7.2. Організація бюджетного процесу на регіональному рівні


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 

Загрузка...

До 2001 р. організація бюджетного процесу в Україні здійснювалась відповідно до закону України “Про бюджетну систему України” від 28 квітня 1995 р.

21 червня 2001 р. був прийнятий Бюджетний кодекс Ук-раїни, у зв’язку з чим Закон “Про бюджетну систему України” втратив чинність. Крім бюджетного кодексу бюджетний про-цес в Україні здійснюється відповідно до рішень ВРУ, місце-вих рад народних депутатів і інших органів законодавчої й ви-конавчої влади відповідно до законодавства України.

Бюджетний процес — це регламентована законом правова діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затверджен-ням бюджетів, їхнім виконанням, розглядом звітів про вико-нання бюджетів, що становлять бюджетну систему України.

Існує чотири основних стадії бюджетного процесу, що по-вторюються систематично щорічно, і в цьому проявляється принцип щорічності бюджетного процесу. В Україні бюджет складається й затверджується на рік, у зв’язку із чим існує пев-ний бюджетний рік і період. В Україні, Франції, Бельгії, Швейцарії тощо. бюджетний рік збігається з календарним. У Великобританії, Японії й Канаді бюджетний рік починається з 1 квітня, в Італії — 1 липня, у США — 1 жовтня.

Перші три стадії бюджетного процесу: складання, розгляд, затвердження бюджету утворюють бюджетне планування. Бюджетне планування — це комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів щодо визна-чення доходів і витрат бюджету в ході їхнього складання, роз-гляду й затвердження.

Бюджетне планування базується на таких завданнях, що стоять перед органами, відповідальними за складання проекту бюджету:

♦ визначення реальної величини доходів, які необхідно мобілізувати в наступному бюджетному періоді;

 

♦          обґрунтування й визначення розмірів бюджетних вит-рат;

♦          збалансування бюджетів.

Принципи бюджетного планування визначаються прин-ципами побудови бюджетної системи України:

1)         Самостійність і єдність у побудові бюджетної системи (мал. 10).

2)         Науковість, тому що всі розрахунки доходів, нормати-ви витрат загального й спеціального фондів бюджету, напрям-ку інвестування бюджету, розвитку повинні мати відповідне наукове обґрунтування.

Вищестоящі органи

 

Нижчестоящі органи

Мал. 10. Реалізація принципу єдності при здійсненні бюджетного планування

Бюджетний процес повинен розглядатися на основі бюд-жетного регламенту. Бюджетний регламент — це документ, у якому визначаються порядок і строки складання, розгляди й затвердження бюджету, а також організація його виконання.

Бюджетний регламент:

♦          визначає чітке розмежування функцій між органами державної влади й державного управління;

♦          установлює всю документацію, що використовується в бюджетному процесі;

♦          визначає особливий порядок виконання бюджету у ви-падку його несвоєчасного затвердження;

Розділ 7

♦ визначає відповідальність органів за порушення бюд-жетного регламенту.

Наявність затвердженого бюджетного регламенту в Ук-раїні є найбільш важливим завданням при організації бюджет-ного процесу, яка на регіональному рівні пов’язана із проце-сом затвердження Державного бюджету України.

Проект Державного бюджету України повинен бути пере-даний на розгляд Верховної Ради до 15 вересня року, що пере-дує плановому. Не пізніше ніж через п’ять днів після надання КМУ проекту закону про державний бюджет у ВРУ Міністр фінансів представляє його на пленарному засіданні. За резуль-татами обговорення проекту закону про ДБУ Верховна Рада може прийняти мотивоване рішення про його відхилення у випадку невідповідності Бюджетному кодексу й Основним напрямкам бюджетної політики на наступний бюджетний період. У випадку відхилення проекту закону про державний бюджет КМУ зобов’язаний у тижневий строк від дня вступу в силу рішення про відхилення подати проект закону про ДБУ на повторне подання з обґрунтуванням внесених змін, пов’яза-них з відповідним рішенням Верховної Ради. Міністр фінансів повторно представляє проект закону не пізніше трьох днів після його повторного подання у ВРУ.

