Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
5.3. Планування і прогнозування матеріальних ресурсів : Управління ресурсами та витратами. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

5.3. Планування і прогнозування матеріальних ресурсів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

магниевый скраб beletage

Ефективна діяльність підприємства в умовах ринку значною мірою залежить від достовірного передбачення перспектив свого розвитку, насамперед: розробки планів розвитку, виробничих програм, прогнозів соціально-економічного розвитку.

Прогнозування матеріально-технічних ресурсів у системі УМР (логістичній сис-темі) на підприємстві являє собою оцінку очікуваного рівня попиту на продукцію на

Модуль 1. Теоретичні та методологічні основи управління ресурсами і витратами

протязі певного проміжку часу в майбутньому. Прогноз, по суті, є здогадкою, проте, використовуючи певні методики аналізу стану ринків збуту та каналів розподілу і постачання, можливо отримати певні знання, які допоможуть на розрахунковій, на-уковій і практичній основі обґрунтувати дані прогнози.

Основна вимога до прогнозу полягає в мінімізації похибок у відповідних оцінках рівнів попиту на ту чи іншу продукцію матеріально-технічного призначення.

Для підвищення значення прогнозів у процесі управління логістичною системою необхідно формувати прогностичні оцінки з орієнтацією їх на безпосереднє вико-ристання при складанні довгострокових календарних планів по просуванню мате-ріалопотоку. При цьому термін прогностичного періоду повинен бути достатнім для вироблення відповідного управлінського рішення і втілення цього рішення у подаль-шу діяльність. Таким завданням може бути прогнозування обсягу матеріалопотоку з підприємств оптової торгівлі і кількості транспортних засобів при обслуговуванні виробництва, а також передбачення (прогноз) його розвитку в майбутньому.

Прогноз — переддирективна стадія планової роботи, не ставить конкретних зав-дань, але містить матеріал, необхідний для розробки стратегії планування матеріаль-но-технічного забезпечення підприємства, яка, в свою чергу, є складовою частиною виробничої функціональної стратегії підприємства (див. рис. 5.6).

 

Загальна господарська стратегія підприємства

Маркетингова стратегія

Організаційна стратегія

Рис. 5.6. Складові загальної господарської стратегії підприємства

У ринкових умовах господарювання важливого значення набуває вдосконалення методології планування.

Методологія планування — сукупність способів розробки планів. Основні напрямки вдосконалення методології планування:

1)         підвищення науково-технічного і розрахунково-економічного рівня обґрунту-вання планів;

2)         широке використання системи прогресивних техніко-економічних нормативів і норм;

3)         подальше покращання системи показників з метою підвищення ефективності виробництва, насамперед: зниження матеріалоємності і фондоємності, ріст продук-тивності праці, збільшення виробництва якісної продукції;

4)         забезпечення напруженості та збалансованості планів.

Обґрунтування планів розвитку підприємства здійснюється на основі викорис-тання системи прогресивних техніко-економічних норм і нормативів.

Норма — максимально допустимий розмір витрат сировини, матеріалів, палива, енергії на виготовлення одиниці продукції встановленої якості.

Тема 5. Економічна сутність матеріальних ресурсів та особливості управління ними

Норматив — відносна величина, що характеризує ступінь використання засобів праці і предметів праці із розрахунку на одиницю площі, ваги, обсягу тощо.

Техніко-економічні норми і нормативи повинні бути прогресивними, враховува-ти темпи розвитку науки, техніки, технології, організації виробництва; передовий ви-робничий досвід тощо.

Прогнозування матеріалопотоку є основою для розробки стратегії планування матеріально-технічного забезпечення підприємства.

У систему управління матеріальними ресурсами при розробці стратегії повинні бути включені: транспортні операції, витрати, потужності, зв’язок (обробка замов-лень), управління запасами, підйомно-транспортні роботи, плановані та контрольні системи, організація системи.

Стратегія планування матеріально-технічного забезпечення підприєм-ства включає:

I           етап. Визначається стратегічна ціль і напрямок господарського розвитку під-

приємства (фірми) в майбутньому.

II         етап. Розробляється загальний господарський план підприємства (фірми),

який стверджує стратегічний напрямок першого етапу.

До змісту стратегічного напряму розвитку підприємства належать:

1)         виробничі потужності;

2)         національні системи розподілу;

3)         підйомно-транспорті роботи;

4)         види транспорту;

5)         контрольні системи;

6)         постачальники;

7)         загальний господарський план.

