14.1. Шляхи оптимізації управління матеріальними ресурсами


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Управління витратами — це процес цілеспрямованого формування оптимального рівня витрат, і критерієм оптимізації є мінімум витрат, а перевитрати призводять гос-подарюючих суб’єктів збитковості. Щоб запобігти цьому, здійснюють пошук шляхів економії ресурсів.

Оскільки трапляється так, що витрати на зберігання запасів у господарській ді-яльності мають негативне значення при розрахунку собівартості продукції, то досить важливим кроком є розрахунок оптимального об’єму поставки сировини з метою мі-німізації витрат.

Основна модель керування запасами називається системою з фіксованим розмі-ром замовлення, вона проста і в деякому роді класична. У такій системі розмір за-мовлення є постійною величиною, і повторне замовлення подається при зменшенні наявних запасів до визначеного критичного рівня (точка замовлення). Система з фіксованим розміром замовлення заснована на виборі розміру партії, мінімізуючої за-гальні витрати керування запасами. При цьому передбачається, що витрати керуван-ня запасами складаються з витрат виконання замовлення і витрат збереження запасів.

Витрати виконання замовлення являють собою накладні витрати, зв’язані з реа-лізацією замовлення; вважається, що вони не залежать від розміру замовлення.

Сума затрат по управлінню запасами (Z) визначається за формулою:

 SxQ CxPxV

Z=       1          ,           (14.1)

V         2

де: S — витрати на виконання замовлення, грн; Q — річна потреба в сировині, т; V — об’єм замовлення, т; С — відпускна ціна матеріалу, грн; Р — затрати по зберіганню в частинах від ціни, грн.

Визначення величини оптимального об’єму поставки здійснюється за формулою:

2xSxQ

V =А   — .      (14.2)

 \l ^ р

Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного використання витрат підприємства

Відпускна ціна бензину становить 6000 грн за тонну, витрати по його зберіган-ню — 5%, затрати по виконанню замовлення 610 грн. Річна потреба підприємства в цьому пальному становить 80 т. Визначення оптимального об’єму поставки та графік зміни суми річних витрат по виконанню замовлення та зберіганню бензину за умови відхилення об’єму замовлення від оптимального на +10%, +20%, +30%, +40%, –10%, –20%, –30%, –40% наведені в табл. 14.1. та на рис. 14.1.

Таблиця 14.1

 

Рис. 14.1. Зміна суми річних витрат по виконанню замовлення та зберіганню бензину за умови відхилення від оптимального

Результати розв’язку задачі з визначення оптимального об’єму поставки бензину для господарюючих суб’єктів

 

-40%   0,210   Z =      31668,5

-30%   0,244  

            29739,1

-20%   0,279  

            28641,3

-10%   0,314  

            28098,0

v=        0,349  

            27942,0

10%     0,384  

            28069,8

20%     0,419  

            28408,5

30%     0,454  

            28910,0

40%     0,489  

            29539,5

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

Отже, оптимальний об’єм поставки повинен становити 0,349 т і при цьому міні-мальна сума затрат складатиме 279428 грн.

Отримавши оптимальний об’єм поставки бензину, доцільним буде порівняння даного показника з фактичним та розрахунок економії витрат. Вказані розрахунки наведені в табл. 14.2.

Таблиця 14.2

Економічна оцінка заходів щодо оптимізації поставки бензину

 

Показники     Фактично       Оптимізовано           Відхилення (+, )

Витрати, грн  40032,6           27942,0           -12090,6

Об’єм поставки        0,500   0,349   -0,151

Таким чином, не маючи оптимізованого об’єму поставки бензину, деякі підпри-ємства кожного року втрачає 12090,6 грн, які б змогло використати на покращення свого становища.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їх-нього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення до-даткових резервів для розширення виробництва діючими оптовими цінами за пев-ний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту.

Наприклад, у сільському господарстві, незважаючи на те, що швидкість обертан-ня обмежена природними і біологічними факторами, але у господарствах все одно є можливість знайти багато невикористаних резервів для прискорення кругообігу да-ного ресурсу. Так, великі резерви прискорення обороту оборотних фондів криються в скороченні періоду виробництва в тваринництві завдяки підвищенню середньодо-бових приростів тварин на їх дорощуванні і відгодівлі.

