4.2. Експортно-імпортний контроль України
Державна політша в галузг державного експортного конт-ролю формується відповідно до таких основних принщпів:
• пріоритетність національних інтересів України — політич-них, економічних та військових, захист яких є необхідним для забезпечення національної безпеки;
• обов'язковість виконання міжнародних зобов’язань України щодо нерозповсюдження ЗМЗ, засобів її доставки та встановлен-ня державного контролю за здійсненням міжнародних передач товарів військового призначення і подвійного використання, a також забезпечення здійснення заходів щодо недопущення вико-ристання зазначених товарів у терористичних та інших проти-правних цілях;
• законність:
• здійснення експортного контролю тільки тією мірою, що не-обхідна для досягнення його цілей;
• узгодження процедур і правил державного експортного кон-тролю з міжнародно-правовими нормами та практикою;
• забезпечення механізмів виконання міжнародних договорів і спільної політики нерозповсюдження, яка направлена на механі-зми виконання санкцій Ради Безпеки ООН по відношенню до окремих країн та супротив тероризму;
забезпечення взаємодії з міжнародними організаціями та іноземними державами в галузі державного експортного контролю з метою зміцнення міжнародної безпеки і стабільності, у тому числі з метою запобігання розповсюдженню ЗМЗ та засобів її до-ставки.
Процедури і правила державного експортного контролю, що застосовуються Україною, враховують міжнародно-правові нор-ми та практику завдяки постійній взаємодії з міжнародними ор-ганізаціями та іноземними державами в галузі експортного конт-ролю з метою зміцнення міжнародної безпеки і стабільності, у тому числі з метою запобігання розповсюдженню ЗМЗ та засобів ії доставки.
Процес становлення і розвитку України як незалежної держа-ви потребував створення структури, яка була б у змозі створити умови для захисту інтересів національн’ї безпеки, додержання міжнародних зобов’язань України, повязаних з нерозповсю-дженням зброї масового знищення, засобів її доставки та запобі-ганням розповсюдженню звичайних озброєнь, надлишкове нако-пичення яких може призвести до порушення регіональної і світової стабільності.
Після набуття державної незалежності Уряд України мав ви-рішити складне завдання: забезпечити у стислі строки і на нале-жному рівні ефективний державний контроль за міжнародними передачами (експорт, імпорт, транзит) звичайних видів озброєнь, а також товарів, які є «чутливими» у зв’язку з проблемою розпо-всюдження зброї масового знищення та засобів її доставки.
Одним з головних елементів такої системи є встановлення ефективного державного контролю за здійсненням міжнародних передач озброєнь та військової техніки, а також товарів, що мо-жуть бути використані для створення звичайних озброєнь, ЗМЗ та засобів її доставки.
Практична діяльність у галузі державного експортного конт-ролю розпочалася після Указу Президента України від 20 січня 1992 року № 45 та постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1992 року № 153, відповідно до яких було створено Урядову експертно-технічну комісію. Ця Комісія мала відповідні функції та повноваження на прийняття рішень щодо можливості здійснення міжнародних передач товарів військового призначен-ня та подвійного використання. Одним з основних завдань Комі-сії було створення системи експортного контролю в нашій дер-жаві, а також сприяння розвитку міжнародного співробітництва України з іншими державами у цій галузі.
Майже рік роботи Комісії та набутий за цей час досвід роботи у галузі експортного контролю, а також вивчення відповідного
міжнародного досвіду, показали необхідність удосконалення іс-нуючої системи експортного контролю, перш за все шляхом на-дання системі міжвідомчого характеру.
Відповідно до Указу Президента України від 3 січня 1993 ро-ку № 3 «Про удосконалення державного експортного контролю» Урядова експертно-технічна комісія була перетворена на Урядо-ву комісію з експортного контролю
Основні функції та завдання Урядової комісії з експортного контролю, а також її персональний склад були затверджені по-становою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1993 року № 160. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1993 року № 159 був затверджений «Перелік видів си-ровини, матеріалів, обладнання та технологій, вивезення яких за територію України може здійснюватись тільки за спеціальним дозволом».
Разом з Урядовою комісією з експортного контролю був ство-рений Експертно-технічний комітет при Кабінеті Міністрів України, завданням якого було проведення відповідних експер-тиз та виконання функцій робочого органу Урядової комісії з експортного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1993 ро-ку № 779 було затверджено Положення про експертно-технічний комітет.
За ініціативою Експертно-технічного комітету у 1994 році на підставі відповідного доручення Кабінету Міністрів України від 28 листопада 1994 р. почалося активне створення нормативно-правової бази експортного контролю.
Відповідно до Указу Президента України від 28 грудня 1996 ро-ку № 1279/96 «Про подальше вдосконалення державного експор-тного контролю». Урядова комісія з експортного контролю була перетворена на Урядову комісію з політики експортного контро-лю, а Експертно-технічний комітет при Кабінеті Міністрів Украї-ни — на Державну службу експортного контролю України.
Цей Указ посилив роль державного органу експортного конт-ролю, реформувавши його на самостійну структуру із статусом центрального органу виконавчої влади, яка стала головним робо-чим органом системи державного експортного контролю України.
Указом Президента України від 4 лютого 1999 року № 121 Урядову комісію з політики експортного контролю було ліквідо-вано. Цим же Указом при Президентові України було створено Комісію з політики експортного контролю та військово-техніч-ного співробітництва з іноземними державами.
Відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1573/1999 Державна служба експортного контролю України була ліквідована, а її функції перейшли до переутвореного Мініс-терства економіки України. Указом Президента України від 8 ли-пня 2000 № 868/2000 утворено Комітет з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Прези-дентові України, на який були покладено функції розроблення пропозицій і рекомендацій щодо концептуальних засад і пріори-тетних напрямів державної політики та інших питань військово-технічного співробітництва з іноземними державами та експорт-ного контролю, забезпечення політичних, економічних та війсь-кових інтересів України в цих сферах.
Введення Державної служби експортного контролю до складу Міністерства економіки України значно ускладнило механізми прийняття рішень. За підсумками засідання РНБО України, що відбулося у червні 2001 року, Указом Президента України від 27 грудня 2001 року № 1265/2001 була утворена Державна служба експортного контролю України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Відповідно до «Положення про Державну службу експортного контролю України», затвердженого Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 342/2002, Держекспортконтроль Украї-ни є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з пи-тань державного експортного контролю, який забезпечує реалі-зацію державної політики у сфері державного експортного конт-ролю, здійснює управління у цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його компетенції.
