Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
9.2 Оцінка вартості в процесі продажу майна підприємства-банкрута : Управління фінансовою санацією підприємств : Бібліотека для студентів

9.2 Оцінка вартості в процесі продажу майна підприємства-банкрута


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

магниевый скраб beletage

Продаж майна у ході фінансової санації підприємства – розповсю-джений засіб уникнення банкрутства та подолання фінансової кризи. Але в період економічних трансформацій ця процедура набуває певних особливостей. Керуючий санацією та інші суб’єкти відносин мають забез-печувати прозорість та об’єктивність продажу, зокрема, шляхом контр-олігну та аудиту.

Законодавство передбачає два способу розпродажу майна:

-          продаж в процедурі санації майна боржника як цілісного майнового

комплексу;

-          продаж в процедурі санації частини майна боржника.

З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кре-

диторів боржника план санації може передбачати продаж майна боржни-

ка недержавної власності як цілісного майнового комплексу. Водночас

ухвалою господарського суду скасовуються заходи з забезпечення вимог

кредиторів стосовно цього майна боржника.

При продажу майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності борж-ника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізу-ють боржника, його продукцію (роботи, послуги) (фірмове найменуван-ня, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.

При цьому оцінка проводиться з урахуванням вимоги щодо ви-ключенні зі складу майнових активів підприємства-боржника гро-шових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів

(обов'язкових платежів) підприємства-боржника, які виникли на дату прийняття господарським судом заяви про порушення справи про бан-крутство.

В процесі оцінки майна боржника недержавної власності як ціліс-ного майнового комплексу всі трудові договори (контракти), що укладе-ні до дати його продажу, зберігають силу, при цьому права та обов'язки роботодавця переходять до покупця майна боржника. Сума, одержана від продажу майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу, включається до складу майнових активів боржника.

З метою покращення об’єктивності та неупередженості оцінки про-даж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу провадиться на відкритих торгах (якщо інше не передбачено планом санації). Керуючий санацією виступає організатором торгів або залучає для цих цілей спеціалізовану організацію, яка не може бути заін-тересованою особою стосовно кредитора чи боржника. Торги проводять-ся у формі аукціону, крім випадків, передбачених Законом.

Керуючий санацією зобов'язаний опублікувати оголошення про продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу на відкритих торгах у офіційних друкованих органах за трид-цять днів до дати проведення торгів. В цьому оголошенні повинні зазна-чатися обов’язкові відомості про: цілісний майновий комплекс і порядок ознайомлення з ним, граничні строки подання заявок на участь у торгах (але не більше місяця з дня опублікування оголошення); час, місце та форма проведення торгів; порядок оформлення участі у торгах; початко-ву вартість цілісного майнового комплексу згідно акту оцінки майна та майнових прав; розмір завдатку, строк і порядок його внесення; порядок оформлення результатів торгів.

У разі якщо протягом строку, зазначеного в оголошенні, надійшла за-явка на участь у відкритих торгах лише від одного заявника, торги не про-водяться. За згодою комітету кредиторів цілісний майновий комплекс може бути продано такому заявнику без проведення повторних торгів.

Особа, яка перемогла на аукціоні, та керуючий санацією в день про-ведення аукціону підписують протокол, в якому вказуються умови при-дбання цілісного майнового комплексу, про що укладається договір купівлі-продажу.

У разі проведення торгів у формі конкурсу умови конкурсу погоджу-ються із комітетом кредиторів. На підставі протоколу, підписаного пере-можцем конкурсу та організатором торгів у день проведення конкурсу, не пізніше п'ятнадцяти днів з дати проведення конкурсу підписується до-говір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

Виручені від продажу кошти спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. При цьому можуть виникати такі ситуації в управлінні сана-цією:

1)         якщо за рахунок суми, вирученої від продажу майна як цілісного майнового комплексу, задовольняються вимоги кредиторів у повно-му обсязі, провадження у справі про банкрутство боржника підлягає припиненню господарським судом за заявою керуючого санацією;

2)         якщо суми, вирученої від продажу, недостатньо для задоволення ви-мог кредиторів у повному обсязі, керуючий санацією пропонує кре-диторам укласти мирову угоду. У разі, якщо мирова угода не укла-дена, господарський суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру. До затвердження господарським судом мирової угоди або визнання

боржника банкрутом керуючий санацією не має права здійснювати роз-рахунки з кредиторами. При цьому кошти від продажу зберігаються на спеціальному рахунку.

