Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4. МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТЕМА 4. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ (ОРГАНІЗАЦІЙ) НА МІЖНАРОД-НИХ РИНКАХ – система відкритої економіки; : Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств. Кредитно-модульний курс : Бібліотека для студентів

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4. МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТЕМА 4. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ (ОРГАНІЗАЦІЙ) НА МІЖНАРОД-НИХ РИНКАХ – система відкритої економіки;


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 

Загрузка...

– інтернаціоналізація української економіки.

У четвертому змістовному модулі висвітлюються питання моди-фікації форм і методів конкуренції українських підприємств (органі-зацій), які виступають на міжнародному ринку, методи добросовісної та недобросовісної конкуренції, стратегії українських підприємств на зарубіжних ринках, міжнародні перспективи реалізації національних конкурентних переваг.

4.1. Модифікація форм і методів конкуренції у трансформаційний період

В результаті утвердження України як самостійної, незалежної держави було створено необхідні передумови для формування в кра-їні національної економіки і органічного включення її в міжнародний економічний простір.

Разом з тим успішна перебудова національної економіки як скла-дової частини світового господарства, неможлива без радикальної трансформації всього суспільного життя країни на основі лібераліза-ції і створення сприятливого інвестиційного клімату.

Відбувається перехід від командно-адміністративної системи гос-подарювання до системи відкритої економіки, яка характеризується тим, що ліквідується монополія держави і формується система зовніш-ньоекономічних відносин на основі принципу свободи конкуренції.

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

Усе це потребує відповідної модифікації форм і методів конку-ренції українських підприємств (організацій), які виступають на між-народному ринку.

Модифікація означає зміну, появу нових якостей у тому чи ін-шому явищі. У трансформаційний період, у якому перебуває сучасна економіка України, відбуваються зміни у формах і методах конкурен-ції, які регулюються відповідними законодавчими актами. При цьому держава виступає на захист економічної конкуренції.

Так, Закон України «Про захист економічної конкуренції» визна-чає правові засади захисту економічної конкуренції, обмеження мо-нополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Цим Законом обмежуються можливості суб’єктів господарюван-ня в досягненні ними монопольного домінуючого становища. Так, вважається, що суб’єкт господарювання займає монопольне (доміну-юче) становище на ринку товару, якщо:

– на цьому ринку в нього немає жодного конкурента; – не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можли-востей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупів-лі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявність бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, наявності пільг та інших обставин. Установлені кількісні межі монополізації:

– монопольним (домінуючим) вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35%, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції; – монопольним може бути визнане становище суб’єкта господарю-вання, якщо його частка на ринку становить 35% або менше, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам; – вважається, що кожен із двох чи більше суб’єктів господарю-вання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку то-вару, якщо стосовно виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, викону-ється одна з умов, передбачених частиною першої цієї статті (частина 4, ст. 12);

Модуль ІІ. Стратегії міжнародної конкурентоспроможності...

– також монопольним вважається становище кожного з кількох суб’єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:

– сукупна частка не більш ніж трьох суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки ринку, пере-вищує 50%;

– сукупна частка не більш ніж п’ять суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, пе-ревищує 70% — і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.

Для забезпечення державного контролю за дотриманням антимо-нопольного законодавства і захисту інтересів підприємців та спожи-вачів від його порушень утворено Антимонопольний комітет України.

Основні завдання Антимонопольного комітету України:

– здійснення державного контролю за дотриманням антимоно-польного законодавства;

– захист законних інтересів підприємців та споживачів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень антимонопольного законодавства, накладання стягнень за по-рушення антимонопольного законодавства в межах своїх по-вноважень;

– сприяння розвитку добросовісної конкуренції в усіх сферах економіки.

Разом з тим законом визначено, що недобросовісною конкуренці-єю є будь-які дії в конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Недобросовісною конкуренцією є такі дії:

– неправомірне використання чужих позначень, рекламних мате-ріалів, упаковки;

– неправомірне використання товару іншого виробника. Це може відбуватися введенням у господарський обіг під своїм по-значенням товару іншого виробника шляхом змін чи знаття по-значень виробника без дозволу уповноваженої особи (так зване піратство);

– копіювання зовнішнього вигляду виробу. Це означає відтво-рення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб’єкта (підприємця) і введення його в господарський обіг без

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарювання суб’єкта (підприємця);

– порівняльна реклама. Це така реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого господа-рюючого суб’єкта (підприємця).

