8.3. Вплив виручки на рівень витрат підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Різниця між ціною одиниці продукції (р) і змінними витратами (v) на її вироб-ництво називається маржинальним прибутком на одиницю продукції, або питомим маржинальним прибутком.

Маржинальний прибуток — це та частина виручки від реалізації, яка залишається на покриття постійних витрат і утворення прибутку. Маржи-нальний прибуток на обсяг виробництва можна визначити за формулою:

М = S — V = (р— v) х Q      (8-1)

де М — маржинальний прибуток.

Одним із головних завдань менеджменту і є максимізація маржиналь-ного при-бутку. Якщо обсяг виробництва і реалізації продукції менше точки беззбитковості, то маржинального прибутку недосить для покриття всіх постійних витрат і підпри-ємство працює зі збитком. У точці беззбитковості обсяг маржинального прибутку дорівнює сумі постійних витрат і на прибуток нічого не залишається. Якщо обсяг виробництва і реалізації більше точки беззбитковості, то обсяг маржинального при-бутку більше суми постійних витрат, і підприємство отримує прибуток. Відповідно: чим більший обсяг виробництва, тим більший прибуток підприємства.

Частка маржинального прибутку у виручці підприємства характеризується осо-бливим показником — коефіцієнтом виручки. Він показує, скільки гривень маржи-нального прибутку отримує підприємство з кожної гривні виручки.

Приклад 1. Керівництво підприємства планує збільшити виручку від реалізації на 10% (з 400 тис. грн до 440 тис. грн). Загальні змінні витрати складають 310 тис. грн. Постійні витра-ти дорівнюють 30 тис. грн. Розрахуйте суму прибутку, яка відповідає новому рівню виручки від реалізацп традиційним способом (1) і за допомогою коефіцієнта виручки (2). Порівняйте результати.

Рішення.

1.         Розрахуємо плановану суму змінних витрат:

(310 + ЗІОх 10%) = 341 тис. грн.

2.         Розрахуємо планований розмір прибутку:

(440 — 341 — 300) = 69 тис. грн (проти попередніх 60 тис. грн).

3.         Розрахуємо коефіцієнт виручки:

(400 -310) : (400 — 310 — 30) = 1,5.

А це означає, що 10-процентне збільшення виручки повинно збільшити прибуток на (Юх 1,5) = 15%. Відповідно планований прибуток повинен скласти 69 тис. грн (60 х 115%). Та-ким чином, результати збігаються.

Оптимальне значення коефіцієнта виручки залежить від специфіки кожного під-приємства і галузі, в якій воно працює. Так, при стабільно високих обсягах виручки

Тема 8. Облік ma аналіз eumpam

підприємству вигідний високий коефіцієнт виручки, а в умовах нестабільної ситуа-ції на ринку підприємство ризикує отримати збиток, бо великий розмір коефіцієнта свідчить про високу залежність підприємства від коливань обсягу виробництва.

Розрахунок точки беззбитковості можливо провести як графічним, так і аналі-тичним методом. Він полягає у визначенні мінімального обсягу виручки від реаліза-ції продукції, при якому рівень рентабельності діяльності буде більше 0,00 %.

Q = FXS / S — V,      (8-2)

де: Q — мінімальний обсяг виручки, при якому рівень рентабельності більше 0,00%, грн; F — сума постійних витрат, грн; V — сума змінних витрат, грн; S — виручка від реалізації продукції.

Аналіз впливу зміни суми виручки на рівень витрат наданий в табл. 8.4.

Таблиця 8.4

Розрахунок впливу виручки на рівень витрат підприємства

 

Показники     Минулий рік  Повинно бути з

урахуванням суми

виручки звітного

року    Відхилення,

(+; -)

 

            тис. грн          % до ви-ручки           тис. грн          % до ви-ручки           тис. грн          % до ви-ручки

Виручка від реалізації           58000  -          63000  -          +5000  -

Сума витрат  39000  67,24   41562  65,97   +2562  -1,27

– в тому числі постійні витрати      9300    16,03   9300    14,76   -          -1,27

– змінні витрати        29700  51,27   32262  51,21   +2562  -

Дані табл. 8.4 показують, що рівень витрат у відсотках до виручки минулого року з урахуванням суми виручки звітного року повинен скласти 65,97%, в тому числі по постійних витратах — 14,76% (9300 : бЗООх 100) і по перемінних витратах — 51,21%. Ріст виручки на 5000 грн знизить рівень витрат за рахунок постійних витрат на 1,27% (з 16,03 до 14,76%), а суму витрат — на 800,1 тис. грн.

