Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_a1e2198376ef427cd5f19a8ee911ae11, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Розділ 3. ПРИНЦИПИ Й МЕТОДИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ 3.1. Галузеве й територіальне управління : Управління розвитком регіону : Бібліотека для студентів

Розділ 3. ПРИНЦИПИ Й МЕТОДИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ 3.1. Галузеве й територіальне управління


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 

Загрузка...

Відповідно до наявності галузевої й функціональної структур народного господарства України (§1.3) у державно-му управлінні виділяються галузева й територіальна схеми уп-равління. За галузевою схемою управління підприємства, об’єднані в галузь, незалежно від місця розташування підпо-рядковуються своєму міністерству (відомству). За тери-торіальною схемою управління підприємства, зосереджені в регіоні, незалежно від галузевої належності, підпорядковують-ся регіональному органу управління.

Протягом багатьох десятків років у колишньому Радянсь-кому Союзі йшов пошук найбільш ефективної схеми уп-равління народним господарством (табл. 2)

Обидві схеми мають свої переваги й недоліки, однак вико-ристання цих схем у різні періоди розвитку народного госпо-дарства країни дозволяло вирішувати актуальні проблеми тих періодів. Хронологія зміни підходів у управлінні показує, що в колишньому Радянському Союзі панувала галузева система управління економікою. Ця система була ефективна й у період індустріалізації народного господарства, й у період наступно-го його відновлення, тому що дозволяла дотримуватися твер-дих і динамічних галузевих техніко-економічних нормативів, здійснювати єдину науково-технічну політику у всіх галузях. Але внаслідок рішення завдань сотень міністерств і відомств призвело до утворення реальних соціально-економічних про-блем у регіонах країни: демографічних, економічних, еко-логічних, соціальних. Виникнення цих проблем значною мірою пов’язане з тим, що розміщення промислових

Розділ 3

Таблиця 2

Історичні етапи зміни схем управління

народним господарством

 

Роки    Схема управління     Орган управління     Примітки

20-і рр. (НЕП)            Територі-альна          Вища рада народ-ного господарства, за регіонами – Ради народного госпо-дарства           Управлінські функції передані регіонам. Центр виконує функції управ-ління обороною країни, зовнішньо-економічними відносинами, міжнарод-ною торгівлею

З початку 30-х рр. (індустріалі-зація, колекти-візація сільсько-го господарства)          Галузева         Народні комісаріа-ти, з 1946 р. – міні-стерства       Активно створюється й ускладнюється галузева структура.

1957 р.            Територі-альна          Ради народного господарства (Рад-наргоспи) і загаль-нодержавні галузе-ві комітети, що координують дія-льність підпри-ємств відповідної галузі            Галузеві міністерства лік-відовані. Сформовано адміністративно-економіч-ні райони.

Однак частині галузей залишене централізоване державне керування: елек-троенергетиці, оборонній промисловості й ін.

1965 р.            Галузева         Союзні республі-канські міністерст-ва й відомства, а також створені ра-йонні планові ко-місії – ради з коор-динації й плану-вання великих еко-номічних районів            Раднаргоспи ліквідовані, бурхливий ріст мініс-терств і відомств

підприємств у містах і районах і тим самим формування про-мислової структури регіонів проводилося при приматі галузе-вих інтересів. Саме галузеві органи управління виступали ініціаторами розміщення виробництва в певних регіонах, керуючись при цьому цілями підвищення галузевої ефектив-ності виробництва. Основним критерієм ефективності розміщення була мінімізація витрат даної галузі на вироб-ництво й транспортування своєї продукції.

Однак такий підхід без урахування територіальних аспектів приводить до серйозних втрат у силу наступних причин.

По-перше, галузі й міністерства, проводячи обґрунтування ефективності розміщення виробництва у великих містах, як правило, систематично не враховують витрати в розвиток ви-робничої й соціально-побутової інфраструктури, що штучно завищує ефективність розміщення в старих великих містах у порівнянні з новими або слабко розвиненими малими й се-редніми містами. Навіть якщо відволіктися від цієї обставини, мабуть, що тільки галузевих критеріїв для обґрунтування ефективності розміщення недостатньо, оскільки галузі не вра-ховують міжгалузевих витрат зворотного зв’язку й може вия-витися, що виграш, отриманий однією галуззю, буде перекри-ватися втратами інших галузей, і загальна сума витрат по на-родному господарству зросте.

Друге джерело втрат народногосподарської ефективності виробництва при недообліку територіальних аспектів пов’яза-ний з некомплексним, незбалансованим розвитком промисло-вості регіону. Підприємства й об’єднання, розміщені в одному місті, починають конкурувати один з одним у використанні те-риторіально обмежених ресурсів загального призначення — трудових, мінерально-сировинних, паливно-енергетичних, лісових, земельних, водних, транспортних і т.ін. — і часто зава-жають один одному, якщо їхній підбор (на стадії обґрунтуван-ня розміщення) або збалансування планів (на стадії поточно-го планування) проводяться без контролю з боку територіаль-них планових органів або взагалі відсутні. Незбалансованість розвитку веде до виникнення дефіциту трудових ресурсів, простою потужностей, перебоїв у роботі транспорту, погіршення екологічної ситуації й інших негативних наслідків, що викликають значні втрати у сфері виробництва.

