Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
8.2. Особливості використання давальницької сировини на підприємствах швейної промисловості України : Управління зовнішньоекономічною діяльністю : Бібліотека для студентів

8.2. Особливості використання давальницької сировини на підприємствах швейної промисловості України


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

8.2.1. Швейна галузь, як і всі інші сфери господарювання, за-знала значних змін за роки трансформації національної економі-ки. Слід зазначити, що до 1991 року потреби населення України в одязі і взутті майже повністю забезпечувались вітчизняними під-приємствами. Крім того, значна частина одягу відвантажувалася до інших республік. Продукція швейної галузі сягала майже 40 % загального обсягу випуску непродовольчих товарів. Наприкінці 80-х років на модернізацію галузі було спрямовано понад 87 млн. дол. США, що дозволило збудувати нові фабрики, величезні це-хи, виконати технічне переоснащення більшості підприємств швей-ної галузі, зокрема тих, які спеціалізувалися на виготовленні паль-тово-костюмної групи. Майже в кожній області працювала одна, a то і дві-три швейні фабрики з чисельністю персоналу від 200 чоло-вік в районних центрах до 2,5—3,0 тис. чоловік у обласних. П'ят-надцять фабрик мали технічний потенціал європейського рівня.

Починаючи з середини 90-х років, Узбекистан, Туркменистан та інші колишні радянські республіки утворили із підприємцями Кореї і Китаю спільні підприємства з переробки бавовни-сирцю, що призвело до зменшення виробництва бавовняних тканин під-приємствами України в 11 разів.

Особливо важкою для легкої промисловості України виявила-ся перша половина 90-х років, коли спостерігалося масове звіль-нення працівників цієї галузі або відправка їх у неоплачувані від-пустки. Саме в цей період чисельність працівників легкої проми-словості України скоротилася на 404 тис. чол. або на 53,4 % (рис. 8.1). Протягом півтора десятиліття чисельність працюючих у легкій промисловості скоротилась втричі і склала 245 тис. чол. порівнюючи з 756 тис. чол. станом на 1990 р. Держава залишила легку промисловість самостійно шукати вихід із важкої ситуації, не координуючи її функціонування і не захищаючи внутрішній ринок від дешевих і неякісних імпортних товарів. Підприємства швейної промисловості були змушені перейти на роботу із дава-льницькою сировиною, намагаючись таким чином зберегти коле-ктиви і «вижити» в цей період.

 800 700 600 500 400 300 200 100

/756

 

52^

1—Л

 

287

267      25U     2Л~

^7 —£~Л

 

0

1990

1995

1996

1997

1998

2001

2004 роки

Рис. 8.1. Чисельність працівників легкої промисловості України в 1990—2004 pp.

Впродовж 1991—2004 pp. виробництво найважливіших видів продукції скоротилось більш як у 10 разів, а за окремими видами продукції— у 20 разів. На середину першого десятиліття XXI склалась певна позитивна тенденція сталого зростання виробниц-тва швейної продукції. Все ж його загальний рівень залишився набагато нижчим, ніж у дореформенні часи і становив близько 20 %відрівня 1990 р.

Частка легкої промисловості в загальному обсязі промислового виробництва України скоротилася з 12,3 % у 1990 році до 1,7 %

y 2004 році (рис. 8.2). В 1992 році спостерігалося найбільше змен-шення частки легкої промисловості в загальному обсязі промисло-вого виробництва майже вдвічі. Це явище відбувалося і в наступні роки, що пояснюється дисбалансом, який виник у структурі легкої промисловості колишнього Радянського Союзу, коли взаємодопо-внюючі елементи цієї структури опинилися у власності різних країн. З’явився ряд нових проблем, яких не існувало раніше: вико-нання митних формальностей, сплата податків та зборів, отриман-ня ліцензій на імпортні та експортні операції тощо.

 

,-10,8п—       

           

            "'          6,1

                                               ш ,„

                                                           'ї 2 1,4 1,5 1,6 1,7

                                                           . ._□ 3 , 3L

1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 2002 2004

роки Рис. 8.2. Питома вага обсягів продукції легкої промисловості в сукупному обсязі промислового виробництва України в 1990—2004 pp.

Поміж об'єктивних чинників, що вплинули на різке падіння виробництва швейної продукції, слід зазначити і низький рівень захисту внутрішнього ринку України як від так званої «сірої» про-дукції національного виробника, так і неконтрольоване ввезення на митну територію України продукції іноземного походження без обкладання відповідними податками, платежами та зборами, що обумовлювало порівняно низьку ціну реалізації на ринку України цієї продукції. За різними оцінками, понад 60 % продукції, що реа-лізується в торгівлі, є продукцією іноземного походження.

Головними чинниками, які сприяли орієнтації українських швейних підприємств на західні ринки збуту не лише в сфері продажу власної виробленої продукції, але також і послуг з пере-робки давальницької сировини, були такі: неконтрольований ім-порт дешевих товарів масового споживання і відсутність норма-тивної бази, яка захищала б внутрішній ринок від контрабандних

товарів; втрата ринків збуту внаслідок згортання системи оптової торгівлі і перенесення роздрібного товарообігу із торгових закла-дів на речові ринки; гостра нестача оборотних коштів; відсут-ність середньо- і довгострокового кредитування на сприятливих умовах; дефіцит стратегічно важливих для галузі видів сировини (бавовна, поліефірні нитки, поліуретанові композиції тощо).

Іноземні фірми охоче йшли на співпрацю із українськими швейними підприємствами в зв'язку з тим, що вони мали значно нижчий рівень оплати робочого часу, високу якість продукції, су-часну технічну оснащеність, близькість до європейського ринку.

Співпраця з іноземними партнерами за схемою роботи на да-вальницькій сировині має як позитивні, так і негативні результа-ти, на які свідомо йдуть швейні підприємства України.

Негативні наслідки полягають у низькому рівні рентабельнос-ті даного виду діяльності, зростанні зносу устаткування і машин у зв'язку із високою інтенсивністю їх використання; позитивні — у придбанні нових технологій, використанні сучасних моделей, отримання досвіду технології виготовлення продукції, яка відпо-відає світовим стандартам.

Давальницька сировина почала користуватися особливим по-питом у підприємств текстильної і швейної промисловості. Роз-міщення іноземних замовлень на вітчизняних підприємствах за-безпечує завантаження робочих місць, надає можливість вижити в сьогоднішніх складних ринкових умовах, отримати додатковий прибуток і, одночасно, одержати відповідний досвід з організації виробництва. Правильна організація укладання угод з переробки давальницької сировини, — це запорука успіху підприємства в майбутньому.

За даними Державного комітету статистики України понад 80 % швейних підприємств станом на середину десятиліття пра-цювали на основі зовнішньоекономічних контрактів з переробки давальницької сировини.

Як правило, рівень випуску найпоширеніших швейних виро-бів з давальницької сировини становив від 65 до 95 %, за винят-ком постільної білизни. Якщо врахувати, що з усієї давальниць-кої сировини частка національної давальницької сировини стано-вить, залежно від виду одягу, від 2 до 9 %, то зрозуміло, що в Україні з давальницької сировини виготовляється левова частка швейної продукції.

В структурі зовнішньої торгівлі України товарна група «Текс-тиль та текстильні вироби» є досить вагомою експортною позиці-єю, і посідає шосте місце після таких видів продукції як метали,

мінеральні продукти, машини, устаткування та механізми, про-дукція хімічної промисловості, продукти рослинного походжен-ня. Майже 200 підприємств швейної промисловості України, що складає 70 % від їх загальної кількості, працювали на давальни-цькій сировині.