Так як великі резерви прискорення обороту оборотних фондів криються в ско-роченні періоду виробництва в тваринництві завдяки підвищенню середньодобових приростів тварин на їх дорощуванні і відгодівлі, то важливим кроком буде його роз-рахунок, що наведено в табл. 14.3.

Таблиця 14.3

Розрахунок періоду відгодівлі свиней та ВРХ

 

Група тварин Середньодобовий приріст, т           Відхилення    Здавальна маса         Період відгодівлі, міс.            Відхилен-ня

 

            факт.   план    (+, -)    маса, кг           факт.   план    (+>-)

Свині  200      350      150      100      16,5     9,7       6,8

ВРХ    400      650      250      450      26,7     16,4     10,3

Середньодобовий приріст свиней на підприємстві становить 200 г, а ВРХ — 400 г. Здавальна маса свиней та ВРХ відповідно 100 та 450 кг. Планується підвищити сеТема 14. Методика розрахунку показників ефективного використання витрат підприємства

редньодобовий приріст свиней до 350 г та ВРХ до 650 г. Необхідно розрахувати на скільки місяців скоротиться період відгодівлі тварин.

Аналізуючи дані табл. 14.3, слід зазначити, що при підвищенні середньодобового приросту свиней на 150 г, період відгодівлі скоротиться на 6,8 місяців (40,2%). Збіль-шення середньодобового приросту ВРХ на 250 г зумовить скорочення періоду відго-дівлі тварин на 10,3 місяця (38,5%). У зв’язку з таким скорочення періоду відгодівлі доцільним буде розрахунок економічної оцінки наведених заходів (табл. 14.4).

Таблиця 14.4

Економічна оцінка заходів щодо прискорення

 

Показники     BPX    Свині

 

            факт.   план    відхилення     факт.   план    відхилення

Собівартість, тис. грн           324      289      -35      200      189      -11

Прибуток, тис. грн    25        63        38        24        51        27

Рентабельність, %     7,7       21,8     14,1     12        27        15

Отже, прискоривши період відгодівлі тварин, господарства мають можливість скоротити собівартість вирощування ВРХ та свиней відповідно на 35 та 11 тис. грн; підвищити прибуток відповідно на 38 та 27 тис. грн.

Транспортні витрати під час перевезення вантажів у підприємствах мають значну питому вагу в загальних витратах на виробництво сільськогосподарської продукції. Мак-симальне скорочення транспортних витрат сприяє зниженню собівартості продукції.

Задача про найбільш ощадливий план перевезень з пунктів виробництва в пунк-ти споживання — одна з найважливіших, і її розв’язання має велике значення при складанні плану сільськогосподарського підприємства.

Величезна кількість можливих варіантів перевезень, що виникає при розв’язку цієї задачі, природно, ускладнює одержання в достатній мірі ощадливого плану емпі-ричним шляхом. Тому для вирішення цієї задачі ефективно використовуються мате-матичні методи й ЕОМ, впровадження яких у планування перевезень перспективне і дає великий економічний ефект.

Розглянута задача про планування перевезень являє собою класичну транспорт-ну задачу, тобто задачу визначення найбільш ощадливого плану перевезень вантажу з даних пунктів відправлення в задані пункти призначення.

Наприклад, у галузі рослинництва необхідно здійснити аналіз витрат при виро-щуванні зернової продукції. Поля засіяні озимою пшеницею, з яких можна збирати відповідно 300, 280, 370 та 350 т продукції. Вироблена продукція відправляється у зерносховища, потреби яких відповідно 600, 400, 100, 100, 150 т продукції. Зберігання надлишків продукції на полях неможливе, а штраф за несвоєчасну поставку кожної одиниці продукції складає 2 грн в день. Вартість перевезення продукції з пунктів ви-робництва в пункти споживання у вартісному обчисленні наведена в табл. 14.5. Спла-нуємо транспортні перевезення таким чином, щоб мінімізувати витрати.

