10.4. Документальне оформлення виробничого процесу і облік витрат у деревообробній галузі промисловості


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Основними виробництвами з обробки деревини є: лісопильне; виготовлення фа-нери; деревних плах; столярних виробів. Виготовлення меблів виділено Міністер-ством статистики в окрему галузь.

Початковим і найбільш поширеним виробництвом у деревообробці є лісопи-лення — виготовлення пиломатеріалів. Специфічною особливістю лісопильного виробництва являється виробниче використання лісу у лісопильних підрозділах деревообробних підприємств, розміщених, як правило, недалеко від місць заготівлі лісу-кругляку.

Процес лісопиляння — виготовлення пиломатеріалів — відбувається у дві осно-вних стадії, або фази: 1) технологічна підготовка і подача лісу-кругляку на розпилю-вання; 2) необхідний розкрій кругляку.

На першій стадії проводяться операції з передачі лісу-кругляку з сировинно-го складу до лісопильного цеху, очистка кругляку від стовщень та ін. Друга стадія включає операції з переміщення кругляку до пилорами, розпилювання в розвал або з попереднім брусуванням; виділення дощок обрізних, необрізних, брусів, а також від-ходів — горбилів, щепи та ін.

На великих підприємствах деревообробної галузі ліс-кругляк, доставлений до місця лісопиляння, проходить першу стадію окремо від другої. Окремі бригади ро-бітників готують ліс-кругляк на подачу до пилорам. Ці робітники працюють у сиро-винному цеху, очищують ліс-кругляк до готовності подачі до пилорам. Відповідно до замовлень (узгоджень) з працівниками пилорам готують партії лісу-кругляку однієї породи і майже однакової товщини: відповідно налаштовуються пилорами.

На малих лісопильних підприємствах працівники пилорам самі готують собі ліс-кругляк до розпилювання.

Первинним виробничим документом на розпилювання лісу-кругляку є змінний рапорт. У ньому вказується кількість використаного за зміну лісу-кругляку і його розпилювання.

У рапорті вказуються всі необхідні дані про розпилені стовбури породи, сорт, до-вжина, діаметр, кількість у штуках і в кубометрах. Всі ці дані записуються в розрізі операцій, наприклад: брусування, розвал брусів.

На основі інформації, яка міститься в змінних рапортах на розпилювання лісу-кругляку, складають відомості обліку розпиленого лісу і відомість роботи лісопиль-них рам. У цих випадках можна підрахувати проміжні підсумки кількості викорис-таного лісу-кругляку і отриманих від розпилювання пиломатеріалів: дощок, брусів, обаполів, горбиля, щепи (дров’яні відходи).

У відомості обліку розпиленого лісу-кругляку можна передбачити кількість стан-дартних пиломатеріалів — дощок, брусів, столярних і меблевих заготовок, а також продукції з відходів — тарної дощечки та заготовок для виготовлення різних дрібно-розмірних виробів.

Основним центром витрат у лісопилянні є витрати (використання) лісу-кругляку. Особливість лісопильного виробництва — це повна залежність ефективності вико-ристання лісу-кругляку — вихід якісних пиломатеріалів в оптимальній кількості — від кваліфікації і добре організованої праці робітників — як тих, що готують кругляк

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

до подачі на пилорами, так і робітників (фахівців), які працюють безпосередньо на пилорамі.

Власне, від їх кваліфікації і ставлення до роботи залежить вихід пиломатеріалів, інших дрібнорозмірних якісних заготовок. Тому в лісопильному виробництві доціль-но об’єднати в один центр: витрати на технологічні матеріали, якими є ліс-кругляк, і витрати на оплату праці робітників лісопильних установок — пилорам.

Специфіка лісопиляння в тому, що витрати на засоби праці, зокрема витрати енергії на приведення пилорам у дію, також залежать від кваліфікації робітників пилорам. Враховуючи ці обставини лісопильного виробництва, варто узалежнити відповідальність за витрати енергії від центру витрат з ефективності використання лісу-кругляку і на робочу силу та оплату праці робітників пилорам з відрахуваннями. Особливості лісопиляння, залежність виходу пиломатеріалів від кваліфікації і якості роботи робітників пилорам обумовлюють необхідність оформляти змінні рапорти на розпилювання лісу окремо на кожний сорт і породу лісу-кругляку. Бажано, щоб в одну зміну розпилювали ліс-кругляк однієї породи і сорту, але не більше двох або трьох, з тим, щоб з кожної такої партії визначили вихід пиломатеріалів за сортами і якісними характеристиками. Нормувати ці виходи не варто, їх треба фіксувати у змінних рапортах фактичними і співставляти з попередніми аналогічними партіями.