Розділ 3

По-третє, відсутність територіальної координації може викликати негативні соціальні наслідки. Оскільки при обґрун-туванні розміщення за галузевими критеріями не враховують-ся сумарні екологічні обмеження, ігнорується обмеженість можливостей соціально-побутової інфраструктури, не з’ясо-вується вплив змін у структурі промисловості на статевовіко-ву структуру населення й на зміни середнього рівня доходів, середнього кваліфікаційного рівня й інші соціальні параметри, умови життя місцевого населення можуть виявитися неспри-ятливими.

Крім того, територіальний підхід дає можливість ком-плексно й ефективно використати природні ресурси конкрет-ного регіону. Галузевий підхід обмежує, а іноді унеможливлює комплексне використання сировини. З погляду окремої галузі переробка певних ресурсів або відходів може виявитися не-вигідною, а з міжгалузевого погляду — необхідною за еко-номічними і екологічними критеріями. Відомі приклади, коли глиноземне виробництво саме по собі невигідне внаслідок низької якості сировини. Але комплексне використання цієї самої сировини для виробництва глинозему, портланд-це-ментного шлаку і хімічних напівпродуктів стає в цілому ефек-тивним [1].

Таким чином, сума планів розміщення галузей, оптималь-них для кожної галузі окремо, майже напевно не є оптималь-ним і навіть припустимим планом розміщення народного гос-подарства в цілому. Галузі при оптимізації свого розміщення на території країни об’єктивно не в змозі передбачити всі наслідки, що виникають при спільному розміщенні. Зокрема, відносно сприятливою точкою розміщення для декількох га-лузей може виявитися те саме місто або регіон, де їхнє одно-часне розміщення або неможливо, або неефективне. У даній ситуації необхідне коректування галузевих планів розвитку й розміщення виробництва з урахуванням міжгалузевих зістав-лень, що повинно проводитися на рівні регіону. Відзначимо, що тільки на рівні регіону й можлива постановка такого за

вдання. Тому вона входить у сферу проблем регіонального планування.

Для розміщення в регіоні повинні бути відібрані в першу чергу ті галузі й виробництва, втрати яких при альтернативно-му розміщенні найбільш великі. Ця ідея покладена в основу по-будови міжрегіонального ряду ефективності галузей [2], у яко-му галузі впорядковані за убуванням різниць наведених витрат на виробництво в альтернативному й у даному регіоні. Такий ряд відображає вже не галузеві критерії розміщення, а міжгалу-зеві й дозволяє відібрати промислові об’єкти для розміщення в даному регіоні так, щоб сумарний народногосподарський ефект (за сумою галузей) був максимальним. Цього, однак, недостат-ньо для остаточного обґрунтування спеціалізації промисловості регіону (великого міста), тому що необхідно урахувати власне регіональні фактори ефективності, регіональні цілі і кінцеві ре-зультати відтворення на рівні регіонів.

І соціальний, і економічний ефекти відтворення на рівні регіону можуть бути збільшені за рахунок кращої територіаль-ної організації виробництва й, зокрема, правильного визначен-ня спеціалізації промисловості. Підбір галузей спеціалізації, допоміжних і обслуговуючих галузей, що утворять структуру промисловості регіону. треба проводити з огляду на завдання підвищення регіонального економічного ефекту у таких на-прямках:

а)         відбір для розвитку в регіоні таких виробництв, які

здатні найбільш ефективно використати специфіку місцевих

умов виробництва й наявних виробничих ресурсів;

б)         організація матеріальної взаємодії, комбінування й

комплексування галузей у вирішенні виробничих і соціальних

завдань;

в)         створення таких загальних умов виробництва й

життєдіяльності населення, при яких ці загальні умови не

гальмували б розвиток основного виробництва.

Соціальний ефект відтворення можна збільшити шляхом: а) розвитку галузей, здатних сприяти росту потужностей соціально-побутової інфраструктури;

Розділ 3

б)         витіснення екологічно шкідливих виробництв;

в)         поліпшення демографічної ситуації за рахунок пра-

вильного сполучення “чоловічих” і “жіночих” галузей;

г)         збільшення питомої ваги галузей, що виробляють това-

ри народного споживання для місцевого населення;

д)         збільшення доходів населення за рахунок розвитку га-

лузей з високим рівнем оплати праці;

е)         розвиток виробництв із кращими умовами праці й т.ін.

Перевага регіонального підходу пов’язана з можливістю

повного й збалансованого використання трудових ресурсів, з урахуванням загальної соціально-демографічної ситуації в регіоні, якості трудових ресурсів і т.ін. Галузевий підхід врахо-вує потребу в робочій силі для кожного окремо підприємства конкретної галузі.

Говорячи про очевидні переваги територіального підходу в управлінні, слід зазначити й недоліки цього підходу: поява й протиставлення регіональних соціально-економічних інте-ресів загальнодержавним, обмежені можливості впроваджен-ня нової техніки й технологій, проведення єдиної науково-технічної політики.

Слід зазначити, що за всі роки пошуку оптимальної схеми управління, що поєднує галузевий і регіональний підходи, так і не знайдено. Проблема поєднання принципів галузевого й те-риторіального управління й на державному рівні, й на рівні регіонів залишається актуальною й вимагає розв’язання.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_a1e2198376ef427cd5f19a8ee911ae11, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0