Оскільки потреби зерносховищ продукції не відповідають потребам виробни-цтва, то введемо фіктивного виробника, тоді вигляд повної математичної моделі да-ної задачі такий:

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

53

54

51

52

55

■yv-     I Д'      I .yVr   I -^      I Д1

21        31        41        51

X<n I ш\"ЛГі I ■yV-QQ I ■A' /n I J/rn

А'      I Л'      I -A'     I -A1   I .A-

зз

23

43

53

чз

300; = 280 = 370 = 350 = 50;

 600; = 400 = 100 = 100 = 150.

(14.3)

Zmin = l,5x11 + l,7x12 + l,7x13 + 2,25x14 + 2,25x15 + l,7x21 + l,9x22 + l,75x23 + l,75x24 + 1,5х25 + 1,7х31 + 1,5х32 + 1,5х33 + 2,25х34 + 2х35 + 2х41 + 0,5х42 + 1,75х43 + 1,75х44 + 0,5х45 + 2,5х51 + 2,5х52 + 2,5х53 + 2,5х54 + 2,5х55.

Таблиця 14.5

Вартість перевезень зерна у зерносховища

 

Поля   Зерносховище

№ 1     Зерносховище

№ 2     Зерносховище ХПП  Селище А       Селище Б

Поле № 1       1,50     1,70     1,70     2,25     2,25

Поле № 2       1,70     1,90     1,75     0,50     1,50

Поле № 3       1,70     1,50     1,50     2,25     2,00

Поле № 4       2,00     0,50     1,75     1,75     0,50

Розв’язок задачі, наведений в табл. 14.6, свідчить, що мінімальна вартість переве-зень зерна озимої пшениці в розмірі 1675 грн буде досягнута при перевезенні:

—        з поля № 1 в зерносховище № 1 — 300 т;

—        з поля № 2 в: а) зерносховище № 1 — 30 т, б) селище А — 100 т, в) селище Б — 150 т;

Таблиця 14.6

Обсяги перевезень зерна

 

            Зерносховище

№ 1     Зерносховище

№ 2     Зерносховище ХПП  Селище А       Селище Б

Поле №1        300      0          0          0          0

Поле №2        30        0          0          100      150

Поле №3        220      50        100      0          0

Поле №4        0          350      0          0          0

Фіктивний виробник           50        0          0          0          0

Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного використання витрат підприємства

—        з поля № 3 в: а) зерносховище № 1 — 220 т, б) зерносховище № 2 — 50 т, в) зер-носховище ХПП — 100 т;

—        з поля № 4 в зерносховище № 2 — 350 т;

—        щоб зерносховище № 1 було повністю заповнене, необхідно зібрати ще 50 т.

Досліджуване підприємство має потужний автомобільний парк, але використо-вувати його в повній мірі не має можливості. У зв’язку з цим немаловажне значення має визначення оптимального складу автомобільного парку. Важливість цієї задачі полягає в тім, що підприємство повинно мати такий набір машин, що забезпечує ви-конання запланованих робіт і в той же час обходитися господарству з мінімальними витратами грошово-матеріальних засобів.

Задачу оптимізації складу автомобільного парку краще всього вирішувати для господарства на перспективу, і з урахуванням отриманого результату формувати парк.

Постановка задачі в тому, щоб визначити такий склад автомобілів, який забезпе-чує виконання всіх транспортних робіт у «строгі» терміни й у той же час мінімізує ви-трати на придбання автомобілів та їхню експлуатацію. У даній постановці задачі ви-магає деякого роз’яснення поняття «строгі терміни». Оскільки сільськогосподарське виробництво сезонне, воно вимагає проведення всіх робіт у стислий термін. Тому встановлювати строгі терміни виконання робіт можна тільки для того конкретного господарства, для якого вирішується задача.

Критерій оптимальності вибору транспортних засобів і організації транспортних робіт у сільському господарстві — одне з важливих методологічних питань. Вибір критерію їхньої сукупності обумовлюємося необхідністю обліку як поточних, так і капітальних одноразових витрат, наявністю різноманітних транспортних засобів і умовами їхньої експлуатації у сільському господарстві.

