Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ХРОНОЛОГІЯ : Українська та зарубіжна культура. 3-тє видання : Бібліотека для студентів

ХРОНОЛОГІЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

магниевый скраб beletage

45 р. до н.е. – римський політичний діяч, філософ, письменник і оратор Марк Туллій Цицерон (106–43 рр. до н.е.) вперше до наукового обігу ввів поняття «культура» і пов’язував його з культурою розуму.

XVII ст. – під «культурою» стали розуміти рівень розвитку розумових здібностей окремих народів.

Друга половина XVIII ст. – укорінення в європейській свідомості поняття «культура» у сучасному значенні.

XX ст. – американський антрополог Леслі Уайт (1900–1975) при аналізі проблем культури одним з перших почав користуватись терміном «культурологія».

1982 р. – всесвітня конференція з культурної політики кваліфікувала куль-туру як комплекс характерних матеріальних, духовних, інтелек-туальних і емоційних рис суспільства, що включає в себе не лише різні мистецтва, а й спосіб життя, основні правила людського бут-тя, системи цінностей, традицій та вірувань.

Близько 100 тисяч років тому – оволодіння людиною вогнем.

Близько 40 тис. років до н.е. – поява сучасного типу людини – Ноhо sapiens або кроманьйонця.

20–12 тис. років до н.е. – період розквіту печерного живопису.

Близько 15–10 тисяч років тому – одомашнення собаки – першої із приру-чених тварин.

8 тис. років до н.е. – заснування найстарішого міста в історії людства – Ієріхо-ну в Палестині.

VI–III тис. до н.е. – виникнення відтворюючих, продуктивних форм госпо-дарської діяльності – землеробства і скотарства (неолітична рево-люція),

IV–III тис. до н.е. – відкриття й освоєння корисних властивостей металів.

Близько 3000–1100 рр. до н.е. – бронзовий вік, протягом якого бронза була основним металом для виготовлення знарядь праці та зброї.

Хронологія

Близько 5 тис. років до н.е. – поява землеробських общин в долині річки Хуанхе (культура Яншао).

IV–III тис. до н.е. – виникнення найдавніших цивілізацій у Месопотамії та Єгипті.

3300–3100 рр. до н.е. – поява в Стародавньому Єгипті перших зразків ієрог-ліфічного письма, яке вперше розшифрував в 1822 р. французь-кий вчений-лінгвіст, єгиптолог Жан Франсуа Шампольйон (23.12.1790–4.03.1832).

3100–1500 рр. до н.е. – існування міської цивілізації в Індії (так званої куль-тури Хараппі).

Близько 3000 р. до н.е. – розповсюдження на території Месопотамії клино-писної писемності шумерів, яка була розшифрована в XIX ст.

Близько 3000 р. до н.е. – заснування на території Месопотамії перших міст-держав, серед яких виділялось місто Вавилон.

Близько 3000 р. до н.е. – винахід жителями Месопотамії, шумерами, гон-чарного круга та колеса.

III тис. до н.е. – поява перших шкіл в Стародавньому Єгипті.

XXVII ст. до н.е. – побудова в Саккарі (Стародавній Єгипет) першої ступ-інчатої піраміди для фараона III династії Джосера, який правив в епоху Давнього царства (близько 2630–2611 рр. до н.е.).

Близько 2590 р. до н.е. – побудова піраміди Хуфу (Хеопса) – великої піра-міди в Гізі.

Близько 2500 р. до н.е. – в Месопотамії почали точно і докладно вести облік часу за днями, місяцями й роками.

Близько 2400 р. до н.е. – жителі Месопотамії, шумери, вперше в світі виго-товили кольорове скло.

Близько 2300 р. до н.е. – правитель Месопотамії Саргон Древній створив першу в історії постійну професійну армію.

2300–1900-і рр. до н.е. – розквіт стародавньоіндійської цивілізації.

Близько 2000 р. до н.е. – створення в Месопотамії арифметики.

II тис. до н.е. – розквіт давньоєгипетської цивілізації.

1792–1750 рр. до н.е. – правління шостого царя Вавилону – Хаммурапі, при якому був створений перший в історії збірник законів, який істо-рики назвали «Кодексом Хаммурапі».

