну та іншу діяльність [20].

Діяльність операційна - це будь-яка основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, котрі не є ін-вестиційними чи фінансовими. Основна діяльність пов'язана з ви-робництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу. Інша операційна діяльність включає реаліза-цію іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційну оренду активів, операції з операційними курсовими різницями, створення резервів сумнівних боргів, одер-жання або сплату санкцій тощо [20].

Діяльність фінансова - діяльність, яка призводить до зміни величини, скла-ду власного та позичкового капіталу. Вона пов'язана з формуван-ням, розміщенням і використанням власного капіталу, залученням і використанням коштів зі сторони, сплатою відсотків за позички, отриманням відсотків по депозитах, дивідендів тощо [20].

Додатковий вкладений капітал - сума, на яку вартість реалізації випуще-них акцій перевищує їхню номінальну вартість (для акціонерних товариств) або сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал (для інших підприємств) [27].

Досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспромож-ності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, тех-нічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство [8].

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли на рахунок підприємства в банку чи до його каси [20].

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капі-талу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) [20].

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості [20].

Економіко-правові особливості санації і банкрутства викликані внутріш-німи ознаками створення та функціонування суб'єкта в господар-ській системі регіону, побудови його структури управління.

Економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових доходів від використання активів [20].

Економічні трансформації – процес постійного оновлення системи ви-робничих відносин шляхом створення відповідних умов щодо гос-подарювання, у тому числі змін у структурі власності на засоби виробництва.

Заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до скла-ду органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знахо-дяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприєм-цем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересо-ваними особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів ви-знаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника [8].

Законодавство щодо санації і банкрутства - сукупність нормативно-правових актів, які регулюють цей сектор суспільних відносин та визначають своєрідні правила гри (правове поле) для суб'єктів від-носин.

Залишкова вартість заміщення (відтворення) – вартість заміщення (від-творення) об'єкта оцінки за вирахуванням усіх видів зносу (для нерухомого майна - з урахуванням ринкової вартості земельної ділянки при її існуючому використанні (прав, пов'язаних із зе-мельною ділянкою)) [7].

Заходи щодо запобігання банкрутству боржника - основний засіб бороть-би з банкрутством, тобто фінансова допомога за рахунок суб'єктів відносин санації і банкрутства, які зацікавлені та беруть участь в заходах щодо запобігання банкрутству суб'єкта господарської ді-яльності.

Заява про визнання боржника банкрутом подається у письмовій формі за підписом керівника боржника або кредитора і містить обов'язкові відомості: найменування господарського суду, до якого подається

заява; найменування боржника і його поштову адресу; найменуван-ня кредитора і його поштову адресу (місце проживання); податко-вий ідентифікаційний номер кредитора; виклад обставин, які під-тверджують неплатоспроможність боржника; суму боргових вимог, строк їх виконання і реквізити платіжних документів; інші докумен-ти, які підтверджують неплатоспроможність [8].

Збитки - перевищення витрат підприємства над його доходами. Збитки призводять до зменшення власного капіталу [20].

Злиття суб'єктів господарювання – перехід усіх майнових прав та обов'язків кожного з них до суб'єкта господарювання, що утворе-ний внаслідок злиття [4].

Значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості акти-вів боржника на день укладення угоди [8].

Знос основних фондів - часткова або повна втрата основними фондами споживчих властивостей і вартості в процесі експлуатації, а також внаслідок технічного прогресу чи впливу навколишнього серед-овища. Розрізняють фізичний і моральний знос основних фондів [20].

Зовнішні джерела - кошти державного бюджету, кредитні ресурси інших юридичних осіб, кошти кредиторів боржника і залучені інвестиції.

Інвестиції - грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкт підприємницької та інших видів діяльності з метою отри-мання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення в

Інвестиційна вартість - вартість, визначена з урахуванням конкретних умов, вимог та мети інвестування в об'єкт оцінки [7].

Інвестори – особи, які бажають взяти участь в заходах щодо санації борж-ника та звернулися з цього питання до господарського суду.

