8.2. Фактори управління витратами підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Аналіз витрат застосовується на всіх стадіях управління. Предметом аналізу ви-трат є різні види витрат підприємства або його структурних підрозділів, як їх мож-ливо регулювати. За допомогою аналізу виявляються витрати, обумовлені конкрет-ними рішеннями або проектами, вплив окремих факторів на їх розмір і визначаються подальші дії щодо їх оптимізації.

Фактори, які визначають абсолютні та відносні розміри витрат, можливо поєдна-ти у дві групи:

а) зовнішні фактори, які відображають загальний рівень розвитку економіки країни і які не залежать від діяльності підприємства. Вплив першої групи факторів виявляється в рівні цін на сировину, товари, матеріали, обладнання, енергоносії, та-рифах на транспорт, воду й інші матеріальні послуги, ставках орендної плати, нормах амортизаційних відрахувань, відрахувань на державне соціальне страхування тощо;

Тема 8. Облік та аналіз витрат

б) внутрішні фактори, безпосередньо пов’язані з результатами діяльності підпри-ємства, з його підприємницькою активністю. До них відносяться: обсяг виручки від реалізації, форми і системи оплати праці, підвищення продуктивності праці, покра-щання використання основних фондів і обігових коштів тощо.

Для визначення необхідних витрат і відповідних фінансових результатів, зна-ходження кореляцій і обґрунтування фінансових можливостей виконання аль-тернативних рішень на різних стадіях аналізу витрат можуть застосовуватися такі кількісні методи: метод кривих росту продуктивності; лінійне програмування; метод планування запасів; метод оцінки і перегляду планів; метод середньої зваженої; метод LIFO; метод найменших квадратів (регресійний аналіз) тощо.

Прийняттю правильних управлінських рішень сприяє механізм управління ви-тратами по системі аналізу, що отримав назву «взаємозв’язок витрат, обсягу реаліза-ції і прибутку» («Costs — Volume — Profit» або CVP). Ця система аналізу базується на розподілі загальних витрат підприємства на постійні та змінні, і на основі залежності витрат від обсягу виробництва дає можливість встановити залежність прибутку від обсягу виробництва і реалізації продукції, адже прибуток підприємства — це різниця між виручкою від реалізації і витратами. В цих цілях будується графік (рис. 8.1), на якому показується залежність перемінних (V), постійних витрат (F) від обсягу ви-робництва і реалізації продукції (S), точка критичного обсягу реалізації (точка без-збитковості — Q), точка рентабельності (зона прибутковості).

Зоназбитковості

\ Зона  VC

N

прибутковості^--

FC

0          Q

Рис. 8.1. Графік рентабельності: залежність між виручкою від реалізації продукції, витратами і розміром прибутку

Графік рентабельності являє собою простий і ефективний метод, який дозволяє вирішувати такі складні проблеми: «Що станеться з прибутком, якщо виробництво продукції або виручка від реалізації зменшиться? Що станеться з прибутком, якщо ціна буде збільшена, собівартість знижена, а реалізація скоротиться?». Головне за-вдання побудови графіка рентабельності полягає у визначенні точки беззбитковості,

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

для якої грошові доходи (отримана виручка) дорівнюють грошовим витратам. Для того щоб це зробити, треба знати постійні витрати, перемінні витрати, обсяг реаліза-ції продукції, відношення перемінних витрат до обсягу виробництва і реалізації про-дукції.