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Середина II тис. до н.е. – завоювання Індії індоєвропейськими племенами аріїв, що нав’язали місцевому населенню власну релігію (брах-манізм) і культуру.

Близько 1500 р. до н.е. – в Китаї з’являється ієрогліфічна писемність.

XIV ст. до н.е. – релігійна реформа фараона XVIII династії Аменхотепа IV (Ехнатона) – перша в історії спроба запровадження монотеїстич-ної релігії з культом єдиного бога Сонця – Атона.

Близько 1360 р. до н.е. – створення одного з світових шедеврів мистецтва – скульптурного портрета голови цариці Нефертіті – головної дружи-ни фараона Аменхотепа IV.

Близько 1200 р. до н.е. – виникнення єврейської релігії.

XII–III ст. до н.е. – складання найбільш ранньої поетичної збірки Стародав-нього Китаю «Книги пісень», в якій оспівувались подвиги обожне-них предків.

Кінець II – початок І тис. до н.е. – складання вед – стародавніх пам’ятників індійської релігійної літератури.

VI ст. до н.е. – створення при правлінні Навуходоносора II озеленених терас Вавилонської вежі, відомих як «висячі сади» Семіраміди.

VI ст. до н.е. – виникнення буддизму, основоположником якого є Сіддхар-тха Гаутама, якого в Індії прозвали Буддою.

551–479 рр. до н.е. – роки життя китайського філософа і пророка, видатно-го мислителя світу Кун-Фу-цзи, в європейській транскрипції – Конфуцій, основним змістом учення якого став ідеал соціальної гармонії та пошук засобів для його досягнення.

Приблизно VI–V ст. до н.е. – роки життя китайського пророка і учителя Лао-цзи, засновника даосизму, який разом з конфуціанством став одним з головних напрямків китайського культурно-релігійного світогляду.

VI ст. до н.е. – XIII ст. н.е. – будівництво найбільшого в світі Великого каналу в Китаї довжиною понад 1800 км, що з’єднав Пекін з Ханчжоу.

Близько 460 р. до н.е. – відвідання Вавилону давньогрецьким істориком Геродотом.

Близько 450 р. до н.е. – Єгипет відвідав давньогрецький історик Геродот.

350 р. до н.е. – в Стародавньому Китаї було складено перший у світовій історії зоряний каталог на 800 світил.

III ст. до н.е. – винайдення в Стародавньому Китаї компаса і спідометра, початок виготовлення шовку.

214 р. до н.е. – початок будівництва Великого китайського муру для захи-сту від нападів ворожих племен.

Хронологія

II ст. до н.е. – прокладання Великого шовкового шляху. Близько 145–87 рр.

до н.е. – роки життя «китайського Геродота. творця Історичної

науки в Китаї Сима Цяня, автора славнозвісного твору «Шицзи»

(«Історичні записки»). 105 р. н.е. – початок виробництва в Стародавньому Китаї паперу. 394 р. н.е.

– останній зразок ієрогліфічного напису в Єгипті.

6000 р. до н.е. – поява перших землеробів на острові Крит і материковій Греції.

3000 р. до н.е. – початок використання бронзи стародавніми греками.

Близько 2000–1100 рр. до н.е. – існування критської, або минойської, куль-тури, яку відкрив англійський археолог Артур Еванс в 1900 р.

Близько 2000–1900 рр. до н.е. – будівництво перших палаців на острові Крит, піднесення минойської культури.

1900 р. до н.е. – початок використання минойцями лінійного письма «А».

Близько 1700 р. до н.е.— зруйнування перших критських палаців під час землетрусу, а потім їх відновлення.

Близько 1600 р. до н.е. – піднесення микенської культури в Греції; поява перших микенців (ахейців) на острові Крит.

XV ст. до н.е. – поява на Криті письмового пам’ятника – лінійного письма «Б», яке розшифрував в 1952 р. англійський-архітектор Майкл Вентріс.

1400 р. до н.е. – завоювання. Крита греками-ахейцями, або микенцями, ос-таточне зруйнування палацу в Кносі.

1400–1100 рр. до н.е. – існування спільної минойсько-микенської культури.

