13.2. Взаємозв’язок рівнів продукції іпатентноїдіяльності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Розглянемо далі складну і ще не до кінця пізнану тему. Єди-ною втіхою у зв’язку з тими «білими плямами», що існують, є слова однієї мудрої людини, яка сказала: «Думаюча людина зберігає за собою право передумати». He виключено, що у майбут-ньому, у зв'язку з накопиченням додаткового фактичного і стати-стичного матеріалу зазначеним правом доведеться скористатися повною мірою.

Сподіваємося, що читач поділяє думку про те, що питання про зв'язок патентної активності певної фірми з рівнем продукції, яку вона випускає, є досить актуальним. Добре чи кепсько що фірма має патенти у тому числі зарубіжні? Чи впливає така кількість на якість продукції фірми? Якщо впливає, то як саме? Низку питань можна було б продовжувати. Згадується прислів’я: «Коли книга горить у вогні, вона стає зрозумілою навіть неписьменним». Тема даного підрозділу є більш незрозумілою ніж книга, що горить. Необхідно докласти певних інтелектуальних зусиль, щоб зруши-ти з місця цей камінь.

У США якось виконувалися дослідження щодо взаємозалеж-ності кількості виданих патентів, витратами на науково-дослід-ницькі та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР; R&D) і кі-лькістю наукових працівників та інженерів. Виявилося, що пате-нтна активність значно відстає від темпів фінансування НДДКР та зростання кількості науковців та інженерів. Простіше кажу-чи, — нині патент дістається з більшими зусиллями ніж раніше. Це приблизно так, як і у військовій сфері. Вбити вояку противни-ка нині обходиться значно дорожче ніж у минулому.

Відомо, що люди різняться між собою за ростом, вагою, си-лою тощо. Коли людину брати як одиницю обліку, то зрозуміло, що такий показник є недосконалим, оскільки люди між собою нерівноцінні. Патенти є також нерівнозначними між собою з тех-нічної та економічної точок зору. Один сильний патент перева-жуватиме десять слабких.

Візьмемо до уваги і те, що не всі технічні рішення патенту-ються. Наприклад, фірма вирішує зберегти щось як секрет виро-бництва. Отже, такий прихований винахід впливатиме на підне-сення рівня продукції, що випускається, але неможливо врахувати внесок прихованого ноу-хау у рівень продукції. У па-тентну статистику незапатентовані винаходи не включаються.

Фахівці вказують і на те, що кількість запатентованих винахо-дів найменша саме у тих галузях, де особливо швидко відбува-ються зміни у техніці. Патентування втрачає доцільність там, де техніка швидко морально старіє.

Вважається, що ліпше слабкий патент у раках сильної компа-нії, ніж сильний патент у руках слабкої компанії. Нерідко трап-ляються випадки «патентного піратства», — тобто незаконного

використання чужих запатентованих винаходів. Тривалі судові розгляди не по кишені малим фірмам, які володіють, хай навіть, сильними патентами. Високий рівень патентної активності фірми зовсім ще не означає, що і її продукція неодмінно перебуває на високому рівні, адже на цей рівень впливають і інші фактори, які не підлягають обліку у патентній статистиці, тобто це нагадує вислів однієї пані: «Всі чоловіки однакові, просто дружини у них — різні».

Згадаймо, що в перші повоєнні роки чи то десятиліття японсь-кі фірми широко не займалися власним винахідництвом. Вони купували ліцензії в іноземних, зокрема, американських фірм. Отже, патентна активність японців була нульовою. Продукція ж була конкурентоспроможнішою за американську і тіснила її, на-віть, на ринку США. Японці досягали переваг не лише завдяки дешевшій робочій силі, виробничій дисципліні, але і з огляду на досконаліші технічні характеристики своїх товарів, порівнюючи з аналогічною продукцією американських фірм.

Задумаємося над питанням — чи можна за одними і тими ж патентами на одні і ті ж винаходи випускати у різних фірм і країн продукцію, що різниться за технічним рівнем? Практичний до-свід дає стверджувальну відповідь, прислів'я каже: «На Бога на-дійся, але і сам не плошай». Патент, без сумніву, є доброю спра-вою, але технічний рівень продукції не є дзеркальним відо-браженням патентної діяльності. Будемо пам'ятати, що на конку-рентоспроможність продукції впливає не лише технічний рівень, але і дизайн. 3 прислів'я відомо що: «Вміла готувати та не вміла подавати». Роль «упаковки», у яку загорнута продукція, є справді великою. Недарма ж людство придумало такий об'єкт промисло-вої власності як промисловий зразок (промьішленньій образец, industrial design). Він захищає форму та/або розфарбування вибо-ру. Це — художньо-конструкторський аспект товару.

Отже, патент — це ще не запорука того, що його власнику вдається вхопити Бога за бороду. He дивлячись на недоліки, па-тенти все ж таки існують. Комусь потрібне не лише засвічення зірок на небі, але і наявність патентів. У США найбільше патен-тів знаходиться у власності саме найбільших компаній. Здавалося б — велика компанія може обороняти себе своєю економічною силою, не вдаючись до такої зброї, якою є патент. Щодня великі компанії отримують по кілька патентів.

