Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
8.2. Фінансова підтримка і державний контроль санації підприємств : Управління фінансовою санацією підприємств : Бібліотека для студентів

8.2. Фінансова підтримка і державний контроль санації підприємств


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Динамічний розвиток основних форм господарської діяльності в умо-вах ринку супроводжується заходами державного регулювання і контро-лю. У сфері відносин санації і банкрутства суб'єктів господарювання дер-жавний нагляд безпосередньо здійснює спеціалізований орган з питань банкрутства. Доцільність його функціонування обумовлена державною політикою в цій сфері суспільних відносин, а також необхідністю забез-печити з боку держави належні умови відновлення платоспроможності господарських суб'єктів з державною формою власності або державною часткою майна.

Конкретні функції і повноваження державного органу з питань бан-крутства встановлюються у момент його заснування, а також шляхом фор-мування регіональної мережі органів виконавчої влади. Вони містяться в Положенні про порядок його функціонування, текст якого затверджуєть-ся Кабінетом Міністрів України. Порядок виконання функцій міститься в інструкціях, оглядах судової практики з питань банкрутства і санації.

Державний орган з питань банкрутства має розгалужену організа-ційну структуру, до якої входять центральний апарат і регіональні пред-ставництва в кожній області (регіоні). Організаційна структура, функції, роль і найменування державного органу у справах санації і банкрутства відображають ступінь розвиненості механізму банкрутства в господар-ській системі та можуть змінюватися у часі. Наприклад, тривалий час ці

повноваження належали спеціалізованому органу - Агентству з питань запобігання банкрутству. В даний час за рішенням Кабінету Міністрів України створено Державний департамент з питань банкрутств.

Основні повноваження спеціалізованого державного органу з питань банкрутства визначено в статті 2 Закону, зокрема:

-          сприяти створенню організаційних, економічних та інших умов для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

-          пропонувати господарському суду кандидатури арбітражних керую-чих, розпорядників майна, керуючих санацією і ліквідаторів для дер-жавних підприємств або суб'єктів з державною часткою в статутному фонді не менше ніж 25 %;

-          організувати систему підготовки арбітражних керуючих, розпоряд-ників майна, керуючих санацією, ліквідаторів;

-          здійснювати ліцензування діяльності арбітражних керуючих для всіх процедур банкрутства;

-          забезпечувати реалізацію процедури банкрутства стосовно відсут-нього боржника;

-          вести єдину базу даних про суб'єктів господарювання, яки знаходять-ся в стані банкрутства, встановлювати форму подання інформації від арбітражних керуючих;

-          організувати проведення експертизи фінансового становища держав-них підприємств і підприємств з державною часткою власності при підготовці і розгляді справи про банкрутство в господарському суді;

-          готувати на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого ор-гану висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного бан-крутства або доведення до банкрутства стосовно державних підпри-ємств чи підприємств з державною часткою власності;

-          готувати типові документи щодо реалізації процедур банкрутства та інші. Державний орган з питань банкрутства є учасником провадження у

справі про банкрутство. За дорученням господарського суду він прово-дить експертизу і залучає для цього фахівців. У разі призначення лік-відатора веде облік даних про нього, приймає, обробляє, накопичує та зберігає інформацію ліквідатора про хід ліквідаційної процедури. Орган призначає свого представника до складу ліквідаційної комісії в процеду-рі ліквідації боржника, визнаного банкротом. У процедурі ліквідації від-сутнього боржника на вимогу господарського суду з числа працівників державного органу повинен бути призначений ліквідатор.

Окрім спеціалізованого державного органу з питань банкрутства під-приємств, контроль у сфері відносин санації і банкрутства опосередко-вано здійснюють інші державні органи. До них відносяться: Кабінет Мі-ністрів України; Фонд державного майна України; Державна податкова адміністрація; Антимонопольний комітет України; центральні органи виконавчої влади; місцеві органи виконавчої влади; фінансові органи; інші державні органи.