Математична модель формулюється наступним чином: Знайти екстремум цільо-вої функції:

ns

Z = y]c1x1+'S]cLxL .  (14.4)

за умов:

1)         кількість автомобілів, необхідна для виконання транспортних робіт у госпо-

дарстві по кожному з агротехнічних періодів, може бути більшою, ніж фактично по-

трібно:

п

Z_,akixi-^k' k = l, т;    (14.5)

2)         автомобілі та причепи не можуть працювати більше днів, ніж визначено агро-

технічними вимогами :

s          п

2_iqjLxL>2_lPjlxl, j = m + l, t; (14.6)

3) кількість причепів кожної марки не перевищує кількості автомобілів, з якими їх використовують:

S

xa>^aLxiL, j = l +l, w; (14.7)

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

4) невід’ємність змінних:

хг >0, xL >0.   (14.8)

Позначення:

/ — порядковий номер машини, / = /, п;

L — порядковий номер автомобіля, L =п + J, s;

k — порядковий номер транспортуючих робіт, k = 1, т;

j — період робіт,/ = т + I, t;

Р — термін виконання робіт, k = 1, т;

q — запас часу автомобіля;

х. — кількість /-ого типу машини;

х, — кількість і-ого типу автомобілів;

с, — коефіцієнт цільової функції для /-ого типу машин;

a ,— норма виробітку /-ого типу машин на k-ій роботі;

с, — коефіцієнт цільової функції для і-ого типу автомобілів;

Ь, — обсяг роботи &-ого виду;

k

Р, — агротехнічні терміни виконання роботи;

qL — можлива кількість робочих днів для виконання роботи автомобілем і-ого типу в агротехнічному періоді;

а1 — коефіцієнт-зв’язка.

Розв’язок нерівностей першої групи дозволить визначити, які марки автомобі-лів і якій кількості потрібні для виконання усіх транспортних робіт у господарстві. Результат розв’язання нерівностей третьої групи покаже, який повинен бути авто-мобільний парк у господарстві.

Велика кількість факторів, що впливають на результати використання вантаж-них автомобілів, вимагає визначення оптимальної структури автомобільного парку.

Використовуючи засіб «Пошук рішення» в середовищі MS Excel, розв’яжемо оптимізаційну задачу. Необхідно скласти план оптимального використання вантаж-них автомобілів для виконання транспортних робіт так, щоб витрати були мінімаль-ними.

Обсяги транспортних робіт у підприємстві наступні:

—        транспортування озимої пшениці — 20 днів;

—        транспортування цукрових буряків — 40 днів;

—        транспортування соняшника — 20 днів;

—        транспортування кукурудзи — 10 днів;

—        транспортування добрив — 8 днів.

Вихідна інформація щодо наявного складу автомобільного парку наведена в табл. 14.7.

Математична модель задачі: Нехай,

—        х. — КамАЗ-53102/СЗАП-852701:

і           7

—        хп — ЗІЛ-ІЗО/ГКБ-817;

2          '

—        х, — УРАЛ-377/МАЗ-886;

3

—        х, — ЗІЛ-ММЗ-45021 /ОдАЗ-885;

4

—        хс — КамАЗ-5320/ГКБ-817;

5

—        х„ — КАЗ-608/ГКБ-817;

6

—        х. — ГАЗ-53Б/ІАПЗ-754.

7

Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного використання витрат підприємства

(14.9)

Економічна інтерпретація розв’язку задачі має такий вигляд: 4100x3+3018x4 >7000; 5200x+3216x2+3960x5 > 10000; 2000x3 +1600x5 +1400x6 >1000; 2875x3 + 2000x6 >2000;

960x2+680x7 >1000. Цільова функція (мінімізація витрат на експлуатацію автомобільного парку): Z . = 614,1x. + 388,3x0 + 962,5x. + 704,2x, + 614,\x. + 473,8x, + 488,1x,.

mm      1          2          3          4          5          6          7

Так як критерієм вибору автомобілів є мінімальний розмір витрат, то в наступ-ній таблиці доцільно навести витрати на транспортування зазначених вантажів. При цьому доцільно зазначити, що вартість 1 л палива становить 6 грн. Кількість годин у зміні — 7.