Указом Президента України від 5 березня 2007 року № 180/ 2007 була утворена Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю та ліквідо-вано Комітет з політики військово-технічного співробітництва та експертного контролю при Президентові України. Текст Указу та «Положення про Міжвідомчу КОМІСІЮ 3 політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю» публіку-валися, зокрема, в «Офіційному віснику України», 2007, № 18.
Законодавчі основи державної політики в галузі експортного контролю визначає Верховна Рада України. Загальне керівництво державною політикою в галузі експортного контролю відповідно до Конституції України здійснює Президент України.
Рада національної безпеки і оборони України та Комітет з по-літики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Президентові України координують діяльність та здійснюють контроль за діями органів виконавчої влади в галузі експортного контролю.
Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики у галузі експортного контролю.
Реалізацію державної політики в галузі експортного контролю забезпечують Державна служба експортного контролю України, a також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, упо-вноважені згідно із законодавством здійснювати заходи в галузі експортного контролю. Зазначені органи виконавчої влади можуть також залучати до участі у здійсненні заходів експортного контро-лю інші центральні органи виконавчої влади, представництва Украї-ни за кордоном та юридичних осіб, діяльність яких безпосередньо не пов'язана з експортним контролем, за згодою їх керівників.
Державна служба експортного контролю України безпосеред-ньо або за поданням інших центральних органів виконавчої вла-ди обмежує або забороняє провадження діяльності, пов'язаної з міжнародною передачею товарів, у разі, коли це суперечить наці-ональним інтересам України, її міжнародним зобов'язанням, ці-лям боротьби з тероризмом, а також у разі, коли є підстави вва-жати, що зазначені товари належать до зброї масового знищення чи призначені для створення такої зброї чи засобів її доставки або за відсутності належних гарантій (зобов'язань) щодо кінцево-го використання товарів.
Основною ланкою системи експортного контролю підпри-ємств є внутрішньофірмові системи експортного контролю та відповідні підрозділи експортного контролю або визначені керів-ництвом посадові особи підприємств. Зазначені підрозділи або посадові особи забезпечують виконання підприємством вимог законодавства в галузі експортного контролю на усіх етапах здій-
СЯ%1^Тза21^ТЛержаВвного експортного контролю
• складання списків товарів, що підлягають державному екс-портному контролю за відповідними групами таких товарів;
• встановлення відповідних порядків здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів, що підлягають державному експортному контролю залежно від конкретних груп таких товарів;
• ідентифікацію та класифікацію товарів службами експорт-ного контролю підприємств або юридичними особами, що мають на це відповідні повноваження;
• реєстрацію в Держекспортконтролі суб'єктів підприємниць-кої діяльності України, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного викори-стання у якості суб'єктів здійснення міжнародних передач това-рів за підсумками попередньої експертизи товарів та ідентифіка-ції Держекспортконтролем;
• надання повноважень на право здійснення міжнародних пе-редач товарів військового призначення та товарів, які містять ві-домості, що становлять державну таємницю;
• здійснення експертиз та проведення ідентифікації товарів, що передбачає встановлення відповідності конкретних товарів, які є об'єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, включених до відповідних списків товарів, що підляга-ють державному експортному контролю;
• надання висновків щодо можливості проведення перегово-рів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту товарів військового при-значення до будь-яких держав, а також експорту товарів подвій-ного використання до держав, щодо яких встановлено часткове ембарго на поставки таких товарів;
• надання дозволів чи висновків Держекспортконтролю на право здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю;
• здійснення митного контролю і митного оформлення товарів відповідно до митного законодавства України;
• отримання (надання) у разі потреби відповідних гарантій щодо кінцевого призначення та місця використання товарів;
• здійснення контролю за кінцевим використанням товарів спо-живачами і, у разі потреби, проведення перевірок на місцях заяв-леного використання або перебування цих товарів;
• надання суб'єктами здійснення міжнародних передач то-варів письмових звітів про фактично здійснені міжнародні пе-редачі товарів та про використання цих товарів у заявлених цілях;
• відповідальність за порушення встановленого порядку здій-снення міжнародних передач товарів.
3 метою створення однакових умов контролю за міжнародни-ми передачами товарів у рамках кожного з міжнародних режимів експортного контролю розроблені контрольні списки відповідно до груп товарів, що є основними для цілей кожного з цих режи-мів. Ці списки визначають товари, що підлягають державному експортному контролю.
Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів залежно від конкретних груп товарів встано-влено Кабінетом Міністрів України та затверджено відповідними постановами.
За підсумками класифікації та ідентифікації товарів ухвалю-ються рішення про належність чи неналежність товарів до таких, що підлягають державному експортному контролю, та про необ-хідність отримання відповідних дозвільних документів Держекс-портконтролю відносно здійснення їх міжнародних передач.
У разі, якщо за підсумками класифікації та ідентифікації това-рів визначено, що товари відносяться до таких, що підлягають державному експортному контролю, суб'єкт підприємницької ді-яльності поряд з іншими загальними процедурами зовнішньоеко-номічної діяльності повинен здійснити додаткові заходи, перед-бачені вимогами державного експортного контролю, а саме:
• здійснити реєстрацію в Держекспортконтролі у якості суб'єк-та здійснення міжнародних передач товарів;
• отримати відповідні повноваження на експорт та імпорт то-варів (тільки якщо вони містять відомості, що становлять держа-вну таємницю):
• отримати відповідні висновки Держекспортконтролю щодо можливості проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зо-внішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення екс-порту товарів військового призначення до будь-яких держав, a також експорту товарів подвійного використання до держав, що-до яких встановлено часткове ембарго на поставки таких товарів;
• укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) про здій-снення експорту товарів до будь-яких держав з урахуванням ви-мог у галузі державного експортного контролю;
• здійснювати міжнародні передачі товарів лише на підставі відповідних дозволів чи висновків Держекспортконтролю;
• здійснювати заходи щодо контролю доставки та кінцевого використання імпортованих товарів;
• звітувати до Держекспортконтролю про використання отри-маних дозвільних документів та документів про гарантії;
• нести відповідальність за порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів відповідно до законо-давства.
Відповідно до законодавства попередня ідентифікація товарів є обов'язком суб'єкта підприємницької діяльності.
