6.4.5. Управління виробничими затратами на базі використання системи «директ-костинг»


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Поряд із системою «стандарт-кост» не менш важливе значен-ня в управлінні витратами посідає і система «директ-костинг».

Харак терною „з£акою даної сисгеми е поділ'усх витрат „а дв, основні групи: змінні, тобто ті, які залежать від обсягу виробниц-тва і зросРтають у зв'язку п з6,льше„„ям випуску про'дуі і по-стійні (умовно-постійні), які не залежать від обсягу виробництва і пракТІІУЧ„о завжди зали'ша^ься „а одному і тому ж рі.Р„і.

Змшні затрати з точки зору контролю за їх рацюнальшстю завжди вимагають «ільшоі уваш, ніж ЕостУЬп. яИР„аРаховуються

=ІЬГр=^=^^^^

цим собівартість планується і обліковується в частині одних ли-ше змінних затрат. Що ж стосується постійних витрат, то вони

(будучи зібрані на окремому рахунку) щомісячно або один раз в рік списуються безпосередньо на дебет рахунка «Прибутки і зби-тки». Таким чином, валовий прибуток доводиться до рівня (вели-

™бме™яТббівартості продукщї лише змшними витратами дає змогу спростити нормування, планування, обшк і контроль статей затрат, що залишились: собівартість стає «більш наоч-ною», a окремі затрати — краще контрольованими. Адже чим бі-льше контрольованих об’єктів, тим сильніше розсіюється увага між ними, тим слабшим стає контроль.

Проте це не означає, що постійні витрати взагалі не контро-люються. Навпаки, з самого початку здійснюється жорстка пе-ревірка всіх постійних витрат і обгрунтованості їх рівня, роз-робляється їх кошторис як по шдприємству в щлому, так 1 по окремих виробничих шдрозділах. Обшковані фактичні витрати порівнюються з витратами по кошторису і виявляється рівень гос'подарювання у кіному шдроздллі /ро Щ„ св.дчить L„„-мія чи перевитрати порівняно з кошторисом. Таким чином ви-значається вклад кожного шдрозділу у формування кшцевого господарського результату по підприємству в цілому, так як поряд з економією або перевитратами за змшними затратами на формування прибутку впливає економія або перевитрати за

Ю нГбшМьшГскладнГсть у процесі ведення обшку і управлшня за обмеженою собівартістю полягає в тому, що деякі із затрат є нашвзмшними, наприклад, витрати на утримання і експлуатащю машин і устаткування, де поряд із змінними затратами (на ру-

сті поділити на постійні і змшні частини.

Використання обмеженої собівартості має ряд переваг у про-цес1упрївл1ннявиробничимизаТрахРами:

. сама ідея розмежування витрат на постійні і змшні (а також напівзмінні) дуже важлива і необхідна при плануванні, норму-ваннианалізівитратвиробництва;

• поділ затрат на змінні і постійні має важливе значення і для

=аГ„7аІВТру^

. «директ-кост» дозволяе більш точно встановити пропорції між затратами і обсягами виробництва;

•          змінні затрати легше зв'язати з окремими місцями їх виник-

стежуеіся сукупшстГкожного „родукту, £о виробляет'ься;

•          більша увага надається і постійним затратам, які суттєво

впливають на кшцеві фшансові результати, оскільки щ затрати

списуються безпосередньо у зменшення валового прибутку;

Л „ожлив.сть бГльш „тко визначати результатДн^Іишього гошрозрахунку і давати оцінку діяльності керівників структурних

багато в чому залежить від попиту і пропозиції на неї та тієї ціни, що склалася на ринку, при застосуванні методу «директ-кост» є можливість швидкого вияву валового прибутку, що приносить кожен вид продукції і який служить джерелом покриття адмініс-Трат„в„„-упрРавяУі„ськ„х і збу/ових витрат та „ер/оріентащї в„-робництва у разі потреби на випуск більш (або найбільш) рента-

•          в умовах хронічного недовантаження, а також різких коли-

вань в частині завантаження виробничих потужностей, яке хара-

ктерне для сучасної економіки України, використання «директ-

косту» сприяє вияву того рівня завантаження виробничих потуж-

ностей, який би забезпечив беззбиткове виготовлення продукції.

