7.1. Порядок фінансування заходів з санації виробництва та активізації господарства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Залучення фінансових коштів до підприємства-боржника розпочи-нається з класифікації джерел фінансових ресурсів. Найчастішим сьо-годні є розподіл джерел за ознакою походження у співставленні до межі виробничої системи. За цією ознакою усі джерела фінансової санації гос-подарюючого суб’єкта розподіляються на зовнішні (тобто існуючі поза межами виробничої системи) та внутрішні (ті, що знаходяться усередині виробничої системи чи її елементів).

Керуючий санацією складає перелік надходжень, які можна викорис-товувати для фінансування оздоровчих заходів на етапі санації виробни-цтва. Джерелами погашення витрат з фінансової санації можуть бути зо-внішні і внутрішні надходження.

До внутрішніх джерел фінансової санації відносять надходження від реалізації готової продукції та інших ліквідних активів, реструктуриза-цію активів боржника, зниження собівартості продукції та згортання ін-вестиційних програм, підвищення ефективності системи збуту, а також залучення коштів власників боржника та його працівників.

До зовнішніх джерел відносяться кошти державного бюджету, кре-дитні ресурси інших юридичних осіб, кошти кредиторів боржника і за-лучені інвестиції.

Фінансування заходів з санації стосується прав співвласників статут-ного капіталу підприємства. Внаслідок санаційних заходів досить часто змінюється структура власників акцій, часток, паїв, також змінюється структура власного капіталу. Внаслідок цього відбувається зміна особо-вого складу осіб, які контролюють виробничу систему через механізми корпоративного управління. Для забезпечення фінансування санації та розрахунків з кредиторами та інвесторами боржника використовуються наступні види капіталу господарського товариства, що визначені у зако-нодавстві та відображені у балансі.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залиша-ється після вирахування його зобов'язань.

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загаль-на вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу під-приємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума ста-тутного капіталу, відображають у цій статті балансу суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Пайовий капітал - сума пайових внесків членів спілок та інших під-приємств, що передбачена установчими документами.

Додатковий вкладений капітал - сума, на яку вартість реалізації ви-пущених акцій перевищує їхню номінальну вартість (для акціонерних товариств) або сума капіталу, який вкладено засновниками понад статут-ний капітал (для інших підприємств).

Інший додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів, вар-тість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал - наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нероз-поділеного прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - або сума нерозподі-леного прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку у балансі підприємства наводиться в дужках та вираховується при ви-значенні підсумку власного капіталу.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума у балансі підприємства на-водиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного ка-піталу.

Вилучений капітал – відображає фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилу-ченого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визна-ченні підсумку власного капіталу.

Керуючий санацією забезпечує ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та відображення у його фінансовій звітності будь-яких опе-рацій із залучення ресурсів (грошей, майна та майнових прав, інших фі-нансових активів) на заходи з фінансового оздоровлення.

Ефективним прийомом фінансування санації виступає збільшен-ня капіталу (акціонерного чи пайового) підприємства-боржника. Для господарських суб’єктів у формі акціонерного товариства розроблено спеціальне Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства [26]. Зміст цього поряд-ку враховує нормативні вимоги щодо функціонування господарських суб’єктів, зокрема, Закони України «Про державне регулювання рин-ку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про господарські товариства», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про бух-галтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Положення визначає порядок збільшення (зменшення) розміру ста-тутного капіталу акціонерного товариства, за винятком випадків збіль-шення розміру статутного капіталу, яке здійснюється в порядку обміну облігацій на акції, збільшення розміру статутного капіталу в зв'язку з ін-дексацією основних засобів та збільшення статутного капіталу внаслідок реорганізації.

Порядок передбачає особливості виконання управлінських дій з на-ступних питань:

1.         Реєстрація випуску, проспекту емісії акцій, звіту про розміщення ак-цій в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

2.         Розповсюдження акцій товариства, які передбачені до розміщення, шляхом відкритого (публічного) або закритого (приватного) розмі-щення.

3.         Особливості дій з закритого (приватного) розміщення.

4.         Вимоги щодо змісту рішення загальних зборів акціонерів про розмі-щення акцій.

5.         Порядок реалізації акціонерами переважного права на придбання ак-цій, що випускаються додатково.

6.         Визначення строку, протягом якого реалізується переважне право ак-ціонерів на придбання акцій, та кількості акцій для придбання, фор-мування інформаційних відносин з приводу розподілу додаткового капіталу (акцій), оформлення угод з цінними паперами.

7.         Правила взаємодії у разі відмови власника акцій від використання

свого переважного права на придбання акцій.

Джерелами збільшення розміру статутного капіталу акціонерного то-вариства можуть бути: а) додаткові внески (вклади), якими можуть бути будинки, споруди,

обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користу-вання землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті;

б)         реінвестиція дивідендів;

в)         спрямування прибутку до статутного капіталу.