Обґрунтовану технічну класифікацію та ідентифікацію товарів можуть виконати лише суб'єкти підприємницької діяльності, які
є розробниками або виробниками відповідних товарів. Основою здійснення таких робіт є наявність у підприємства відповідних технічних даних та характеристик товарів, які можуть бути ви-кладені в технічних умовах, технічних описах або в технологіч-ній документації.
У випадках, коли відповідні конструкторсько-технологічні підрозділи відсутні, суб’єкт підприємницької діяльності має пра-во доручити проведення попередньої ідентифікації товарів орга-нізації, яка отримала в установленому порядку повноваження на проведення експертизи товарів у галузі експортного контролю та може з’ійснювати попередню ідентифікацію конкретних товарів, які є обєктом експертизи.
Експертиза в галузі експортного контролю є обов’язковою пе-редумовою прийняття рішень про можливість здійснення міжна-родних передач товарів військового призначення, товарів подвій-ного використання та інших товарів, що відповідно до законо-давства підлягають державному експортному контролю. За під-сумками такої експертизи Держекспортконтроль приймає рішен-ня про надання суб’єктам відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів на право здійснення таких передач.
Об’єктами експертизи в галузі експортного контролю є товари військового призначення, товари подвійного використання та ін-ші товари, які надані на таку експертизу, а також суб’єкти під-приємницької діяльності, які мають намір здійснювати міжнаро-
ПТТ1 ТТЄПЄТТҐІ^ТІ ЧҐІ.ЧТ-ГЯ.^ТЄТ-ГМХ XORriniR
Суб'ектами експертизи в галузі експортного контролю є:
1. замовники експертизи— Держекспортконтроль, інші центральні органи виконавчої влади, а також суб’єкти підприєм-ницької діяльності, які заінтересовані в проведенні такої експер-тизи;
2. організатори експертизи — Держекспортконтроль, інші центральні органи виконавчої влади, а також юридичні особи, які на підставі запиту, доручення або договору ; замовником експер-
3.(SSS—ra^^SSSISiajiicm, які безпосе-редньо проводять експертизу та несуть персональну відповідаль-ність за її висновки.
Експертиза в галузі експортного контролю може бути держав-ною і недержавною.
Державну експертизу проводять Держекспортконтроль та інші державні органи в межах своєї компетенції, а також юридичні
особи, що мають на це відповідні повноваження. Основними за-вданнями державної експертизи в галузі експортного контролю є:
• оцінка стану забезпечення захисту інтересів національної безпеки, дотримання міжнародних зобов'язань України, пов'яза-них з нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеженням передач звичайних озброєнь, а також заходів щодо, недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях;
• оцінка значення експорту товарів з точки зору можливості створення в державі, яка є кінцевим споживачем цих товарів, зброї масового знищення або засобів її доставки, звичайних видів озброєння та військової техніки або придбання будь-яких това-рів, що можуть бути використані у створенні зброї масового зни-щення чи засобів її доставки;
• визначення належності найменувань та описів товарів, по-даних на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному екс-портному контролю;
• визначення походження товарів:
• перевірка наявності гарантій щодо доставки товарів заявле-ному кінцевому споживачу та їх використання у заявлених цілях;
• оцінка стану додержання суб'єктами здійснення міжнарод-них передач товарів законодавства в галузі державного експорт-ного контролю, встановлення наявності в них відповідних систем внутрішньофірмового експортного контролю та організаційних документів, які регламентують роботу цих систем;
• визначення можливості видачі суб'єктам здійснення міжна-родних передач товарів дозволів на право експорту, імпорту то-варів чи висновків на право транзиту товарів або проведення пе-реговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних дого-ворів (контрактів) на здійснення міжнародних передач товарів, a також доцільності скасування або зупинення дії цих дозволів і висновків) у разі порушення такими суб'єктами законодавства в галузі державного експортного контролю;
• визначення можливості надання суб'єктам здійснення між-народних передач товарів імпортних сертифікатів, а також доці-льності скасування або зупинення дії цих документів у разі по-рушення такими суб'єктами законодавства в галузі державного експортного контролю:
визначення можливості проведення реєстрації суб'єктів під-приємницької діяльності, які мають намір здійснювати міжнаро-дні передачі товарів, у тому числі реєстрації юридичних чи фізичних осіб України, що мають намір провадити посередницьку (брокерську) діяльність, пов’язану з міжнародними передачами то-варів військового призначення, у спеціально уповноваженому ор-гані виконавчої влади з питань державного експортного контролю;
• визначення можливості внесення до Кабінету Міністрів Украї-ни пропозиції щодо надання ним суб’єктам зовнішньоекономіч-ної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпор-ту товарів військового призначення та товарів, які містять відо-мості, що становлять державну таємницю;
• визначення належності товарів до матеріальних носіїв інфо-рмації, що становлять державну таємницю та ступеня секретності цих товарів;
• визначення інших чинників, які можуть сприяти обґрунто-ваному прийняттю рішень у галузі державного експортного кон-тролю.
Висновок державної експертизи є обов’язковим для розгляду органами виконавчої влади.
Недержавну експертизу проводять юридичні ’соби, що мають на це відповідні повноваження, з ініціативи субєктів підприєм-ницької діяльності, зацікавлених в проведенні такої експертизи та одержанні відповідних висновків.
Згідно із встановленим порядком повноваження на проведен-ня експертизи в галузі експортного контролю надаються юриди-чним особам лише в частині проведення експертизи, пов’язаної з визначенням належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів подвійного ви-користання, внесених до відповідних списків товарів, що підля-гають державному експортному контролю.
Законодавством встановлено, що експертами не можуть при-значатися представники фірм чи організацій, зацікавлених у ви-сновках експертизи.
Надання повноважень юридичним особам на проведення не-державної експертизи відносно товарів військового призначення встановленим порядком не передбачено.
Порядок надання таких повноважень визначено в «Інструкції про порядок надання юридичним особам повноважень на прове-дення експертизи товарів у галузі державного експортного конт-ролю», яка затверджена наказом Державної служби експортного контролю України від 12.12.2002 № 218 і зареєстрована у Мініс-терстві юстиції України 31.03.2003 р. за № 245/7566.
Для одержання повноважень на проведення недержавної екс-пертизи товарів, окрім загальновизначених документів (статуту,
установчого договору, свідоцтва про державну реєстрацію юри-дичної особи та інших), юридична особа повинна подати до Дер-жекспортконтролю довідку щодо характеру виробничої діяльнос-ті із зазначенням конкретних галузей науки і техніки, за якими юридична особа спеціалізується, та основних видів продукції (робіт, послуг), що виробляються (надаються) юридичною осо-бою, а також довідку щодо чисельності і спеціалізації штатних працівників експертів., їх кваліфікаційного рівня та узагальненої номенклатури продукції, стосовно якої експерт планує здійсню-вати експертизу.