Після прийняття до розгляду представленого проекту за-кону про державний бюджет не пізніше 1 жовтня він розгля-дається народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях і групах ВРУ. Комітети формують свої пропозиції в проект закону про ДБУ й передають їх у Бюджет-ний комітет. Після 1 жовтня прийом пропозицій Комітетом ВРУ з питань бюджету припиняється. Пропозиції щодо збільшення витрат повинні визначати джерела покриття та-ких витрат; пропозиції щодо зменшення доходів бюджету по-винні визначати джерела компенсації втрат або види й обсяги витрат, які підлягають відповідному скороченню. Жодна з та-ких пропозицій не повинна приводити до збільшення держав-ного боргу й гарантій у порівнянні з їхнім обсягом, передбаче

ним у представленому проекті закону про ДБУ. Якщо, при-наймні, одна з вимог не виконується, відповідна пропозиція до розгляду не приймається.

Бюджетний комітет не пізніше 15 жовтня разом з уповно-важеними представниками КМУ розглядає пропозиції в про-ект закону, готовить Висновок і пропозиції до нього, а також таблиці пропозицій, які пропонується підтримати або відхи-лити, і приймає із цієї нагоди відповідне рішення. Показники, які маються у Висновку й пропозиціях до проекту закону про Державний бюджет України, повинні бути збалансованими. Висновок, пропозиції й таблиці пропозицій апаратом ВРУ по-ширюються серед народних депутатів України не пізніше ніж за два дні до розгляду проекту закону про ДБУ в першому чи-танні на пленарному засіданні.

Перше читання проекту закону про ДБУ починається з доповіді Голови Бюджетного комітету щодо Висновків і про-позицій до проекту закону. Висновки й пропозиції голосують-ся в цілому. Якщо позитивне рішення не прийняте, відбу-вається постатейне голосування. Ухвалення рішення щодо Висновків і пропозицій уважається прийняттям проекту зако-ну про Державний бюджет України в першому читанні. По-казники бюджету, які є у Висновках і пропозиціях до проекту закону про ДБУ, повинні бути збалансованими. Верховна Ра-да приймає проект закону про Державний бюджет України в першому читанні не пізніше 20 жовтня.

Після прийняття проекту закону про Державний бюджет у першому читанні КМУ у двотижневий строк готовить і подає не пізніше 3 листопада проект закону, дороблений відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради. Бюджетний комітет протягом трьох днів після внесення проекту закону, підготовле-ного Кабінетом Міністрів до другого читання, готовить виснов-ки щодо розгляду проекту закону про ДБУ в другому читанні.

Друге читання починається з доповіді Міністра фінансів за доробленим проектом закону. Голова Бюджетного комітету доповідає висновки про врахування КМУ Бюджетних вис    Розділ 7

новків Верховної Ради при підготовці проекту закону до дру-гого читання. Друге читання проекту закону про ДБУ перед-бачає затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту), доходів і витрат держбюджету з подальшим постатейним голо-суванням проекту закону, поданого КМУ на друге читання. Друге читання завершується не пізніше 20 листопада. При цьому загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і витрат, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, не-обхідні для формування місцевих бюджетів, повинні бути прийняті в другому читанні в обов’язковому порядку й не підлягають розгляду в третьому читанні. Статті проекту зако-ну про ДБУ, не прийняті в другому читанні, переносяться на розгляд у третьому читанні.

Бюджетний комітет допрацьовує проект закону й вносить його на розгляд Верховної Ради в третьому читанні не пізніше 25 листопада. Третє читання проекту закону про ДБУ почи-нається з доповіді Голови Бюджетного комітету й співдоповіді Міністра фінансів. Після цього проводиться голосування за пропозиціями Бюджетного комітету за статтями, не прийня-тими у другому читанні, і за проектом закону в цілому. У ви-падку, якщо рішення про схвалення закону про ДБУ в цілому не прийняте, проводиться голосування за кожною пропо-зицією Бюджетного комітету. Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою до 1 грудня року, що передує плановому.