План фінансової санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж час-тини майна боржника на відкритих торгах. Заходи до забезпечення ви-мог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.

Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження, прода-ється на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які від-повідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

Продаж частини майна боржника - державного підприємства в про-цедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Переможець торгів зобов'язаний заплатити продажну ціну майна борж-ника в строк, передбачений протоколом або договором купівлі-продажу, але не пізніше місяця після дня проведення торгів.

Майно боржника, не продане на перших торгах, виставляється на по-вторні торги, якщо інше не передбачено планом санації. Майно, не про-дане на повторних торгах, може бути реалізовано керуючим санацією за згодою комітету кредиторів на підставі договору купівлі-продажу, укла-деного без проведення торгів.

Початкова вартість майна боржника, що виставляється на торги, ви-значається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», інших нормативно-правових актів. До оцінки залучаються професійні оцінювачі, що отри-мали відповідну ліцензію на здійснення діяльності з оцінки майна. За-мовником оцінки виступає керуючий санацією.

Проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов догово-ру на проведення оцінки.

Законодавство встановлює наступну послідовність дій з незалежної оцінки майна:

1)         укладення договору на проведення оцінки;

2)         ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

3)         ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можли-вих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процеду-ру проведення оцінки та використання її результатів;

4)         вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних проце-дур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;

5)         узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

6)         складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;

7)         доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Усі необхідні документи оцінювач отримує від керуючого санацією

згідно з договором. Інші матеріали він розшукує самостійно з інфор-маційних джерел. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі ін-формаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які вико-ристовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істот-ну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оціню-вач виконує послідовність дій щодо підготовці та оформлення Звіту про оцінку майна підприємства-банкрута. Звичайно, це – типова процедура, що може бути зображеною у вигляді алгоритму (рис.9.1). Але вплив ін-ших суб'єктів та необхідність додаткових дій алгоритму зображено стріл-ками зворотного зв'язку.

 

1                      2                      3                      4                      5                      6                      7                      8

 

                       

                       

                       

                       

                       

                       

                       

 

Рис.9.1. Алгоритм підготовки та оформлення Звіту про оцінку майна як послідовність типових управлінських дій з боку оцінювача:

1          – збір та аналіз істотних відомостей про об'єкт оцінки (вихідні дані про його правовий статус, склад, технічні та інші характеристики, стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про еконо-мічні характеристики об'єкта оцінки, прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання);

2          - обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту, ви-значення правових обмеження щодо об'єкта оцінки та їхнього впливу на вартість об'єкта оцінки;

3          - обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оці-ночних процедур, у разі потреби - застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних під-ходів, методів);

4          - відображення даних та іншої інформації у Звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання із забезпеченням режиму конфі-денційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства;

5          – перевірка Звіту на достовірність та об'єктивність з боку оцінюва-чеві та суб'єктів оціночної діяльності;

6          - доопрацювання (актуалізація) оцінки майна;

7          – передача документів, інших інформаційних матеріалів, зібраних оцінювачем в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцін-ку майна на зберігання до архіву суб'єкта оціночної діяльності;

8          – рецензування Звіту про оцінку вартості майна.

Звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Законодавство висуває певні вимоги щодо змісту звіту про оцінку вартості майна підприємства-боржника:

-          опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати;

-          дату оцінки та дату завершення складення звіту, іноді - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства;

-          мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки;

-          перелік нормативно-правових актів, згідно з якими зроблено оцінку;

-          перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки, виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;

-          опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої ін-формації під час проведення оцінки;

-          висновки щодо аналізу існуючого обладнання та найбільш ефектив-ного використання об'єкта оцінки;

-          виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціноч-них процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна;

-          письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки чи відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо вико-ристання результатів оцінки, дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви щодо підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна;

-          висновок про вартість майна;

-          додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби – інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Не дозволяється складення у стислій формі звіту про оцінку майна у

разі проведення незалежної оцінки цілісних майнових комплексів, час-ток (паїв, акцій) або повторного доопрацювання (актуалізації) оцінки майна.