Як можна здогадатися, — в умовах конкурентного середови-ща, навіть, «кити бізнесу» мусять турбуватися про свій технічний рівень. Хай не зовсім досконалим, але все ж таки надійним показником науково-технічного лідерства є патент. Той хто тримає патент — тримає своєрідний прапор.

Якщо певна компанія успішно експортує свою продукцію та продає ліцензії, то це означає, що її продукції притаманні висо-кий технічний рівень і конкурентоспроможність. Те й інше знач-ною мірою забезпечуються належно організованою патентно-ліцензійною роботою.

Нідерландські фахівці якось провели дослідження і виявили, що між кількістю поданих заявок на патент, обсягами інвестицій і експортом існує пряма тісна залежність. До аналогічних висно-вків дійшли і в США. Німецькі фахівці також виявили, що зару-біжне патентування і міжнародна торгівля рухаються в одному і тому ж напрямку.

Радимо нашим фахівцям при вирішенні питання про придбан-ня тієї чи іншої продукції, яка підпадає під патентну охорону, поцікавитися, які саме патенти стосуються її і що саме вони охо-роняють. Слід мати на увазі, що в об'єкті техніки може бути чи-мало компонентів, технічні рішення яких охороняються патента-ми, але ці компоненти є другорядними і не визначають техніч-ного рівня об'єкта техніки у цілому.

Кажуть: «Краще менше та краще». Краще хай буде менше патентів, але хай вони стосуються принципово важливих ком-понентів.

Патентна статистика може використовуватися для прогнозу-вання тенденції науково-технічного прогресу і міжнародної тор-гівлі та кон'юнктури світового ринку, а також ухвалення обґрун-тованих рішень щодо управління науково-технічною та економіч-ною діяльністю.

Зарубіжні фахівці дотримуються думки, що коли у певній га-лузі кількість фірм та винаходів збільшується, то ця галузь нале-жить до когорти тих, які становлять економічний інтерес. Слід поглянути як розподіляються патенти за рубриками Міжнародної патентної класифікації. Отримання патентів у великій кількості країн свідчить про впевненість патентовласника у перспективно-сті винаходу для подальшого його доопрацювання, виробництва і збуту відповідної продукції.

Аналіз матриці взаємних посилань застосовується зарубіжни-ми фахівцями як метод визначення технічної політики фірм. За допомогою цього аналізу можна виявити фірми, що мають най-сильніші позиції, які блокують дану галузь техніки. Можна також встановити схожість і відмінність у технічній стратегії фірм. Як-що у патентних заявках певної фірми міститься велика кількість

посилань на власні технічні рішення, то можна здогадуватися, що така фірма здійснює захисне патентування технічного рішення, яке вона вважає важливим. Якщо фірма часто цитує патенти ін-шої фірми, то, можливо, вона перебуває у технічній залежності від такої фірми або ж здійснює наступальне патентування.

За допомогою математичного опрацювання матричних даних, фірми можна розділити у групи залежно від їх технічної політи-ки, а також виконати рангування всередині кожної групи.

Математичним опрацюванням даних з патентів, що пов'язані взаємним цитуванням, можна отримати серію точок, що визна-чають «патентний простір», всередині якого виділяють сфери ос-новних патентів, захисних, наступальних тощо, що належать різ-ним фірмам. Для розмежування патентного простору застосо-вуються загальноприйняті методи картування. Одержані дані ра-зом з інформацією про права на аналізовані патенти дозволяють встановити стратегічно важливі патенти у даній галузі техніки, a також класифікувати патенти на основні, захисні і наступальні.

Коли винахідницька діяльність досліджується у всіх галузях техніки, тобто за всіма рубриками Міжнародної патентної класи-фікації (МПК), то це дозволяє виявити всі відомі фірми у тій чи іншій галузі техніки. Потім можна виконати аналіз винахідниць-кої діяльності конкретної фірми як з точки зору її конкурентного становища у даній галузі, так і з точки зору вивчення власне структури винахідницької діяльності фірми за дрібнішими руб-риками МПК. Кількісні варіації можуть вказати на якісні зміни.

Аналіз великої кількості патентних документів дозволяє встановити позиції фірм у конкурентному протистоянні. Скла-даються патентні карти, які допомагають звернути увагу на найважливіші патенти, напрями діяльності конкурентів, сферу постійних розробок фірм та характер патентів (базові, оборон-ні, наступальні).

У результаті аналізу патентної документації фірм отримують-ся необхідні дані щодо намірів у підвищенні технічного рівня продукції, що випускається.

Насамкінець слід зробити важливе застереження, — спроби заздалегідь кількісно оцінити економічне значення патенту, як засвідчила тривала практика, є недоречними. He можна заздале-гідь точно розрахувати прибуток, що його забезпечить патент. Багатий досвід свідчить про те, що передові, з точки зору техно-логії фірми, можуть припуститися помилок і не помітити у нових винаходах широких можливостей для підвищення конкурентосп-роможності своєї продукції та підвищення її технічного рівня.

Якось один джентльмен сказав «Одружися — пожалкуєш. He одружися — теж пожалкуєш». У такій ситуації можна втішитися тим, що згадати слова з відомої фінської пісні: «Якщо до іншого йде наречена, то невідомо кому повезло». Але, без сумніву, жал-куватимуть ті, хто свою виробничу і зовнішньоекономічну діяль-ність будує без опори на патентно-ліцензійну роботу.