9.4. Забезпечення контролю за здійсненням витрат підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Витрати підприємства є складовою частиною виробництва, тому їх контроль здійснюється одночасно із перевіркою всієї фінансово-господарської діяльності.

На деяких підприємствах зустрічаються випадки несистематичного здійснення поточного контролю за підрозділами кошторисів витрат на утримання та експлуа-тацію обладнання, загальновиробничих і адміністративних витрат. Метою такого контролю є дотримання затверджених норм витрат і лімітів споживання матеріалів, палива, енергії, інструментів та інших засобів праці; лімітів споживання і вартості різного роду робіт та послуг (ремонт основних засобів, послуги транспорту), заро-бітної плати обслуговуючого персоналу. Для контролю за витратами на утримання та експлуатацію обладнання розроблені нормативи витрат на ремонт і експлуатацію найбільш важливих груп обладнання, але їх дотримання нехтується працівниками підприємства.

Головною метою контролю витрат є ефективне використання виробничих ви-трат, їх видів шляхом виявлення причинно-наслідкових факторів, прийняття своє-часних рішень по регулюванню відхилень, оптимізації співвідношення «витрати — прибуток».

У практиці обліково-аналітичної роботи використовуються ряд методів еконо-мічного аналізу: зокрема факторний аналіз, який дозволяє визначити відхилення кожного фактора і дати оцінку причин, які вплинули на дане відхилення. Найбільш простий і найменш трудовитратний є метод ланцюгових підстановок. Оскільки най-більш збиткове виробництво у звітному році є вирощування свиней, то проаналізує-мо зміну величини умовно-змінних витрат від обсягу виробництва, ціни і норми ви-трат на 1 га, використовуючи такі позначення і формули:

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

Зв = ОхЦхН,  (9.2)

де: Зв — змінні витрати становили 100 грн — планові (фактичні);

Н ф) — норма витрат на 1 ц (500, 1700) грн — планова (фактична);

О (ф) — обсяг виробленої продукції (60, 45) ц — плановий (фактичний);

Ц (ф) — ціна реалізації (1000; 800) грн — планова (фактична);

Якщо побудувати загальну формулу, то помітно, що відхилення змінних витрат від нормативних даних відбулись:

—        за рахунок зміни обсягу вирощеної продукції:

(Оф — Оп)хЦхН       (9.3)

(45 — 60)х 1000x500 = -75000 грн;

—        за рахунок зміни ціни:

Офх( Цф — Ц)*Н,     (9.4)

45х(800 — 1000)х500 = 45000 грн;

—        за рахунок зміни норми витрат на 1 га:

хЦх(Н — Н)   (9.5)

Оф       ф          ф          п

45х800х(1700 — 500) = 432 000 грн.

Таким чином, відхилення рівня фактичних витрат від нормативних відбулось за рахунок зміни обсягу вирощеної продукції на 75 000 грн; за рахунок зміни ціни на 45 000 грн; за рахунок зміни норми витрат на 1 га на 432 000 грн.

Контроль фінансово-господарської діяльності підприємства поділяється на зо-внішній та внутрішній.

Зовнішній контроль діяльності досліджуваного підприємства здійснюють такі установи:

1.         Державна податкова адміністрація України — єдиний орган у структурі дер-жавної влади, який здійснює фіскальний контроль за діяльністю платників подат-ків. Контроль здійснюється шляхом планових та поточних камеральних перевірок. При здійсненні планових перевірок контролюється правильність віднесення витрат підприємства до складу валових витрат для визначення в податковому обліку опо-даткованого прибутку за період, що перевіряється. Також перевіряється наявність первинних документів, що підтверджують такі витрати, та здійснюється перевірка показників податкових декларацій з даними бухгалтерського обліку. Камеральна пе-ревірка проводиться за поточний податковий період при отриманні податковим орга-ном квартальної (проміжної) та річної звітності від платника податку, а саме Декла-рації про прибуток підприємства. В процесі камеральної перевірки контролюється відповідність даних додатків декларації до рядків самої декларації.

2.         Органи статистики, на яких покладено повноваження контролю правильності ведення бухгалтерського обліку. В процесі перевірки контролюється стан організації бухгалтерського обліку витрат виробництва на витратних рахунках (згідно з планом рахунків) та правильність кореспонденції витратних рахунків з іншими рахунками. Органи статистики здійснюють контроль аналогічно податковій інспекції шляхом організації планових та камеральних перевірок, використовуючи при цьому дані бух-галтерського обліку та дані бухгалтерської звітності (Звіт про фінансові результати).

