8.4. Напрями підвищення ефективності управління витратами


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

го збільшення. Шшриюид, якщо на шдприємстві планують зрос-тання витрат на аналітичні дослідження або розробку нових про-дуктів чи планують здійснити витрати на шдвищення кваліфі-

^іГГв^^л^ГзмГЇЇГпїЖЇ її£ приведе до зміни критичного обсягу реалізації та зони прибутко-вості для підприємства.

Управлшня витратами на сьогодні потребує свого вдоскона-лення з метою підвищення ефективності господарювання.

Досягнення своеї кінцевої мети - зкижеккя витрат виробни-

г» z ГрГгі=х„аупРсяулгРхоГ„^ 7^°z z=«

Витрати в„ро6„„РцтвУ як предмет управлшня „ими „овинні

розглядатися з позицій активного і своєчасного впливу на них з метою зниження рівня непродуктивних витрат, уникнення втрат виробництва, зниження впливу факторів, які підвищують витрати

тратами сшд вважати, безперечно, формування її комплексної си-стеми. Важливими умовами формування системи управління ви-тратами виробництва мають стати такі:

□ оперативне забезпечення шформащєю адмшістращї шд-приємств, яка необхідна для прийняття ними управлінських рі-шРе„ь з питань регулювання ви'трат виробництвда'' урахуваннізм економічних наслідків прийнятих рішень і їх впливу на ефектив-

ШСТаЬ спостерїїїеСТконтроль за фактичним рівнем витрат у відповідності з визначеними у плановій або нормативній докуме-нтаціївеличинами;

з виявлення відхилень фактичних витрат від установлених нор-мативів і ощнка їх впливу на показники ефективності виробництва;

з систематизація інформації управлінського обліку виробни-чоїдіяльностішдприємств;

з вироблення заходів щодо зниження витрат виробництва по за6езпечРе„„ю заданих „араметрів ефективно'сті: ре'нтабельност, виробництва, якості продукції, прибутковості роботи підприємс-тваР забезпеяення cnLL* його JLBCOMS спшу.

До складу завдань комплексної системи управлшня витратами „ож„а в,д„еУст„ збФ, „агромадження, контр'о/ь і а„ал,з виі^ат „е лише на стадії виготовлення продукції, а на усіх без винятку ста-діях життєвїго циклу продукту. Зупинимося детальніше на хара-ктеристиці даного питання.

Цикл являє собою сукупність процесів, які складають круго-

нту обгрунтування необхідності виробництва і проведення нау-ково-доїшдних і досшдно-конструкторських робіт аж до повного припинення експлуатації продукту та його утилізації.

Життєвий цикл продукту характеризується часовими, об’єм-ними, затратними і якісними показниками, які перебувають у тіс-ній взаємодії (рис. 8.5). Так, тривалість випуску і експлуатації „родукту вйДажаеться „а „^емних пара^ах. Вимо'ги до якості визначають обсяги НДДКР та підготовки до виробництва. Чітка залежність простежується між якістю продукції (робіт, по-слуг), обсягом виробництва і рівнем затрат.

На затрати впливає структура життєвого циклу продукту. До-цільно зауважити, що вилучення з життєвого циклу будь-якої схадп не о'значае, Що зменпГахься вихрахи. Наприклад^лючен-ня або скорочення обсяпв НДДКР досить часто веде до того, що заново створювана продукщя за своїми якісними та експлуата-щйними параметрами поступається конкуруючим зразкам. Від-мова від одного з видів підготовки виробництва значно здорож-чує виготовлення продукту.

Тривалість життєвого циклу також тісно пов’язана із ви-тратами: його скорочення або подовження активно впливає на загальну величину витрат. Зв'язок між часовими і затратними параметрами неоднозначний. Якщо в одних випадках подов-ження циклу веде до збільшення загальних витрат, то в ін-

=7=д„тки„Гр7кйр=° „;дьг"„рвегюьнв^буУ;

воно може дати значну економію на стадіях виробництва і експлуатащї.

