7.3. Методи й види бюджетного фінансування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 

Загрузка...

Ціль виконання видаткової частини бюджету — це фінан-сування заходів, затверджених у бюджеті протягом бюджетно-го року.

Фінансування з бюджету — це перерахування коштів на поточні/реєстраційні бюджетні рахунки розпорядників коштів з рахунку загального фонду державного бюджету.

Фінансування з бюджету здійснюється на основі двох ос-новних принципів: плановості й цільового характеру викорис-тання бюджетних коштів. Принцип плановості означає обов’язкову умову законодавчого затвердження даних витрат. Цільовий характер використання бюджетних коштів означає вимогу до розпорядників коштів використати виділені кошти за їх цільовим призначенням.

Організація фінансування покладена на органи Держказ-начейства, які здійснюють виконання бюджету. Перерахуван-ня бюджетних коштів здійснюється на основі їхніх розпоряд-жень. У процесі фінансування органи Держказначейства здійснюють контроль за ощадливим і цільовим використан-ням бюджетних коштів.

Керівники установ і організацій, що одержують у своє роз-порядження бюджетні асигнування (планові суми, у межах

           

яких можуть проводитися витрати з бюджету), називаються розпорядниками коштів.

Розрізняють три рівні розпорядників коштів: головні, дру-гого й третього рівня.

За обсягом наданих їм прав, обов’язку й відповідальності розпорядники коштів діляться:

♦          за державним бюджетом на три рівні — головний, дру-гий, третій;

♦          за місцевими бюджетами — на два рівні: головний і третій.

Поділ розпорядників коштів за рівнями за тим або іншим бюджетом залежить від структури управління галуззю народ-ного господарства або соціально-культурних установ.

Головними розпорядниками бюджетних коштів за місце-вими бюджетами є керівники управлінь (відділів) обласних, міських і районних Рад; за міським, у містах районного підпо-рядкування, сільським і селищним бюджетами — голови цих Рад.

Розпорядниками коштів третього рівня є керівники уста-нов, організацій, підприємств, які підвідомчі головним або другого ступеня розпорядникам бюджетних коштів (призна-чень).

Розподіл розпорядників коштів за місцевими бюджетами на два рівні обумовлений тим, що місцеві органи управління областю діляться на дві галузі. Так, наприклад, районний відділ освіти очолює керівник відділу, що є головним розпо-рядником бюджетних коштів, він має у своєму підпорядку-ванні школи, директори яких вважаються розпорядниками коштів третього ступеня, їм надане право самостійно розпоря-джатися бюджетними коштами.

Фінансування з бюджету здійснюється через органи Дер-жавного казначейства, у яких відкриваються відповідні рахун-ки. Після переходу на казначейське обслуговування рахунки з виконання місцевих бюджетів також відкриваються в органах Державного казначейства.

            Розділ 7

Виконання видаткової частини бюджету визначається чітким дотриманням своїх функцій органами Державного каз-начейства й розпорядниками коштів.

Відомі два методи бюджетного фінансування. Перший — відкриття кредитів — базується па принципі авансування вит-рат на кредитній основі. Відкриття кредитів не означає пере-рахування коштів на витрати головним розпорядникам коштів. Це дозвіл фінансового органу на видачу коштів, що потім здійснюється установами банків у межах установлених видатковим розписом (спеціальний документ) асигнувань. Підставою для відкриття кредитів є розпис витрат. Зазначе-ний метод використовувався в Україні при фінансуванні з Державного бюджету до 1 липня 1993 р.

Другий метод — перерахування коштів з рахунку бюджету на бюджетні рахунки розпорядників коштів. Він полягає в то-му, що фінансовий орган здійснює перерахування бюджетних коштів з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів тільки при наявності їх на даному рахунку в цей момент.

Даний метод використовується в Україні при фінансу-ванні з місцевих бюджетів, а з 1 липня 1993 р. й при фінансу-ванні з Державного бюджету.

Фінансування з Державного бюджету може здійснювати-ся за відомчою структурою шляхом оплати витрат. При цьому виділяють види фінансування з місцевих бюджетів:

♦          оплати рахунків;

♦          видачі готівки.