У випадках, коли юридична особа, що має намір провадити недержавну експертизу товарів, не має достатньої кількості екс-пертів за групами товарів вона має право залучати для проведен-ня такої експертизи позаштатних експертів з числа тих, які були визначені нею у документах про надання повноважень,
Держекспортконтроль веде реєстр юридичних осіб, що отри-мали повноваження на проведення недержавної експертизи в га-лузі експортного контролю. Відомості, що містяться у зазначено-му Реєстрі, можуть бути надані Держекспортконтролем юридичним або фізичним особам України на їх запит.
Висновок недержавної експертизи має рекомендаційний хара-ктер і може братися до уваги органами виконавчої влади для ух-валення відповідних рішень.
Слід підкреслити, що поряд з іншими порушеннями, пору-шеннями правил експертизи є дискредитація або переслідування експертів за підготовлені ними об'єктивні висновки, або примус експертів до видачі неправдивих висновків, або створення таких умов, що призводять до неможливості проведення експертизи чи ії необ'єктивності.
Тривалість експертизи відповідно до законодавства не пови-нна перевищувати 30 днів з дня подання усіх необхідних докуме-нтів за винятком випадків, коли для прийняття відповідного рі-шення потрібно додаткове міжвідомче узгодження.
У галузі експортного контролю під терміном «документи про гарантії» розуміються документи, які містять письмові зо-бов'язання (підтвердження) уповноваженого на це державного органу України або іноземної держави щодо використання в за-явлених цілях товарів і видаються у формі міжнародного імпорт-ного сертифіката, сертифіката підтвердження доставки чи іншого документа, що містить такі зобов'язання (підтвердження), а та-кож документ, який містить письмові зобов'язання кінцевого спо-живача, що видається у формі сертифіката кінцевого споживача.
Будь-які товари, ввезені на територію України з наданням га-рантій щодо використання у заявлених цілях, підлягають держа-вному експортному контролю, встановленому в Україні.
Зазначені товари не можуть бути реекспортовані з України або передані до третіх держав на інших законних підставах без дозволу Держекспортконтролю на їх реекспорт або передачу до третіх держав.
Передача таких товарів іншому кінцевому споживачу в межах України здійснюється за позитивним висновком Держекспортко-нтролю.
Міжнародний імпортний сертифікат — документ, виданий упо-вноваженим на це державним органом держави-імпортера, який підтверджує зобов'язання імпортера імпортувати товари до своєї держави, а якщо товари не будуть до неї імпортовані, то не відпра-вляти їх в інше місце без дозволу зазначеного державного органу.
У випадках імпорту товарів в Україну міжнародний імпорт-ний сертифікат є державним документом України, який підтвер-джує зобов'язання українського імпортера імпортувати товари в Україну, a у разі, коли товари не будуть імпортовані в Україну, не направляти їх в інше місце без дозволу Держекспортконтролю.
Якщо умовою поставки товарів в Україну є оформлення українською стороною інших державних гарантій чи зобов'язань щодо використання імпортованих товарів у заявлених цілях, то такі гарантії чи зобов'язання можуть бути оформлені як додаток до імпортного сертифіката або як окремий документ.
Оформлення та видача зазначених документів здійснюється Держекспортконтролем на підставі заяви українського імпортера у разі вимоги подання таких документів іноземним експортером або відповідним державним органом держави експортера.
Імпортний сертифікат видається на один вид продукції за то-варною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності неза-лежно від кількості найменувань продукції, яка увійшла до зов-нішньоекономічного договору (контракту).
Міжнародний імпортний сертифікат вважається дійсним у ра-зі, коли він переданий компетентним державним органам держа-ви експортера у термін не більш як шість місяців з дати його оформлення Держекспортконтролем.
У разі коли міжнародний імпортний сертифікат не було пере-дано компетентним державним органам держави експортера про-тягом шести місяців з дати його оформлення Держекспортконт-ролем або не було використано ними і повернуто українському імпортеру, останній зобов'язаний повернути такий документ до
Держекспортконтролю разом з супровідним листом, в якому по-винно бути зазначено причини його невикористання.
У разі зміни умов зовнішньоекономічного договору (контрак-ту) імпортний сертифікат підлягає переоформленню в установле-ному порядку. До нової заяви на видачу міжнародного імпортно-го сертифіката додається оригінал раніше оформленого і вида-ного імпортного сертифіката. Якщо з об'єктивних причин немо-жливо надати оригінал сертифіката, імпортер повинен у письмо-вій формі зазначити ці причин.
Сертифікат підтвердження доставки — документ, виданий упов-новаженим на це державним органом держави-імпортера, який під-тверджує, що назначені в ньому товари доставлено до цієї держави.
У випадках імпорту товарів в Україну сертифікат підтвер-дження доставки є державним документом, який підтверджує, що зазначений у ньому товар імпортовано в Україну і прийнято під режим експортного контролю України.
Сертифікат підтвердження доставки надасться тільки на імпо-ртовані в Україну товари, на які Держекспортконтролем видано імпортний сертифікат або інший документ.
Оформлення та видача сертифіката підтвердження доставки здійснюється Держмитслужбою за заявою імпортера.
Для одержання сертифіката підтвердження доставки імпортер протягом 10 днів з дня митного оформлення товару надсилає Де-ржмитслужбі лист із стислим викладенням мети звернення, до якого додає:
• засвідчену копію вантажної митної декларації, оформлену відповідним митним органом під час ввезення товару в Україну;
• засвідчену копію наданого Держекспортконтролем імпорт-ного сертифіката або іншого документа;
• копію платіжного доручення про сплату збору за видачу сертифіката підтвердження доставки.
У зверненні обов'язково мають бути посилання на номер та дату вантажно-митної декларації, імпортного сертифіката або ін-шого документа, відповідно до яких здійснюватиметься оформ-лення сертифіката підтвердження доставки, також відомості, не-обхідні для його заповнення.
Оформлення сертифіката підтвердження доставки здійснюєть-ся Держмитслужбою у 10-денний термін з дати отримання від імпортера всіх необхідних документів.