Міністерство фінансів АРК складає проект рес-публіканського бюджету АРК, обласні і міські (Київ і Севасто-поль) фінансові управління складають відповідні проекти об-ласних і міських бюджетів на основі:

♦          прогнозних показників економічного й соціального розвитку України та адміністративно-територіальних одиниць;

♦          показників, що надаються вищестоящими виконавчи-ми органами, а також величин міжбюджетних транс-фертів;

 

♦          матеріалів для підготовки проекту бюджету, наданих

управліннями й відділами міністерства фінансів АРК,

державною адміністрацією, виконавчими органами

міських і районних рад народних депутатів.

Складений проект бюджету АРК передається міністерст-вом фінансів на розгляд Ради міністрів АРК. Обласні, міські й районні фінансові управління передають проекти бюджетів на розгляд державної адміністрації. У випадку узгодження Рада міністрів АРК передає проект бюджету у ВР АРК, а обласні, міські й районні державні адміністрації — у відповідні ради на-родних депутатів. Місцеві бюджети централізованого рівня за-тверджуються відповідними місцевими органами законодав-чої влади не пізніше двох тижнів від дня офіційного опубліку-вання закону про Державний бюджет України.

Процедура бюджетного планування міських (міст район-ного значення), районних у містах, селищних і сільських бюд-жетів аналогічна процедурі бюджетного планування місцевих бюджетів централізованого рівня. Дані місцеві бюджети по-винні бути затверджені не пізніше двох тижнів з моменту за-твердження вищестоящого місцевого бюджету.

Виконання бюджету — це четверта стадія бюджетного процесу.

Виконати бюджет — означає забезпечити надходження за-планованих доходів в усіх ланках бюджетної системи й фінан-сування заходів, затверджених у бюджеті держави.

Принципами організації виконання бюджету є:

♦          забезпечення повного й своєчасного надходження до-ходів у цілому й за кожним джерелом окремо;

♦          фінансування заходів у межах затверджених у бюджеті сум і протягом бюджетного року;

♦          надання бюджетних коштів за умови виконання кож-ним підприємством, організацією, установою планових завдань і з урахуванням освоєння раніше виділених коштів;

♦          фінансування юридичних осіб тільки з одного бюджету;

            Розділ 7

♦          дотримання режиму економії у витраті трудових і при-родних ресурсів, матеріальних коштів;

♦          забезпечення ефективного контролю за правильним використанням бюджетних коштів;

♦          дотримання на підприємствах і в організаціях бюджет-ної сфери державної планової й фінансової дисципліни.

Загальне керування з виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України ор-ганізує виконання бюджету держави через Міністерство фінансів України, міністерства, відомства, інші органи вико-навчої влади, місцеві виконавчі органи.

Виконання дохідної частини місцевих бюджетів забезпе-чують такі органи:

Податкова адміністрація України, що здійснює контроль за правильними й своєчасними розрахунками з бюджетом всіх платників податків, зборів, платежів.

Органи Держказначейства перевіряють правильність за-рахування доходів відповідно кодам бюджетної класифікації й ведуть бухгалтерський облік доходів.

Установи банківської системи здійснюють прийом, зберігання доходів і їхнє перерахування.

Підставою для виконання державного й місцевого бюд-жетів є розпис доходів і витрат. Розпис доходів і витрат рес-публіканського бюджету АРК складають Міністерство фінансів АРК; обласного й міських (міста Київ і Севастополь) бюджетів — фінансові управління обласних і міських держав-них адміністрацій; районних, сільських, селищних, міських — фінансові відділи відповідних виконавчих органів. Бюджет-ний розпис складають на рік з розбивкою по місяцях. Забезпе-чення збалансування бюджету протягом року й кожного міся-ця досягається рівномірним розподілом витрат і встановлен-ням відповідних строків надходження доходів.