Джерела фінансування витрат на фінансову санацію розподіляють-ся за своєю ефективністю. Більш ефективним вважається залучення ре-сурсів з великими строками повернення чи безстрокові (акції), а також з мінімальною ставкою плати за використання ресурсу. На величину ефек-тивності також впливає вартість обслуговування відповідних фінансо-вих відносин – сукупність витрат, що виникають внаслідок залучення певного виду коштів.

Шляхами (способами) збільшення розміру статутного капіталу акціо-нерного товариства є:

а)         збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

б)         збільшення номінальної вартості акцій.

З метою запобігання зловживань та несправедливого перерозподілу голосів в статутному капіталу передбачено обмеження із застосування та поєднання окремих шляхів та джерел збільшення капіталу, що може на-нести шкоди інтересам акціонерів.

Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків здійснюється виключно шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості та їх відкритого або закри-того розміщення.

Порядок збільшення розміру статутного капіталу акціонерного това-риства за рахунок додаткових внесків у разі відкритого (публічного) роз-міщення акцій існуючої номінальної вартості включає таку послідовність дій:

1)         прийняття загальними зборами акціонерів товариства відповідних рішень, зміст та форму яких наведено у даному Порядку;

2)         отримання емітентом від акціонерів письмових підтверджень про від-мову від використання свого переважного права на придбання акцій;

3)         подання до реєструвального органу заяви та всіх необхідних доку-ментів для реєстрації випуску акцій та проспекту їх емісії;

4)         реєстрація в реєструвальному органі випуску акцій, проспекту емісії акцій та видача товариству тимчасового свідоцтва про реєстрацію ви-пуску акцій;

5)         прийняття рішення про залучення андеррайтера до розміщення акцій (за потребою).

6)         присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера;

Ill

7)         укладання з депозитарієм договору про обслуговування емісії або з реєстратором - договору про ведення реєстру власників іменних ак-цій, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства України або за наявності попередньо укладених договорів;

8)         виготовлення сертифікатів цінних паперів (у разі розміщення акцій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі розміщення акцій у бездокументарній формі);

9)         розкриття емітентом інформації, що міститься в проспекті емісії ак-цій, шляхом опублікування зареєстрованого проспекту емісії акцій в повному обсязі в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не менше як за 10 днів до почат-ку відкритого (публічного) розміщення акцій;

10)       відкрите розміщення акцій;

11)       затвердження уповноваженим органом емітента результатів відкри-того (публічного) розміщення акцій та звіту про результати відкри-того (публічного) розміщення акцій;

12)       затвердження загальними зборами акціонерів товариства змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства, з урахуванням результатів розміщення акцій;

13)       реєстрація змін до статуту товариства, пов'язаних зі збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства, в органах державної реєстрації;

14)       подання до реєструвального органу заяви та всіх необхідних доку-ментів для реєстрації звіту про результати відкритого (публічного) розміщення акцій;

15)       реєстрація реєструвальним органом звіту про результати відкритого (публічного) розміщення акцій;

16)       отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

17)       надання емітентом до депозитарію, з яким укладено договір про об-слуговування емісії акцій і оформлено глобальний сертифікат, або реєстратору, з яким укладено договір про ведення реєстру власників іменних цінних паперів (крім випадків, коли облік прав за акціями веде емітент), копії свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

18)       розкриття емітентом інформації, що міститься в звіті про результати відкритого (публічного) розміщення акцій, шляхом опублікування звіту в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не пізніше 15 робочих днів після реєстра-ції цього звіту реєструвальним органом.

Порядок збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товари-ства за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій включає також послідовність дій, яка відрізняєть-ся механізмом забезпечення приватного розміщення серед раніше ви-значеного кола інвесторів в цінні папери. Насамперед, це – складання переліку акціонерів для закритого розміщення додаткового випуску акцій, персональне повідомлення акціонерів, отримання відповідей від них тощо.

Збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок ре-інвестиції дивідендів здійснюється виключно шляхом збільшення номі-нальної вартості акцій, що належать акціонерам, які є акціонерами това-риства на дату початку строку виплати дивідендів. Це стає можливим за умови попереднього прийняття загальними зборами акціонерів товари-ства рішень про затвердження річних результатів діяльності товариства та порядку розподілу прибутку.

Рішення про направлення нарахованих дивідендів на збільшення статутного капіталу акціонерного товариства приймається одночасно з рішенням про внесення змін до статуту товариства, пов'язаних зі збіль-шенням розміру статутного капіталу. Дата початку строку виплати ди-відендів визначається в статуті товариства (згідно з вимогами статті 37 Закону України «Про господарські товариства» або загальними зборами товариства, на яких прийнято рішення про збільшення розміру статутно-го капіталу за рахунок реінвестиції дивідендів (у разі, якщо статут не міс-тить чіткого строку виплати дивідендів). Але говорить про прибутковість діяльності підприємства-боржника навряд чи можливо.