Таким чином, структура життєвого циклу продукту, його три-валість, об'ємні і якісні показники визначають затрати. Продук-ція (роботи, послуги), будучи метою виробничого процесу, одно-часнї як його резулітат втілює у собі затрати усіх елементів життєвого циклу.

Життєвий цикл продукту може бути повним, неповним або частковим.

Повний життєвий цикл включає усі стадії повної тривалості та міжциклічні очікування. Відповідно і затрати являють собою по-

Неповний життєвий цикл відрізняється від повного триваліс-тю, структурою та об’ємними характеристиками.

Частковий життєвий цикл зводиться до окремих стадій пов-ного циклу, наприклад, розробки, виготовлення, експлуатації, утилізації.

Відповідно до повноти життєвого циклу продукції визначають і затрати на його реалізацію.

Визначення затрат за стадіями життєвого циклу нового проду-кту вимагає дотримання таких умов:

—        повнота розрахунку, тобто врахування затрат за усіма ста-діями життєвого циклу;

—        облік усіх спожитих ресурсів;

—        використання єдиної методології визначення етапів циклу та єдиної класифікації складу і змісту затрат;

—        використання методів розрахунку затрат, які відповідають стадіям життєвого циклу.

Під загальними затратами ресурсів на життєвий цикл продук-ції вважають затрати, які зв'язані зі споживанням усіх видів ре-

Основними складниками затрат у розрізі життєвого циклу продукту є:

Стадія НДДКР передпроектні дослідження і доопрацю-вання задумуГрозробка технічного завдання; розробка ескізного проекту; розробка технічного проекту; підготовка конструктор-

для виготовлення дослідного зразка (партії); виготовлення та ви-пробування дослідного зразка (партії).

Стадія еиробництеа — підготовка і освоєння серійної про-дукщї; виробництво; шдтримка технічного рівня і якості серійно

™cZdTpZ2aw тара і транспортні операщї, які пов'язані з доставкою готової продукції до місця споживання; забезпечен-ня її схоронності та експлуатаційних характеристик при транспо-ртування і реалізащї; утримання торгової фірми виробника; мар-

ційних властивостей продукції.

Стадія утилізації дослідження; виготовлення засобів ути-шзащї; транспортування; спещальні контейнери, тара тощо.

Величина затрат на окремих стадіях жи4вого циклу зале-жихь в1Д харакхеРру продук'цп, и хехшчної складносх, і но'визни. Принципово нова, технічно складна і наукомістка продукщя ви-магає значних затрат на НДДКР, які у багато разів перевищують затрати на усіх інших стадія?жи™ого циклу

Стадії життєвого циклу накладають певні особливості на ме-тодику розрахунку затрат.

Так, на стадії НДДКР затрати вираховують укрупнено в розрізі еташв робіт. На еташ науково-досшдних робіт затрати встанов-люють як лімітовані, тобто як приблизну межу, яка визначається конкурентоздатною ціною. У процесі виконання технічного за-вдання на розробку продукції точність визначення загальних за-

ня дослідного зразка (партії) досягається такий ступінь деталізації затрат ресурсів, який дає змогу прийняти їх в якості укрупнених планових норм і нормативів на стадії виготовлення продукції.

На стадії виробнщтва точшсть визначення затрат залежить від мас-штабів випуску продукції: чим він більший, тим точнішими повинні бу-

жать від ринкової стратегії підприємства.

На стадії експлуатації ступшь деталізащї і точності норм і но-рмативів, на основі яких розраховуються затрати, обумовлюється

Затрати на утшізацію визначаються характером продукції, тим шкідливим впливом, який вона може заподіяти н£кХтші-ньому середовищу. Так, при утилізації продукції, яка є джерелом

безпеки і охорони навколишнього середовища, досить часто

=^= ~ z?r в^у —ж-

—ДУ STЇЇ" *= S^r^==:

шують на вартість залишкових ресурсів, які можна використати: загального брухту, брухту дорогоцінних металів, вузлів і деталей, „ридатних дл» „оУвтоРрУ„„гУ„ ви'користання і в„к„р„ста„„я „р„ „о^ нижених потребах у експлуатаційних властивостях.

Загальна схема управління витратами виробництва подана на рис. 8.5.