Інсайдерська інформація – будь-яка неоприлюднена інформація про емі-тента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюднення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів [31].

Інший додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового ка-піталу [27].

Кабінет Міністрів України готує пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, приводить у відповідність із Зако-ном і судовою практикою свої нормативні документи, організовує

нормативно-правову роботу міністерств і відомств з питань бан-крутства та санації.

Капітал - сукупні грошові ресурси, що використовуються на підприєм-стві [20].

Капітал власний - власні грошові ресурси, що використовуються на під-приємстві [20].

Капітал власний оборотний - частина продуктивного капіталу, сформо-вана за рахунок власних оборотних коштів (див. капітал оборот-ний) [20].

Капітал вкладений - кошти, вкладені в активи підприємства в обмін на акції, що складають частину власного капіталу акціонерного това-риства; кошти, вкладені засновниками (учасниками) в активи під-приємства [20].

Капітал вилучений - собівартість акцій власної емісії або часток, викупле-них товариством у його учасників, та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгова-ності учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. Вилучений капітал зменшує величину власного капіталу [20].

Капітал додатковий - капітал, отриманий внаслідок додаткової емісії акцій чи їх продажу за ціною, вищою від номінальної. Інший до-датковий капітал - капітал, отриманий від дооцінки необоротних активів; вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткових над-ходжень капіталу [20].

Капітал залучений - кошти, залучені підприємством зі сторони. Довго-строковий капітал - капітал, залучений на строк понад один рік. Короткостроковий капітал - капітал, залучений на строк до одного року [20].

Капітал неоплачений - заборгованість власників (учасників) за внесками до статутного капіталу [20].

Капітал оборотний - частина продуктивного капіталу, яка переносить свою вартість на новостворену продукцію і повертається до вироб-ника у грошовій формі в кінці кожного обороту капіталу [20].

Капітал пайовий - сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добро-вільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності [20].

Капітал позиковий - грошовий капітал, що надається в позику на умовах повернення і плати у формі процентів [20].

Капітал позичений - грошовий капітал, наданий у позику на принципах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового спрямування [20].

Капітал резервний - капітал підприємства, створений відповідно до чин-ного законодавства та установчих документів за рахунок чистого прибутку [20].

Капітал робочий - оборотні активи, сформовані за рахунок власних обо-ротних коштів. Величина капіталу робочого визначається за дани-ми балансу як різниця між оборотними активами (II р. активу) і поточними зобов'язаннями (IV р. пасиву) [20].

Капітал статутний - зафіксована в установчих документах загальна ве-личина внесків засновників і учасників у майно суб'єкта господа-рювання (підприємства, організації, установи), необхідна для його заснування та забезпечення його функціонування. Статутний ка-пітал є джерелом власних коштів підприємства, призначених для формування вагомої частки необоротних і оборотних активів [20].

Капітал сукупний - авансований у господарську діяльність капітал влас-ний, позичений і залучений у сукупності. Величина капіталу су-купного на дату складання балансу дорівнює валюті балансу (під-сумку пасиву балансу) [20].

Кваліфікаційне свідоцтво - документ, який підтверджує достатній фахо-вий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна [11].

Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господар-ського суду організовує здійснення санації боржника [8].

Клієнт на фондовому ринку - інвестор на ринку цінних паперів, що уклав відповідну угоду з професійним учасником ринку цінних паперів, який визнається боржником або банкрутом [8].

Контролінг – сукупність методичних та інструментальних засобів під-тримки сталого функціонування господарського суб’єкту, зокрема, інформаційного, координаційного, контрольного та консалтингово-го змісту.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому поряд-ку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної пла-ти працівникам боржника, а також органи державної податко-вої служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори

за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок право-наступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кре-дитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство [8].

Кредитоспроможність - наявність у підприємств передумов для отри-мання кредиту [20].

Ліквідатор – фізична особа, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задово-лення визнаних судом вимог кредиторів згідно з рішенням суду і норм Закону. Ліквідатором може бути розпорядник майна або ке-руючий санацією боржника [8].