Близько 1200 р. до н.е. – занепад микенської культури в Греції.

1100 р. до н.е. – кінець минойської культури.

XI–VIII ст. до н.е. – створення грецького буквеного алфавіту на основі фінікійського.

ХІ–VIII ст. до н.е. – гомерівський або ранньоархаїчний період в культурі Греції.

XI ст. до н.е. – 476 р. н.е. – античний період в історії та культурі Стародав-ньої Греції і Стародавнього Риму.

Між 850–750 рр. до н. е. – припустимий час життя Гомера, грецького епічно-го поета, автора славнозвісних епічних поем «Одіссея» та «Іліада».

VIII–VI ст. до н. е. – архаїчний період в культурі Греції.

776 р. до н.е. – рік першої зафіксованої олімпіади в Стародавній Греції, початок Олімпійських Ігор.

Близько 750 р. до н.е. – створення Гомером «Одіссеї» та «Іліади» – перших грецьких літературних творів, остаточне формування давньогрець-кого епосу.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

VIII–VII ст. до н.е. – роки життя Гесіода – першого відомого нам по імені давньогрецького поета, автора поем «Теогонія» та «Труди і дні».

VII ст. до н.е. – поява перших монет в Греції.

VII ст. до н.е. – роки творчості Сапфо – ліричної грецької поетеси, яка вва-жається першою жінкою в історії літератури.

Близько 640–558 рр. до н.е. – роки життя Солона – напівлегендарного дав-ньогрецького законодавця, одного із семи мудреців стародавнього світу, якому приписують афоризм: «Нічого понад міру».

625–547 рр. до н.е. – роки життя Фалеса, родоначальника іонійської і вза-галі європейської філософії та науки, першого відомого нам по імені грецького філософа.

610 – близько 546 рр. до н.е. – роки життя Анаксімандра – учня Фалеса, автора першого філософського твору грецькою мовою «Про природу».

VI ст. до н.е. – виникнення в Греції перших бібліотек.

VI ст. до н.е. – роки життя Езопа – напівлегендарного грецького байкаря, родоначальника усної байки.

Близько 580–500 рр. до н.е. – роки життя Піфагора – визначного грецького вченого-математика і філософа.

550 р. до н.е. – побудова в малоазійському місті Ефесі храму богині Артем-іди, який вважався одним з семи чудес світу.

Близько 544 – близько 470 рр. до н.е. – роки життя Геракліта – давньог-рецького філософа, основоположника діалектики, якому належить відомий вислів: «Не можна двічі увійти в одну й ту ж воду».

534 р. до н.е. – вперше в трагедії було використано актора, рік народження світового театру.

Близько 525–456 рр. до н.е. – роки життя Есхіла – творця класичної грець-кої трагедії, «батька трагедії».

V – остання чверть IV ст. до н.е. – класичний період в культурі Греції, час найвищого піднесення грецької культури.

Близько 500–428 рр. до н.е. – роки життя Анаксагора – грецького філософа, автора книги «Про природу», який зробив спробу пояснити зако-ни світобудови.

Близько 500–425 рр. до н.е. – роки життя Фідія – афінського скульптора, кра-щими роботами якого вважаються 12-метрова статуя Афіни Парфе-нос (діви Афіни) у Парфеноні та 13-метрова статуя Зевса Олімп-ійського в Олімпії (обидві зроблені з слонової кості та золота).

Близько 496–406 рр. до н.е. – роки життя Софокла – грецького трагіка, автора 123 трагедій, найвідомішими серед яких є «Цар Едіп» і «Антігона».

Хронологія

Близько 484–425 рр. до н.е. – роки життя Геродота – грецького історика, «батька історії», родоначальника історії як науки, першого, хто започаткував літописно-описову форму вивчення суспільства.

Близько 480–406 рр. до н.е. – роки життя Еврипіда – давньогрецького драматур-га, автора близько 90 п’єс, одна з найкращих серед яких – «Медея».

470–399 рр. до н.е. – роки життя Сократа – грецького філософа, одного з родоначальників діалектики, який доказав самоцінність людської особи та її самодостатність.

468–460 рр. до н.е. – побудова в місті Олімпії грандіозного храму Зевса, який став головною спорудою всього архітектурного ансамблю Олімпії.