Розпис доходів і витрат складають відповідно за порядко-вими номерами надходжень і витрат бюджету. Порядкові но-мери (коди) і повні найменування доходів і витрат бюджету зазначені в бюджетній класифікації. Бюджетна класифікація

 

— це систематизоване групування доходів і витрат бюджету за однорідними ознаками.

Бюджетну класифікацію розробляє Міністерство фінансів України. Структура діючої бюджетної класифікації затверд-жена наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001р. №604 “Про бюджетну класифікацію й про її введення”[2].

Бюджетна класифікація складається з чотирьох розділів:

Розділ I. Класифікація доходів бюджету.

Розділ II. Класифікація витрат бюджету.

Розділ III. Класифікація фінансування бюджету.

Розділ IV. Класифікація боргу.

Доходи бюджету складаються з чотирьох складових:

1)         податкові надходження;

2)         неподаткові надходження;

3)         доходи від операцій з капіталом;

4)         трансферти.

Коди доходів складаються з восьми знаків.

Податкові надходження (код — 10 000 000) згруповані за-лежно від джерела одержання податку в шість груп. До них на-лежать такі елементи:

1.         Податки на доходи, податки на прибуток,

податки на збільшення ринкової вартості 11000000

2.         Податки на власність           12000000

3.         Збори за використання природних ресурсів 13000000

4.         Внутрішні податки на товари й послуги    14000000

5.         Податки на міжнародну торгівлю й

зовнішні операції       15000000

6.         Інші податки  16000000

Неподаткові надходження (код — 20000000) групуються за видами, а саме:

1.         Доходи від власності й підприємницької діяльності        21000000

2.         Адміністративні збори й платежі, доходи від некомерційного й побічного продажу  22000000

Розділ 7

3.         Надходження від штрафів і

фінансових санкцій   23000000

4.         Інші неподаткові надходження       24000000

Доходи від операцій з капіталом (код — 30000000) містять у собі:

1.         Надходження від продажу основного

капіталу          31000000

2.         Надходження від продажу державних

запасів, товарів         32000000

3.         Надходження від продажу землі й нематеріальних активів        33000000

4.         Податки на фінансові операції й операції

з капіталом     34000000

Трансферти (код — 40000000). Бюджетною кла-сифікацією передбачені трансферти, отримані:

1.         Від органів державного управління

інших рівнів   41000000

2.         Із-за кордону 42000000

3.         З недержавних джерел        43000000

Трансферти одержують від зазначених організацій на без-коштовній і безповоротній основі. Вони діляться на поточні й капітальні. Такий вид доходів уперше включений до структу-ри Бюджетної класифікації й визначається як безповоротні платежі, отримані від інших рівнів державного управління, міжнародних установ для підтримки або на інші цілі, пов’язані з реалізацією функцій держави.

Органи Державного казначейства, що мають статус учас-ників системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ), здійснюють обслуговування місцевих бюджетів за доходами [5]. При цьому виконують такі функції:

♦ відкривають рахунки для зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) у розрізі видів платежів у бю-джети всіх рівнів і в державні цільові фонди;

 

♦          ведуть бухгалтерський облік доходів всіх рівнів;

♦          здійснюють розподіл платежів між рівнями бюджету, фондами й перераховують розподілені кошти за при-значенням;

♦          готують платіжні документи й здійснюють повернення зайво або помилково сплачених у бюджети всіх рівнів платежів, відшкодування податку на додану вартість;

♦          здійснюють розрахунки за міжбюджетними трансфер-тами;

♦          здійснюють перерахування коштів на рахунки, відкриті в Державному казначействі України, місцевих бюд-жетів;

♦          здійснюють кредитування місцевих бюджетів для по-криття тимчасових касових розривів;

♦          складають звіт про надходження доходів у бюджет за видами відповідно до бюджетної класифікації.