Ліквідаційна вартість - вартість, яка може бути отримана за умови про-дажу об'єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку екс-позиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості [7].

Ліквідаційна комісія складається з представників кредиторів, фінансових, місцевих, державних органів з питань банкрутства і регулювання фінансових ринків (страхового, цінних паперів, грошового тощо), Антимонопольного комітету України.

Ліквідаційна маса – стягнуті на користь банкрута суми, всі види майно-вих активів банкрута (майно та майнові права), що належать йому на правах власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури, зокрема заставне і спільне май-но, речі банкрута на правах володіння або користування [8].

Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення за-ходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна [8].

Ліквідація підприємства – припинення діяльності юридичної особи без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. Підстави для ліквідації та її порядок перелічені в Цивільному кодексі.

Ліквідність боргових зобов'язань - спроможність підприємства виконува-ти свої зобов'язання [20].

Ліквідність підприємства - здатність підприємства розраховуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями шляхом перетворення акти-вів на гроші [20].

Менеджмент фінансовий - система принципів, методів, засобів і форм ор-ганізації фінансових відносин, управління фінансами з метою під-вищення ефективності господарсько-фінансової діяльності [20].

Метод оцінки – спосіб визначення вартості об'єкта оцінки, послідовність оціночних процедур якого дає змогу реалізувати певний методич-ний підхід [7].

Метод управління фінансовою санацією - сукупність прийомів впливу, окремих операцій і управлінських дій, що запроваджені стосовно підприємства в стані фінансової санації.

Методичні підходи - загальні способи визначення вартості майна, які ґрунтуються на основних принципах оцінки [7].

Механізм управління фінансовою санацією – сукупність чинників, що за-безпечують цілеспрямований вплив на систему господарських від-носин підприємства-боржника, зокрема: суб'єкти і об'єкт фінансо-вої санації і банкрутства в їх взаємозв'язку і взаємозалежності, цілі і функції управління, принципи управління, методи управління.

Механізм фінансовий - сукупність форм і методів створення та викорис-тання фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, суб'єктів господарювання і населен-ня. За допомогою фінансового механізму згідно з основними по-ложеннями фінансової політики здійснюється розподіл і перероз-поділ валового внутрішнього продукту [20].

Мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кре-диторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припи-нення зобов'язання за угодою сторін (прощення боргів) [8].

Містоутворюючі підприємства - юридичні особи, кількість працівників яких з урахуванням членів їх сімей складає не менше половини чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, у якій розташована така юридична особа, а також підприємства, кількість працівників яких перевищує п'ять тисяч осіб [8].

Моніторинг - це збір, накопичення, аналіз інформації про виконання суб’єктами управління функцій з управління об’єктами державної власності [28].

Мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати подат-ків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на

забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо пла-ти податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до при-йняття рішення про введення мораторію [8].

Надзвичайна подія - подія, яка не може передбачитися у рамках звичайної діяльності та відбувається без участі підприємства неперіодично (повені, зсуви, землетруси, пожежі, техногенні аварії тощо) [20].

Незаконними діями у разі банкрутства вважаються умисне приховуван-ня майна або майнових обов'язків, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відо-бражають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчине-ні громадянином – засновником або власником суб’єкта господар-ської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності у разі банкрутства [Кримінальний Кодекс України].

Неліквіди - зайві або непотрібні підприємству (організації) товарно-матеріальні цінності, що значаться на його балансі [20].

Необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих ви-хідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки [7].

Непокритий збиток - величина, яка зменшує власний капітал [20].

Непрофесійна оцінка - оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майно-вих прав та професійну оціночну діяльність [7].

Нерозподілений прибуток - прибуток, реінвестований у господарську ді-яльність підприємства [20].

Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням прин-ципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом ре-цензування [7].

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума у балансі підприємства наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу [27].

Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяль-ності виконати після настання встановленого строку їх сплати гро-шові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній пла-ті, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і збо-рів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення плато-спроможності [8].

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - або сума нерозподіле-ного прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку у балансі підприємства наводиться в дужках та вирахову-ється при визначенні підсумку власного капіталу [27].