Близько 460–400 рр. до н.е. – роки життя Фукідіда – грецького історика, автора «Історії Пелопоннеської війни», яка вважається одним з перших і найкращих історичних творів, найвищим досягненням грецької історіографії.

Близько 460–377 рр. до н.е. – роки життя Гіппократа – видатного лікаря античного світу, реформатора медицини.

Друга половина V ст. до н.е. – виникнення в Греції науки про ораторське мистецтво – риторики.

447–438 рр. до н.е. – побудова архітекторами Іктіном і Каллікратом Парфе-нона – головного храму Афін, шедевру світової архітектури.

Близько 446–385 рр. до н.е. – роки життя Арістофана – давньо-грецького комедіографа, «батька комедії».

444–429 рр. до н.е. – правління Перикла в Афінах, «золотий вік» афінської демократії, час бурхливою розвитку мистецтва, філософії, літера-тури, театру, риторики, права.

Близько 440 р. до н.е. – створення скульптором Поліклетом статуї «Дори-фор» – юнака зі списом.

Близько 428–347 рр. до н.е. – роки життя Платона – грецького філософа і письменника, який вперше в історії філософії створив універсальну ідеалістичну систему.

IV ст. до н.е. – побудова в Афінах на схилі Акрополя театру, який вміщав до 17 тис. чоловік.

387 р. до н.е. – 529 р. н.е. – існування на окраїні Афін філософської школи – Академії, яку заснував Платон.

Близько 384–322 рр. до н.е. – роки життя Демосфена – одного з найвидат-ніших ораторів усіх часів і народів.

21.07.356 р. до н.е. – житель Ефеса Герострат, прагнучи увіковічити своє ім’я в історії, підпалив храм богині Артеміди.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Лекція 5. Культур а епох и елліні зму

Близько 412–323 рр. до н.е. – роки життя Діогена Синопського – грецького філософа, найяскравішого представника кінізму.

Остання чверть IV ст. – 30 р. до н.е. – елліністичний період у давньогрецькій культурі.

384–322 рр. до н.е. – роки життя Аристотеля – грецького філософа і вчено-го, одного з найбільших мислителів стародавнього світу, вихова-теля Олександра Македонського.

Близько 365–300 рр. до н.е. – роки життя Евкліда – давньогрецького мате-матика, автора декількох книг з математики і геометрії.

341–270 рр. до н.е. – роки життя Епікура – грецького філософа, філософсь-ка школа якого проіснувала вісім століть.

Близько 335 – близько 262 рр. до н.е. – роки життя Зенона – грецького філософа, засновника філософської школи стоїцизму.

332–331 рр. до н.е. – заснування в дельті Нілу міста Олександрії – столиці елліністичного Єгипту, центру елліністичної науки.

310–240 рр. до н.е. – роки життя Каллімаха – елліністичного поета і вчено-го, хранителя Олександрійської бібліотеки.

305 р. до н.е. – створення в Олександрії бібліотеки, обсерваторії, анатоміч-ного інституту, зоосаду.

299–277 рр. до н.е. – побудова грецьким архітектором Состратом Книдсь-ким Олександрійського маяка, який вважався одним з семи чу-дес світу і був зруйнований внаслідок землетрусів 21 липня 365 р. н.е. і 1326 р.

295–215 рр. до н.е. – роки життя Аполлонія Родоського – давньо-грецького поета, одного з фундаторів Олександрійської бібліотеки.

Близько 287–212 рр. до н.е. – роки життя Архімеда – давньогрецького мате-матика, механіка, фізика, астронома, винахідника та інженера.

Близько 282–202 рр. до н.е. – роки життя Ератосфена – грецького вченого і поета, основоположника математичної географії, хранителя Олек-сандрійської бібліотеки.

Лекція 6 . Культур а Стародавн ього Рим у

800–400 рр. до н.е. – розквіт цивілізації етрусків.

753 р. до н.е. – традиційна дата заснування міста Рим.

VIII–VI ст. до н.е. – поява латинської писемності.

VIII ст. до н.е. – початок першого, царського, періоду римської історії.