40xі < 40;

40x2 < 40;

20x3 < 20;

20x4 < 40;

40x5 < 40;

20x6 < 60;

8x7 <10;

xі < 2;

x2 < 2;

x3<1;

xt<2;    (14.10)

x5 < 1;

xе < 2;

x7<1;

x1 <5;

x2 < 6;

xг < 4;

xА < 6;

x5 < 8;

x6 < 6;

x7 < 4.

Аналізуючи розв’язок даної задачі, наведений в табл. 14.8, слід зазначити: щоб виконати транспортні роботи, що наведені вище, підприємству потрібно мати в на-явності: КамАЗ-53102 / СЗАП-852701, прямі витрати від експлуатації якого скла-датимуть 614,1 грн; ЗІЛ-130 / ГКБ-817 з прямими витратами 388,3 грн; УРАЛ-377 / МАЗ-886, прямі витрати складатимуть 962,5 грн; ЗІЛ-ММЗ-45021 / ОдАЗ-885 з пря-мими витратами 704,2 грн; КамАз-5320 / ГКБ-8350, прямі витрати становитимуть 614,1 грн; ГАЗ-53Б / ІАПЗ-754 з прямими витратами 488,1 грн. При цьому сумарні витрати при використанні даних транспортних засобів складатимуть 3771,3 грн.

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

Наявний склад автомобільного парку за 2007 p.

Таблиця 14.

Вид робіт       Марка автомобіля     Кількість автомобілів            Причепи        Кількість обладнання

Транспортування озимої пшениці  УРАЛ-377      1          МАЗ-886        4

 

            ЗІЛ-ММЗ-45021       2          ОдАЗ-885      6

Транспортування сої            КамАЗ-53102            2          СЗАП-852701            5

 

            КамАЗ-5320  1          ГКБ-8350       8

 

            ЗІЛ-130          2          ГКБ-817         6

Транспортування соняшника          УРАЛ-377      1          МАЗ-886        4

 

            КАЗ-608         2          ГКБ-817         6

 

            КамАЗ-5320  1          ГКБ-8350       8

Транспортування кукурудзи            КАЗ-608         2          ГКБ-817         6

 

            УРАЛ-377      1          МАЗ-886        4

Транспортування добрив    ЗІЛ-130          2          ГКБ-817         6

 

            ГАЗ-53Б         1          ІАПЗ-754       4

Витрати при транспортуванні вантажів

Таблиця 14.

Вид робіт

Марка авто-мобіля

Норма

виробітку

за зміну,

т-км

Витрати палива, л/зміну

Витрати палива за зміну, грн

Оплата праці за 1 годину ро-боти, грн

Оплата за

1 зміну,

грн

Загальні

витрати

за зміну,

грн

 

Транспорту-  УРАЛ-377 205 233,7 934,80 3,96 27,72 962,52

вання озимої пшениці          ЗІЛ-ММЗ-45021       150,9   167,499           670,00 4,89     34,23   704,23

Транспорту-вання сої          КамАЗ-53102            130      146,9   587,60 3,78     26,46   614,06

 

            КамАЗ-5320  99        110,88 443,52 4,33     30,31   473,83

 

            ЗІЛ-130          80,4     90,048 360,19 4,02     28,14   388,33

Транспорту-вання соняш-ника       УРАЛ-377      100      115      460,00 4,02     28,14   488,14

 

            КАЗ-608         70        78,4     313,60 3,55     24,85   338,45

 

            КамАЗ-5320  80        91,2     364,80 3,88     27,16   391,96

Транспорту-вання куку-рудзи         КАЗ-608         200      224      896,00 4,22     29,54   925,54

 

            УРАЛ-377      250      287,5   1150,00           4,13     28,91   1178,91

Транспорту-вання добрив   ЗІЛ-130          120      134,4   537,60 3,59     25,13   562,73

 

            ГАЗ-53Б         85        94,35   377,40 3,61     25,27   402,67

Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного використання витрат підприємства

Аналіз фактичних витрат на експлуатацію автомобілів та експлуатаційні витрати згідно з оптимізаційною задачею наведені в табл. 14.9.