Основним первинним документом для перерахування асигнувань із бюджету є платіжне доручення за формою 0401001.

Здійснення витрат і оплата витрат проводяться органами Державного казначейства (ДКУ) при наявності даних про те-риторіальне розташування мережі установ, підприємств і ор-ганізацій на відповідній території й на підставі затверджених кошторисів доходів і витрат та планів асигнувань.

ДКУ доводить до головних розпорядників коштів (ГРК) затверджені обсяги асигнувань відповідно до кодів бюджетної

 

класифікації. Головні розпорядники коштів розподіляють їх між підвідомчими установами й представляють у ДКУ роз-поділ бюджетних коштів у областях у розрізі підвідомчих ус-танов, підприємств, організацій і кодів бюджетної кла-сифікації. Розподіл коштів складається у двох екземплярах, реєструється в журналі реєстрації розподілу коштів і підпи-сується керівником та головним бухгалтером, підписи яких скріплюються відбитком печатки. Один екземпляр розподілу коштів передається управлінню операційно-касового плану-вання витрат ДКУ, другий — залишається у головного розпо-рядника, а витяг з розподілу коштів передається головним розпорядником коштів нижчестоящим розпорядникам. Отри-мані розподіли коштів управління оперативно-касового пла-нування витрат ДКУ перевіряє й групує за територіями (на рівні області), після чого складаються у двох екземплярах реєстри на здійснення витрат за відповідною територією. На підставі розподілу коштів і реєстрів на здійснення витрат уп-равління операційно-касового планування витрат складає роз-порядження на перерахування коштів. Розпорядження скла-дається у двох екземплярах, реєструється в журналі реєстрації й затверджується Головою Державного казначейства України.

Перший екземпляр розпорядження й реєстрів на здійснення витрат за територіями передається управлінню консолідованої звітності з виконання бюджетів; другий — за-лишається в управлінні операційно-касового планування вит-рат. Управління консолідованої звітності з виконання бюд-жетів звіряє суми фінансування із залишками невикористаних асигнувань, після чого погоджений екземпляр розпорядження передається операційно-контрольному управлінню для пере-рахування коштів за призначенням.

Перевірений реєстр на здійснення витрат передається ко-штами телекомунікаційного зв’язку відповідному управлінню Державного казначейства й розпорядникам коштів у тери-торіальні управління Державного казначейства [3].

Розділ 7

На підставі розпорядження операційно-контрольне уп-равління складає платіжні доручення на переказ коштів тери-торіальним управлінням Державного казначейства й розпо-рядникам коштів. Територіальні управління Державного каз-начейства доводять до розпорядників коштів на рівні області отриману суму фінансування. Взаємини органів Державного казначейства й розпорядників коштів на рівні області ор-ганізовуються в такому ж порядку, як і взаємини ДКУ й ГРК.

Оплата витрат проводиться як шляхом безготівкового здійснення платежів безпосередньо на користь суб’єктів гос-подарської діяльності, організацій і установ, які виконали ро-боти або зробили послуги розпорядникам коштів, так і шля-хом надання дозволу на одержання готівки в установах банків на цілі, передбачені в кошторисах доходів і витрат розпоряд-ників коштів. Для обліку витрат розпорядників коштів в орга-нах Державного казначейства відкриваються реєстраційні ра-хунки на їхнє ім’я.

Реєстраційні рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів для обліку доходів і витрат. До кожного реєстраційно-го рахунку в операційно-контрольному управлінні (опе-раційному відділі управління, відділі бухгалтерського обліку й звітності відділення) ДКУ відкриваються особові картки, які містять інформацію про виділені бюджетні кошти на опла-ту витрат, суму їхнього використання й залишку.

ДКУ записує кошти, які надійшли на реєстраційні рахун-ки розпорядників коштів, поступово. Після цього складаються меморіальні ордери у двох екземплярах з обов’язковою вказівкою цілі, на яку надійшли кошти з Державного бюдже-ту, кодів їхньої бюджетної класифікації, дати й підпису вико-навця. Перший екземпляр меморіального ордера з виписками видається розпорядникові коштів, другий — залишається в операційно-контрольному управлінні (операційному відділі; відділі обліку й звітності). Одночасно із цим в особових карт-ках розпорядників коштів робиться позначка про кошти, виділені на проведення витрат.