Оборотні засоби - сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обі-гу у вартісному виразі [20].

Оборотні кошти - грошові ресурси, вкладені в оборотні виробничі фонди і фонди обігу. До них відносяться власні оборотні кошти, коротко-строкові кредити банку та залучені кошти інших кредиторів [20].

Оборотні кошти власні - власний і прирівняний до нього капітал, аван-сований на формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу [20].

Об'єкт управління фінансової санації – частина виробничої системи, що знаходиться у стані фінансової санації, на яку спрямовані управля-ючі впливи з боку суб'єктів управління.

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснен-ня діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів, робіт і послуг [20].

Організаційна структура Державного органу з питань банкрутства – розгалужена система, до якої входять центральний апарат і регі-ональні представництва в кожній області (регіоні). Організацій-на структура, функції, роль і найменування державного органу у справах санації і банкрутства відображають ступінь розвитку меха-нізму банкрутства в господарській системі та можуть змінюватися у часі.

Основні виробничі фонди - засоби праці, які багаторазово беруть участь у виробничих процесах, зберігають при цьому натуральну фор-му, поступово в міру зносу переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції та служать більше одного року. Осно-вні виробничі фонди поділяються на активні і пасивні. Активна частина основних фондів - сукупність фондів, що безпосередньо впливає на предмет праці (машини, обладнання, виробничий ін-струмент тощо). Пасивна частина основних фондів (будівлі і спо-руди) - фонди, з допомогою яких забезпечуються нормальні умо-ви діяльності [20].

Основні засоби - основні фонди у вартісному виразі. Основні засоби - тер-мін бухгалтерського обліку [20].

Особливо небезпечні підприємства - підприємства вугільної, гірничодо-бувної, атомної, хімічної, хіміко-металургійної, нафтопереробної, інших галузей, визначених відповідними рішеннями Кабінету Мі-ністрів України, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу [8].

Оціночна вартість - вартість, яка визначається за встановленими алго-ритмом та складом вихідних даних [7].

Оціночні процедури - дії (етапи), виконання яких у певній послідовності дає можливість провести оцінку [7].

Пай - внесок кожного учасника підприємства (кооперативу), що свідчить про його членство і право участі в управлінні підприємством. Від величини паю залежить дохід (дивіденди), отриманий пайовиком, і частина майна чи коштів, які він має отримати у разі ліквідації підприємства (кооперативу). З пайових внесків формується пайо-вий капітал підприємства [20].

Пайовий капітал - сума пайових внесків членів спілок та інших підпри-ємств, що передбачена установчими документами [27].

Пасив - частина бухгалтерського балансу, яка відображає джерела фор-мування засобів підприємства (його активів) [20].

Пасиви - всі офіційні вимоги до підприємства чи приватної особи [20].

Перехідний режим функціонування виробничої системи – це її рух з по-чаткового стану до будь-якого сталого режиму – рівноважного або періодичного.

Періодичний режим функціонування виробничої системи на ринку, в яко-му система приблизно через однакові проміжки часу приходить в один і той же стан завдяки впливу об'єктивних і суб’єктивних чинників, поєднанню стихійних і свідомих механізмів управління, випадковому характеру параметрів управління.

Підготовче засідання суду – провадиться за участю сторін по справі з ме-тою оцінки поданих документів, пояснень сторін, обґрунтованості заперечень боржника. На ньому відносно боржника у стадії прива-тизації приймається ухвала суду про зупинення приватизації; для визначення фінансового становища боржника суддя може призна-чити експертизу; суддя ухвалює рішення по додатково заявлених майнових вимогах кредиторів, зокрема, в частині забезпечення за-ставою; призначається аудит або підготовка аудиторського висно-вку.

План фінансової санації боржника – документ, який складається керуючим санацією протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про сана-цію боржника та подається комітету кредиторів для схвалення [8].

Планові оборотні засоби - запаси товарів (сировини, матеріалів, готової продукції, палива та інших товарно-матеріальних цінностей), ко-шти в розрахунках з дебіторами за товари (продукцію, послуги), строк сплати яких не настав, готівка в касі і в дорозі (в межах лі-міту). Вони необхідні для безперервної роботи підприємства, ви-конання ним запланованих обсягів діяльності [20].