Доопрацювання (актуалізація) оцінки майна може здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна, встановленого законодавством, або на вимогу керуючого санаці-єю чи іншого замовника оцінки, коли істотних змін в умовах функціону-вання та фізичному стані об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки, на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не відбулося.

З метою доопрацювання (актуалізації) оцінки із керуючим санацією укладається новий договір на виконання робіт з доопрацювання (актуа-лізації) оцінки майна, якщо можливість її проведення не була передбаче-на у договорі на проведення оцінки майна.

Звіт про оцінку майна підприємства-боржника підписується оціню-вачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється пе-чаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Термін зберігання документів та інформаційних мате-ріалів, звіту про оцінку майна складає не менше ніж п'ять років, якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки майна.

Висновок про вартість майна повинен містити відомості про:

-          замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна;

-          назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику;

-          мету і дату оцінки;

-          вид вартості, що визначався;

-          використані методичні підходи;

-          величину вартості, отриману в результаті оцінки. Висновок підписується оцінювачем, який безпосередньо проводив

оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість підприємства-боржника.

Звіт про оцінку майна, додатки до нього готуються не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в оцінювача, а інші видаються ке-руючому санацією після реєстрації в книзі обліку виданих документів.

Звіт про оцінку майна та висновок про вартість майна підприємства-боржника може надаватися для рецензування. Це здійснюється на вимо-гу керуючого санацією чи інших осіб, які використовують оцінку майна та її результати для прийняття рішень щодо продажу майна банкрута. Замовниками рецензування також виступають замовники оцінки май-на, органи державної влади та місцевого самоврядування, судді та особи, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит про здій-снення рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Рецензування виступає елементом контролінгу фінансової санації на етапі продажу майна підприємства. Воно сприяє визначенню най-більш об’єктивної ціни майна боржника та передбачає неупереджений об'єктивний розгляд оцінки майна сторонньою особою, яка не має осо-бистої матеріальної

або іншої заінтересованості в результатах оцінки. За результатами рецензування готується рецензія у письмовій формі. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відо-бражатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, скла-деному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.

У рецензії зазначаються наступні дані:

-          підстави проведення рецензування;

-          повна назва звіту про оцінку майна, що був об'єктом рецензування, відомості про його виконавців, їх кваліфікацію та висновок про мож-ливість проведення зазначеними особами оцінки майна відповідно до правових вимог провадження професійної оціночної діяльності;

-          строк проведення рецензування і дата підписання рецензії;

-          висновок про обґрунтованість вибору виду вартості та її відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;

-          висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна вихідні дані та іншу інформацію (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна);

-          висновок про відповідність і правильність застосування під час про-ведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень;

-          загальний висновок про достовірність оцінки майна;

-          інші відомості. Рецензування звіту про оцінку вартості майна є додатковим заходом

з управління фінансовою санацією підприємства. Воно виступає складо-вою системи управління та удосконалення ринкових механізмів господа-рювання.

Функції контролінгу також передбачають спостереження за правиль-ністю оцінки майна підприємства-боржника та висувають наступні кри-терії невірної оцінки:

1)         необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки;

2)         неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування;

3)         непрофесійна оцінка - оцінка, проведена з порушенням кваліфікацій-них вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, май-нових прав та професійну оціночну діяльність.

В господарській практиці контроль за дотриманням вимог законо-давства з оціночної діяльності забезпечують державні органи влади на місцях – правоохоронні структури, підрозділи з боротьбі з організованою злочинністю, судова гилка влади. Важливу роль також грають суспільні заходи контролю: стеження з боку працівників підприємства, звертання до громадських організацій, залучення відомих фахівців, установ з само-розвитку та саморегулювання ринкових відносин. Наприклад, В Україні саморегулівними організаціями професійних оцінювачів є всеукраїнські громадські організації, що об'єднують фізичних осіб, які визнані оціню-вачами, отримали свій статус та здійснюють повноваження з громадсько-го регулювання оціночної діяльності.

Утворення та порядок діяльності саморегулівних організацій оціню-вачів регулюються законодавством про об'єднання громадян з урахуван-ням особливостей, встановлених Законом «Про оцінку майна, майнових

прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Вони є юридичними особами, які діють на засадах самоврядування і діяльність яких не має на меті отримання прибутку.