 

Після одержання виписки з реєстраційного рахунку роз-порядник коштів протягом операційного дня подає в орган ДКУ необхідні розрахункові документи для проведення вит-рат (рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні на-кладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти вико-наних робіт і т.ін.) і платіжні доручення. На підставі цих доку-ментів відповідний орган ДКУ перераховує кошти за надані послуги, виконані роботи безпосередньо суб’єктам госпо-дарської діяльності.

Для одержання коштів готівкою (на заробітну плату, сти-пендії, службові відрядження й т.ін.) уповноважений одержу-вати їх подає в операційно-контрольне управління (відділ ви-трат держбюджету) ДКУ заявку на видачу готівки й одержан-ня грошового чека. Заявка виписується розпорядником коштів на особу, з якою у нього укладений договір про повну матеріальну відповідальність і який має право одержувати й видавати кошти. При одержанні заробітної плати й прирівня-них до неї платежів разом із заявкою подаються платіжні до-ручення на перерахування сум прибуткового податку із грома-дян, сум нарахувань у фонд соціального страхування й сум страхових внесків у Пенсійний фонд. Чек виписується на ім’я особи, що зазначено в заявці на одержання грошового чека.

На підставі правильно оформленого грошового чека упов-новажена особа розпорядника коштів одержує готівку з відкритого в установі Держказначейства бюджетного рахунку.

На підставі календарного плану проведення витрат, скла-деного відповідним фінансовим органом, враховуючи за-реєстровані фінансові зобов’язання, органи Державного каз-начейства України щоденно готують розпорядження на виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів (у межах надходжень у загальний фонд місцевих бюджетів). Відповідно до розпоряд-ження, що затверджується начальником органу Держказна-чейства або його заступником, кошти зараховуються на рахун-ки головних розпорядників коштів, відкриті на балансовому

Розділ 7

рахунку 3531 “Особові рахунки розпорядників з коштів, отри-маних із загального фонду місцевого бюджету”.

Відповідний фінансовий орган при складанні щомісячно-го календарного плану проведення витрат на наступний місяць ураховує пріоритетність перерахування коштів для проведення витрат “Здійснення витрат по захищених статтях, інших позачергових виплатах і т.ін.”.

Якщо коштів на рахунках, відкритих на балансовому ра-хунку 3142 “Кошти загального фонду місцевих бюджетів”, не-достатньо для виконання денного плану проведення витрат, то перерахування коштів проводиться в межах наявних залишків коштів на зазначених рахунках. Наступного дня органи Держ-казначейства виконують календарний план проведення витрат минулого дня наростаючим підсумком з початку місяця з ура-хуванням пріоритетності перерахування коштів на проведення витрат, визначених фінансовим органом у процесі складання календарного плану проведення витрат. Після цього вико-нується календарний план проведення витрат поточного дня.

Фінансовий орган може вносити зміни в календарний план проведення витрат не частіше двох разів на місяць.

Виписка з особового рахунку надається головному розпо-рядникові коштів. На підставі отриманої виписки головний розпорядник готовить і подає органу Держказначейства роз-поділ виділених бюджетних асигнувань для перерахування коштів підвідомчим установам.

Отриманий розподіл перевіряється органом Держказна-чейства в частині відповідності зазначених у ньому сум, за-лишкам на рахунках, залишкам невикористаних бюджетних асигнувань по загальному фонді й зареєстрованих фінансових зобов’язаннях підвідомчих установ у розрізі кодів економічної класифікації.

Для безготівкових перерахувань платежів з одного рахун-ку на іншій, відкритих на балансі одного органу Держказна-чейства, без виходу в СЕП НБУ використовуються ме-моріальні ордери, складені на підставі відповідних платіжних доручень розпорядників коштів.