Тема 9. Планування витрат та методика складання кошторису витрат

3. Незалежні аудитори та аудиторські фірми, які з ініціативи власника підпри-ємства виконують зовнішній фінансовий контроль. їх основною метою є захист інте-ресів замовника таких послуг.

На жаль, керівництво деяких підприємств не користується послугами аудитор-ських фірм, що не дозволяє досліджуваному підприємству своєчасно виявляти та ви-правляти недоліки бухгалтерського та податкового обліку, а значить, і заощаджувати кошти підприємства.

Попри величезні збитки керівництво підприємства не звертає увагу на перевірку фактичної собівартості продукції, що є одним з важливих етапів ревізії. Тому для до-сліджуваного підприємства пропонуємо здійснювати даний вид перевірки.

Перевірка собівартості продукції здійснюється в розрізі калькуляційних статей затрат і визначення рівня собівартості окремих видів продукції. Особливу увагу звертають на можливі випадки коливання собівартості продукції за окремі періоди. Наприклад, якщо за певний період (місяць) підвищуються витрати і необґрунтовано збільшується собівартість продукції, то це може свідчити про наявність перевитрат сировини, матеріалів і напівфабрикатів та інших витрат. Також з’ясовують, чи немає випадків необґрунтованого списання на собівартість продукції нестач і псування цін-ностей, витрат, які не мають відношення до виробничого процесу або перенесення їх з минулих періодів на місяць, що перевіряється, тощо.

Під час ревізії перевірці підлягають витрати за окремими калькуляційними стат-тями і підтвердження їх відповідними первинними документами. Одночасно пере-віряють можливі випадки різкого зниження витрат за окремими місцями, що може свідчити про завищення нормативів витрат або необґрунтоване перенесення витрат місяця, що перевіряється, на наступні періоди. Ревізія собівартості продукції допома-гає встановити обґрунтованість списання витрат на її виробництво і реалізацію. Тому ревізор акцентує увагу на виявлення фактів списання і включення в собівартість про-дукції витрат і витрат, які не пов’язані з її виробництвом і реалізацією (витрати не-промислових виробництв і господарств, витрати і витрати, які належать віднесенню за рахунок винних організацій і осіб, спеціальних коштів, резервів і витрат майбутніх періодів, прибутків і збитків). Особливо перевіряють витрати щодо безперспектив-них незакінчених робіт, а також робіт, які втратили актуальність, і приймають заходи щодо зупинення подальшого проведення затрат щодо них.

Ефективним методом перевірки правильності і документальної обґрунтованості списання витрат на виробництво за елементами і калькуляційними статтями є зу-стрічна перевірка і звірка даних первинних документів (лімітних карт, карт розкрою, вимог, забірних відомостей — з сировини і матеріалів) з даними аналітичного і син-тетичного обліку (машинограмами, відомостями розподілу затрат сировини і мате-ріалів, заробітної плати, журналами 5 і 5-А, відомостями журнальної форми обліку, відомостями оцінки остаточного браку і розрахунку втрат від браку, даними оцінки залишків та недостач незавершеного виробництва) і звітними матеріалами (виробни-чими звітами цехів, періодичними звітами із собівартості). Одночасно перевіряється правильність оцінки матеріалів шляхом співставлення оцінки списаних матеріалів з обліковою їх оцінкою; правильність розрахованих відхилень від купівельних цін, оцінки незавершеного виробництва і обліку зворотних відходів. За рахунок цих фак-торів на окремих підприємствах має місце необґрунтоване регулювання собівартості продукції, що випускається.

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

Перевірка правильності накопичення та списання адміністративних витрат, ви-трат на збут та інших операційних витрат. Вивчаючи операції з обліку адміністратив-них витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, необхідно пам’ятати, що ви-черпний перелік таких витрат наведено в п.п. 18, 19, 20 П(С)БО 16 «Витрати». Тобто, контролер повинен перевірити правомірність віднесення витрат до адміністративних, витрат на збут, інших операційних витрат.

Щодо внутрішнього контролю, то багаторічна практика аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств та стану бухгалтерського обліку на них більш ніж переконливо свідчить про дуже низьку ефективність внутрішнього контролю, який функціонує на базі чинного законодавства. На жаль, у чинному законодавстві ми знаходимо вимоги лише до внутрішнього фінансового контролю (постанова КМУ від 22.05.2002 р. № 685 «Про здійснення міністерствами, іншими центральними ор-ганами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю»). Непрямо про не-обхідність організації дієвого внутрішнього контролю сказано у Законі України від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві на-лежать до компетенції його власника.

