1.3. Договір міжнародного фінансового лізингу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

У п. 3 ст. 4 Закону України «Про лізинг» від 16.12.1997 р. № 723\97 ВР зазначалося, що: «міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи плате-жі перетинають державні кордони».

Стисло зупинимося на історичних віхах лізингу. Врегулюван-ня відносин, схожих з лізингом, можна відслідкувати ще за кілька тисячоліть до нашої ери у Єгипті та Месопотамії, а згодом — у Стародавньому Римі. Відповідні договори стосувалися найму або оренди. Кажучи загалом, — майновий найм — це коли річ вико-ристовується для особистих потреб, а оренда — коли річ слугує для одержання доходу.

У середньовічній Англії лізинг використовувався як форма передачі права на користування землею. Формально вона нале-жала державі. Угоди укладалися на тривалий строк (на життя пе-вної особи або від 99 до 999 років).

Рухоме ж майно передавалося у користування за договором найму. У XVIII столітті англо-саксонське право визнало, що як-що яку-небудь річ можна віддати комусь назавжди, то цю ж річ можна надати і в користування впродовж довгого терміну. У XIX столітті лізинг рухомого майна стосувався, передусім, сіль-ськогосподарських знарядь праці та транспортних засобів.

Лізинг тривалий час використовувався і у СПІА лише щодо нерухомості. У другій половині XIX століття його стали широко застосовувати як форму інвестицій у залізничний транспорт та як договір про купівлю-продаж товарів у розстрочку. У першому випадку трести купували вагони і локомотиви і здавали їх у лі-зинг залізницям.

Після Другої світової війни до лізингу стали широко вдавати-ся великі орендні організації (передусім банки) та підприємства зі значними фінансовими ресурсами. Останні розглядали його як одну з форм стимулювання збуту своєї продукції.

Згодом лізингові компанії почали спеціалізуватися, з’явилися лізингові брокери. Лізинг — значне явище економічного життя сучасного світу.

Конвенція УНІДРУА готувалася впродовж 15 років. її автори виконали складну роботу з узгодження підходів різних держав до регулювання відносини міжнародного фінансового лізингу. Кон-венція не стосувалася прямого лізингу — тобто ситуації, за якої лізингодавець безпосередньо передає лізингоодержувачу майно. У цьому випадку договір є прямим двостороннім. Угода ж за міжнародним фінансовим лізингом є, щонайменше тристорон-ньою. Конвенція також не регулює відносини зворотного лізингу, який застосовується, як правило, щодо нерухомості.

Фінансовий лізинг можна вважати інвестиційним лізингом. Його термін— 3—10 років, інколи більше. Перехід права влас-ності на об’єкт лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача

передбачається не завжди, оскільки наприкінці терміну лізингу відповідне обладнання може бути зношеним настільки, що не ви-кликатиме економічного інтересу у жодної сторони угоди.

За оперативного лізингу обладнання береться на короткий чи середній термін. Після закінчення терміну договору він може по-новлюватися.

Лізинг буває з повним відшкодуванням витрат лізингодавця і їх неповним відшкодуванням. Може передбачатися продаж об'єкта лізингу за гарантованою ціною після закінчення терміну договору.

За опосередкованого лізингу лізингодавець залучає для фінан-сування угоди фінансові кошти інших організацій.

За повного міжнародного лізингу на лізингодавця наклада-ються обов'язки з підтримання об'єкта лізингу у належному era-Hi. Ha нього ж покладаються і ризики. У випадку чистого міжна-родного лізингу відповідно обов’язки і ризики покладаються на лізингоодержувача.

За зворотного лізингу власник майна продає його фінансовій установі — кредитору, а потім це майно бере у лізинг.

Договір міжнародного фінансового лізингу за своєю правовою природою є складним. Містить елементи договорів купівлі-продажу, найму (оренди),кредиту, комісії (агентського).

Предметом договору міжнародного фінансового лізингу може бути будь-яке майно, що використовується у підприєм-ницькій діяльності. Об'єкт договору, як правило, вибирає лізи-нгоодержувач. Цей об'єкт фактично ж надає постачальник, a не лізингодавець. Між постачальником і лізингоодержувачем встановлюються правові відносини як за договором поставки. Об’єкт лізингу зазвичай реєструється на лізиногоодержувача, якщо передбачена реєстрація таких об'єктів (наприклад транс-портних засобів).

Лізингові платежі розраховуються з урахуванням терміну амортизації з метою забезпечення відшкодування інвестиційних витрат лізингодавця і відповідного прибутку.

Інвестиційні витрати враховують:

—        вартість об'єкта лізингу;

—        відсотки за користування кредитом;

—        затрати щодо гарантії за договором;

—        податки на інші обов'язкові платежі:

—        затрати лізингодавця на ремонт та обслуговування об'єкта лізингу;

—        затрати на страхування.

Формами лізингових платежів є:

—        гроші;

—        товари (послуги);

—        змішані.

Платежі можуть бути з фіксованою загальною сумою, авансо-вими, відсотковими.

У літературі зустрічається і наступна класифікація видів між-народного лізингу.

 

ОЗНАКИ        ВИД

Спосіб одержання об'єкту лізингу Роль лізингонадавача Стан об'єкта лізингу

Метод розрахунків

Обсяг послуг лізингодавця Спосіб фінансування

Платежі

Термін Кількість сторін        Прямий або опосередкований

Експортний або імпортний

Нове обладнання або таке, що вже вико-

ристовувалося

Фінансовий (прямий і зворотній) і опе-

ративний

Чистий, сервісний

Залучення коштів сторонньої фінансової

організації або власні кошти лізингодавця

Повна і часткова виплати, компенсацій-

на основа

Строковий або відновлювальний

Дво- чи багатосторонній

Насамкінець пояснимо деякі терміни, що зустрічаються у лі-тературі з лізингу.

Лізингодавця можуть називати ліссером, а лізингоодержува-ча — рентером.

Якщо власник надає у лізинг своє майно, то такий лізинг — вендерліз, тобто лізинг продавця.

Хайрингом вважається така угода, за якої лізингоодержувач вступає у володіння об'єктом лізингу зі сплатою першого обумо-вленого сторонами платежу, а власником об'єкту стає тоді, коли сплачуються всі платежі розстрочки.

Синонімічним терміном «lease back» є «renting-back».

Це — зворотній лізинг. Вище він пояснювався.

Лізинг «buy-back» — це компенсаційний лізинг. Його також пояснено вище.

Якщо передбачається перехід об'єкта лізингу у власність лі-зиногоодержувача, то це «owner-leasing» (лізинг власності).

Зустрічається і термін leverage-lease (довірительний лізинг). Фундаментальна книга «The Oxford Dictionary for the Business

World» на ст. 472 пояснює, що термін «leverage» означає викори-стання компанією своїх обмежених ресурсів для гарантування значних позик з метою фінансування свого бізнесу.

Лізинг може бути груповим. Основний обсяг лізингових опе-рацій припадає на Швнічну Америку. Частка Європи і Азії при-близно однакова, але вони помітно відстають від Швнічної Аме-рики. Інші регіони світу мають незначну питому вагу у загаль-ному обсязі світових лізингових операцій.