 

Кошти спеціального фонду місцевого бюджету, які зарахо-вані на рахунки, відкриті на балансовому рахунку 3152 “Кош-ти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні витрати”, органи Держказначейства на підставі розпорядження про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів, засобами програмного забезпечення направляють на рахунки розпорядників, відкриті на балансовому рахунку 3532 “Осо-бові рахунки розпорядників з коштів, отриманих зі спеціаль-ного фонду місцевого бюджету”.

Перерахування коштів на проведення витрат, передбаче-них у спеціальному фонді місцевих бюджетів, проводиться в порядку, аналогічно встановленому для перерахування коштів загального фонду місцевого бюджету.

Органи Державного казначейства на підставі платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів другого рівня з урахуванням залишків на рахунках і наявності зобов’язань проводять перерахування коштів з їхніх особових рахунків на реєстраційні й спеціальні реєстраційні рахунки (група ра-хунків бухгалтерського обліку 354 “Рахунок розпорядників і одержувачів за коштами місцевих бюджетів”) для проведення своїх витрат і розпорядників 3-го рівня.

Аналогічно зараховуються кошти, що надійшли готівкою в каси установ, у тому числі суми невикористаних наявних.

відповідно до статей 73 і 74 Бюджетного кодексу України Рада Міністрів АРК, райдержадміністрації, виконавчі органи відповідних Рад за рішенням Верховної Ради АРК або відповідної ради можуть одержувати короткострокові позич-ки на покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевих бюджетів, і про-водити запозичення в бюджет розвитку місцевих бюджетів.

Короткострокові позички на покриття касових розривів зараховуються на рахунки, відкриті на балансовому рахунку 3252 “Рахунок для зарахування в загальний фонд місцевих бюджетів інших кредитів”.

            Розділ 7

У регламентований час засобами програмного забезпечен-ня на підставі меморіальних документів кошти перерахову-ються на рахунки, відкриті на балансовому рахунку 3142 “Ко-шти загального фонду місцевого бюджету”. Відповідно запо-зичення в бюджет розвитку місцевих бюджетів зараховуються на рахунки, відкриті на балансовому рахунку 3254 “Рахунок для зарахування в спеціальний фонд місцевих бюджетів інших кредитів” з наступним перерахуванням на рахунки, відкриті на балансовому рахунку 3152 “Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні витрати”.

Повернення позичок, отриманих на покриття тимчасових касових розривів, здійснюється управлінням Державного каз-начейства з окремого рахунку, відкритого на балансовому ра-хунку 3252 за рахунок коштів загального фонду місцевого бю-джету. Повернення запозичень у бюджет розвитку місцевих бюджетів проводиться управлінням Держказначейства з окре-мого рахунку, відкритого на балансовому рахунку 3254, за ра-хунок коштів спеціального фонду місцевого бюджету.

Основними стадіями казначейського виконання місцевих бюджетів з витрат є:

♦          установлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на підставі затвердженого розпису;

♦          затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

♦          прийняття бюджетних зобов’язань;

♦          одержання товарів, робіт, послуг;

♦          проведення платежу з погашення зобов’язання;

♦          використання товарів, робіт і послуг на виконання бю-джетних програм.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпо-рядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнуван-ня, які є підставою для затвердження кошторисів.

Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, що представляє повноваження для одержання до-ходів і проведення витрат. Розпорядники бюджетних коштів

 

беруть зобов’язання й проводять витрати тільки в межах асиг-нувань, установлених кошторисами. Після одержання товарів, робіт і послуг відповідно до умов прийнятого зобов’язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їхню оплату, дає доручення за платежами органу Державного каз-начейства України.

Державне казначейство України проводить платежі з до-ручення розпорядників бюджетних коштів у випадку:

♦          наявності відповідного зобов’язання по платежу в бух-галтерському обліку виконання бюджету;

♦          відповідності напрямку використання напрямкам бюд-жетного призначення; наявності в розпорядників бюд-жетних коштів невикористаного залишку бюджетних асигнувань.