Оформленому сертифікату підтвердження доставки присвою-ється порядковий номер згідно з реєстром видачі сертифікатів підтвердження доставки, який ведеться Держмитслужбою.
Державна митна служба у 5-денний термін після видачі сер-тифіката підтвердження доставки повідомляє митні органи Украї-ни, що товар, зазначений у цьому сертифікаті, ввезено на терито-рію України і не може бути вивезено за її меж без дозволу Дер-жекспортконтролю.
Якщо сертифікат підтвердження доставки з будь-яких причин не був використаний, він підлягає поверненню імпортером до Держмитолужби.
Сертифікат кінцевого споживача— документ, яким кінцевий споживач визначає місце та мету кінцевого використання (вста-новлення) товарів і гарантує, що ці товари не будуть використані в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не будуть передані іншому суб’єкту підприємницької діяльності на території державі призначення або реекспортовано без дозволу відповідн’го дер-жавного органу, а також бере на себе інші гарантії (зобовязання) щодо імпортованих товарів передбачені умовами зовнішньоеко-номічного договору і контракту) чи вимогам держави-експортера товару.
Оформлення сертифіката кінцевого споживача здійснюється кінцевим споживачем на відповідному офіційному бланку під-приємства, установи (організації), яка є кінцевим споживачем то-варів. Сертифікат кінцевого споживача скріплюється підписом керівника і печаткою відповідного підприємства, установи (орга-нізації).
У випадках імпорту товарів в Україну форми міжнародного імпортного сертифіката, сертифіката підтвердження доставки та сертифіката кінцевого споживача та відповідні процедури отри-мання надання) та використання таких документів зазначено у «Положенні про порядок надання га’антій та здійснення держав-ного контролю за виконанням зобовязань щодо використання у заявлених цілях товарів, які піддягають державному експортному контролю». Воно було затверджено постановою Кабінету Мініс-трів України від 27.05.1999 р. № 920.
Рішення про надання дозволу, висновку чи міжнародного ім-портного сертифіката ухвалюється Держекспортконтролем за ре-зультатами експертизи я галузі експортного контролю.
Для отримання ’озволу, висновку чи міжнародного імпортно-го сертифіката с’бєкт здійснення міжнародних передач товарів чи іноземний субєкт господарської або іншої діяльності повинен звернутися з письмовою заявою до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного конт-ролю і подати документи, необхідні для проведення експертизи
та прийняття рішення по суті заяви. Ці документи повинні місти-ти достовірні відомості про суб'єктів, що беруть участь у здійс-ненні міжнародних передач товарів, про товари та порядок їх міжнародної передачі. Разом із заявою подаються оригінали до-кументів про гарантію.
Для прийняття рішення щодо можливості надання дозволу чи висновку на право здійснення міжнародних передач товарів суб'єкт надсилає до Державної служби експортного контролю України лист із стислим викладом мети звернення, до якого до-даються:
• заява типової форми;
• посвідчена в установленому порядку копія зовнішньоеконо-мічного договору (контракту) на експорт товарів, а також посвід-чена копія договору комісії, доручення тощо, якщо експортером є підприємство, організація-посередник;
• документи про гарантії, які підтверджують зобов'язання кі-нцевого споживача товару та всіх посередників (за їх наявності) щодо використання товару виключно у заявлених цілях;
• інші документи залежно від категорії товарів.
Подані до Держекспортконтролю документи повинні містити достовірні відомості про суб'єктів, що беруть участь у здійсненні міжнародних передач товарів, про товари та про порядок їх між-народної передачі.
У зв'язку з тим, що відповідно до встановленого порядку екс-портер зобов'язаний обов'язково подати Держекспортконтролю документи про затвердження доставки товарів військового при-значення, а також дати зазначені документи і в деяких випадках поставки товарів подвійного використання, зобов'язання щодо надання таких документів та терміни їх надання повинні бути ви-кладені у листі-зверненні, який експортер подає Держекспортко-нтролю разом із заявою про надання відповідного дозволу на право експорту зазначених товарів.
Якщо український імпортер має намір отримати міжнародний імпортний сертифікат, він повинен подати до Держекспортконт-ролю лист із стислим викладенням мети звернення до якого до-дати:
• заяву типової форми;
• засвідчені в установленому порядку копію зовнішньоеконо-мічного договору (контракту) на імпорт товарів і копію договору імпортера із кінцевим споживачем, якщо імпортером є підприєм-ство чи організація-посередник;
• примірник сертифіката кінцевого споживача;
• копію документа, який підтверджує повноваження імпорте-ра на здійснення міжнародних передач товарів (додається у разі імпорту товарів військового призначення, крім імпорту запасних частин для ремонту виробів військового призначення);
• засвідчену копію ліцензії на право провадження діяльності з товарами, що імпортуються, якщо діяльність з ними підлягає лі-цензуванню.
У разі, коли крім передбачених у міжнародному імпортному сертифікаті гарантій потрібно надання інших (додаткових) дер-жавних гарантій щодо кінцевого використання товарів, що пе-редбачені для імпорту в Україну, зміст таких гарантій та обґрун-тування необхідності їх державного підтвердження повинно бути надано в окремому документі, що подається разом з листом-зверненням до Держекспортконтролю.
Обґрунтування необхідності надання таких додаткових гаран-тій та підтвердження можливості їх виконання повинно бути ви-кладено в окремому документі, наданому центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління відповідною сферою господарської діяльності.
В окремих випадках, коли для іноземного експортера обов'язко-вими умовами експорту товарів, не включених до списків това-рів, що підлягають державному експортному контролю, є отри-мання державних гарантій у вигляді міжнародного імпортного сертифіката або іншого документа, оформлення такого імпортно-го сертифіката або іншого документа також здійснюється Держе-кспортконтролем.
Про видачу міжнародного імпортного сертифіката на товари, не включені до зазначених списків, Держекспортконтродь у три-денний термін повідомляє Держмитслужбу та надсилає засвідче-ну копію виданого сертифіката.
Після отримання повідомлення від Держекспортконтролю Де-ржмитсдужба протягом трьох днів здійснює заходи щодо недо-пущення вивезення з митної території України товарів, зазначе-них у копії міжнародного імпортного сертифіката, без дозволу або висновку Держекспортконтролю.
Після ввезення таких товарів на територію України та здійс-нення передбачених законодавством митних процедур імпортер зобов'язаний протягом 10 днів після митного оформлення товару подати Держмитслужбі документи для отримання сертифіката підтвердження доставки.