Платоспроможність - здатність підприємства своєчасно розраховувати-ся за своїми зобов'язаннями. Підприємство, яке достатньо забез-печене власним капіталом (зокрема, робочим капіталом) і працює рентабельно, здатне покрити витрати за рахунок власних грошових надходжень, а при їх недостатності - за рахунок короткострокового кредиту банку [20].

Повноваження і функції загальних зборів кредиторів – сукупність орга-нізаційних важелів органу управління відносинами санації і бан-крутства, які зафіксовані в Законі, зокрема, вибори членів комітету кредиторів, визначення кількісного складу комітету, його повно-важень, дострокове припинення повноважень всього комітету або окремих його членів, а також інші питання, передбачені Законом.

Погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погаше-ними [8].

Податки - система обов'язкових платежів підприємств, організацій і фі-зичних осіб, які є одним із джерел формування доходів державного та місцевих бюджетів. Вони сплачуються у повному обсязі та у ви-значений чинним законодавством строк [20].

Поділ суб'єкта господарювання - це реструктуризаційний захід з пере-ходу усіх його майнових прав і обов'язків за роздільним актом (ба-лансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів госпо-дарювання, що утворені внаслідок цього поділу [4].

Повноваження господарського суду як центрального ланцюга у від-носинах санації і банкрутства визначені спеціальним Законом, роз'ясненнями і ухвалами Вищого господарського суду України, спеціальними законами про банківську, страхову, гірничодобувну діяльності тощо.

Поточна вартість - вартість, приведена у відповідність із цінами на дату оцінки шляхом дисконтування або використання фактичних цін на дату оцінки [7].

Поточний стан виробничої системи ринку - сукупність властивостей та характеристик виробничої системи, які безперервно змінюються під впливом різноманітних чинників у координаті часу.

Предмет дисципліни - вивчення фінансово-економічних відносин, що ви-никають у процесі санації, реорганізації, банкрутства та ліквідації суб’єктів господарювання.

Представник органу місцевого самоврядування є учасником провадження у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокре-ма, щодо банкрутства містоутворюючого і особливо небезпечного підприємства. В межах своїх повноважень місцеві органи вживають заходи щодо запобігання банкрутству підприємства-боржника і на-правляють своїх представників до складу ліквідаційної комісії, за-безпечують розрахунки з кредиторами, звертаються з клопотанням в господарський суд щодо продажу майна підприємства-боржника як цілісного майнового комплексу на конкурсі [8].

Представник працівників боржника - особа, уповноважена загальними зборами, на яких присутні не менш як три чверті від штатної чи-сельності працівників боржника або відповідним рішенням пер-винної профспілкової організації боржника, представляти їх ін-тереси при проведенні процедур банкрутства з правом дорадчого голосу [8].

Представники центральних органів виконавчої влади за рішенням госпо-дарського суду беруть участь в процедурах санації і банкрутства містоутворюючого або особливо небезпечного підприємства [8].

Прибуток - перевищення сукупних доходів над витратами. Є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Розрізняють прибуток валовий, від опера-ційної діяльності, від звичайної діяльності, чистий і нерозподілений прибуток [20].

Прибуток валовий - виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, по-слуг) за вирахуванням ПДВ, акцизного збору, інших вирахувань та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) [20].

Прибуток від операційної діяльності - перевищення валового прибутку та іншого операційного доходу над операційними витратами (адміні-стративними витратами, витратами на збут, іншими операційними витратами) [20].

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається як ал-гебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, до-ходів (збитків) від участі в капіталі, фінансових та інших доходів (витрат). Після вирахування податку на прибуток він становить

фінансовий результат (прибуток або збиток) від звичайної діяль-ності [20].

Прибуток чистий - прибуток від звичайної діяльності (за вирахуванням податку на прибуток), збільшений (зменшений) на прибуток (зби-ток) від надзвичайних подій (за вирахуванням податку з надзвичай-ного прибутку). Це прибуток, що залишається у розпорядженні під-приємства [20].