Кабінет Міністрів України готує пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, приводить у відповідність із Законом і су-довою практикою свої нормативні документи, організовує нормативно-правову роботу міністерств і відомств. Крім того, він керує роботою державного органу з питань банкрутств, ухвалює рішення про організа-ційну структуру цього органу, його матеріально-технічне і кадрове забез-печення, затверджує Положення про порядок його функціонування. У разі банкрутства місто утворюючого або особливо небезпечного підпри-ємства Кабінет Міністрів має право розрахуватися з усіма кредиторами ще на етапі санації, готує і затверджує переліки особливо небезпечних підприємств країни.

Фонд державного майна України є учасником провадження у справі про банкрутство підприємства з державною формою власності або дер-жавною часткою не менше 25 % статутного фонду. У випадку, коли трудо-вий колектив претендує на передачу йому в оренду цілісного майнового комплексу підприємства-боржника, забезпечує реалізацію такого пере-важного права. У процедурі санації підприємства проводить попереднє вивчення і узгодження плану санації, якщо державна частка в статутному фонді перевищує 50 %.

Державна податкова адміністрація України також виступає учасни-ком провадження у справі про банкрутство і стороною по справі, якщо борговими зобов'язаннями є податкові платежі боржника. Крім функції контролю за правильністю і своєчасністю перерахунку платежів до бю-джетів, вона подає заяву до господарського суду, вживає заходів щодо своєчасного перерахунку податків, оформляє докази заборгованості суб'єкта господарювання. Як кредитор, представники податкової адмі-ністрації входять до комітету кредиторів та беруть участь в його роботі з кількістю голосів, пропорційною розміру податкової заборгованості. У разі погашення заборгованостей щодо сплати податків і зборів прова-дження у справі про банкрутство зупиняється.

Антимонопольний комітет України залучається до участі в процеду-рах банкрутства підприємств-монополістів і відряджає своїх представни-ків до складу ліквідаційної комісії разом з іншими державними і місце-вими органами. Необхідність залучення працівників Антимонопольного комітету обумовлена особливостями функціонування таких суб'єктів в національній господарській системі, а випадки обов'язкової їх участі в процедурі банкрутства обумовлені законодавством.

Представники центральних органів виконавчої влади за рішенням господарського суду беруть участь в процедурах санації і банкрутства містоутворюючого або особливо небезпечного підприємства. За клопо-танням цих органів здійснюється продаж цілісного майнового комплексу підприємства-боржника, введення процедури санації боржника за умови укладення з кредиторами договору-поручительства за зобов'язаннями боржника. В цьому випадку вони одержують право пропонувати канди-датуру керуючого санацією і інвестора боржника, а також несуть солі-дарну відповідальність, якщо зобов'язання боржника виявляються неви-конаними. Строк процедури санації за клопотанням органу центральної влади може бути продовжений до десяти років, а розрахунок з кредито-рами повинен бути завершений в перші три роки.

Представник органу місцевого самоврядування є учасником про-вадження у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом (стаття 1), зокрема, щодо банкрутства містоутворюючого і особливо не-безпечного підприємства. В межах своїх повноважень місцеві органи вживають заходи щодо запобігання банкрутству підприємства-боржника і направляють своїх представників до складу ліквідаційної комісії, забез-печують розрахунки з кредиторами, звертаються з клопотанням в госпо-дарський суд щодо продажу майна підприємства-боржника як цілісного майнового комплексу на конкурсі. У разі банкрутства сільськогосподар-ського підприємства клопотання про його санацію приймається коміте-том кредиторів за участю представника органу місцевого самоврядуван-ня (стаття 44 Закону).

У випадках, передбачених Законом (стаття 1), учасником проваджен-ня у справі про банкрутство можуть бути представники державних фі-нансових органів. Наприклад, при банкрутстві підприємства-страховика до складу учасників провадження і ліквідаційній комісії обов'язково вхо-дять працівники державного органу з нагляду за страховою діяльністю. Процедури банкрутства професійних учасників національного фінансо-вого ринку супроводжують працівники Державних комісій по регулю-ванню ринків фінансових послуг і цінних паперів.