Методи прогнозування та оцінки інвестиційних проектів, спрямованих на підви-щення ефективності логістичної системи:

—        метод окупності;

—        метод середнього рівня віддачі;

—        метод дисконтування коштів;

—        балансовий метод;

—        нормативний метод;

—        метод екстраполяції та кореляційного аналізу;

—        моделювання.

Існує три джерела надходження матеріальних ресурсів:

1)         прямі відвантаження із заводських запасів підприємства-виробника або під-приємства-добувача;

2)         прямі відвантаження з виробничої лінії;

3)         відвантаження через складську систему за участю посередників.

Вибір тактики відвантаження матеріальних ресурсів залежить від обсягу постачан-ня (реалізації) продукції. Якщо партія постачання продукції виробничо-технічного призначення досить великого розміру, є оптимальною для прямих великообсягових постачань, то відвантаження здійснюються безпосередньо із заводської виробничої лінії або із запасів виробника. Проте, якщо продукція відвантажується споживачу не-великими партіями, то забезпечення більш ефективно здійснювати через складську мережу. Це дозволяє знизити витрати і покращити рівень обслуговування спожива-чів (підприємств). Схему постачання продукції підприємству див. рис. 5.7.

Модуль 1. Теоретичні та методологічні основи управління ресурсами і витратами

 

Виробництво на замовлення

Управління матеріалопотоком

 

Рис. 5.7. Схема постачання продукції підприємству

Просування продукції в каналах розподілу (забезпечення) не завжди закінчуєть-ся в момент її отримання. Частина продукції може бути повернена в результаті не-доцільного методу її розподілу (порушення температурного режиму), зміни потреб, ушкоджень при транспортуванні тощо.

Механізм повернення продукції промислового призначення характеризується, як правило, встановленням прямих зв’язків між виробником і споживачем, які забез-печують переміщення продукції, її ремонт, пряму сплату рахунків, накладних. Без-умовно, залагодити повернення продукції для її доробки через прямі і короткі канали розподілу набагато легше, аніж продукцію, що розподіляється через складні канали розподілу.

Повернення продукції може здійснюватися безпосередньо зі складів, що належать постачальнику (коли недоліки виявлені до відвантаження), або з первинних складів розподілу, що контролюються постачальником. У такому випадку розміщення по-верненої продукції є для керуючих розподілом простим переміщенням з одного скла-ду в інший, або в межах одного складу. Процес повернення продукції більш складний у випадку постачання і розміщення її зі складів посередників. І, нарешті, найбільш за-тратний процес її повернення, коли вона вже знаходиться у підприємства-споживача.

Потреби виробництва перекладаються в замовлення. Агент по закупівлі відбирає постачальників, які задовольняють підприємство по багатьох параметрах (ціна, якість продукції, доставка). Замовлення на постачання, оформлене відповідним чином, від-силається на підприємство-постачальник. Це замовлення містить головну необхід-ну інформацію про обсяг постачання, спосіб доставки, дату постачання тощо. Далі

Тема 5. Економічна сутність матеріальних ресурсів та особливості управління ними

постачальник обробляє замовлення і готує до відвантаження необхідну продукцію. Оплата його доставки обумовлюється в договорі. Якщо вартість доставки включаєть-ся в ціну продукції, то доставка здійснюється постачальником. Після отримання про-дукція проходить контроль якості і розміщується на складах (якщо постачання йде в запас) або безпосередньо надходить у виробництво підприємства-споживача.

Розглянемо особливості визначення попиту (споживання) продукції виробничо-технологічного призначення. Планування матеріальних ресурсів на рівні держави по-чинається з розробки матеріальних балансів, на основі яких відбувається узгодження матеріальних ресурсів з потребами на них. Здійснюється також територіальне роз-міщення продукції матеріально-технічного призначення по регіонах, які виготовля-ють продукцію, з регіонами, які споживають її, а також встановлюється міжгалузевий зв’язок.

Основним методом планування товарних ресурсів є балансовий метод. Він ви-являється у розробці конкретних балансів (див. напр., табл. 5.2).

Баланси на матеріальні ресурси поділяють на:

1)         очікувані;

2)         плановані.

На найважливіші групи матеріальних ресурсів (прокат чорних та кольорових металів, вугілля та різні види палива, основну продукцію хімічної, машинобудівної, легкої, харчової та переробної промисловостей) баланси розробляє Міністерство еко-номіки, а по широкому колу продукції матеріально-технічного призначення баланси розробляють міністерства відповідних галузей промисловості.