(-1,27x63000) : 100 = -800,1 тис. грн.

Відповідно ріст загальної суми витрат за звітний рік на 0,22 % — з 67,24 до 67,46%, або на 138,6 тис. грн, був викликаний такими факторами:

—        ріст виручки знизив рівень витрат на 1,27 %, а суму на 800,1 тис. грн;

—        дія інших факторів, що характеризують використані матеріальні і грошові ак-тиви, збільшила рівень витрат на 1,49% і суму — на 938,7 тис. грн.

Разом:

-1,27 + 1,49 = 0,22%;

-800,1 + 938,7 = 138,6 тис. грн.

Для розрахунку мінімального обсягу продажу нової продукції (послуг) з погляду самоокупності можна використати формулу:

Q = F / 1 — v / р,       (8.3)

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

де: Q — мінімальний обсяг продажу нової продукції (послуг) з погляду самоокупнос-ті, грн;

F — річна сума постійних витрат підприємства, грн;

V — змінні витрати на одиницю продукції (послуги), грн;

Р — ціна одиниці продукції (послуг), грн.

Приклад 2. Підприємство передбачає виготовляти нову продукцію по ціні 400 грн за оди-ницю. Річна сума постійних витрат підприємства — 9360 тис. грн. Рівень перемінних витрат на одиницю продукції — 51,41%.

Маємо:

V = 51,41%х400 = 205,6 тис. грн;

Q = 9360 / 1 — 205,6 / 400 = 19259,3 тис. грн.

Мінімальна кількість виготовленої і реалізованої продукції по ціні 400 грн за одиницю складає:

19259300 : 400 = 48148 од.

Таким чином, реалізувавши на протязі року 48148 од. продукції за ціною 400 грн, підпри-ємство лише покриє свої витрати і не отримає прибутку.

Приклад 3. Фірма «Інтермаг» придбала обладнання вартістю 50 тис. грн. Визначити:

1)         починаючи з якого обсягу виробництва фірма окупить дане обладнання, тобто визначи-ти точку беззбитковості (поріг рентабельності);

2)         який обсяг виробництва продукції надасть можливість фірмі в цих умовах отримати 15 тис. грн прибутку.

Ціна продукції — 36 грн/шт.

Вартість сировини і матеріалів — 24 грн/шт.

Витрати на оплату праці та інші змінні витрати — 5 грн/шт.

Постійні витрати, пов’язані з придбанням і експлуатацією нового обладнання, — 60 тис. грн.

Умови розрахунку фірми «Інтермаг» зі своїми постачальниками і покупцями такі: покупці продукції фірми затримують її оплату в середньому на два місяці, в той же час сама фірма сплачує за сировину і матеріали в середньому через один місяць.

Рішення.

1.         Розрахуємо поріг рентабельності:

60

            = 20 тис. шт.

(36-24-5)-36x2/12+ 24x1/12

2.         Розрахуємо обсяг виробництва, який забезпечить фірмі 15 тис. грн прибутку:

60 + 15

            = 25 тис. шт.

(36-24-5)-36x2/12+ 24x1/12

Таким чином, прибуток буде отриманий за рахунок реалізації не менше, ніж 20 тис. шт. продукції, а для отримання 15 тис. грн прибутку необхідно реалізувати 25 тис. шт. продукції.

Основними особливостями і перевагами даного механізму управління витратами (CVP) є:

1)         витрати для оперативного управління плануються тільки в частині перемінних витрат, що значно спрощує сам процес планування;

дозволяє за допомогою економіко-математичного і графічного методів ви-значити форми залежності витрат від обсягу реалізації, або використання виробниТема 8. Облік та аналіз витрат

чих потужностей підприємства; отримати необхідну інформацію про прибутковість (збитковість) окремих виробів; розрахувати відповідні критичні точки; прогнозувати поведінку витрат в цілому і по окремих елементах; на основі цього приймати страте-гічні управлінські рішення;

3)         є важливим елементом маркетингу, дозволяє визначити вироби з низькою рен-табельністю і відмовитися від їх виробництва (продажу), а також встановити межу зміни ціни;

4)         створюється можливість підвищити обґрунтованість планів, ефективність опе-ративного контролю за постійними витратами.