2.5. Основні напрями і програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства (організації)


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 

Загрузка...

Для того щоб зберегти і зміцнити свої позиції на міжнародному ринку, підприємству необхідно не тільки підтримувати високу кон-курентоспроможність, а й постійно її підвищувати, тому що конку-ренти не «дрімають».

Для вирішення цієї проблеми насамперед необхідно визначити чинники, які сприяють підвищенню міжнародної конкурентоспро-можності.

Якщо фірма-виробник сприяє одержанню інституційним спожи-вачем прибутку, то, таким чином, вона добивається високої конку-рентоспроможності своєї продукції.

Прибуток — це різниця між валовим доходом і валовими витрата-ми. Іншими словами, це сума всіх грошових надходжень, які одержані в результаті діяльності компанії, за відрахуванням тих витрат, яких ця діяльність вимагала. А тому прибуток і разом з тим конкуренто-спроможність можуть бути підвищені за допомогою двох чинників: або шляхом зниження витрат, або підвищення доходу.

Витрати споживача можуть бути знижені в результаті:

1)         зниження ціни товару, який споживається;

2)         зменшення вартості його доставки, установки, налагодження та ін.;

3)         скорочення вартості експлуатації продукту. Витрати на біль-шість видів складного устаткування і на деякі прості продукти не завершуються в момент їхньої купівлі. Наприклад, автомобіль потребує догляду, обслуговування, ремонту, може зношуватися

Модуль І. Теоретичні основи упоавління міжнародною конкурентоспроможністю

з різною швидкістю та ін. Якщо виробник поставляє товар, який знижує витрати під час експлуатації то, тим самим він знижує витрати фірми-споживача;

4) зниження ризику виготовлення неякісного кінцевого про-дукту. За рахунок високої якості комплектуючих може бути послаблена небезпека випуску неякісного продукту і зниже-ні спричинені цим витрати на гарантійний ремонт та зміну браку.

Такий самий важливий вплив, як витрати на рівень прибутковос-ті фірми-споживача, має підвищення валового доходу в результаті використання певного товару.

Зокрема, доход споживача може зрости:

1)         через підвищення цін на його готову продукцію, якщо викорис-

тані комплектуючі:

– надали можливість підвищити якість. Наприклад, нові власти-вості шин поліпшили якісні характеристики велосипеду і ство-рили передумови для підвищення його ціни;

– дали можливість випустити принципово нову продукцію. Так, поштовх до створення нового типу літаків дуже часто дає появу (і, відповідно, закупку) більш досконалих двигунів, яких авіа-будівельні фірми зазвичай не виробляють;

– дали змогу виробити продукт, який більше відповідає запитам споживачів. Наприклад, використання нових надлегких акуму-ляторів дало змогу випустити портативні комп’ютери (ноутбуки) з вбудованими обладнаннями електронного зв’язку, що зробило їх більш зручними для споживачів, а саме — для бізнесменів;

– підвищили престижність продукції. Цю функцію, наприклад, виконують написи «Інтел інсайд» на комп’ютерах. Вони засвід-чують, що при виробництві цих машин було використано ви-сокоякісний мікропроцесор американської фірми «Інтел» і тим самим піднімають довіру до всього комп’ютера.

2)         через зростання кількості продаваних товарів (послуг). Так, зав-

дяки появі банкоматів їхні покупці — банки — розширили обсяг опе-

рацій за рахунок цілодобового надання послуг своїм клієнтам (Юда-

нов А. Ю. Конкуренция: теория и практика: Учебно-методическое

пособие. — 2-е изд. испр. и доп. — М.: Ассоциация авторов и издате-

лей «Тандем», изд-во «Гном-пресс», 1998. — С. 54–57).

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

В умовах формування ринкової економіки виникають специфічні проблеми щодо визначення основних напрямів підвищення міжна-родної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, які уві-йшли в цей період реформ зовсім непідготовленими до конкурентної боротьби. А тому необхідно навести елементарний ринковий порядок на підприємстві за такими напрямами: відновити трудову дисциплі-ну, запровадити прості заходи щодо підвищення якості продукції та контроль за фінансовими показниками.

Головною причиною збереження низької дисципліни є слабка мо-тивація праці через низьку і несвоєчасну оплату у поєднанні із стихій-ним характером скорочення персоналу. Справа в тому, що дирекції приватизованих фірм вважають за краще очікувати, поки зайві робіт-ники звільняться самі, не витримавши низької і нерегулярно випла-чуваної зарплати. В результаті відбувається погіршення якості персо-налу тому, що першими звільняються кращі — їм легше знайти гарну роботу, а залишаються гірші, яким ні на що більше розраховувати.

Вихід полягає в тому, щоб зробити процес звільнення керованим. Звільняти тих, хто того заслуговує. Таку політику можна реалізува-ти лише в тому випадку, якщо рядовим робітникам стає зрозумілою перспектива розвитку фірми і доцільність жорстких дисциплінарних заходів.