Прогнозування витрат

виробництва відповідно до

розвитку підприємств

Облік витрат на виробництво

 

Планування витрат виробництва

Контроль за формуванням витрат

 

Нормування витрат на виробництво

Виявлення відхилень між

фактичним і плановим рівнем

витрат

 

Калькулювання витрат виробництва

Економічний аналіз і оцінка виявлення відхилень

Регулювання процесів формуванім витрат

 

Рис. 8.5. Схема управління витратами виробництва [27]

В умовах ринкової економіки товаровиробники защкавлені у зниженні витрат, оскільки це прямо пов’язано з бізнесом, прибувиробництва: обсяги виробництва, прибуток збільшуються ви-щими темпами ніж зростаютьвитрати. Саме такий критерій-випередження темпів зростання результатів над темпами зрос-тання витрат - приймається за основу при виробленні управлш-ських рішень.

У практичній діяльності реалізація заходів щодо зниження ви-трат виробницгва дуже часто вимагає додаткових витрат на удоско-?але„^тех„„л„гіч1с „роцесв, введення додатков „Тконтрольних, облікових операцій. У тих випадках необхідно здійснювати техніко-

нГФ%Гз=—^^

коякісної продукції є фактором підвищення ефективності виробництва, додатковою можливістю з™ення цш на продукцію і досягнення пріоритетів на ринках її збуту.

В умовах^ех.дної екР„„о„ік„ уДни більшість державних і недержавних підприємств не зацікавлені у зниженні витрат виро-бництва, оскільки досягнення такої мети є досить трудомістким процесом, реалізація якого потребує здійснення значного обсягу ройт щодо впровадження „ауково обгрунтованих „орм і „орма-

Щ„ «льш&ь „ідприемств „рацюють „a „L ба„кру?ства, тоблхі коли витрати виробництва майже дорівнюють доходам від виро-бничо-гоїподарс'ької д,яль„ості, а „рР„буток шдприємств M,„iL льний. У той час як питання раціональності здійснення витрат залишаються поза увагою владних структур. На тепершшій час державою не визначені ефективні важелі впливу на інтереси під-приємств у напрямах зниження витрат виробництва.

Отже, на перюд, коли важеш ринкової економіки ще не про-

і взяти на себе контроль за її реалізацією.

Можна погодитися з думкою В. М. Панасюк, що для шдпри-ємств і організацій повинні доводитися нормативи використання

основних, важливих для національної екон,міки ви.ів ресурсів,

==== ЗЕ=^?ЇЇЗїїУ!Й

Такі нормативи для шдприємств носять зовншшій характер, спря-мований на підвищення ефективності використання ресурсного п„те„ціалу держави. Велич'ина таких „орматіів мас в'стаїовлю-вати нижню межу ефективності використання ресурсів. Переви-щення встановленої межі слід вважати неефективним для сусшль-ства і шкідливим для розвитку національної економіки в цілому.

витрат з урахуванням прогресивності технологій, цін на продукцію і сиТовинн^-ма^альні ^Трси, оплату „раці та „акладт ви^ати „а типові види продукції. Введення у практику управління витратами виробницгва стандартних нїрм дасть можливість оцшювати вітчиз-няне виробницгво з позицій міжнародних стандартів, виробляти за-ходи з н'аближенкя в.хчизкяних вир'оШв до м.жнар'одного^вня [27]. Поряд із необхідністю шдвищення ефективності управлшня витратами на загальнодержавному рівні неабияке значення має і

На рівні підприємств і організацій досягнення мети зниження витрат виробництва має тісно пов’язуватися з показниками ефек-тивності виробництва та якості продукції. Саме на зв’язок витрат виробництва з показниками ефекїшГості виробництва „еобх,дР„„ звернути особливу увагу при визначенні напрямів, форм і методів упрГлшня BHTpaMpLeMa полягае в'тому, Щ» знижувати витрати виробництва можна за рахунок різних факторів, які пев-„„„Рч„„о„Рвпл„нТть „а кінцеві р'езулІГтати'роботи'підприемств.