Хронологія

510 р. до н.е. – Рим став аристократичною рабовласницькою республікою.

451–449 рр. до н.е. – кодифікація римського права (право дванадцяти таблиць).

V ст. до н.е. – створення знаменитої бронзової Капітолійської вовчиці – ше-девра етруської скульптури.

III ст. до н.е. – грек Тіт Лівій Андронік, який прибув до Риму в 272 р. до н.е., переклав на латинську мову «Одіссею» Гомера – перший в євро-пейській літературі переклад і одночасно перша пам’ятка римсь-кої літератури.

264 р. до н.е. – Рим займає панівне становище в Італії.

240 р. до н.е. – постановка першої п’єси в римському театрі.

234–149 рр. до н.е. – роки життя Марка Порція Катона Старшого – видат-ного римського державного діяча і письменника, автора трактату «Про землеробство».

179 р. до н.е. – будівництво першого кам’яного мосту через Тибр.

168 р. до н.е. – в Римі заявилась перша в світі газета «Щоденні діяння римсь-кого народу».

II–І ст. до н.е. – в Римі з деякими особливостями утверджується грецька система освіти.

116–27 рр. до н.е. – роки життя Марка Теренція Варрона – римського вче-ного і письменника, автора трактатів «Про сільське господарство» і «Про латинську мову».

3.01.106–7.12.43 рр. до н.е. – роки життя Марка Туллія Ціцерона – римсь-кого державного діяча, письменника, першого римського філосо-фа, оратора, засновника європейського ораторського мистецтва.

13.07.100–15.03.44 рр. до н.е. – роки життя Гая Юлія Цезаря – видатного римського політика, полководця, оратора і письменника, автора «Записок про Галльську війну» і «Записок про громадянську війну».

Близько 98–55 рр. до н.е. – роки життя Тіта Лукреція Кара – римського поета-філософа. автора поеми «Про природу речей» – єдиного твору античного матеріалізму, який повністю зберігся.

Близько 74–8 рр. до н.е. – роки життя Гая Цильнія Мецената – відомого римського багатія, шанувальника поезії, який матеріально підтри-мував поетів, сформував для них літературний гурток.

15.10.70–21.09.19 рр. до н.е. – роки життя Публія Вергілія Марона – найви-датнішого, найславетнішого римського поета доби Августа, автора поетичної збірки «Буколіки», поем «Георгіки» і «Енеїда».

65–8 рр. до н.е. – роки життя Горація Квінта Флакка – видатного римсько-го поета епохи Августа, який разом з Вергілієм входив до літера-турного гуртка Мецената.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

63 р. до н.е. – 14 р. н.е. – роки життя Октавіана Августа – першого римського імператора. Його правління стимулювало високий розквіт культури.

59 р. до н.е. – 17 р. н.е. – роки життя Тіта Лівія – римського історика, авто-ра 142 книг «Історії Риму від заснування міста».

20.03.43 р. до н.е. – 20.03.18 р. н.е. – роки життя Публія Овідія Назона – римсь-кого поета, найвизначнішим твором якого є поема «Метаморфози».

30 р. до н.е. – 476 р. н.е. – римська античність.

Близько 4 р. до н.е. – 65 р. н.е. – роки життя Луція Аннея Сенеки – римсь-кого філософа, філософія якого стала одним із джерел раннього християнства.

І–III ст. н.е. – «золотий вік» римської культури.

23–79 рр. н.е. – роки життя Гая Плінія Старшого – римського вченого, най-більшого авторитета у природничих науках, автора енциклопедич-ного твору «Історія природи».

Між 54 і 68 рр. н.е. – проведення в Римі першої виставки моди. Близько 55 – близько 120 рр. н.е. – роки життя Публія Корнелія Тацита, римсь-кого історика, автора відомих творів – «Аннали» та «Історії».

69–140 рр. н.е. – роки життя римського історика Гая Светонія Транквіла – автора твору «Життєпис дванадцяти Цезарів».

75–80 рр. н.е. – побудова в Римі Колізею – найбільшого амфітеатру антич-ного світу, який вміщав близько 50 тис. глядачів.