Платники податків здійснюють платежі через установи ко-мерційних банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує кошти через систему електронних платежів НБУ на рахунки, відкриті на балансі Управління державного казна-чейства в АРК. Управління в автоматичному режимі здійснює розщеплення коштів за затвердженими нормативами, перера-хування коштів, переданих у Держбюджет з бюджету АРК і місцевих бюджетів. В автоматичному режимі перераховуються дотації вирівнювання з державного бюджету місцевим бюдже-там шляхом застосування нормативу в щоденних відрахуван-нях. Залишки коштів, що утворюються на відповідних рахун-ках для обліку доходів загального й спеціального фондів на кінець операційного дня, перераховуються на рахунки, відкриті в Державному казначействі України й на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в органах Держказначейства, в день надходження коштів від платників податків. При обслуго-вуванні державного бюджету комерційними банками кошти перераховуються на рахунки, відкриті в Державному казна-чействі України, тільки на третій день.

Розділ 7

По закінченні операційного дня формуються виписки по аналітичних рахунках у вигляді електронного реєстру розра-хункових документів. На підставі даних про рух коштів за аналітичними рахунками формуються звіти про виконання державного бюджету й місцевих бюджетів за доходами у розрізі видів надходжень у цілому по АРК і за кожним рівнем бюджетів. Крім того, органи Державного казначейства Ук-раїни обслуговують державні цільові фонди.

У процесі виконання бюджету фінансування витрат не збігається в часі із зарахуванням доходів. Касове виконання бюджету може бути побудовано таким чином, щоб доходи ви-переджували в часі витрати, тобто мало місце перевищення поточних надходжень над поточними витратами. Це переви-щення й утворює кошти бюджету.

Стійке фінансове становище держави й регіону багато в чому визначається наявністю певного залишку коштів на ра-хунках бюджету, оскільки це дає можливість безперебійно здійснювати фінансування передбачених витрат. І навпаки, відсутність такого залишку створює труднощі у фінансовому забезпеченні потреб економічного й соціального розвитку.

Розміри залишків коштів на рахунках бюджету повинні бути оптимальні. З одного боку, вони повинні забезпечувати стійке фінансове становище, а з іншого, — не бути надзвичай-но завищені, оскільки це означає вилучення коштів з обороту, необхідність у залученні додаткових доходів. За державним й місцевими бюджетами залишок коштів на рахунках лімітується у вигляді встановлюваної щороку під час затверд-ження бюджету оборотної касової готівки. Оптимальних розмірів залишки коштів на рахунках бюджету досягають шляхом установлення відповідних строків мобілізації доходів і фінансування витрат. Строки надходження доходів повинні трохи випереджати строки фінансування витрат.

У цілому в бюджеті кожної країни джерелом формування коштів є надходження доходів, а напрямком їхнього викорис-тання — фінансування витрат. У розрізі окремих видів бюд

жетів процес формування й використання коштів охоплює й взаємини між самими бюджетами. Тому джерелами утворення коштів того або іншого конкретного бюджету є: доходи даного бюджету; кошти, отримані з інших бюджетів під час взаємних розрахунків; позички, отримані від Держказначейства для по-криття тимчасового касового розриву; частина доходів у ви-гляді відсоткових відрахувань від загальнодержавних по-датків, зборів і обов’язкових платежів, отриманих з Державно-го бюджету; дотації, субсидії й субвенції, які передають вище-стоящі бюджети нижчестоящим. Відповідно кошти бюджету направляються: на фінансування витрат, передбачених даним бюджетом, шляхом перерахування й видачі коштів головним розпорядникам коштів; на погашення заборгованості перед іншими бюджетами за взаємними розрахунками; на видачу до-тацій, субсидій, субвенцій.

Кошти бюджету розміщують на рахунках в органах Дер-жавного казначейства. Кошти місцевих бюджетів зосереджу-ють на рахунку в органі Держказначейства. Перерахування із цього рахунку можуть здійснюватися тільки в межах поточно-го залишку коштів і якщо буде потреба за рахунок оборотної касової готівки. Це передбачає здійснення постійного контро-лю з боку органу Держказначейства за ходом виконання пла-ну мобілізації доходів.

У процесі виконання бюджету держави в самостійну сфе-ру виділяється касове його виконання.

Під касовим виконанням бюджету варто розуміти ор-ганізацію й здійснення розрахунково-касових операцій (прий-ом, збереження й видачу бюджетних коштів) з виконання бю-джету відповідного рівня.