Розгляд заяв про надання дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів проводиться Держекспортконтролем із
залученням у разі потреби інших державних органів, а також під-приємств, установ та організацій будь-якої форми власності за згодою їх керівників під час розгляду питань, що належать до їх компетенції.
Заява про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпор-тного сертифіката залишається без розгляду в разі, коли:
— вона подана (підписана) особою, яка не має на це повнова-жень;
— документи подано не в повному обсязі бо оформлено з по-рушенням встановлених вимог.
Про залишення заяви щодо надання дозволу, висновку, між-народного імпортного сертифіката без розгляду або у разі прийн-яття рішення про відмову в його наданні Держекспортконтроль повідомляє заявника та центральний орган виконавчої влади, як-що заявник належить до сфери його управління, протягом трьох днів після прийняття відповідного рішення з обґрунтуванням причин.
У разі коли за рішенням Держекспортконтролю експортер по-винен забезпечити супроводження товарів під час їх транспорту-вання, дозвіл на право експорту товарів може бути наданий Дер-жекспортконтролем лише після отримання від експортера документа, в якому цей експортер бере на себе зобов'язання про забезпечення супроводження товарів.
Дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат може бути скасовано або його дію може бути зупинено Держекспорт-контролем в разі:
— виникнення потреби в забезпеченні національних інтересів чи додержанні міжнародних зобов’язань України;
— припинення в установленому законодавством порядку дія-льності юридичної особи — суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів;
— визнання в установленому законодавством порядку банк-рутом суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів;
— необхідності проведення Держекспортконтролем додатко-вої експертизи документів, наданих суб'єктом здійснення міжна-родних передач товарів для отримання дозволу, висновку чи між-народного імпортного сертифіката;
— порушення суб'єктом законодавства, у тому числі допу-щення порушень передбачених законодавством у галузі держав-ного експортного контролю.
Під час проведення експертизи заяв на отримання дозволу чи висновку на право здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтроль має право затребувати від заявника додаткову інформацію, необхідну для об'єктивного та своєчасного прове-дення експертизи.
Загальновідомо, що контракти є результатом переговорів. А вони можуть стосуватися не лише сала, а й ракет.
Порядок державного контролю за проведенням міжнародних переговорів у військово-технічній сфері визначено у «Положенні про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (конт-рактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання».
Порядок оформлення заяви та подання документів до Держек-спортконтролю викладено в «Інструкції щодо порядку заповнен-ня заяв на отримання дозволів (висновків) Держекспортконтролю на здійснення експорту, імпорту, тимчасового вивезення (ввезен-ня) та транзиту товарів, що підлягають експортному контролю на проведення переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоеко-номічних договорів (контрактів), а також на отримання імпорт-них сертифікатів України».
Зовнішньоекономічний договір (контракт) стосовно міжнаро-дних передач товарів є одним з важливих документів, до якого, крім інших положень, рекомендується вносити положення, що стосуються особливостей здійснення конкретної міжнародної пе-редачі товарів, а також відповідні зобов'язання та гарантії імпор-тера щодо виконання умов поводження з товарами, що імпорту-ються, та надання про це відповідних документів.
Слід пам'ятати, що відповідно до законодавства суб'єкту зов-нішньоекономічної діяльності України забороняється укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) стосовно міжнарод-них передач не тільки товарів військового призначення та по-двійного використання, але і будь-яких інших товарів, не внесе-них до списків, або брати участь у виконанні таких договорів (контрактів) у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено зако-нодавством України, якщо такому суб'єкту стало відомо, що такі товари можуть бути використані іноземною державою або інозе-мним суб'єктом господарської діяльності з метою створення ЗМЗ чи засобів її доставки.
Крім того, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'я-заний відмовитися від виконання зовнішньоекономічного дого-вору (контракту) стосовно здійснення міжнародної передачі будь-якого товару, якщо йому стало відомо, що товар буде використа-но в інших цілях, або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено у такому договорі (контракті) чи пов’язаних з ним до-кументах, на підставі яких було отримано дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат.
В деяких випадках під час експорту товарів держави-експо-ртери чи суб'єкти цих держав, виходячи із власного законодавст-ва, можуть вимагати здійснення перевірок кінцевого використан-ня у заявлених імпортером цілях товарів, які вони експортують.
Якщо іноземний суб'єкт вимагає забезпечити можливість пе-ревірок кінцевого використання таких товарів, слід звернути ува-гу українських імпортерів, що відповідно до законодавства пере-вірка за участю представників іноземних експортерів та/або компетентних державних органів експортера фактичного викори-стання кінцевими споживачами в Україні товарів, які були імпор-товані з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, може проводитися тільки у випадках, передба-чених зовнішньоекономічними договорами (контрактами), або коли це обумовлено міжнародними договорами, учасниками яких є держава-експортер та Україна,
Відповідно до встановленого порядку українські імпортери, перш ніж укласти такий договір (контракт), який передбачає зазначені вище перевірки, повинні здійснити додаткові заходи, а саме:
— узгодити питання укладання такого контракту з міністерст-вом або іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить суб'єкт;
— звернутися до Держекспортконтролю за отриманням відпо-відного висновку на право укладання такого контракту.
У разі отримання відповідних позитивних висновків суб'єкт має право укласти зазначений договір (контракт) і повідомити про його укладення Держекспортконтролю та центральний ор-ган виконавчої влади, до сфери управління якого належить суб’єкт.
Суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які укладають зовнішньоекономічні договори (контракти) про експорт товарів, що підлягають державному експортному контролю, рекоменду-ється включати до цих договорів (контрактів):
— відомості про кінцевого споживача товарів, найменування та
кількість товарів, кінцеве призначення та місце їх використання;
— положення про те, що такий договір (контракт) набирає чинності після отримання експортером та імпортером відпові-дних дозволів (ліцензій) державних органів, а також викладені нижче зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяль-ності.
У разі коли іноземний суб'єкт господарської діяльності-імпор-тер чи кінцевий споживач має намір у подальшому реекспортува-ти чи передавати отримані товари іншому кінцевому споживачу, в договорі (контракті) повинно бути визначено його зобов’язання щодо здійснення таких передач лише за умови отримання пись-мової згоди на це експортера та Держекспортконтролю.
За рекомендацією Держекспортконтролю до зовнішньоеконо-мічного договору (контракту) можуть бути включені зобов'язан-ня іноземного суб'єкта господарської діяльності надавати експо-ртеру або відповідним державним органам України право на здійснення контролю за доставкою товарів кінцевому споживачу та/або проведення перевірок використання за призначенням то-варів, що експортуються з України.