Близько 83 – близько 170 рр. н.е. – роки життя Клавдія Птолемея – римсь-кого вченого, автора праці «Альмагест» – енциклопедичного зво-ду астрономічних знань античності.

115–125 рр. н.е. – побудовано Пантеон – найбільший за розмірами і найдос-коналіший римський купольний храм.

II ст. н.е. – створення монументальної бронзової кінної статуї римського імператора і філософа Марка Аврелія.

15.04.325 р. н.е. – розпочався перший Нікейський собор, який розробив і затвердив символи християнської віри.

394 р. н.е. – римський імператор Феодосій І Великий заборонив проведен-ня Олімпійських ігор.

260–340 рр. – роки життя Євсевія із Кесарії – єпископа, якого називають батьком церковної історії, основоположником хронографії – спе-цифічного середньовічного жанру історичного твору.

Хронологія

330 р. – перенесення римським імператором Константаном І столиці імперії на схід в старовинне грецьке місто Візантій, яке перейменували на Константинополь, тобто місто Константина.

Народився між 340 і 350 рр. – 420 р. – роки життя Ієроніма Блаженного – одного із великих учителів Західної церкви, який в 404 р. зробив перший латинський переклад Біблії (так звана «Вульгата»).

350–407 рр. – роки життя Златоуста Іоанна, відомого церковного діяча і проповідника, константинопольського патріарха.

395 р. – єдина Римська імперія остаточно поділилася на дві: Східну Римсь-ку (Візантійську) і Західну Римську імперію.

425      р. – заснування першого в Європі Константинопольського університету,

який декілька разів закривався, але поновлював свою роботу, зокрема в 850 і 1045 рр.

426      р. – за наказом візантійського імператора Феодосія II спалено храм Зевса

в Олімпії.

Близько 500–562 рр. – роки життя Прокопія Кесарійського, відомого візан-тійського історика, який при написанні своїх праць користувався старовинною літературою.

528–534 рр. – укладення зводу римських законів (так званого Кодексу Юстиніана).

529 р. – спеціальним декретом візантійського імператора була закрита Аф-інська філософська школа – останній оплот античної культури.

26.12.537 р. – освячення Софійського собору в Константинополі, найвидат-нішої пам’ятки візантійської архітектури, головної церкви всього східнохристиянського світу.

Близько 675 – близько 754 рр. – роки життя Іоанна Дамаскина – христи-янського святого, богослова і філософа, одного з вождів іконоша-нувальників, «батька візантійської схоластики».

759–826 рр. – роки життя Феодора Студита – автора канонів, гімнів і епі-грам з чернечого життя.

VIII–ІХ ст. – новий етап у розвитку візантійської культури, зв’язаний з іконоборством – соціально-політичним і релігійним рухом, спря-мованим проти культу ікон.

Початок IX ст. – близько 869 р. – роки життя Льва Математика – визнач-ного вченого, який заклав основи алгебри.

Близько 815 – 6.04.885 рр. – роки життя Мефодія – просвітителя слов’ян, проповідника християнства.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

820–891 рр. – роки життя Фотія – константинопольського патріарха, орган-ізатора науки, автора твору «Бібліотека» або «Міріобібліон».

Близько 827 – 14.02.869 рр. – роки життя Кирила (в миру Костянтина) – про-світителя слов’ян, проповідника православ’я, засновника слов’янсь-кої азбуки і писемності.

1018 – близько 1079 рр. – роки життя Михайла Пселла – філософа, істори-ка, юриста і філолога, автора твору «Логіка».

1054 р. – розкол християнства на дві церкви: західну – католицьку, і східну – православну.

1080 р. – на Афоні засновано руський монастир.

1204 р. – захоплення і пограбування Константинополя латинськими хресто-носцями під час четвертого хрестового походу.

XIV ст. – останній злет візантійської культури, так зване «палеологовське відродження».

Близько 1340–1410 рр. – роки життя візантійського художника Феофана Грека, який переїхав в Московську Русь.

29.05.1453 р. – загибель Візантії під ударами турків-сельджуків, кінець існу-вання величної та своєрідної культури.

13.11.354–28.08.430 рр. – роки життя Августина Аврелія – християнського теолога і філософа, одного з отців давньої церкви християнського Заходу, якого католицькі богослови назвали «Блаженним».

