1.2. Економічна сутність витрат


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Будь-яка діяльність неможлива без витрат ресурсів. Закономірності розвитку ринкових відносин, логіка пізнання показують, що спочатку мають місце витрати ре-сурсів, а потім — результати, пов’язані з цими витратами.

Основним мотивом діяльності будь-якого підприємства в ринкових умовах є мак-симізація прибутку. Реальні можливості реалізації стратегічної мети в багатьох ви-падках обмежені витратами виробництва та попитом на продукцію, що виробляється. Отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія природних, тру-дових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як підприємство вирі-шує питання управління витратами, котре передбачає пошук способів їх зниження.

Модуль 1. Теоретичні та методологічні основи управління ресурсами і витратами

Витрати є основним обмежником прибутку і одночасно головним фактором, який впливає на обсяг пропозиції.

Категорія «витрати» широко використовується як у вітчизняній, так і зарубіжній економічній літературі, наприклад у російській економічній літературі вона має три аналоги: «затраты», «расходы», «издержки». Розглянемо зміст цих понять.

За І. А. Бланком, поточні (операційні) витрати підприємства представлені, в основному, «издержками», які в різних галузях набувають різної форми [3]:

—        «издержки производства — выраженные в денежной форме операционные затраты трудовых, материальных, нематериальных и финансовых ресурсов на производство продукции»;

—        «издержки обращения — выраженные в денежной форме операционные зат-раты трудовых, материальных, нематериальных и финансовых ресурсов на осуществление торговой (торгово-посреднической, сбытовой) деятельности предприятия»;

—        «издержки размещения — затраты, связанные с размещением эмитируемых предприятием ценных бумаг (акций, облигаций) на первичном фондовом рынке».

Котляров С.А. вказує на те, що під «расходами» слід розуміти витрати певного періоду, які відносять на реалізовану за цей період продукцію [4, С. 7]. Він зауважує, що існують деякі відмінності між поняттями «издержки» та «затраты». Так, слово «издержки» слід використовувати для позначення суми витрат на здійснення будь-якої виробничої функції підприємства. Інша відмінність полягає в тому, що «издерж-ки» — більш широке поняття, ніж «затраты», оскільки воно містить і втрати, і витрати на соціальні потреби.

Б. Юровський [5], навпаки, стверджує, що поняття «затраты» і «расходы» є си-нонімами, і розтлумачує їх як споживання ресурсів підприємства та вартість робіт і послуг, виконаних для підприємства.

Таким чином, аналіз літературних джерел, виданих російською мовою, показує, що немає конкретної чіткої трактовки різниці між такими поняттями, як «затраты», «расходы», «издержки». В українській економічній і нормативно-правовій літературі вони представлені одним терміном «витрати», який у перекладі на російську мову означає і «затраты», і «расходы», і «издержки». У П(С)БО 16 «Витрати» втрати і ви-трати на соціальні потреби не розглядаються як окремі види, а включаються загалом до загальновиробничих витрат підприємства [6].

Деякі вітчизняні вчені [7, С. 33–35] вважають, що необхідно виокремлювати два терміни — «витрати» і «затрати» — залежно від їх змісту та періоду часу, до якого вони прив’язані.

Ми вважаємо, що російські категорії «затраты», «расходы», «издер-жки» є сино-німами.

У вітчизняній економічній літературі переважає слово «витрати», однак трапля-ються й такі поняття, як «затрати» та «видатки». Відмінність у тлумаченнях слів «ви-трати» та «затрати» відсутня.

Термін «видатки» використовується лише у бюджетній сфері діяльності держа-ви. Видатки бюджету — це кошти, які спрямовуються на здійснення програм та захо-дів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Проте в бюджетній сфеТема 1. Теоретичні засади управління ресурсами і витратами

рі існує й поняття «витрати бюджету», яке є ширшим за «видатки». Так, витрати бюд-жету включають видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу [8].

Більшість українських учених визначають категорію «витрати», в основному, як поточні витрати підприємства, представлені показником собівартості продукції [9, 10, 11].

Деякі автори розглядають «витрати» як вартість придбання необоротних активів підприємства [9, 12].

Спеціалісти Міжнародної фінансової корпорації трактують «витрати» як вартіс-не вираження спожитих ресурсів з метою виконання робіт щодо задоволення потреб клієнтів [13].

На наш погляд, зазначені вище підходи лише частково відображають сутність поняття «витрати». «Витрати» є складною економічною категорією, що витікає з їх місця, ролі й етапу виникнення в діяльності підприємства.

З метою з’ясування сутності витрат розглянемо початковий етап їх формування. Виходимо з того, що поняття «витрати» певним чином пов’язане з поняттям «ресур-си». Формування ресурсів підприємства відбувається на ринку капіталу (рис. 1.2).

Ринок капіталу «купівля-продаж»

Суб’єкти господарювання, що купують ресурси

 

Потенційні ресурси

Суб’єкти господарювання, що виробляють та реалізують ресурси

Реальні ресурси

ї

Фактори виробництва

Рис. 1.2. Формування ресурсів підприємства: авторська розробка

Поки необхідні ресурси знаходяться на ринку капіталу, вони є потенційними для підприємства. Якщо підприємство купує їх для забезпечення досягнення поставле-ної мети розвитку, вони стають реальними ресурсами або факторами виробництва для цього підприємства. Таким чином, потенційні ресурси перетворюються в реальні ресурси (активи) підприємства тільки з моменту їх придбання, а факторами вироб-ництва — з моменту їх цільового використання.

Одна частина сформованих ресурсів підприємства забезпечує процес виробництва протягом довгострокового періоду, не змінюючи при цьому свою натуральну форму, а інша частина перебуває у сфері виробництва і сфері обігу й повертається упродовж одного виробничого циклу. Відповідно перший вид ресурсів називають застосовани-ми ресурсами, а другий — споживаними. Слід зазначити, що в діяльності підприємства спочатку мають місце застосовані ресурси, а потім — споживані. Застосовані ресурси поступово споживаються в процесі виробництва, тобто стають частково споживаними.

Задіяні в процесі діяльності підприємства ресурси, котрі зафіксовані в грошовій формі, формують його витрати (рис. 1.3).

Отже «витрати» — це вартісне вираження абсолютної величини застосовано-споживаних ресурсів, необхідних для здійснення виробничо-господарської діяльнос-ті підприємства і досягнення ним поставленої мети.

Модуль 1. Теоретичні та методологічні основи управління ресурсами і витратами

 

                                                                                              Результати виробництва

                                              

 

''                      ''                     

Застосовані ресурси             Споживані ресурси 

                        1                      ''                                 

                        Витрати                    

'           '           т                      І к        і'         

Одноразові витрати             Поточні витрати      

Рис. 1.3. Методологічні засади щодо визначення сутності терміна «витрати»

Таке визначення терміна «витрати» є методологічною базою для їх класифікації та оцінки.