Заходи щодо зниження витрат виробництва повинні обгрунто-вуватися з позищй економічної доцільності і носити конкретний характер. Основні напрями зниження витрат виробництва на шд-приємствах схематично показані на рис. 8.6.

Реалізащя сформованих напрямів спрямована на шдвищення рош витрат виробництва у забезпеченні ефективності роботи

Мета: підвищення ефективності виробництва на основі зниження витрат виробництва

Органійзаційно-технічні напрями

Соціально-економічні напрями

 

Удосконалення обліку і контролю витрат виробництва

Удосконалення системи

управління витратами

виробництва

 

Створення центрів витрат і зон відповідальності

Створення групи аналітичних

розрахунків і аналізу

ефективності формування витрат

Прогнозування витрат

виробництва відповідно до

стратегії розвитку підприємства

Планування витрат виробництва

 

Стимулювання працівників за зниження витрат виробництва

Введення системи норм і нормативів витрат виробництва

Регулювання витрат

Рис. 8.6. Схема напрямів удосконалення системи управління витратами виробництва на тдприємствах виробничої сфери [27]

3 метою підвищення ефективності економічного аналізу собі-вартості доцільно здійснювати його згідно з технологією, запро-понованою в літературних джерелах [28] (рис. 8.7).

Зупинимося дещо детальніше на характеристиці наведених етапів аналізу.

Перший етап - шдготовчий. На даному exam визначаються мета, завдання і об’єкти аналізу, обгрунтовуються вимоги до інформацій-ного забезпечення, здійсшоється вибір методів і моделі ан ашзу

Друшй ехап- анаштично-розрахунковий. На даному ехаш об-грунтовуються система оцшювальних показників, методи іх розраху-нку, здійснюється безпосередній розрахунок показників, групування і

зу сшд вважати забезпечення вимог до зіставності показників, що аналізуються в часі, методах розрахунку з тим, щоб була можли-

Третій етап- порівняльний аналіз розрахункових показників за моделлю: «результати— витрати виробництва». Необхідність цього етапу аналізу викликана специфікою функщй витрат в за-безпеченні ефективності виробництва. Як відомо, зниження витрат є фактором підвищення ефективності виробництва. Зокрема, при CTL*X цінах зниження вит^ат виробництва є фактором збільшен™ прибутків підприємства. Однак це ствердження має більше теоре-

зниження витрат виробництва без належного обгрунтування може призвести до зниження якості виробів, а відтак і зниження попиту

посилення конкуренщї між товаровиробниками за ринки збуту. Отже, аналізувати процеси зниження витрат виробництва і оціню-вати ефективність їх здійснення дощльно на OCHOB1 використання моделі: «результати— витрати». При цьому доцільно оцінювати

Етап ч'етвертий - аналіз стр'уктури ви^ат виробництва. He-

обхідність виділення цього етапу зумовлена завданнями дослі-дження. В даному випадку на основі розрахунків питомої ваги найбільш вагомих видів витрат в їх загальній величині можна до-сшдити за певний перюд часу змши, що відбулись у виробництві

279

 

                                                                                                                     

                                  

                                                          

                                                                      

            Визначення мети і завдань аналізу                        Визначення вимог до

інформаційного

забезпечення

                                                          

            Визначення об'єктів аналізу                                    вибір моделі і методів аналізу         

                                                                                 

            Етап другий - аналітично-розрахунковий

                                                                                 

            Вибір системи показників  

           

            Розрахунок показників        

                       

           

                       

            Вибір методів розрахунку показників                                Забезпечення умов

зіставності результатів

аналізу           

                                                                                 

            Етап третій - порівняльний аналіз за моделлю: результати - витрати виробництва  

           

           

                                  

            Етап четвертий - аналіз структури витрат виробництва           

 

           

           

           

           

 

                                                          

           

                                              

                                              

 

                        Етап п'ятий - узагальнення результатів аналізу               

 

           

           

           

           

           

           

 

                                              

                                              

            Виявлення тенденцій у змінах структури витрат

                       

            Оцінка впливу витрат на ефективність виробництва    

                                              

            Етап шостий - обгрунтування рішень з     

                                               вирі     )б]       шцтва                        

Рис. 8.7. Схема послідовності аналізу витрат виробництва і оцінки ефективності їх формування