Прибуток нерозподілений - чистий прибуток підприємства [20].

Прибуток маржинальний - показник чистого надходження грошових ко-штів від однієї операції. Визначається як різниця між валовим при-бутком і змінними витратами конкретної операції [20].

Прибуток сукупний маржинальний - показник чистого надходження гро-шових коштів від усієї сукупності операцій. Визначається як різни-ця між валовим прибутком і змінними витратами від операційної діяльності підприємства. Прогнозований сукупний маржинальний прибуток можна визнати як суму умовно-постійних операційних витрат і прибутку від операційної діяльності. Коефіцієнт сукупного маржинального прибутку (КСМП) - відношення величини маржи-нального прибутку до обороту від реалізації продукції (товарів, ро-біт, послуг). КСМП, виражений у відсотках (КСМП х 100), скла-дає рівень сукупного маржинального прибутку (СМПр) [20].

Приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання – це реструктуризаційний захід з пере-ходу до цього останнього усіх майнових прав та обов'язків приєд-наних суб'єктів господарювання [4].

Призначення тимчасової адміністрації має на меті суттєву зміну в систе-мі управління господарським суб'єктом. Такій захід викликає по-яву принципово нових цілей управління та усунення застарілих, які вже дискредитували себе.

Принципи оцінки - покладені в основу методичних підходів основні пра-вила оцінки майна, які відображають соціально-економічні фактори та закономірності формування вартості майна, зокрема: корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продук-тивності чи внеску, найбільш ефективного використання [7].

Припинення провадження у справі про банкрутство - оформлене ухва-лою суду рішення за важливими обставинами, за яким припиня-ється провадження у справі про банкрутство, а саме: боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та орга-нізацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяль-ності; заява про банкрутство подана щодо ліквідованої або реор-ганізованої особи; господарський суд вже розглядає справу про банкрутство даного суб'єкта господарювання; затверджено звіт ке-руючого санацією, ліквідатора або мирова угода; боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; кредитори не висунули будь-яких вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство [8].

Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обі-гу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, уста-новленим до такої діяльності законодавством і Законом „Про цінні папери та фондовий ринок” [16].

Регіональні особливості викликані специфічними властивостями пове-дінки людей у відносинах фінансової санації, яки мешкають і пра-цюють на певній території країни.

Реєстр вимог кредиторів – письмовий перелік всіх визнаних господар-ським судом вимог кредиторів з вказівкою відомостей про кожно-го кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями або щодо сплати податків, зборів, черговості задоволення кожної ви-моги, розмір неустойки, штрафу, пені. Згідно даних реєстру вимог кредиторів визначається кількість голосів кожного з них в загаль-них зборах і голосуванні [8].

Резервний капітал - наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок не-розподіленого прибутку підприємства [27].

Результат фінансовий - різниця між доходами та витратами підприєм-ства за певний час [20].

Реінвестиції - використання частини прибутку, отриманого від господарсько-фінансової діяльності, на розширення виробництва (поповнення власного капіталу) шляхом вкладення в основні фон-ди і збільшення власного оборотного капіталу [20].

Реінвестування дивідендів - використання частини прибутку кооператив-ного чи акціонерного товариства, нарахованого у формі дивідендів, для поповнення його капіталу (капіталізація прибутку), а також скерування нарахованих підприємством дивідендів пайовикам (акціонерам), за їх згодою, на поповнення пайового (акціонерно-го) капіталу [20].

Рентабельність - прибутковість роботи підприємства. Рентабельність характеризується величиною прибутку і рівнем рентабельності. Рівень рентабельності обчислюється як відношення отриманого

прибутку до вартості капіталу підприємства, до обороту від реалі-зації продукції (товарів, робіт, послуг), до собівартості реалізованої продукції тощо. Рентабельна робота підприємства є передумовою фінансової стійкості [20].

Реорганізація передбачає комплекс заходів організаційного характеру, які не потребують значних фінансових вкладень, наприклад, зміну організаційно-правової форми кредитної організації, реструкту-ризацію шляхом розділення на декілька господарських суб'єктів меншого розміру.

