10.2 Визначення економіко-правових особливостей управління фінансовою санацією


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

В структурі управління фінансовою санацією підприємств важлива роль надається економіко-правовим особливостям функціонування ви-робничої системи підприємства. Правовими (організаційно-правовими) засадами визначається організаційна та функціональна структури під-приємства. Внутрішній устрій виробничої системи має відповідати нормативно-правовим вимогам країни. Сфера господарської діяльності, ступінь ринкової свободи також визначаються сукупністю законів та ін-ших правових документів. Від вміння менеджерів залежить, наскільки оптимальним стане поєднання нормативних вимог та ринкового середо-вища, в якому працює підприємство, його трудовій колектив, постачаль-ники та споживачі продукції. Тому, насамперед менеджмент керується правовими вимогами стосовно фінансової санації підприємства.

Внаслідок правових вимог складаються економічні відносини на рин-ку. Наприклад, якщо підприємство перевантажити перевірками, експер-тизами якості продукції, правил ведення обліку та іншими бюрократич-ними процедурами, його ресурси та кадровий склад почнуть працювати на перевірників замість виготовлення продукції для ринкового замовлен-ня. Таке виробництво швиденько опиниться на порозі фінансової кризи. В умовах економічних трансформацій досить важливим є знайти „золоту середину” в економіко-правових стосунках.

Економіко-правові особливості санації і банкрутства викликані вну-трішніми ознаками створення та функціонування суб'єкта в господар-ській системі регіону, побудови його структури управління, а саме:

1)         організаційно-правовим устроєм;

2)         підсистемами організаційно-економічних, організаційно-технічних відносин;

3)         взаємовідносин з іншими учасниками господарської діяльності, які формуються внаслідок впливу зовнішнього середовища, зокрема, тих суб'єктів, що постачають на ринок однакову продукцію зі суб'єктом банкрутства.

Прикладом найяскравішого розподілу суб'єктів банкрутства по

організаційно-правовій ознаці виступає критерій «господарське товари-ство – громадянин» (рис.10.6).

 

Рис.10.6. Виділення організаційно-правових ознак суб'єкта санації і банкрутства в господарському комплексі

Розробка сценарію фінансової санації виробничих об'єктів також базу-ється на організаційних ознаках. Наприклад, дії керівника підприємства-боржника щодо відновлення платоспроможності суб'єкта санації і бан-крутства здатні більш повною мірою враховувати інтереси трудового колективу та менеджерів підприємства, ніж у випадку провадження справи про банкрутство відсутнього боржника. Проте до організаційних особливостей при цьому відносяться підвищені ризики несумлінних дій з боку керівника або провідних фахівців підприємства-боржника.

Для аналізу організаційних особливостей банкрутства необхідні дані, які систематизовані за ознакою організаційного устрою суб'єктів господарювання, що функціонують у межах регіонального господарсько-го комплексу. Невідповідність нормативно-правових вимог інтересам суб'єкта створює протиріччя, яке необхідно узгоджувати. Для цього від суб'єкта потребуються додаткові дії Dі та додаткові витрати Ві. Узгоджен-ня досягається шляхом коригування інтересів (вимог) чи підбору інших нормативних вимог та поступовим зниженням рівня протиріччя (різниці вимог суб'єктів), але шляхом зростання фактичних витрат на виконання узгоджувальних дій – рис.10.7.

 

Т суб'єкта – первісна вимога суб'єкта управління, що не співпадає з

нормативно-правовою вимогою Т правова;

Т' – відкоригована вимога суб'єкта управління шляхом адаптації пер-вісної вимоги до умов законодавства;

Δі – різниця вимог та інтересів (чім більш значення Δ, тим трудніше узгоджувати вимоги);

Ві – економічна оцінка вартості виконання нормативно-правової ви-моги, що складається внаслідок послідовності дій для досягнення умови ΔN → 0.

Рис.10.7. Алгоритм управління шляхом поступового зменшення різниці

у вимогах суб’єктів

Невідповідність вимог різних норм та суб'єктів управління створює протиріччя між ними, тому виникає рушійна сила для розвитку й удо-сконалення відносин ринку з одного боку. З іншого – необхідним стає управління відносинами фінансової санації.

З цієї мети фахівці сучасного господарства розроблюють спеціальні управлінські технології – послідовності типових прийомів та дій суб'єктів з узгодження протиріч, запобігання їхньої трансформації в тривалі про-блеми у відносинах фінансової санації. Це підвищує показники господа-рювання, поліпшує інвестиційний клімат в країні.

На рис.10.8 надано приклад алгоритму послідовних дій з узгодження вимог суб'єктів різної ієрархії шляхом висування нової вимоги.

Якщо протиріччя не вирішено, воно утворюється в проблему, для ви-рішення якої потрібні більші ресурси часу та коштів від суб'єктів відносин фінансової санації. Сучасні підходи до управління фінансовою санацією та банкрутством підприємств передбачають широке запровадження узго-джувальних технологій для пошуку консенсусу в управління, досягненні головної мети фінансової санації – покращення соціально-економічного стану підприємства та регіону його розташування.

Тб(і)

CD0

CDT0

Тб(і)' - Тб(1)"

D N - Т6 (I)" = Т6 (1)

6 (1)

D1, DN – дії суб'єктів з узгодження норм Т6 (1) и Т6 (1)' різної ієрархії шляхом висування нової вимоги Т6 (1)''. Після закінчення дій за номером N вимога Т6(1)' зрівноважується із первісною Т6 (1), яка містить норматив-ну вимогу більш високу за ієрархією

Рис.10.8. Приклад алгоритму послідовних дій з узгодження вимог суб’єктів різної ієрархії шляхом висування нової вимоги