Етап п'ятий- узагальнення результатів аналізу передбачає здійснення таких робіт: групування витрат виробництва за визна-ченими класифікаційними ознаками і визначення динаміки їх за-гальної величини і основних видів за період, що аналізується; ви-явлення важливих тенденцій у змінах структури витрат виро-бництва, досшдження „р„ч„„Лкі вплинул^ „а^ц, з„і„Р„; ощІка впливу динаміки витрат виробництва на динаміку результатів

Важливим критерієм в оцінці ефективності управління витра-

ація свідчить про підвищення ефективності управління витрата-

Ситуація друга — за період, що аналізується, спостеріга-ється зроста„„!,Урезультат1вРв„роб„„цтва і витрат' „а їх до'сяг-нення. У цій ситуації доцільно визначити темпи зростання ре-зультатів і витрат та зіставити їх. Якщо результати виробництва шдвищуються вищими темпами, ніж збільшу-ються витрати, можна робити висновок про підвищення ефек-тивності їх формування.

При цьому дощльно досшдити, за рахунок яких факторів зро-стають результати виробництва. Якщо виявлені змши не зумов-лені роботою підприємств, а викликані змінами зовнішнього ха-рак4у (зокрема' зростанням цш „а кінцеву продукцію), висновки потребують додаткових обгрунтувань.

Ситуація тУя- анадіз резудьтГтГв в'иробництва „е виявдяе однозначної тенденції до їх зростання або зниження, а витрати виробництва мають чітку тенденщю до зростання. Наприклад, прибуток підприємства за аналізований період збільшився в той чРс, яУк проду^ившсть пращ знизилася, а е'нергоемність „родук-ції і виробничих процесів підвищилася. В таких випадках необ-хідно здійснювати більш глибокий аналіз причин і факторів, що вплинули на показники ефективності виробництва і вияснити функції витрат у цих змінах.

Етап шостий - обгрунтування рішень з удосконалення управління витратами виробництва. На даному етапі залежно від результатів аналізу можуть прийматися рішення в аспектах удосконалення форм обліку і групування витрат за місцями їх

виникнення, введення додаткових операцій контролю, підви-щення відповідальності за дотримання витрат у запланованих обсягах, підвищення стимулюючих мотивацій до зниження ви-трат, раціонального використання всіх видів виробничих ре-сурсів тощо.

Обгрунтування напрямків удосконалення управління витрата-ми виробництва має здійснюватися відповідно до мети і за-вдань системи управління витратами, враховуючи її ієрархічний характер.

 

Контрольні питання для самопідготовки

1.         Якими наслідками для підприємства може обернутися завищення витрат виробництва?

2.         Який обсяг виробництва продукції необхідно забезпечити для мінімізації виробничих витрат підприємства?

3.         Дайте характеристику еластичності попиту на ресурси.

4.         Якими показниками вимірюється ефективність управління витра-тами?

5.         Назвіть методи підвищення прибутковості виробництва через призму виробничих витрат.

6.         Дайте порівняльну характеристику показників рівня рентабель-ності і прибутковості при змінах ціни, собівартості одиниці продукції і прибутку.

7.         3 допомогою яких механізмів можна досягти оптимізації вироб-ничої діяльності за критерієм витрат?

8.         Охарактеризуйте можливі варіанти (методи) визначення точки беззбитковості.

9.         Що являє собою рівень безпеки операційної діяльності і яка ме-тодика його розрахунку?

 

10.       До чого зводиться методика оптимізації операційної діяльності на основі аналізу беззбитковості?

11.       Охарактеризуйте напрями підвищення ефективності управління витратами на загальнодержавному рівні.

12.       У чому проявляється зв’язок витрат і життєвого циклу про-дукту?

13.       Охарактеризуйте складові елементи регулювання процесу фор-мування затрат.

14.       Які Ви знаєте напрями удосконалення системи управління витра-тами виробництва на підприємствах виробничої сфери?

15.       Яка послідовність аналізу витрат виробництва і оцінки ефектив-ності їх формування?