У разі коли, виходячи з конкретних обставин, умовою експор-ту товарів України є надання кінцевим споживачем відповідних гарантій щодо можливості здійснення таких перевірок, суб'єкт мусить здійснити заходи для того, щоб такі гарантії були внесені до зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт то-варів з України або надані в іншому документі, який безпосеред-ньо пов'язаний контрактом.
У разі коли у постачанні товарів бере участь іноземний суб'єкт господарської діяльності-посередник, до зовнішньоеко-номічного договору (контракту) повинні бути включені ЙОГО 30-бов’язання надавати документи, зазначені у цьому пункті, а та-кож (за рекомендацією Держекспортконтролю) забезпечувати умови та надавати необхідні документи, згідно з якими експортер та/або відповідні державний орган України будуть мати можли-вість здійснити контроль за доставкою товарів кінцевому спожи-вачу та/або провести перевірки використання за призначенням товарів, що експортуються з України.
До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійс-нення експорту технологій, у тому числі результатів відповідних науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших видів робіт, суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності рекомендується включити положення про охорону прав інтелектуальної власності або положення, що визначають обсяги і порядок переходу права цієї власності до іншої особи.
Якщо суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності до зовніш-ньоекономічного договору (контракту) не включені зазначені у цьому підрозділі положення, або у разі, коли зовнішньоекономі-чний договір (контракт) укладений з іноземним суб'єктом госпо-дарської діяльності— посередником, український суб'єкт пови-нен отримати від іноземного суб'єкта документи, які містять перелічені вище відомості, зобов'язання чи гарантії, та подати їх Держекспортконтролю разом і заявою про отримання відповідно-го дозволу на експорт товарів.
Винятком з наведених вище вимог може бути випадок, коли експорт товарів здійснюється до держав — учасниць міжнарод-них режимів експортного контролю. Але можливість невнесення відповідних положень, зобов'язань чи гарантій до договору (кон-тракту) або ненадання інших документів, що містять такі зо-бов’язання чи гарантії, повинна бути погоджена з Держекспорт-контролем.
До зовнішньоекономічного договору (контракту) про експорт товарів військового призначення, крім зазначених вище відомос-тей та зобов’язань, рекомендується включити такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності:
— не реекспортувати і не передавати отримані товари будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх на-ступним реекспортом чи передаванням;
— надати сертифікат кінцевого споживача, імпортний серти-фікат або інший документ, який містить підтвердження або гара-нтії уповноваженого державного органу держави призначення товарів щодо їх кінцевого використання;
— надати сертифікат підтвердження доставки товарів або ін-ший документ, оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів, який підтвер-джує ввезення товару чи кожної партії товару на територію цієї держави.
Суб'єктам необхідно враховувати, що зовнішньоекономічний договір (контракт) про експорт товарів військового призначення за участю іноземного суб'єкта господарської діяльності— посе-редника може бути укладений лише за наявності у такого посе-редника повноважень на здійснення зовнішньоекономічних опе-рацій з товарами військового призначення, підтверджених уповно-важеним державним органом держави, на території якої зареєст-рований зазначений суб'єкт, або підтверджених іншим чином відповідно до законодавства цієї держави.
До зовнішньоекономічного договору (контракту) про експорт товарів подвійного використання, крім загальних відомостей та зоб’в’язань рекомендується включити зобов’язання іноземного субєкта господарської діяльності надавати сертифікат кінцевого споживача або інший документ, який містить необхідні відомос-ті, зобов’язання та гарантії щодо використання товарів, а також додаткові відомості та зобов’язання щодо окремих груп товарів, a саме:
1) щодо товарів, що можуть бути використані у створенні зви-чайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, реко-мендується включати зобов’язання іноземного суб’єкта госпо-дарської діяльності не реекспортувати і не передавати отримані товари будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов’яза-них з їх наступним реекспортом чи передаванням;
2) щодо товарів, що можуть бути використані ’ створенні ра-кетної з’рої, рекомендується включати такі зобовязання інозем-ного субєкта господарської діяльності:
— використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, не пов’язаних із створенням ракетних засобів доставки зброї ма-сового знищення;
— не копіювати, не модифікувати чи не реекспортувати отри-мані товари, а також не передавати їх будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кі-нцевого споживача, не пов’язаних з їх наступним копіюванням, модифікуванням, реекспортом чи передаванням;
3) щодо товарів, що можуть бути використані у створенні яде-
рної зброї, рекомендується включати такі зобов’язання іноземно-
го суб’єкта господарської діяльності:
— використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, які не стосуються будь-яким чином діяльності, пов’язан’ї із створенням ядерних вибухових пристроїв, або діяльності, повяза-ної з ядерним паливним циклом, яка не перебуває під гарантіями МАГATE;
— не копіювати, не модифікувати чи не реекспортувати отри-мані товари, а також не передавати їх будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кі-нцевого споживача, не пов’язаних з їх наступним копіюванням, модифікацією, реекспортом чи передаванням;
4) щодо товарів, що можуть бути використані у створенні хі-
мічної зброї, рекомендується включати хімічну назву, структурну
формулу та реєстраційний номер товару за міжнародним довідником «Chemical abstracts service», якщо він йому присвоєний (у разі експорту хімікатів), а також такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності:
— використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, які не стосуються створення хімічної зброї або будь-якої іншої діяльності, забороненої Конвенцією про заборону розробки, ви-робництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення;
— не реекспортувати і не передавати отримані товари будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх на-ступним реекспортом чи передаванням:
5) щодо товарів, що можуть бути використані у створенні бак-теріологічної (біологічної) та токсичної зброї, рекомендується включати назву штаму збудника захворювання (патогену) чи то-ксину з посиланням на відповідний паспорт (у разі експорту збу-дників захворювань (патогенів чи токсинів), а також такі зо-бов’язання іноземного суб'єкта господарської діяльності:
— використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, які не стосуються створення бактеріологічної (біологічної) та ток-сичної зброї або будь-якої іншої діяльності, забороненої Конвенці-єю про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів ба-ктеріологічної (біологічної) та токсичної зброї та про її знищення;
— не реекспортувати і не передавати отримані товари будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх на-ступним реекспортом чи передаванням.