Відомо три системи касового виконання бюджету:

♦          банківська;

♦          казначейська;

♦          змішана.

При банківській системі рахунки для виконання бюджету відкриваються в установах банківської системи. Казначейська

Розділ 7

система касового виконання бюджету передбачає відкриття й ведення рахунків для виконання бюджету через спеціалізова-ну структуру — Державне казначейство. Змішана система пе-редбачає можливість відкриття й ведення рахунків для вико-нання бюджету як в установах банківської системи, так і в Каз-начействі.

В Україні застосовується казначейська система касового виконання бюджету. Діюча система касового виконання дохідної частини бюджету в Україні передбачає відкриття відповідних рахунків в органах Державного казначейства [3].

Платежі, які розподіляються між державним бюджетом і бюджетами АРК, областей, міст Києва й Севастополя, зарахо-вуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахун-ком 3311 “Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами”.

Платежі, які тимчасово віднесені до доходів державного бю-джету й підлягають розподілу, зараховуються на аналітичні ра-хунки, відкриті за балансовим рахунком 3411 “Кошти, тимчасо-во віднесені на доходи бюджету, які підлягають розподілу”.

Для щоденного акумулювання платежів, що надійшли в загальний фонд місцевих бюджетів, в управлінні Держказна-чейства для кожного місцевого бюджету відкриваються такі рахунки:

рахунок 3141 “Надходження в загальний фонд місцевих бюджетів”;

рахунок 3142 “Кошти загального фонду місцевих бюд-жетів”;

рахунок 3151 “Надходження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні витрати”;

рахунок 3152 “Кошти спеціального фонду місцевих бюд-жетів, які направляються на спеціальні витрати”;

рахунок 3161 “Кошти, які розподіляються між загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів”;

рахунок 3321 “Кошти, які підлягають розподілу між рівня-ми бюджету”;

 

рахунок 3421 “Кошти, тимчасово віднесені на доходи місцевого бюджету, які підлягають розподілу”.

На один з відкритих рахунків зараховуються доходи, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних транс-фертів відповідно до статті 66 Бюджетного кодексу України.

Залишки коштів, які склалися на відповідних рахунках, відкритих за балансовим рахунком 3141, на кінець опе-раційного дня в регламентований час засобами програмного забезпечення, на підставі меморіальних документів перерахо-вуються (списуються) на рахунки, відкриті за балансовим ра-хунком 3142. Із цього самого рахунку бюджетні кошти перера-ховуються на бюджетні рахунки розпорядників коштів.

У другому розділі діючої бюджетної класифікації [2] пе-редбачена класифікація витрат за чотирма ознаками:

1)         функціями, з виконанням яких зв’язані витрати

(функціональна класифікація витрат);

2)         економічною характеристикою операцій, при прове-

денні яких здійснюються ці витрати (економічна класифікація

витрат);

3)         ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація витрат);

4)         за бюджетними програмами (програмна класифікація витрат).

Функціональна структура бюджету будується відповідно до основних функцій держави, які представлені у вигляді 25 функціональних груп з розподілом кожної на підгрупи — усь-ого 134.

Відомча класифікація витрат Державного бюджету перед-бачає розподіл витрат за головними розпорядниками коштів. Код, що привласнений кожному головному розпорядникові коштів (ГРК), складається із трьох знаків. У переліку зазначе-но 79 головних розпорядників коштів, які дістають кошти з Державного бюджету.

Економічна класифікація витрат бюджету передбачає чо-тиризначний код. Наприклад:

Розділ 7

Поточні витрати       1000

Витрати на товари й послуги         1100

Оплата роботи працівників бюджетних установ 1110

Нарахування на заробітну плату     1120

Придбання предметів постачання й

матеріалів, утримання бюджетних установ          1130

Витрати на відрядження      1140

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний

ремонт і заходи спеціального призначення          1150

Оплата комунальних послуг і енергоносіїв           1160

Дослідження й розробки, державні програми      1170