476 р. – середина XVII ст. – середні віки в історії Західної Європи.

Близько 480–524 рр. – роки життя Аніція Манлія Северина Боеція – римсь-кого філософа і письменника, «великого вчителя середньовіччя».

480–543 рр. – роки життя Бенедикта Нурсійського – італійського ченця, традиція якого відображала неприйняття античної культури і при-звела до духовного диктату церкви в середні віки.

Близько 487–578 рр. – роки життя Магна Флавія Аврелія Кассіодора, який об’єднав християнську традицію та світське знання, що привело до становлення світської культури.

529 р. – заснування Бенедиктом Нурсійським на півночі Італії першого мо-настиря в Західній Європі.

Близько 570–636 рр. – роки життя Ісидора Севільського – вченого і латинсь-кого письменника з Іспанії, одного з найбільш значних посеред-ників між античною культурою та середньо-віччям.

Хронологія

Х–ХII ст. – період домінування в архітектурі та мистецтві середньо-вічної Європи романського художнього стилю.

XI ст. – час зародження схоластики – середньовічної провідної течії філо-софії, яка опиралась не на досвід вивчення природи і життєві спостереження, а на авторитети.

ХІ–ХІІ ст. – час остаточного формування героїчного епосу, який був запи-саний і став літературним жанром.

XI–XIII ст. – період творчості трубадурів – провансальських (Південна Франція) поетів-співців.

1079–1142 рр. – роки життя П’єра Абеляра – видатного французького філософа, теолога і письменника, виразника відкритого опору авторитету церкви.

ХII–ХШ ст. – час розквіту вільнодумної, антиаскетичної, антицерковної, ве-селої, оптимістичної літератури вагантів – середньовічних студентів.

ХІІ–ХІV ст. – поширення в Європі куртуазної літератури.

1119 р. – заснування Болонського університету в Італії – першого в Західній Європі.

Близько 1140 р. – створення «Пісні про мого Сіда», вершини іспанського народного епосу.

Близько 1140 р. – початок готичної епохи в культурному житті се-редньовічної Європи.

1163–1208 рр. – спорудження собору Паризької богоматері (Нотр-Дам де Парі) – одного з шедеврів ранньоантичної архітектури.

1170 р. – укладено остаточний варіант французького епічного твору «Пісня про Роланда».

1170–1221 рр. – роки життя Домініка, іспанського ченця, засновника (1215) чернечого ордена домініканців.

Близько 1200 р. – складення «Пісні про Нібелунгів», найзначнішого пам’ят-ника німецького героїчного епосу.

1200 р. – заснування Паризького університету, який пізніше стали називати Сорбонною.

1209 р. – заснування Кембріджського університету в Англії.

1214–1292 рр. – роки життя Роджера Бекона – відомого англійського вче-ного, професора Оксфордського університету, який був одним з перших, хто наполягав на необхідності дослідного пізнання.

1225–7.03.1274 рр. – роки життя Фоми Аквінського – видатного філософа і теолога, одного з найбільших церковних авторитетів, автора праці «Сума теології» – своєрідної енциклопедії католицького богослов’я.

1265 р. – початок діяльності англійського парламенту.

1300 р. – перша достовірна згадка про окуляри.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

XIII     – початок XIV cт. – період Проторенесансу в історії італійської культу-

ри, що передував Відродженню. Травень 1265 – 14.09.1321 рр. – роки життя Данте Аліґ’єрі – великого італ-ійського поета, з творчості якого починаються витоки гуманістич-ної культури епохи Відродження.

XIV     – початок XVII ст. – період епохи Відродження, коли розвинулися нова

ідеологія та культура, виник новий світогляд – гуманізм.

1304 – 18.07.1374 рр. – роки життя Франческо Петрарки – італійського поета, першого європейського гуманіста.

1313–1375 рр. – роки життя Джованні Боккаччо – італійського письменни-ка, гуманіста, автора твору «Декамерон».

1348 р. – відкриття Празького університету.

Близько 1360 – 29.01.1430 рр. – роки життя Андрія Рубльова – видатного російського художника, церковного діяча, автора знаменитої ікони «Трійця» (найбільш вірогідна дата написання – 1411 р.) – верши-ни творчості художника.