Здійснення внутрішнього контролю покладено на керівника та головного бухгал-тера. Обов’язковим завданням для керівника підприємства є створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку.

Обов’язковим завданням для головного бухгалтера є забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх гос-подарських операцій.

Рекомендовано при здійсненні внутрішнього контролю за витратами підприєм-ства головному бухгалтеру застосовувати:

—        нормативні перевірки, які являють собою вивчення вмісту відображеної в до-кументі операції з точки зору її відповідності чинним нормам, правилам та ін-струкціям;

—        арифметичну перевірку, яка полягає в контролі за правильністю підрахунків, зроблених при складанні конкретного бухгалтерського документа.

Раз в рік окремими підприємствами проводиться інвентаризація матеріальних активів шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Відповідальність за проведення інвентаризації згідно із законодавством поклада-ється на керівника підприємства, до обов’язків якого входить: створення необхідних умов для її проведення у стислі терміни, визначення об’єктів, кількості і термінів про-ведення інвентаризації.

У зв’язку з виявленням перевитрат виробництва для підприємств пропонується застосування нормативного методу обліку витрат.

Своєчасний вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості про-дукції можливий при такій організації і методології обліку, при якій причини змін собівартості, допущення перевитрат і економія засобів розкриваються не тільки шля-хом наступного вивчення звітних калькуляцій, але й щоденно в самому процесі вико-нання плану на підставі первинної документації і поточних облікових запасів. Таким вимогам відповідає нормативний метод.

Тема 9. Планування витрат та методика складання кошторису витрат

Важливими завданнями нормативного обліку є своєчасне попередження нераціо-нального використання ресурсів підприємства, оперативний аналіз витрат на вироб-ництво, який дозволяє розкривати невраховані при плануванні і в практичній роботі резерви, визначати результати госпрозрахункової діяльності підрозділів підприєм-ства, що беруть участь у виробничому процесі.

Нормативний метод обліку витрат виробництва дозволяє своєчасно виявляти і встановлювати причини відхилення фактичних витрат від діючих норм основних ви-трат і кошторисів витрат на обслуговування виробництва і управління.

Всі випадки відхилення від норм повинні оформлюватись відповідним докумен-тами і обліковуватись. Облік відхилень ведеться з метою забезпечення своєчасної інформації про розміри і причини додаткових, не передбачених нормами витрат, і прийняття необхідних організаційних і технічних заходів.

Таким чином, причини перевитрат виробництва на окремих підприємствах кри-ються в нехтуванні відповідних працівників підприємства дотримуватись контролю витрат, що, в свою чергу, зумовлює збитковість виробництва. Для підприємства за-пропоновано застосування нормативного обліку витрат та своєчасну перевірку фак-тичної собівартості продукції.

Отже, підсумовуючи даний розділ, слід зазначити, що кризове становище під-приємства було зумовлене неефективною системою управління витратами. Зокрема було виявлено вивільнення коштів при оптимізації поставки бензину для підприєм-ства в розмірі 12,1 тис. грн.

Прискоривши період відгодівлі тварин, підприємства повинні мати можливість скоротити собівартість вирощування ВРХ та свиней відповідно на 35 та 11 тис. грн; підвищити прибуток відповідно на 38 та 27 тис. грн.

Максимальне скорочення транспортних витрат під час перевезення вантажів сприяє підвищенню продуктивності праці і зниженню собівартості продукції. Нами сплановані транспортні перевезення таким чином, щоб мінімізувати витрати при пе-ревезенні зерна озимої пшениці, які становитимуть 1675 грн.

Оптимізувавши склад автомобільного парку, підприємство має можливість зни-зити витрати на утримання даного підрозділу на 3476,7 грн та продати автомобілі за оптимізованою структурою (5 одиниць).

На підприємстві взагалі не виконується контроль за витратами, в результаті чого виникають перевитрати виробництва та в силу інших обставин — кризове фінансо-ве становище. Було визначено відхилення рівня фактичних витрат від нормативних, що відбулось за рахунок зміни обсягу вирощеної продукції на 75000 грн; за рахунок зміни ціни на 45000 грн; за рахунок зміни норми витрат на 1 га на 432000 грн. Для під-приємства запропоновано введення в практику господарювання нормативного мето-ду, застосування якого дасть можливість вчасно виявити перевитрати та застосувати відповідні заходи.

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства