2.3. Класифікація затрат на виробництво


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

загрузка...

„а вР„робУ„„цтРво. Будь-яка класифікашя будуєгься за'визначеніи критеріями. У даний час нараховується близько двох десятків групувань затрат за різними класифікащйними ознаками. Уза-гальнення цих заірат подано у табл. 2.1.

вГ^гд^;™™1'від тр™ перюду! кількості

Таблиця 2.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

 

Ознака класифікації   Види затрат

12

За кількістю випущеної продукції    Загальні, витрати на одиницю продукції

За ступенем однорідності    Прості (одноелементні), комплексні

За способом включення у собівартість продукції Прямі, непрямі

За періодичністю виникнення (календар-ними періодами)       Поточні, одноразові, періодичні

За місцем виникнення         Цехові, дільничні, бригадні, службові тощо

За обсягом виробництва     Постійні (умовно-постійні), змінні

За економічним змістом       Витрати предметів праці, засобів праці, само'і праці

За видами виробництва      Витрати основного виробництва, допо-міжних, підсобних та обслуговуючих ви-робництв і господарств

За відношенням до технологічного про-цесу        Основні, накладні

За видами діяльності            Витрати основної діяльності (операцій-но'і), фінансової діяльності, інвестиційної

Згідно з роллю у процесі виробництва      Виробничі, невиробничі

За фазами кругообігу засобів           Постачально-заготівельні, виробничі, збутові

За ступенем готовності продукції (від-ношенням до кінцевого продукту)        ї=;»-~г™' -**-*■

За охопленням плануванням          Планові, позапланові

За охопленням нормуванням          Нормовані, ненормовані

За доцільністю          Продуктивні, непродуктивні

Залежно від об'єкта управління      У місцях виникнення, в центрах затрат, у центрахвідповідальності

Залежно від діяльності підприємства         Залежні, незалежні

За економічними елементами         Матеріальні затрати, витрати на оплату праці відрахування на соціальні заходи, амортизація,іншіопераційні витрати

За калькуляційними статтями         Залежно від галузі національної еконо-міки

Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний перюд, якщо продукщя виготовляється постійно або сері-ями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як шдивідуальні.

Елементні (одноелементні) витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них нале-жать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціаль-

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням пев-ного різновиду продукції і можуть бути віднесені на її одиницю „ря„оР Якщо виготов'ляеться одУ„„ різновид „родукшї, ус, витра-ти — прямі. До прямих витрат належать прямі матеріальні витра-ти, прямі витрати на оплату пращ та інші прямі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат відносять сировину і матеріали, кУвель» „ап^фабрикати ?а комплещюч, "вироб,,, інші матеріальні витрати, які можуть бути віднесені до конкрет-ного об'єкта витрат.

У деяких випадках певні види матеріалів, які є частиною виго-товленої продукщї, не включають до складу прямих вихрах. При-кладом таких матеріашв є цвяхи у виробництві меблів, нитки у пошитті одягу тощо. Такі матеріали розглядають як допоміжні

бітників, що не може бути прямо віднесена на продукщю (оплата часу простою, додаткові виплати тощо), включають до складу виробничих накладних витрат.

ного об’екта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи,

орендна плата, амортизація тощо.

Непрямі витрати не можна безпосередньо віднести на окремі різновиди продукщї, бо вони пов'язані з виготовленням різних виробів (зарплата обслуговуючого і управлінського персоналу, утримання і експлуатація будівель, споруд, машин тощо)

Поділ витрат на прямі та непрямі залежить від рівня спеціалі-

є непрямими витратами для окремих видів продукщї, що вигото-

економічні основи управління.

Поточні, тобто постійні, звичайні витрати — це витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Одноразові, тобто однократні, - це витрати, що змшюються періодично (періодичність більша ніж місяць) і спрямовуються „a^neneUnpouecy виробництва протяго^ трив'алого W

За місцем виникнення витрати на виробництво поділяються за цехами, дшьницями, бригадами, службами та шшими адмшіс-тративно відокремленими структурними підрозділами вироб-

Залежно від характеру та призначення виконуваних про-цесів виробництво поділяється на основне, допоміжне, шдсобне та обслуговуючі виробництва і господарства.

До основного виробництва належать цехи, дільниці, бригади, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукщі чи вУ конанні робіт.

Допоміжні виробництва призначені для обслуговування під-розділів основного виробництва: виконання робіт по ремонту ос-новних засобів забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування і техніки, різними видами енергії,

цехи, експериментальні, транспортні та інші підрозділи.

Підсобні виробнщтва покликані підсобляти основне вироб-

котельні тощо.

Обслуговуючі виробництва і господарства, на відміну від усіх

більш поширеними серед них є дитячі дошкільні заклади, спор-тивні споруди (тенісні корти, плавальні басейни, волейбольні майданчики тощо), заклади культури, будинки відпочинку, оздо-ровчітабори.

Для кожного з вищеперелічених видів виробництв властиві свої витрати, які різняться одні від інших своїм змістом, структу-рою і т. п.

Постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) виходу продукції істотно не зміню-ється. При незмшному обсязі виробництва вони залишаються на

залишається постійною. До постійних належать витрати на утри-мання експлуатац ю буд веля споруд, орган зац ю виробницт-ва, управлі„„яУ На „ра^иці до груп^шних віднос'ять і в„-

трати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягів виробництва, тому їх називають умовно-постійними.

Змінні витрати залежать від обсягу виробництва і змінюються

затрат можуть бути основна заробітна плата, вартість комплек-туючих виробів і в більшості випадків витрачання^ сировини і ос-новних матеріалів.

Прогресуючі ростуть швидше, ніж обсяг виробництва (оплата праці при відрядно-прогресивній системі, а інколи це втрати від браку, який виникає через прагнення будь-що збільшити випуск продукції, навіть погіршуючи якість).

.л=ггл=гі; ==.».- i=s

на поточнии ремонт виробничого устаткування.

Регресивні витрати знижуються при зростанні обсягу виробниц-

Г' тено Год П°ТЇимВ™Гвиа ТтТГ3S п^дИМціїЛЬШЄ Стрибкоподібні витрати характерні для випадків, коли в сто-ро„у „Ідвищення ч„ з„Р„же„„яР„еРеглядаються в.дпускн, ціни „а сировину і матеріали, комплектуючі вироби.

Реманентні витрати називаються так тому, що швидко зрос-таючи при збільшенні обсягу виробництва, вони набагато повіль-ніше знижуються п«и його скороченні.

ma майбутнього періодіе, а також розмежовують їх за носіями, відокремлюючи зат(ати на конк)етний виріб від затрат на

Одні і ті ж затрати можуть розглядатися по-різному: по-

всієї продукції стають постійними, якщо беруться в розрахун-ку на один виріб.

Поділ витрат на постійні і змінні дозволяє аналізувати залеж-ність витрат і прибутку від обсяг. виробництва при виборі варіа-нтівпроектнихіплановихрішень

Класифікащя витрат за статтями калькулящї та економічними елементами має надзвичайно велике значення для діяльності під-приємств і організацій. Для прикладу наведемо г,упування ви-

ганізащй

3. Паливо й енергія на технологічні ).ілі.

6.         Додатковазаробітнаплата.

7.         Відрахування на сощальне страхування.

8.         Витрати на шдготовку і освоєння виробництва.

9.         Відшкодування зносу спещальних шструментів і пристроїв та інші спеціальні витрати.

 

10.       Витрати на утримання і експлуатацію устаткування.

11.       Загальновиробничі витрати.

12. Загальногоспода.ські витрати.

У будівництві:

1. Прям матер альн витрати.

4. Відрахування на со.альні заходи.

5. S=,= витрат,

вою для всіх галузей народногосподарського комплексу, класи-фікація витрат за статтями калькуляції різна в різних галузях цього KOMnLcy. Зокрема, в „ромУ„сл„в„Рті цих гРруп в„траТУбі-льше, ніж у будівництві, у 2,5 рази. Класифікація витрат за стат-тями більш складна, ніж за елементами. Багато статей носить комплексний характер. Комплексними статтями витрат є витрати „а шдготовку і LoeL, виробництва, „а утриманкя'і експлуаіта-

промисловості нашчує такі ста4

—        Сировина та матеріали.

—        Кувівельні „апівф'абрикати та комплектуюч, вироби, робо-ти і посл.ги виробничого характеру сторонніх підприємств та ор-ганізащй

—        Паливо й енергія на технологічні .ілі.

-Додатковазаробітнаплата.

—        Відрахування на сощальне страхування.

—        Витрати на утримання і експлуатацію устаткування.

—        Загальновиробничі витрати.

—        Втрати від браку.

„ідприемства можуть вносити зміни з урахУуРва„„ям особлив'остей

техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукщї, а та-кож об'єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

Зокрема, для хімічної, металургійної галузей промисловості даний

монтажних робіт (новв редакція) наводиться така класифікащя витрат (табл. 2.2).

Таблщя 2.2

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ БУДІВЕЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

 

Ознаки класифікації Види витрат

Види діяльності будівельної організації      • витрати звичайної діяльності;

.витратиоперащйноі-діяльності;

.витратиосновноїдіяльность

Місце виникнення витрат   .витратиосновноговиробництва; • витрати допоміжного виробництва; . витрати другорядного виробництва.

Види витрат  •          елементи витрат;

•          статті витрат.

Способи включення витрат до собівартості будівельно-монтажнихробіт       • прямі витрати; .загальновиробничі(непрямі) витрати.

Результативність витрачання         : „ss™zrrT;™.

Календарні періоди  •          поточнівитрати;

•          одноразовівитрати

Відносно договору підряду на виконання робіт з будівництва   •          витрати за договором підряду;

•          витрати періоду.

Наявність надзвичайних подій       • надзвичайні витрати

Витрати звичайної діяльності включають витрати операцій-ної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Витрати операційної діяльності включають витрати основної діяльності та інших видів діяльності будівельної ортанізащї, яю не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Витрати основної діяльності — це витрати будівельної орга-нізації, пов'язані з виконанням або реалізацією будівельно-монтажнихробіт.

Витрати основного виробництва — це витрати виробничих

ss^zsxss^ss"--°™,сю та о6-

Витрати допоміжного виробнщтва— це витрати виробни-транспортними послугами тощо.

Витрати основного виробництва та допоміжних і другорядних виробництв, продукція яких у подальшому використовується на б/швельно-монтаіих р„ботаУх, е виробн/чими Гитраіми осно-вної діяльності будівельної організації, які включаються у собі-варлісль будівельно-монтаж Jx ройл цісї організації.

Елемент витрат — це сукупність однорідних за своїм еконо-мічним змістом витрат.

До статті витрат можуть включатися складові будь-якого елемента витрат або декількох елементів.

ної діяльності — як за елементами, так і за статтями кальку-лювання.

Прямі- це витрати, які пов’язані з виконанням будівельно-монтажних робіт і можуть бути безпосередньо віднесені до конк-ретного об’єкта витрат.

рХицтва, алеР„е можуть бути вііесеїгі до кон^етного об'екта вігграт. Так вігграти розпод ляються м ж об'єктами витрат з ви-корїстанням бази розподілу. вибраної будівельною організаціею

тощо.

Поточні витрати — це витрати, які зазнає будівельна органі-зація щомісяця.

Одноразові витрати це витрати, які будівельна організащя зазнає у період, більший за місяць, та які спрямовуються на за-безпечення будівельного виробництва протягом тривалого часу.

Витрати за договором підряду — це витрати на виконання будшельно-монтажних'роб.т, & б'езпосереднь'о пов-яза» 3 ко„к-

щщтттж

вельної організащї, які неможливо прямо пов'язати з виконанням конкретного договору підряду і, відповідно, з доходом за цим до-говорРо„ підряду, дл^отріання якого в„„„ були здшсені. Так, витрати (адміністративні витрати; витрати на збут; інші опера-ційв, BBTUH) наіежать до виїрат'за доРГоворо„ підряду, якщо Р а) ці витрати безпосередньо пов'язані з виконанням цього до-

'^бГокрем^вІдшкодування цих витрат за умовами цього дого-вору шдртду покладено на замовника

Надзвичайні витрати— це втрати, що виникли внаслідок стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій, інших надзвичай-них подій, а також затрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією наслідків таких подій.

Існуюча і використовувана в практищ роботи вітчизняних підприємств і організацій класифікація витрат не повністю відпо-відає вимогам ринкової економіки. Зокрема, відсутній поділ ви-трат стосовно прийняття управлінських рішень, що є надзвичайно актуальним y сучасних умовах господарювання. Доцільно, на нашу думку, вик2.1и.тати класифікацію витрат західних фірм, яка

Класифікація витрат

ї

Напрямок

 

Оцінка запасів та визначення фінансового результату

Вичерпні та невичерпні

Прийняття рішень

Релевантні та нерелевантні

Контрольовані і неконтрольовані

 

Витрати на продукцію та витрати періоду

Постійні та змінні

 

Прямі та непрямі

Маржинальні та середні

 

Основні та накладні

Дійсні та можливі

Рис. 2.1. Класифікація витрат

К.отко охарактеризуємо витрати, про які не зазначалося

Вичерпані (спожиті) витрати— це збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отри-

активів у процесі поточної діяльності для отримання доходів або іншої вигоди в майбутніх періодах.

Невичерпані витрати відображаються в активі балансу, а ви-черпані — у звіті про фінансові результати.

На практищ не всі витрати, що відно)яться до звітного кальдля визначення собівартості продукції або товарів розрізняють витрати, які формують собівартість продукції (товарів) та витра-

И Витрати на продукцію - це витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом, продажем або з придбанням товарів для реалізацЛ виробничш'сфері д„ „их eJam усі в„тра?„, пов’язані з функцією виробництва продукції, що формують її іс-торичну соб^ртість. До таких витр'ат „'алежать: Ііровина і „а-теріали, заробітна плата виробничих робітників з відрахуваннями в,дР „еї, амортизашя устатку'вання тощ'о.

інших функцій (упраміння,маркетинг, розробки тощо) вяртіс-ного ланцюжка.

На торговельних підприємствах витратами періоду є витрати обігу.

На шдприємствах виробничої сфери витрати, які відносяться на собівартість продукції, називають виробничими витратами, a витрати періоду — витратами діяльності.

У більш деталізованому вигляді виробничі витрати та витрати діяльності наведені у табл. 2.3.

Виробничі витрати, пов’язані з безпосереднім перетворенням сировини і матеріалів на готову продукцію за допомогою праці виртбничих робшшків з викорисїанням виробничого устаїку-вання, називають основними.

Основні витрати — це сукупність прямих витрат на виро-бництво продукції. Вони поділяються на три групи: прямі ма-теріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі

Виробничі накладні витрати це витрати, пов’язані з про-

рГ екГ^=оГ„вН„ЄмМ=„6.Ш "' Д° ПЄВН"Х В-Прикладом цих витрат є (опоміжні матерішш, заройтна плата

Виробничі накладні (загальновиробничі) витрати розподіля-ються між виробами пропорційно до вибраної бази.

СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИТРАТИ ПЕРІОДУ

Таблиця 2.Виробничі eumpamu або еиробнича собіеартість

Прямі матеріали

Пряма зарплата

Загальновиробничі витрати

Інші прямі витрати

Витрати періоду

Адміністративні eumpamu

Витрати на збут

Інші операційні eumpamu

 

—        загальні корпоративні витрати (органі-заційні витрати, витрати на проведення рі-чних зборів, представницькі тощо);

—        витрати на службові відрядження та утри-мання апарату управління підприємства та іншого загальногосподарського персоналу;

—        витрати на утримання основаних засо-бів, інших матеріальних необоротних акти-вів загальногосподарського призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлен-ня, водопостачання, водовідведення, охорона);

—        винагороди за професійні послуги (юри-дичні, аудиторькі, з оцінки майна тощо);

—        витрати на зв'язок (поштовий, телегра-фний, телефонний, телекс, факс тощо);

—        амортизація нематеріальних активів за-гального сподарського призначення;

—        витрати на врегулювання спорів у судо-вих органах;

—        податки, збори та інші передбачені за-конодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів і обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собіварто-сті продукції, робіт, послуг);

—        плата за розрахунково-касове обслуго-вування та інші послуги банків;

—        інші витрати загальногосподарського призначення.

 

—        витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції;

—        витрати на ремонт тари;

—        оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам і робітни-кам підрозділів, що забезпечують збут;

—        витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

—        витрати на передпродажну підгото-вку товарів;

—        витрати на відрядження робітників, зайнятих

збутом;

—        витрати на утримання основних за-собів, інших матеріальних необорот-них активів, пов'язаних зі збутом (опе-раційна оренда,           страхування, амортизація, ремонт, опалення, освіт-лення, охорона);

—        витрати на транспортування, пере-валку і страхування готової продукцїі (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспорту-ванням відповідно до умов договору поставки;

—        витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування;

—        інші витрати, пов'язані зі збутом.

 

—        витрати на дослідження та розробки від-повідно до Положення (стандарту) бухгал-терського обліку 8 «Нематеріальні активи»;

—        собівартість реалізованої іноземної ва-люти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається іпляхом перерахунку інозем-ної валюти в грошову одиницю України за курсом Нацбанку України на дату продажу іноземної валюти плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

—        собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського об-ліку складається з їх облікової вартості і витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

—        сума безнадійної дебіторської заборго-ваності та відрахування до резерву сумнів-них боргів;

—        втрати від операційної курс. різниці (тобто від зміни курсу валюти за операція-ми, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною (основною) діяль-ністю підприємства;

—        втрати від знецінюв. запасів;

—        нестачі і втрати від псування цінностей;

—        визнані штрафи, пені, неустойки;

—        витрати на виплату матеріальної допомо-ги, на утримання об'єктів соцкультпобуту;

—        інші витрати операційної діяльності.

Для прийняття управлшських рішень вкрай необхідно розріз-няти релевантні та не релевантні витрати.

Релевантні — це витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняттярішень.

He .елевантні — це витрати, що не залежать від прийняття рішень

Наприклад, розглядається питання — придбати новий верстат

трачених „Гйого обслуговування мастильшЛштеріаі витрат Різницю між витратами, які виникають при прийнятті альтер-

тістю верстату і сумою орендної плати за період його екшлуатації.

Р„зглРЯда2ч„^„і ал'ьтернативні варіа'нти рішень, Зобйшо враховувати не лише дійсні (реальні), а й можливі витрати (втра-■£). Дійсні (реальні) витратї— це витрати, які вимагаютЛпла-ти грошей або витрачання інших активів.

Ці витрати відображаються в бухгалтерських регістрах у міру їх виникнення.

тер і здати його в оренду.

У цьому разі релевантні витрати для наведених варіантів ста-новлять:

Придбання^ Вартість акцій : акцій +

+ комп'ютера в оренду         для варіанта 1

Придбати комп'ютер і\ Вартість здати його в оренду : комп'ютера +

Варіант 2

Втрати доходу Релевантні витрати

+ від дивідендів для варіанта 2

Дійсні витрати + Можливі витрати = Релевантні витрати Варіант 1 Втрати доходу від здачі Релевантні витрати

Можливі витрати не відображають в облікових регістрах і бе-

ність полягає у тому, що переважна більшість витрат є умовно-постійними та умовно змшними або нашвпостійними та нашв-змінними.

Будь-які витрати відносяться до змінних витрат, якщо їх ве-личина залежить від обсягу виробництва. У випадку відсутності такої залежності витрати носять назву постійних.

Постійні витрати поділяються на обов'язкові і дискреційні.

Обов'язкові витрати— це витрати номінальної потужності або, шшими словами, це заплановані накладні витрати, які могли б бути понесені підприємством чи організацією при нульовому обсязі ділових операцій. Сюди відносяться усі витрати, які необ-хідно здійснити, щоб бути у «готовності до роботи».

стрУатепУ,і„го р,ше„„,, яке прий^те'кер,в„У„цтв„м „ргізації. Вони не пов'язані з обсягами виробництва або збуту. Рівень та-ких витрат встановлюється рішенням організащї; таким же рі-шенням вони можуть бути збільшені, скорочені або усунуті. Ти-

szr„^TBT„^„„psaxyHKy на ™продущ,ї зі

даноїпослуги.

Залежно від ситуації менеджера можудь цікавиш як маржина-

^z^z^s^zzsz^rна метод-

Стосовно оцінки поведінки витрат, крім маржинальних і сере-дніх витрат, можна видшити ще й так звані шкрементні витраїи. До них слід віднести витрати на додатковий обсяг продукції (робіт) пі.ля рівня, коли вони починають поводити себе як напів-Ска.шо, витрати на п25их 50 од— 2,0 про.укц.ї скла,ают-

( 2000^1

дуть становити 80 грн          , у той час, як середні складатимуть

У 25 )

 Г5000 + 20 000

93,3 грн         

\ 50 + 25

безпосередньо контролювати а— чинити на них значний вплив.

„оЖнеЗ;=г„г=-;™ „г„„грати,які "р не

0«ш й ті сам, B„TpV„ „ожуть бути контроль'ованими з боку керівника цеху підприємства та неконтрольованими для керівни-

" пДїїом ^Жй^шрольованих витрат з позищї нача-льника цеху е основш мате,.альш вихрахи і осн—вна заройтна

j£^^££2~?£^Ztле-

Запровадження в практику роботи вітчизняних шдприємств і організацій запропонованої класифікації витрат дасть змогу істотно покращити групування виробничих затрат та пристосувати його до потреб ринкової економіки.


загрузка...