Якщо експорт товарів подвійного використання здійснюється до держав, які не є членами відповідного міжнародного режиму експортного контролю, до зовнішньоекономічного договору (ко-нтракту) рекомендується включати зобов'язання іноземного суб'є-кта господарської діяльності надати імпортний сертифікат або інший документ, який оформлений або підтверджений уповно-важеним державним органом держави призначення товарів і міс-тить потвердження або гарантії цього державного органу щодо імпорту зазначеного товару до цієї держави.
За рекомендацією Держекспортконтролю до зовнішньоеконо-мічного договору (контракту) про експорт товарів подвійного ви-користання до будь-яких держав можуть бути знесені зобов'я-зання іноземного суб'єкта господарської діяльності надати:
— імпортний сертифікат або інший документ, який оформле-
ний або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів і містить підтвердження або гарантії цього державного органу щодо імпорту товарів до цієї держави;
— сертифікат підтвердження доставки товарів або інший до-кумент, оформлений або підтверджений уповноваженим держав-ним органом держави призначення товарів, яким підтверджуєть-ся ввезення товару чи кожної партії товару на територію цієї держави.
Вимоги щодо укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про експорт товарів військового призначення та то-варів подвійного використання зазначені у «Положенні про поря-док державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначен-ня та подвійного використання».
Виконання суб'єктом вимог експортного контролю підтвер-джується наданням такому суб'єкту відповідного дозволу чи ви-сновку.
Дозвіл Держекспортконтролю підтверджує право суб'єкта на здійснення експорту чи імпорту визначених в ньому товарів.
Висновок Держекспортконтролю підтверджує право суб'єкта на здійснення тимчасового ввезення або вивезення товарів чи їх транзит, проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зов-нішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні пере-дачі товарів військового призначення або про експорт товарів подвійного використання та інших товарів до держав, стосовно яких запроваджено часткове ембарго на поставки таких товарів.
Дозвіл та висновок може бути разовим, генеральним або від-критим. Разовий дозвіл чи висновок надається суб'єкту для про-ведення переговорів, пов’язаних з укладанням конкретних зовні-шньоекономічних договорів (контрактів) на здійснення міжнарод-них передач товарів, або для здійснення конкретних передач то-варів згідно із зазначеними договорами (контрактами) і є дійсним протягом установленого строку, але не більш як протягом одного року. Цей строк може бути продовжено спеціально уповноваже-ним органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю на підставі обґрунтованого звернення суб'єкта здійс-нення міжнародних передач товарів, але не більш як на строк дії зовнішньоекономічного договору (контракту).
Генеральний дозвіл чи висновок може надаватися суб'єкту у разі, коли передбачається неодноразове проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (конт-рактів), або неодноразове здійснення таких передач конкретним
кінцевим споживачам за зовнішньоекономічними договорами (кон-трактами) що укладаються протягом дії дозволу чи висновку і є дій-сними протягом установленого строку, але не більш як три роки.
Слід пам'ятати, що генеральні дозволи на право експорту то-варів військового призначення, як правило, не надаються.
Це пов'язано як з особливою «чутливістю» зазначених това-рів, так і необхідністю постійного контролю за здійсненням їх міжнародних передач, обумовленого тим, що інформація про фа-ктично здійснені передачі таких товарів відповідно до міжнарод-них зобов’язань подається до міжнародних організацій, членом яких є Україна.
Винятком з такого обмеження можуть бути випадки, коли з боку українського експортера здійснено поставку іноземному споживачу виробів військового призначення з прийняттям відпо-відних зобов'язань щодо їх оперативного гарантійного чи після-гарантійного обслуговування. Зобов’язання експортера щодо за-безпечення такого обслуговування повинні бути викладені у зовнішньоекономічному договорі (контракті) чи безпосередньо пов'язаних з ним документах. Такі генеральні дозволи надаються Держекспортконтролем на термін, який не перевищує дії відпові-дних гарантійних чи післягарантійних зобов'язань.
Відкритий дозвіл чи висновок може надаватися суб'єкту в ра-зі, коли передбачається неодноразове проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (конт-рактів), або неодноразове здійснення таких передач різним кінце-вим споживачам конкретної держави призначення за такими до-говорами (контрактами), що укладаються протягом строку дії такого дозволу чи висновку в рамках відповідних міжнародних договорів, або в разі здійснення таких передач з державами, які є учасниками міжнародних режимів експортного контролю чи сто-совно яких здійснюється відповідна державна політика, і є дійс-ним протягом установленого строку, але не більш як три роки.
Виходячи з наведених вище міркувань щодо «чутливості» то-варів військового призначення, відкриті дозволи на експорт таких товарів, як правило, не надаються.
Відкриті дозволи на експорт товарів є досить прогресивним кроком, який введений в законодавство у галузі експортного кон-тролю. Такі дозволи надають суб'єкту змогу здійснювати опера-тивну діяльність щодо експорту товарів до різних кінцевих спо-живачів визначеної держави.
Отримання суб'єктом відкритих або генеральних дозволів та висновків передбачає ведення значної частини визначених законодавством процедур експортного контролю безпосередньо на рівні суб'єктів (експортерів). Це потребує виділення такими суб'єктами необхідних ресурсів для проведення заходів з експор-тного контролю, тому, відповідно до законодавства, відкриті та генеральні дозволи та висновки можуть надаватися лише суб'єк-там, які створили відповідну систему внутрішньофірмового екс-портного контролю, яка забезпечує виконання вимог державного експортного контролю у процесі здійснення конкретних міжна-родних передач товарів, забезпечення належного зберігання до-кументів, пов'язаних з такими передачами, та подання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю звітності про фактичне використання за-значеного дозволу чи висновку, та отримали від Держекспортко-нтролю відповідне, свідоцтво про атестацію такої системи.
Звертаємо увагу читача на те, що в книзі «Менеджмент зовні-шньоекономічної діяльності» за ред. д. е. н. проф. 1.1. Дахна (К.: Центр навчальної літератури, 2006) міститься розділ 4 «Зовніш-ньоекономічна діяльність України на світовому ринку озброєнь». Там містяться координати компетентних організацій у сфері між-народної торгівлі зброєю.
Слід мати на увазі, що у структурі Департаменту оборони та безпеки Міністерства економіки України є відділи:
— державного оборонного замовлення;
— економіки оборони та безпеки;
— спеціальних програм та військово-технічного співробіт-ництва;
— економічного співробітництва з НАТО.
Контактний телефон Департаменту — 253 63 85.