6.3. Позамовний кошторис витрат


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

У процесі виробництва з метою обліку витрат застосовують два види кошторису витрат:

1)         позамовний кошторис витрат;

2)         попроцесний кошторис витрат.

Позамовний облік виробничих витрат акумулює затрати по окремих роботах, підрядах або замовленнях. Такий метод кошторису застосовується тоді, коли про-дукція виготовляється окремими партіями, або коли вона виготовляється відповідно до технічних умов замовника.

Позамовний кошторис витрат широко застосовується виробниками, що працю-ють на основі замовлень у таких сферах діяльності: будівництво, ремонт автомобілів, авіаційна промисловість, друкарська справа, професійні послуги.

З метою реєстрації різних виробничих витрат для обліку незавершеного вироб-ництва на підприємстві використовується такий документ, як відомість кошторису витрат по замовленню і видах робіт. Для кожного окремого замовлення складається окрема відомість, в якій акумулюються витрати по окремих матеріалах, прямій пра-ці і заводських накладних витратах, що відносяться на це замовлення по мірі його просування через процес виробництва. В залежності від потреб підприємства форма відомості може бути різною.

При позамовному кошторисі витрати враховуються таким чином: прямі матері-али і пряма праця відносяться на конкретний вид робіт, а витрати, що прямо не про-слідковуються ( заводські накладні витрати), відносять на окремі роботи з викорис-танням заданої ставки (розподілу) накладних витрат.

Ставка накладних витрат визначається:

 Сума накладних витрат по річному плану

Ставка накладних витрат = .

Показник господарської діяльності по річному плану

Показник господарської діяльності по річному плану: прямі працевитрати в людино-годинах, прямі витрати на оплату праці, кількість одиниць обладнання тощо.

Використання віднесеної ставки накладних витрат необхідне при сезонних коли-ваннях ділової активності підприємства, тоді можливо вивести більш близькі за зна-ченням показники питомої собівартості. Якщо ж використовувати фактичні розміри накладних витрат, то в результаті сезонного характеру ділової активності місячні по-казники питомої собівартості можуть бути отримані дуже неточними.

Як же здійснюється розподіл заводських накладних витрат? Ступінь готовності виробу, що використовується для визначення віднесеної ставки накладних витрат, у різних функціональних підрозділах підприємства різна.

Це залежить від того, який вид витрат найбільш домінує на даному виробництві і яка пов’язана з цим динаміка витрат. В одному підрозділі для визначення коефіцієн-та використання доцільно виходити з прямих працевитрат (людино-годин), в іншому має сенс спиратися на показники у верстато-годинах, як найбільш характерних для даного виробництва.

Порівняння віднесених накладних витрат з фактичними дозволяє встановити, в яких випадках протягом року на виробничу собівартість було віднесено досить мало накладних витрат (недопоглинання накладних витрат), а в яких — досить багато (надлишок поглинання накладних витрат).

Модуль 1. Теоретичні та методологічні основи управління ресурсами і витратами

В кінці року, якщо різниця між фактичними і віднесеними накладними витрата-ми не суттєва, то вона вичерпується в собівартості реалізованої продукції. Якщо ж різниця суттєва, то тоді витрати розподіляються на незавершене виробництво, собі-вартість готової і реалізованої продукції на кінець року, яка коригується пропорційно розміру відхилень фактичних накладних витрат від розподілених (віднесених).

Приклад. Фірма «Еліпс» займається виготовленням меблів на основі виробничих замов-лень. При розподілі заводських накладних витрат вона використовує плановані віднесені став-ки. В основі розподілу накладних витрат застосовуються витрати на оплату праці для складаль-ного цеху (Підрозділ I) і витрати у верстато-годинах для оздоблювального цеху (Підрозділ II).

На початку року фірма зробила такі передбачення:

 

            Складальний цех      Оздоблювальний цех

Заводські накладні витрати, грн     72 000 75 000

Прямі витрати на оплату праці, грн           64 000 17 500

Верстато-годин         500      10 000

Рішення.

1. Розрахуємо плановані ставки накладних витрат по кожному підрозділу підприємства: Підрозділ I: 72 000 / 6400 = 1,125 (раз на одиницю прямих витрат на оплату праці); Підрозділ II: 75 000 / 10 000= 7,50 (грн на верстато-годину).

Протягом січня кошторисна відомість витрат по замовленню № 105, яке передбачає виго-товлення 30 одиниць продукції, показала фактичні витрати:

 

            Складальний цех      Оздоблювальний цех

Відпущено матеріалів, грн   3000    4500

Прямі витрати на оплату праці, грн           2600    2100

Верстато-годин         12        35

2. Розрахуємо повні віднесені накладні витрати по замовленню № 105:

Шдрозділ I: 2600 х 1,125 =2925 грн.

Шдрозділ II: 35 х 75,0 = 2625 грн.

Разом: 2925 + 2625 = 5550 грн.

1. Визначимо повну собівартість продукції :

 

            Складальний цех      Оздоблювальний цех

Прямі матеріали, грн            4500    3000

Пряма праця, грн      2500    3600

Віднесені накладні витрат, грн       2625    2925

Разом витрат, грн     9625    9525

Повна собівартість продукції складе:

9525 + 9625 = 12 150 грн.

2. Розрахуємо питому собівартість продукції.

12150 : 30 = 405 грн.

Тема 6. Види кошторису витрат та їх розподіл

Нехай в кінці року виявилось, що фактичні заводські накладні витрати склали 82560 грн по складальному цеху і 67 320 грн по оздоблювальному. А фактичні прямі витрати на оплату праці по першому підрозділу підприємства відповідно склали 72350 грн, фактичні витрати у верстато-годинах по другому підрозділу — 9000. Визначимо, наскільки точно були розподілені заводські накладні витрати по окремих замовленнях, і що має місце в кінці року: недопогли-нання чи надлишок поглинання накладних витрат .

Шдрозділ I

Віднесені накладні витрати : 1,125 х 72350 =81 393,75 грн.

Фактичні накладні витрати: 82560 грн.

Таким чином , недопоглинання накладних витрат склало: 1166,25 грн.

Шдрозділ II

Віднесені накладні витрати : 7,50 х 9112 = 68 340 грн. Фактичні накладні витрати: 67 320 грн. Надлишок поглинання накладних витрат: 1020 грн.

Оскільки різниця (1166,25 — 1020) при розподілі накладних витрат не є суттєвою, то вона, як правило, вичерпується в собівартості реалізованої продукції на кінець року.