Друга типова проблема — нехтування якістю продукції. Мається на увазі не проблема підвищення якісних характеристик продукції в усій її повноті і складності, а усунення відвертої «халтури». Відсут-ність елементарного рівня якості просто викидає виробника за межі ринку.

Велику користь у первинному поліпшенні якості приносить про-ста процедура порівняння власної продукції з аналогічними товара-ми конкурентів. Також проблема вирішується за рахунок переходу на нові, якісніші комплектуючі, зміни дизайну, точніше додержання норм технологій, тобто практично без додаткових витрат. Конкурен-тоспроможність неможлива без установлення у фірмі духу боротьби з «халтурою».

Нарешті, ще одним загальнопоширеним джерелом низької кон-курентоспроможності вітчизняних підприємств є відношення до бух-галтерії як до чогось другорядного, необхідного лише «для звіту», ніж для вирішення життєво важливих завдань фірми.

Модуль І. Теоретичні основи упоавління міжнародною конкурентоспроможністю

По-перше, на багатьох заводах зберігається старий підхід до управління фінансами, який зовсім не пристосований до ринкових умов (вільних цін, різноманітних норм платежу, комерційних ризи-ків тощо). Наприклад, продовжуються поставки неплатоспромож-ним клієнтам, ціни встановлюються на одному рівні незалежно від форми оплати, не контролюється використання тимчасово вільних коштів тощо. Це призводить до повного безладдя, величезних зло-вживань у фінансах підприємств і, як наслідок, надмірно високих затрат.

Оздоровлення фінансів починається тоді, коли директор починає особисто слідкувати за раціональністю фінансових потоків.

По-друге, на більшості підприємств бухгалтерія не націлена на допомогу управлінню, не дає керівництву даних про економічну ефек тивність тих чи інших видів діяльності. Між тим, при правиль-ній постановці справи бухгалтерський облік дає змогу відповісти на найважливіші питання: виробництво яких типів виробів у нинішній момент збиткове, а яких виключно вигідне? На яких стадіях вироб-ництва підприємство несе основні витрати? Які закуповувані ресур-си обходяться особливо дорого? і т.ін.

Маючи таку інформацію, керівництво легше зможе приймати правильні рішення і тим самим значно покращувати становище фір-ми (Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика. Учебно-прак-тическое пособие. — С. 343–348).

Крім того, треба мати на увазі, що зараз на світовому ринку посту-пальні процеси пошуку нових машин і технологій, досконаліших то-варів не припиняються ні на мить. А тому українським підприємцям, щоб не відстати від цього стрімкого руху, необхідно постійно підви-щувати рівень своїх конкурентних можливостей. Цього можна досяг-ти шляхом одержання згоди провідних міжнародних фірм не тільки придбати у них продукцію, а й активно співробітничати з ними на взаємовигідних умовах. Саме так формується сучасний потенціал підприємства і підвищуються його конкурентні можливості.

Наявність таких можливостей, їх розвиток «по горизонталі» і якісні характеристики «по вертикалі» створюють новий рівень кон-курентоспроможності підприємства, який у стратегічному плані за-безпечує необхідні, реальні та важливі передумови для стабільної ро-боти на рівні світових стандартів.

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств

Вважається, що в сучасних умовах не конкуренція, а кооперація і співробітництво є фундаментальним джерелом прибутку компаній та економічного добробуту суспільства (Скудар Г. Стратегія підне-сення конкурентоспроможності підприємства: проблеми і складові успіху // Економіка України, 2000. — № 6. — С. 19).

Для підтримання високого рівня конкурентних переваг викорис-товується такий напрям, як державний вплив на процес забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємств і галузей наці-ональної економіки.

Конкурентний статус фірми (підприємства) формується за раху-нок внутрішніх і зовнішніх чинників. Про використання внутрішніх чинників фірма повинна потурбуватися сама. А створення умов для виникнення і підтримки конкурентних переваг національної еконо-міки в цілому — найважливіше завдання держави, її законодавчої та виконавчої влади.

Це завдання повинно вирішуватися на основі державної програ-ми забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Основні зусилля держави мають бути спрямовані на пошук та «витя-гування» потенційно конкурентоспроможних галузей і підприємств, тобто таких підприємств, які в більшій мірі, ніж інші, мають необхідні умови для досягнення (за допомогою державної підтримки) в короткі строки конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Державна програма повинна бути орієнтована на вирішення трьох основних проблем:

1)         створити сприятливі передумови для досягнення конкурентних переваг в усіх детермінантах «національного конкурентного ромба»;

2)         знайти конкурентоспроможні галузі (підприємства);

3)         організувати процес раціонального використання коштів дер-жавного бюджету на поетапне перетворення цих галузей на галузі, які володіють реальними конкурентними перевагами (Градов А. П. Экономическая стратегия фирмы. — СПб: Спецлит, 2000. — С. 110– 111).

Модуль І. Теоретичні основи упоавління міжнародною конкурентоспроможністю