У складі центру витрат на засоби праці необхідно обліковувати всі інші витрати на засоби праці, крім технологічної енергії: амортизацію пилорам, іншого обладнання і приміщень; ремонт та всі інші витрати на утримання основних засобів і малоцін-них необоротних матеріальних активів; витрати, пов’язані з подачею лісу-кругляку до пилорам — витрати на експлуатацію механізмів, зайнятих на переміщенні лісу-кругляку до пилорам і готових пиломатеріалів до місць їх зберігання чи подальшого використання.

Виробництво фанери включає декілька технологічних процесів, що обумовлює необхідність відповідної організації обліку. Це підготовка лісу-кругляку до лущення; розлущення колод на шпони; сортування, сушка і обробка сухого шпону; склеювання фанери.

У цеху (іншому підрозділі) з виробництва фанери первинний облік витрат пови-нен охоплювати кожний процес зокрема.

На відміну від інших подібних виробництв, у виробництві фанери не виділяють окремих переділів, напівфабрикатів, які пройшли попередні процеси, в бухгалтер-ському і виробничому обліку. Кількість обробленого матеріалу в одному процесі за-писують в первинні документи наступного процесу до передачі на сушку. Подальші процеси, після сушки шпону, також фіксуються у відповідних первинних докумен-тах — рапортах на кожну технологічну операцію.

Залежно від організації виробничих процесів у деяких виробництвах виділяють два окремих переділи: лущильно-сушильний і окремо клеїльно-обрізний. На першо-му визначають кількість (м2) лущеного шпону; а на другому — кількість виготовленої фанери.

Форми первинних документів і порядок записів в них узгоджуються відповідно до способів і прийнятого на підприємстві порядку переміщення матеріалів з однієї операції на наступну.

У кожному з цих первинних документів (як правило, рапортів) записується кіль-кість матеріалу, обробленого на попередній технологічній операції, і кількість, яка

Тема 10. Особливості управління ресурсами і витратами на підприємствах окремих галузей промисловості

передана на наступну операцію. На основі записів у цих рапортах про рух матеріалу на переділі складають виробничі звіти.

Періодичність і строки складання таких звітів визначаються на кожному підпри-ємстві залежно від переміщення матеріалів на операціях технологічного процесу. Такі звіти доцільно складати за кожний робочий тиждень. Відповідно за кожний тиждень можна підраховувати проміжні підсумки обсягів обробки матеріалів і результатів їх обробки.

На деяких підприємствах такого обліку переміщення і обробки матеріалу не ве-дуть. Виробничі звіти складають один раз на місяць на основі документів на кількість одержаного лісу-кругляку і здачі фанери на склад з урахуванням незавершеного ви-робництва на початок і на кінець місяця.

Тобто первинний виробничий облік відсутній. У виробничих звітах фіксуються нормативні дані про виробничий процес.

Як і в лісопильному, витрати центру витрат на матеріали слід поєднати з витрата-ми на робочу силу. Витрати на засоби праці необхідно виділити окремо. їх доцільно розподіляти на види виробів (фанери з конкретних порід деревини і товщини) про-порційно кількості виготовленої фанери в умовних одиницях.

Деревні плахи (деревностружкові плахи) є напівфабрикатом для меблевих заго-товок і для застосування в неоздобленому вигляді в інших виробництвах.

Технологічний процес виготовлення деревних плах — це єдиний комплекс опера-цій по гідротермічній обробці деревинної сировини (подрібнення відходів деревини, деревної стружки і їх сортування), приготуванню робочого розчину зі смоли та інших компонентів, дозуванню і змішуванню цих компонентів зі стружкою, формуванню, холодному і гарячому пресуванню, потрібній технологічній витримці плах, обрізці до заданого формату.