Ресурси фінансові - сукупність власних коштів, що перебувають у розпо-рядженні держави та суб'єктів господарювання. Ресурси фінансові підприємства - власні кошти підприємства. Вони характеризують його автономність, його власний капітал [20].

Рефінансування - погашення старої заборгованості новою шляхом заміни короткострокових зобов'язань довгостроковими [20].

Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетин-гу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудли-во і без примусу [7].

Рівноважний режим функціонування виробничої системи – такій її стан, коли узгодженими є параметри «входу», «виробництва» і «виходу» системи, тобто оптимальний режим управління в умовах ринку.

Рік базовий - рік, взятий за основу при побудові таблиць для порівняль-ного аналізу [20].

Розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансо-вого становища [8].

Розпорядник майна - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціаль-ними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів і має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку. На розпорядника май-на у встановленому Законом порядку покладаються повноважен-ня щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому Законом [8].

Самоокупність - система господарювання, яка передбачає відшкодуван-ня поточних витрат підприємства і витрат на просте відтворення за рахунок власних доходів [20].

Саморегулівними організаціями професійних оцінювачів є всеукраїнські громадські організації, що об'єднують фізичних осіб, які визнані оцінювачами, отримали свій статус та здійснюють повноваження з громадського регулювання оціночної діяльності [11].

Самофінансування - система господарювання, за якої всі витрати (по-точні, на просте і розширене відтворення) фінансуються із влас-них джерел, без залучення коштів державного бюджету. Частково ці витрати можуть покриватися за рахунок кредитів банку, але за умови погашення їх за рахунок власних коштів [20].

Санація - оздоровлення фінансового стану підприємства через систему фінансово-економічних, організаційних, техніко-економічних та соціальних заходів для попередження його банкрутства, підвищен-ня конкурентоспроможності [20].

Санація походить від латинського (sanatio – лікування) та означає систе-му заходів, що провадяться з метою відновлення нормальної діяль-ності суб’єкта господарювання - підприємства, організації, фірми, включаючи банки та інші кредитні організації.

Санація означає систему заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника бан-крутом та його ліквідації, спрямовану на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструк-туризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника [8].

Сільськогосподарські підприємства - юридичні особи, основним видом діяльності яких є вирощування (виробництво, виробництво та переробка) сільськогосподарської продукції, виручка яких від ре-алізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) ними сільськогосподарської продукції складає не менше п'ятдесяти від-сотків загальної суми виручки [8].

Спеціальна вартість - сума ринкової вартості та надбавки до неї, яка фор-мується за наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересо-ваності потенційного покупця (користувача) в об'єкті оцінки [7].

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті балансу суму

фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства [27].

Сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) [8].

Страховики – фінансові установі, які створені у формі акціонерних, по-вних, командитних товариств або товариств с додатковою відпові-дальністю згідно з Законом України „Про господарські товариства” з урахуванням особливостей, передбачених Законом „Про страху-вання”, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками – резидентами України. В окремих ви-падках, встановлених законодавством України, страховиками ви-знаються державні організації, які створені і діють відповідно до Закону „Про страхування” [13].

Структура активів - співвідношення необоротних і оборотних активів у активі балансу підприємства, виражене у відсотках [20].

Структура капіталу - співвідношення різних джерел грошових ресурсів (власних, позичених і залучених) до підсумку пасиву балансу під-приємства, виражене у відсотках [20].

Структура оборотних коштів - виражене у відсотках співвідношення між джерелами формування оборотних коштів (власними, позиче-ними і залученими) [20].

Суб'єкт банкрутства (банкрут) - боржник, неспроможність якого вико-нати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо) [8].

Суб'єкт управління фінансовою санацією особа, яка здійснює управлінські впливи на виробничу систему, що знаходиться у стані фінансової санації, та здатна до виконання функцій управління. Суб'єкт управ-ління повинен мати особливу структуру, яка повною мірою віддзер-калює структуру об'єкта управління та узгоджується з ним.