Таблиця 14.9

Економічна ефективність оптимізації автомобільного парку за 2007 р.

 

Марка автомобіля     Експлуатаційні витрати, грн

 

            Фактично       Оптимізовано

КамАЗ-53102            7248    614,1

ЗІЛ-130         

            388,3

УРАЛ-377     

            962,5

ЗІЛ-ММЗ-45021      

            704,2

КамАЗ-5320 

            614,1

ГАЗ-53 Б       

            488,1

Всього витрат, грн   

            3771,3

Таким чином, проаналізувавши витрати на експлуатацію автомобілів оптимізо-вані та фактичні, слід зазначити, що підприємство у зв’язку з не оптимізованим скла-дом автопарку втрачає 3476,7 грн. Маючи розв’язок оптимізаційної задачі автопарку, слід зазначити, що господарство має можливість продати 5 вантажних автомобілів та причепи до них і використати дані кошти для покриття збитків.

Таблиця 14.10

Оптимізаційна модель задачі

 

Показники                                                                                                   Тип обмеження        

 

           

            х1        х2        х3        х4        х5        х6        х7                   

 

           

            1          1          1          1          1          0          1         

           

 

Транспортування озимої пшениці  ц                                 4100    3018                                       7118,0 >          7000           

Транспортування цукрових буряків           ц          5200    3216                           3960                           12376,0            >          10000 

 

Транспортування соняшника          ц                                 2000                1600    1400                3600,0 >          1000           

 

Транспортування кукурудзи            ц                                 2875                           2000                2875,0 >          2000           

 

Транспортування добрив    ц                     960                                                     680      1640,0 >          1000   

 

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

Продовження табл. 14.10

 

КамАЗ-53102            дні       40                                                                              40,0     <          40       

ЗІЛ-130          дні                   40                                                                   40,0     <          40       

 

УРАЛ-377      дні                              20                                                       20,0     <          20       

 

ЗІЛ-ММЗ-45021       дні                                          20                                           20,0     <          40       

 

КамАЗ-5320  дні                                                      40                               40,0     <          40       

 

КАЗ-608         дні                                                                  20                    0,0       <          60       

 

ГАЗ-53Б         дні                                                                             8          8,0       <          10       

 

КамАЗ-53102            шт.      1                                                                                1,0       <          2         

ЗІЛ-130          шт.                  1                                                                     1,0       <          2         

 

УРАЛ-377      шт.                              1                                                         1,0       <          1         

 

ЗІЛ-ММЗ-45021       шт.                                          1                                             1,0       <          2         

 

КамАЗ-5320  шт.                                                     1                                 1,0       <          1         

 

КАЗ-608         шт.                                                                 1                      0,0       <          2         

 

ГАЗ-53Б         шт.                                                                             1          1,0       <          1         

 

СЗАП-852701            шт.      1                                                                                1,0       <          5         

ГКБ-817         шт.                  1                                                                     1,0       <          6         

 

МАЗ-3868      шт.                              1                                                         1,0       <          4         

 

ОдАЗ-885      шт.                                          1                                             1,0       <          6         

 

ГКБ-8350       шт.                                                     1                                 1,0       <          8         

 

ГКБ-871(КАЗ-608)   шт.                                                                 1                      0,0       <          6         

 

ІАПЗ-754       шт.                                                                             1          1,0       <          4         

 

Z — прямі витрати за одну робочу зміну   грн      614,1   388,3   962,5   704,2   614,1   473,8   488,1                           min      

Отже, господарство має можливість покрити збитки шляхом оптимізації постав-ки бензину, прискорення приросту тварин та оптимізації складу автомобільного пар-ку. В результаті здійснення зазначених заходів у господарстві скорочується рівень витрат на одиницю продукції і таким чином здійснюється вивільнення коштів.