Ще одним з варіантів залучення коштів для фінансування сана-ційних заходів є збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок спрямування прибутку до статутного капіта-лу. Збільшувати статутний капітал у такій спосіб має право акціонерне товариство, прибуток якого відповідно до закону не підлягає розподілу між засновниками (учасниками, акціонерами). Це відбувається шляхом збільшення номінальної вартості акцій, що належать акціонерам, пропо-рційно частці кожного з акціонерів (засновників, учасників) у статутному капіталі без розподілу цього прибутку між акціонерами (засновниками, учасниками) у вигляді дивідендів. Такій спосіб реорганізації статутного капіталу також застосовується лише до прибуткових суб’єктів.

Якщо в господарському товаристві відбувається збільшення статутно-го капіталу, необхідним стає комплекс управлінських дій з інформування заінтересованих осіб. На практиці це здійснюється шляхом повідомлення про збільшення статутного капіталу товариства. Вид повідомлення та умови його здійснення визначаються в залежності от способу збільшення капіталу.

Якщо збільшення статутного капіталу зроблено за рахунок додаткових внесків шляхом відкритого розміщення акцій, повідомлення про збільшен-ня статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом

опублікування зареєстрованого проспекту емісії акцій в повному обсязі в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не менше як за 10 днів до початку відкритого розміщен-ня акцій.

У разі збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків шляхом закритого розміщення акцій, не пізніше п'яти робочих днів піс-ля прийняття загальними зборами акціонерів товариства такого рішення акціонерам та іншим інвесторам, перелік яких затверджено загальними зборами акціонерів товариства, надсилаються персональні письмові по-відомлення про прийняті такого рішення.

У повідомленні про збільшення статутного капіталу за рахунок до-даткових внесків мають бути розкриті такі відомості:

-          найменування та місцезнаходження товариства, номер телефону, факсу;

-          розмір статутного капіталу;

-          дата і номер протоколу загальних зборів акціонерів товариства, на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та про закрите (приватне) розміщення акцій;

-          загальна кількість акцій, що пропонуються до розміщення, їх тип, но-мінальна вартість;

-          загальна номінальна вартість акцій, що передбачена до розміщення;

-          форма існування акцій;

-          строк і порядок реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що пропонуються до розміщення;

-          строк прийняття письмових підтверджень про відмову від реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що про-понуються до розміщення (у разі, якщо це передбачено умовами роз-міщення);

-          дата початку та закінчення розміщення акцій;

-          опис порядку розміщення акцій та їх оплати;

-          перелік уповноважених осіб (прізвище, ім'я, по батькові та посада) із зазначенням наданих їм повноважень та визначення місця і порядку здійснення дій щодо реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій. Повідомлення про збільшення статутного капіталу також повинно

бути надруковане в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не пізніше 15 робочих днів до дати початку строку реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій, що передбачені до розміщення.

Повідомлення про збільшення статутного капіталу акціонерного то-вариства за рахунок реінвестиції дивідендів має власні особливості. У разі прийняття такого рішення загальними зборами акціонерів товариства не

пізніше п'яти робочих днів після цього згідно з реєстром на дату прове-дення зборів надсилаються персональні письмові повідомлення про при-йняте рішення.

У повідомленні про збільшення розміру статутного капіталу товари-ства за рахунок реінвестиції дивідендів мають бути розкриті такі відо-мості:

-          найменування та місцезнаходження товариства;

-          розмір статутного капіталу;

-          дата і номер протоколу загальних зборів, на яких приймалося рішен-ня про збільшення статутного капіталу;

-          нова номінальна вартість;

-          сумарна вартість нарахованих дивідендів, що направляється на збіль-шення статутного капіталу;

-          строк початку та закінчення виплати дивідендів (згідно зі статутом товариства та/або рішенням загальних зборів);

-          дата початку та закінчення обміну акцій старої номінальної вартості на

акції нової номінальної вартості;

-          перелік уповноважених осіб (прізвище, ім'я, по батькові та посада) із

зазначенням наданих їм повноважень та визначення місця і порядку

здійснення дій щодо збільшення статутного капіталу за рахунок реін-

вестиції дивідендів (у разі визначення таких осіб).

Повідомлення про збільшення статутного капіталу також повинно

бути надруковано в офіційному друкованому виданні Державної комі-сії з цінних паперів та фондового ринку не пізніше 15 робочих днів до початку строку обміну акцій старої номінальної вартості на акції нової номінальної вартості.

Аналогічний порядок проведення дій із залучення фінансових ресур-сів може застосовуватися щодо інших форм господарських товариств, але з урахуванням обмежень чинного законодавства.