Не визнається неправомірним порівняння в рекламі, якщо наве-дені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними, є достовірними, об’єктивними, корисними для інформуван-ня споживачів:

– дискредитація господарюючого суб’єкта (підприємця). Це озна чає поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб’єкта (підприємця, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб’єкта (під-приємця));

– купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом;

– схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця). Це означає спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця (замовника) певних пе-реваг перед покупцем (замовником) без достатніх на те підстав;

– схилення господарюючого суб’єкта (підприємця) до розірван-ня договору з конкурентом;

– підкуп працівника постачальника;

– підкуп працівника покупця (замовника);

– досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

– неправомірне збирання комерційної таємниці;

– розголошення комерційної таємниці;

– схилення до розголошення комерційної таємниці;

– неправомірне використання комерційної таємниці. Таким є впровадження у виробництво або врахування під час плану-вання чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерцій-ну таємницю.

Модуль ІІ. Стратегії міжнародної конкурентоспроможності...

Якщо виходити з правового принципу — дозволено все, крім того, що заборонено законом, — можна сформулювати такі види добросо-вісної конкуренції:

1.         Управління якістю.

1.1.      Поліпшення якості з одночасним збільшенням ціни.

1.2.      Поліпшення якості без збільшення ціни.

1.3.      Зниження якості з одночасним зниженням ціни та ін.

2.         Цінова політика.

2.1.      Підвищення ціни.

2.2.      Зниження ціни.

2.3.      Система знижок.

3.         Управління прибутком.

3.1.      Управління доходами.

3.2.      Управління видатками.

4.         Реклама.

4.1.      Реклама у ЗМІ.

4.2.      Упаковка і дизайн.

4.3.      Промоушн (сприяння розвитку).

5.         Створення бренда (марка товару).

6. Розширення ринку збуту.

6.1.      Організація дилерської мережі.

6.2.      Злиття, поглинання тощо.

Усі ці заходи були добросовісними, якщо вони не суперечать за-

конодавству.

У трансформаційний період в економічній сфері діяльності сус-пільства відбувається тенденція до тінізації економічних процесів в Україні. Крім конкурентного змагання окремих товаровиробників і галузей, також існує й суперництво двох верств економіки — закон-ного і тіньового.

Підприємець, який виступає на контрольованому державному ринку і який працює в рамках закону, стикається з конкуренцією з боку підприємців, які використовують незаконні методи:

а)         контрабанда;

б)         ухилення від сплати податків;

в)         незаконне (безкоштовне) використання авторських прав;

г)         хабарі, які спрямовуються на «спрощення» дозвільної системи

держави, одержання держзамовлень, ліцензій та інших вигод тощо.

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

При цьому чесний підприємець не витримує конкуренції з боку під-приємців, які порушують закон.

Щодо зовнішньоекономічної конкуренції, в яку все активніше на-магаються включитися вітчизняні компанії-виробники, для багатьох з них закінчуються антидемпінговими розглядами. Іноді це пов’язано з елементарним незнанням законів, а іноді і з бажанням одержати надприбутки шляхом використання «тіньових» методів оплати та ін-ших зловживань.

У Генеральній угоді про тарифи і торгівлю (ГАТТ) сутність дем-пінгу визначена як поширення товарів однієї країни на ринку іншої за ціною, нижчою від нормальної, якщо воно завдає або загрожує завда-ти значної шкоди виробництву, заснованому однією з країн-учасниць або суттєво уповільнює створення національної продукції (ст. 6).

Нормальною ціна не визнається, якщо нижче ціна відповідного виробу, яка застосується при звичайних комерційних операціях до аналогічного товару, який реалізується в країні експортера.

На конференції з тарифів і торгівлі країн-учасниць ГАТТ у 1967 р. в Женеві був прийнятий Міжнародний антидемпінговий ко-декс, який передбачає включення у відповідне законодавство окре-мих країн параграфа про «заподіяну шкоду» підприємствам у країні, яка імпортує, і надання доказів про це.

А в прийнятому в Австрії в 1962 р. Антидемпінговому законі вперше наведено кількісні параметри демпінгу: для експортної ціни, якщо вона на 20% і більше нижча, ніж на внутрішньому ринку кра-їни походження товару, або мінімум на 8% нижча від світової ціни (А. Комаха. Состояние и развитие зкономической конкуренции в Украине // Финансовая консультация, 2001. — № 11. — С. 52–55).

В Україні у трансформаційний період почали досить широко використовувати такі форми успішної конкуренції, як спільні під-приємства, міжнародна кооперація у виробництві та сфері послуг, спільне підприємництво у спеціальних (вільних) економічних зонах. Сутність цих форм детально розглянута в курсах «Зовнішньоеконо-мічна діяльність» та «Вільні економічні зони».

Модуль ІІ. Стратегії міжнародної конкурентоспроможності...