Територіально-галузеві особливості фінансової санації обумовлені індиві-дуальними ознаками елементів продуктивних сил, технологічними особливостями виробництв і цілих галузей господарства в регіоні.

Угоди, щодо яких є заінтересованість, - угоди, сторонами яких є заінтер-есовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи креди-торів [8].

Управління - елемент, функція організованих систем різної природи, що забезпечує збереження їх певної структури, підтримку режиму ді-яльності, реалізацію програми, мети діяльності [35].

Управлінські технології – послідовності типових прийомів та дій суб'єктів з узгодження протиріч, запобігання їхньої трансформації в тривалі проблеми у відносинах фінансової санації.

Ухвала господарського суду про припинення впровадження у справі про банкрутство – письмовий документ про завершення будь-якої з процедур банкрутства боржника [8].

Учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) борж-ника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрут-ства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника [8].

Фінансова дисципліна - обов'язковий для всіх підприємств, організацій, установ і посадових осіб порядок здійснення фінансової діяльності у відповідності до діючого законодавства [20].

Фінансова політика підприємства (Ф. п. п.) - система заходів (адміністра-тивних рішень) у сфері фінансів з метою цілеспрямованого впливу на його економічний і соціальний розвиток. Ф. п. п. поділяється на фінансову стратегію і тактику [20].

Фінансова стійкість характеризується забезпеченістю підприємства власним капіталом, його розміщенням і використанням [20].

Фінансове законодавство - сукупність нормативних актів законодавчої і виконавчої влади з регулювання фінансових відносин [20].

Фінансове оздоровлення полягає в наданні фінансової допомоги з боку засно-вників, учасників чи інших осіб, які впливають на фінансову діяль-ність установи, результати господарювання, укладення правочинів.

Фінансово-правова норма - правило поведінки в галузі фінансів, зафіксо-ване у законодавчих і нормативних актах держави [20].

Фонд державного майна України є учасником провадження у справі про банкрутство підприємства з державною формою власності або дер-жавною часткою не менше 25 % статутного фонду. У випадку, коли трудовий колектив претендує на передачу йому в оренду цілісного майнового комплексу підприємства-боржника, забезпечує реаліза-цію такого переважного права. У процедурі санації підприємства

проводить попереднє вивчення і узгодження плану санації, якщо державна частка в статутному фонді перевищує 50 % [8].

Функції контролінгу – це уречевлені в конкретних діях управлінські по-вноваження суб'єктів фінансової санації підприємства, спрямовані на досягнення власних завдань та згруповані в послідовності їх ви-конання протягом заданого часу.

Функціональна форма контролінгу – це поєднання окремих функцій, що запроваджуються стосовно банкрута з боку суб’єктів управління, які послідовно виконуються та утворюють у своєї сукупності по-вністю завершену управлінську дію з приводу фінансової санації підприємства.

Функціональні особливості підприємства-банкрута відображають вироб-ничу діяльність та визначаються його роллю та містом в структурі продуктивних сил, на ринках товарів та послуг.

Функціональні призначення фінансової санації - головні важелі ціле-спрямованих заходів фінансової санації і банкрутства в умовах економічних трансформацій, зокрема: як інструмент накопичення капіталу на користь окремих суб'єктів відносин; як механізм пере-розподілу власності на засоби виробництва у регіональному гос-подарстві; як засіб залучення додаткових активів в господарську діяльність; як важіль активізації господарства; як механізм від-окремлення економічного простору.

Чинники господарського життя – конкретні умови функціонування гос-подарства, які об’єктивно існують та впливають на рух фінансової санації підприємства. Зокрема, короткий період існування цієї сфери господарських відносин; присутність стихійних механіз-мів ринкового середовища; вплив економічних трансформацій на структуру власників статутного капіталу господарського суб’єкту; слабкі технології управління національним господарством; конку-рентні дії та інші фактори господарського ризику.

Юридична особа - підприємство (організація), що є за законом носієм цивіль-них прав і обов'язків, володіє відокремленим майном, від власного іме-ні набуває майнові та особисті нематеріальні права і виконує обов'язки, є позивачем або відповідачем у суді (господарському суді) [20].