Деревинною технологічною сировиною для виготовлення плах є відходи дерево-обробки: обапіл і рейки під обрізання дощок, тонкоміри та інше. Вартість цих відходів оцінюється не вище ціни їх можливої реалізації у вигляді дров. Обсяг (кількість) від-ходів, переданих на виготовлення плах, визначають на основі замірів фактичної кіль-кості відходів від лісопиляння, очищення стовбурів, обсягів використаних тонкомірів.

Інші складові технологічного процесу виготовлення плах передаються до вироб-ництва у кількостях, передбачених технологічними нормативами на 1 м3 деревинної сировини за обліковими цінами.

У виробничому процесі виготовлення деревностружкових плах використову-ється значна кількість технологічної енергії: на гідротермічну обробку, деревини; на сушіння стружки; приготування розчину зі смоли та інших компонентів, на гаряче пресування плит. Всі ці витрати технологічної енергії включаються до центру витрат на технологічні матеріали.

До витрат на робочу силу у виробництві деревних плах відноситься заробітна плата робітників, зайнятих на підготовці деревинної сировини до її переробки, вер-статників на верстатах подрібнення деревинних матеріалів; дозаторів і змішувачів формуючої машини; гідравлічних пресів, формато-обрізного та шліфувального об-ладнання — тобто робітників усіх спеціальностей, зайнятих у виробничому процесі, а також відрахування на соціальні заходи на їх заробітну плату.

Виготовлення деревностружкових плах здійснюється в спеціалізованих цехах або дільницях, оснащених спеціалізованим обладнанням. Витрати на утримання і

Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства

експлуатацію обладнання і приміщення цеху (дільниці) слід об’єднати на окремому субрахунку за номенклатурою статей, яка б характеризувала склад витрат за при-значенням: амортизація; енергія, використана на приведення в дію виробничого об-ладнання; витрати на поточний догляд і ремонт та ін. Їх сукупність формує загальну суму витрат на засоби праці виробництва деревностружкових плах.

Підсумок витрат технологічних матеріалів на робочу силу і на засоби праці являє собою технологічну собівартість виробництва.

У складі всіх підприємств деревообробної галузі виділяються цехи (дільниці, майстерні) виготовлення столярних та інших видів виробів. Перед запуском партій або окремих замовлень столярних виробів у виробництво розробляється технологіч-ний процес їх виготовлення, розкрою (розпилювання) окремих деталей або загото-вок, з яких вони виготовляються.

Розробка технологічного процесу включає: визначення розмірів; кількості заго-товок; первинної і повторної машинної й ручної обробки; збирання та склеювання деталей у вироби.

Виробничий процес виконується залежно від обсягів партій виробів, а відповідно і кількості робітників та виконання ними окремих виробничих операцій або окремих безпосередньо виготовлених деталей або виробів.

Відповідно до цих організаційних форм виробництва передбачається порядок до-кументального оформлення витрат: матеріалів, передбачених технологічним проце-сом; заробітної плати, яку також передбачають при розробці технологічного процесу, виходячи з витрат часу.

Центром витрат і відповідальності є майстерні або невеликі дільниці, які включа-ють всі витрати: вартість заготовки, витрати на оплату праці з відрахуваннями на со-ціальні заходи, а також витрати на утримання приміщень і експлуатацію обладнання та інструментів.

У столярних цехах, які виготовляють комплекти столярних виробів у значних кількостях і різного призначення, можуть виділятися окремі центри витрат техноло-гічних матеріалів; на робочу силу і на засоби праці, відповідно до прийнятої техноло-гії і організації виробництва.

При цьому в усіх випадках, незалежно від доцільності чи можливості визначити відділи чи окремих осіб, відповідальних за витрати центрів, облік витрат у розрізі центрів необхідний.

Інформація про технологічні витрати матеріалів, на робочу силу і на засоби праці є необхідною умовою для оцінки їх доцільності і аналізу ефективності використання виробничих ресурсів кожного з них зокрема і технологічної собівартості в цілому.

Тобто, якщо центри відповідальності організувати неможливо чи непотрібно (на малих підприємствах, де за витрати всіх виробничих ресурсів відповідає одна особа), то облік витрат у розрізі центрів потрібний в усіх випадках, на всіх без винятку ви-робничих підприємствах.

Тема 10. Особливості управління ресурсами і витратами на підприємствах окремих галузей промисловості