Важливою перевагою методу «директ-костинг» є оператив-ність отримання даних, що характеризують невеликий перюд го-сподарської діяльності. Поділ затрат на умовно-постійні і умов-„о-змІ„„і прив.в д„ „ового „огяяРду „а'рентабельшсть Jm,H. ємств. Виділивши змінні затрати, можна точно визначити ефек-тивність безпосередньо виробничого процесу.

Використання методу «директ-костингу» більш доцільно в умовах д'епресії та шфляк „,ж в умовах Лйому ек„„„мИ„.

В умовах депресії керівник більше контролює змінні затрати, ш> ісіійні. ДШсно, no"™, захрахи будуїь зросхахи шппе^ ля розширення виробницхва. Однак це не означає, що посхійні захрахи зовсім не плануюхься і не конхролююхься. Навпаки, в си-

дарт'костом». Зпдно з „стані „ор'мальна виробнича діяльшсть повинна здійснювахись в заздалегідь всхановлених межах, за схандартом, і тому основну увагу керівник повинен звертати саме на відхилення від встановлених параметрів. При цьому необхідно вивчати причини відхилень і вживати заходи для приведення ке-руючої системи в стандартну, в норму.

Система «директ-костинг» дозволяє здійснювати більш опера-

мі «директ-костингу» встановлюються стандарїи на постійні ви-трати, а в основу контролю гнучкого бюджету покладено поділ

виробництво. Деякі фірми, враховуючи, що сума „акладних ш-

них витрат при системі повного розподілу витрат переходить 3 одного року на інший, контроль за ними послаблюється.

Система «директ-костинг» має ряд переваг перед системою повного розподілу витрат, основні з яких такі:

—        дані про собівартість, обсяг, прибутки, необхідні для щлей планування прибутку, завжди можна отримати з регулярної звіт-ності. Отже, керівництву не потрібно вести паралельно два роз-рахунки для пов'язання їх один з одним;

—        прибуток за певний період не змінюється під впливом по-стШ„„хР„акУлад„„х витрат при' змші залишкш запасв;

—        звіти про витрати виробництва і доходи, складені за систе-„ою «д„ре^ост„Р„г», в бРльшш „ірі гідпоиікт. штересам ке-рівництва фірми, ніж ті, які складені за системою розподілу ви-

—        підкреслюється вплив постійних витрат на прибуток, оскі-льки загальна сума цих витрат за даний перюд відображається у звйпродоходи.

—        показники маржинального доходу дозволяють оперативно оцінити вироби виходячи з базових критеріїв — території, яку вони займають, категорій замовників тощо;

—        «директ-костинг» об'єднує такі ефективні засоби контро-лю, як «стандарт-кост» і гнучкі бюджети;

—        система Іхдирект-костинг» оцінює запаси відповідно до по-точних витрат, необхідних для виготовлення виробів.

Проте, система «директ-костинг» має і певні недоліки:

—        основні труднощі полягають у виділенні постійних витрат.

Значна частина напівзмінних витрат може розподілятися по-

різному залежно від методу, який використовується, а це, у свою

чергу, буде позначатися на результатах;

Р-УдлУя потреб довгостроРк„Уого „ланування та інппс. потреб управління необхідно паралельно розподіляти постійні накладні витрати в позасистемном? порядку"

—        при переході від системи повного розподілу витрат до сис-теми директ-костинг виникають серйозні проблеми у визначенні суми прибуткового податку;

—        аналогічні труднощі виникають і в питаннях оцінки запасів при складанні звітів для власників акцій.