Для проведення процедур банкрутства особливо небезпечних під-приємств господарський суд залучає представників центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого відноситься виробнича діяльність господарського суб'єкта-банкрута, а за необхідністю – державного орга-ну з питань надзвичайних ситуацій, захисту населення від наслідків Чор-нобильської катастрофи, охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки, геології і використовування надр. Повноваження і можливості цих державних органів визначені у відповідних розділах законодавства.

Важливе місце у контрольних функціях відводиться державним контрольно-ревізійним органам. Наявна нормативна база та регіональна

мережа контрольно-ревізійної служби України швидко реагує на фак-ти незаконного використання фінансових ресурсів під час провадження справи про банкрутство, нецільове призначення коштів від реалізації ак-тивів підприємства-боржника, відхилення від плану дій фінансової сана-ції з боку будь-якого із суб’єктів відносин.

Поступово підвищуються вимоги до управління об'єктами державної власності, у тому числі до підприємств з часткою державної власності у статутному капіталі. Так Постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2007 року №832 „Порядок здійснення контролю за виконанням функцій в управлінні об’єктами державної власності” передбачає кон-кретний перелік функцій управління та критеріїв з визначення його ефективності.

Контроль за виконанням функцій з управління об’єктами державної власності здійснюється шляхом проведення моніторингу додержання за-конності та оцінки ефективності виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими органами, які здійснюють управлін-ня об’єктами державної власності (суб’єкти управління), обов’язків, ви-значених відповідно до законодавства (моніторинг).

Завданням моніторингу є збір, накопичення, аналіз інформації про виконання суб’єктами управління функцій з управління об’єктами дер-жавної власності.

Контролінгові функції з моніторингу покладено на Міністерство еко-номіки.

Для проведення моніторнигу щокварталу через 10 днів після закін-чення строків, встановлених для подання фінансової та статистичної звітності, Міністерство економіки отримує інформацію про діяльність суб’єктів господарювання державного сектору економіки, їх майновий стан (у частині вартості та збереження цілісності активів), показни-ки фінансово-господарської діяльності, стан виконання фінансового плану та платоспроможності, виконання керівником суб’єкта госпо-дарювання умов контракту; про прийняті рішення стосовно реструк-туризації, реорганізації та ліквідації суб’єктів господарювання, пере-дачі державного майна до статутних фондів господарських товариств, відчуження основних фондів суб’єктів господарювання, передачі державного майна в оренду, лізинг, концесію, заставу, укладення до-говорів про спільну та спільну інвестиційну діяльність; про призна-чення (звільнення) керівника суб’єкта господарювання, проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави, а також призначення представників держави в органах господарських товариств; про ефек-тивність управління об’єктами державної власності, визначену відпо-відно до її критеріїв;

Інформація надсилається від:

1)         суб’єктів управління:

2)         Фонду державного майна України;

3)         Державного комітету статистики України;

4)         Державного департаменту з питань банкрутства

5)         Міністерства фінанасів україни. Зазначена інформація подається за формами, встановленими Міне-кономіки разом з Фондом державного майна, Мінфіном та Держкомста-том.

Міністерство економіки узагальнює та аналізує надіслану йому ін-формацію. На особливому контролі знаходиться інформація про випад-ки погіршення показників фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання внаслідок неефективного управління об’єктами держав-ної власності пропозиції щодо внесення змін до законодавства, привати-зації об’єктів державної власності, зміни суб’єкта їх управління, передачі в комунальну власність, закріплення в державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств або їх відчуження.

Результати аналізу подаються Кабінетові Міністрів України, Голов-ному контрольно-ревізійному управлінню України, правоохоронним ор-ганам.

У своєї діяльності державні органи призвані забезпечити надійну систему управління процесами фінансової санації, формування сталих господарських відносин, попереджати та запобігати явищам неплато-спроможності господарських суб'єктів.