Робота органів Державного казначейства з касового вико-нання видаткової частини бюджету здійснюється в такій послідовності. На основі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних призначень і з обліком неоплачених фінан-сових зобов’язань складаються пропозиції про виділення асиг-нувань із загального фонду державного бюджету в розрізі го-ловних розпорядників коштів загальною сумою.

На підставі затверджених пропозицій Держказначейство України готує в автоматизованому режимі, використовуючи довідники відкритих зведених особових і власних рахунків, розпорядження про виділення бюджетних асигнувань у розрізі головних розпорядників коштів.

На підставі розпоряджень виділені бюджетні асигнування зараховуються на зведені особові рахунки й/або особові ра-хунки головних розпорядників коштів. Виписка з особових рахунків надається головному розпорядникові коштів за ре-зультатами попереднього операційного дня. Головні розпо-рядники протягом наступного дня після одержання виписки подають відповідному управлінню Держказначейства роз-поділ виділених бюджетних асигнувань за територіями у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня.

            Розділ 7

Перевірені розподіли групуються Держказначейством за територіями і складаються реєстри про виділення бюджетних асигнувань, які коштами електронного зв’язку передаються територіальним органам Держказначейства.

На підставі інформації територіальних управлінь про за-лишки коштів на рахунках, відкритих у відповідних органах Держказначейства, платіжного календаря відповідної області Держказначейством приймається рішення про механізм підкріплення коштами. Підставою для проведення витрат роз-порядників бюджетних коштів є платіжні доручення влас-ників рахунків і документи, які підтверджують цільовий на-прямок коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товаро-транспортні накладні, договори на виконання робіт, акти ви-конаних робіт і наданих послуг).

Документи приймаються органами Держказначейства від розпорядників бюджетних коштів:

♦          за загальним фондом й іншими доходами спеціального фонду — відповідно до зареєстрованих в органах Держ-казначейства зобов’язань, згідно з кошторисними при-значеннями і помісячними плановими асигнуваннями, у межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації витрат;

♦          за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціаль-ного фонду) відповідно до кошторисних призначень і в межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації витрат.

Платіжні доручення перевіряються правильністю запов-нення реквізитів та відповідністю підписів і відбитка печатки зразкам.

Оцінка про дозвіл на проведення оплати ставиться на пер-шому екземплярі прийнятих платіжних доручень у вигляді відбитка штампа скарбника “Підлягає оплаті”. Після прове-дення платежу на платіжних дорученнях і підтверджуючих до-кументах, за якими проведена оплата, ставиться оцінка у ви-гляді відбитка штампа казначея “Сплачено”.

 

Для оформлення документів на одержання заробітної пла-ти, стипендії, допомоги, витрат на службові відрядження й інші кошти, що видаються на витрати, які не можуть бути про-ведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів подають органам Держказначейства заявку на видачу готівки. Заявка подається у двох екземплярах. При одержанні заробітної плати розпорядники повинні подавати платіжні до-ручення на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків у бюджет і зборів у державні цільові фонди, або документальне підтвердження їхньої сплати раніше.

У заявках на видачу готівки вказуються суми прибутково-го податку із громадян, суми нарахувань у спеціальні фонди, обов’язкові платежі, які утримані й нараховані на фонд за-робітної плати.

На підставі перевіреної заявки органи Держказначейства виписують на уповноважених осіб, зазначених у заявці, гро-шові чеки на одержання готівки. Уповноважені особи розпо-рядників на підставі чеків одержують готівку з поточних ра-хунків, відкритих в установах банків на ім’я органів Держказ-начейства на балансових рахунках груп 257 Плану рахунків комерційних банків. Кошти на балансові рахунки групи 257 зараховуються на підставі узагальнених заявок розпорядників коштів. З метою своєчасного одержання готівки в установах банків органи Держказначейства готують касові заявки, які формуються на підставі касових заявок розпорядників бюд-жетних коштів.

Зведена касова заявка передається установам уповнова-жених банків не пізніше 45 днів до початку кварталу.

Органи Держказначейства встановлюють ліміти залишку готівки в каси установам і організаціям, які ними обслугову-ються.

            Розділ 7