Матеріальні баланси передбачають встановлення науково обґрунтованих пропо-рцій між ресурсами та їх розподілом і розробляються вони як у натуральних, так і вартісних показниках.

Номенклатура матеріальних ресурсів у балансах постійно уточнюється, зважаю-чи на потреби розвитку економіки держави.

Інші джерела матеріальних ресурсів — надходження продукції по бартерних уго-дах з окремих областей та розбронювання державного резерву.

Ринковий фонд — та частина матеріальних ресурсів, яка організовано призначена для продажу населенню через роздрібну мережу (масла, емалі, оліфа, кислота).

Таблиця 5.2

Схема матеріального балансу ресурсів

Ресурси          Кількість Сума Використання ресурсів Кількість Сума

 

1.         Запаси на початок

планованого періоду.

2.         Надходження ма-

теріальних ресурсів:

– виробництво;

– імпорт;

– інші джерела.                                 1.         Виробниче споживання

2.         Науково-дослідні роботи

3.         Експорт

4.         Ринковий фонд

5.         Інші потреби (поповне-

ння держрезерву)                

Разом                         Разом             

Витрати при збері-ганні і відходи                          Запаси на кінець планова-ного періоду               

Разом                         Разом             

Ill

Модуль 1. Теоретичні та методологічні основи управління ресурсами і витратами

При розрахунку балансів ресурсів необхідно враховувати стан ринку засобів ви-робництва, співвідношення цін на окремі їх види, особливо взаємозамінні.

У разі потреби, на основі розрізнених матеріальних балансів для обмеженого кола продукції, можуть розробляться міжпродуктові баланси.

Міжпродуктові баланси взаємопов’язують між собою окремі матеріальні баланси на основі матриці прямих витрат (норм витрат), запланованих обсягів виробництва і кінцевого споживання.

Баланс ресурсів складається як у масштабі всієї держави, так і в масштабі облас-тей. Метою останніх є винайдення ресурсів, які не враховані у матеріальному балансі ресурсів, та усунення зустрічних і нераціональних перевезень.

У зв’язку з річними кліматичними, географічними та виробничими особливостя-ми регіонів держави виникає необхідність у планомірному узгодженні матеріального забезпечення на рівні міжобласних постачань.

З метою збалансування попиту і пропозиції на продукцію матеріально-технічного призначення складаються плани міжобласних постачань.

Вони мають стимулювати збільшення виробництва готової продукції у кожній області; сприяти розширенню асортименту і підвищенню якості продукції; скорішо-му задоволенню ринкових потреб; забезпеченню оптимального переміщення матері-альних ресурсів та скороченню перевезень вантажів.

Про значні масштаби міжобласних постачань свідчить те, що більше як 1/6 всіх матеріальних ресурсів постійно переміщується між областями. Це зумовлено певни-ми відмінностями в суспільному розподілі праці, виробничою спеціалізацією.

Розробка планів міжобласних постачань починається із складання балансів ви-робництва та використання матеріальних ресурсів. Серед них виділяють постачання за централізовано встановленими планами (держзамовленнями); за прямими угода-ми підприємств, за вільно укладеними договорами з гуртовими базами на вивіз про-дукції за межі області. У цих розрахунках здійснюється узгодження розмірів спожи-вання конкретних матеріальних ресурсів у межах області з можливим вивезенням їх за межі регіону, уточнюються обсяги виробництва, запаси, розмір потреб ринкових та позаринкових споживачів.

Таким чином, міжобласні постачання є основою складання плану завозу і вивозу продукції з регіону, важливим інструментом вирівнювання економічного, соціаль-ного і культурного рівня розвитку окремих областей. Проте планування розподілу продукції не означає централізованого постачання, воно лише спрямоване на забез-печення збалансування необхідного попиту і пропозиції між окремими регіонами держави.

Збалансування попиту в матеріальних ресурсах на підприємстві здійснюється по видах продукції на підставі виробничої програми і норм витрат сировини матеріа-лів на одиницю готової продукції. При цьому застосовується, як правило, норматив-ний метод. Таке планування потреби в матеріальних ресурсах починається в процесі стратегічного планування з визначенням цілей, виробничих потужностей, фінансо-вих можливостей, джерел їх надходження.

Тема 5. Економічна сутність матеріальних ресурсів та особливості управління ними