1364 р. – відкриття Краківського університету.

1371–6.07.1415 рр. – роки життя Яна Гуса – чеського мислителя, діяча Ре-формації, якого спалили як єретика на вогнищі інквізиції.

24.06.1400–3.02.1468 рр. – роки життя Йоганна Гутенберга – першодрукаря, винахідника книгодрукування в Європі (близько 1445 р.)

15.04.1452–2.05.1519 рр. – роки життя Леонардо да Вінчі – італійського живо-писця, скульптора, архітектора, вченого, інженера, гуманіста Високо-го Відродження, який створив знамениту фреску «Таємна вечеря» та всесвітньо відомий портрет молодої флорентійки Мони Лізи.

3.05.1469–22.06.1527 рр. – роки життя Ніколло Макіавеллі – іта-лійського політичного діяча, мислителя, історика, письменника, військово-го теоретика, автора твору «Державець».

28.10.1469–12.07.1536 рр. – роки життя Еразма Роттердамського – голлан-дського мислителя, богослова, перекладача Нового Заповіту), пись-менника, автора твору «Похвала глупоті».

21.05.1471–6.04.1528 рр. – роки життя Альбрехта Дюрера – німецького жи-вописця і графіка, засновника і одного з найбільших представників німецького Відродження.

19.02.1473–1543 рр. – роки життя Ніколая Коперника – польського астро-нома, творця геліоцентричної системи світу.

Хронологія

6.03.1475—18.02.1564 рр. – роки життя Мікеланджело Буонаротті італійського скуль-птора, живописця, архітектора, поета, який створив знамениту статую Давида і розписав стелю Сікстинської капели Ватиканського палацу.

7.02.1478–6.07.1535 рр. – роки життя Томаса Мора – англійського мислите-ля-гуманіста, державного діяча, який вважається основоположни-ком утопічного соціалізму; канонізований католицькою церквою.

6.04.1483–6.04.1520 рр. – роки життя Рафаеля Санті – італійського живо-писця, творця «Сікстинської мадонни» – одного з найвизначніших творів світового мистецтва.

10.11.1483–18.02.1546 рр. – роки життя Мартіна Лютера – німецького като-лицького священика, професора богослов’я, ідеолога Реформації, основоположника лютеранства.

Близько 1490 – близько 1540 рр. – роки життя Франциска (Георгія) Ско-рини (Скарини) – мислителя-гуманіста, освітнього діяча, засновни-ка білоруського та східнослов’янського книгодрукування, який розпочав свою видавничу діяльність в 1517 р., вперше видавши у Празі «Псалтир» церковнослов’янською мовою.

Близько 1494 – 9.04.1553 рр. – роки життя Франсуа Рабле – французького письменника-гуманіста, автора твору «Гаргантюа і Пантагрюель», в якому висміяв все те, що суперечило духовному прогресові людства.

1500 р. – створено перший кишеньковий годинник («Нюрнберзьке яйце»).

30.07.1511–27.06.1574 рр. – роки життя Джорджо Базарі – італійського живопис-ця, архітектора та історика мистецтва, автора книги «Життєписи найс-лаветніших живописців, скульпторів та архітекторів» (Рим. 1550 р).

1517 р. – в Римі вперше надруковано «Іліаду» Гомера.

29.10.1517 р. – виступ Мартіна Лютера зі своїми 95 тезами, початок Рефор-мації в Німеччині.

27.09.1534 р. – в Парижі дрібним іспанським дворянином Ігнатієм Лойолою засновано чернечий орден єзуїтів – «Товариство Ісуса», за що в 1622 р. І.Лойола був причислений до лику святих.

1534 р. – побудова в Італії за проектом Мікеланджело першої публічної бібліотеки в Західній Європі (Лауренціани).

1541–7.04.1614 рр. – роки життя Ель Греко (справжнє прізвище – Доменіко Теотокопулі) – іспанського художника, грека за походженням.

1544 р. – у Кенігсберзі прусський принц Альбрехт заснував протестантський університет, де протягом ХVІ–ХVІІІ ст. навчалося багато вихідців з українських земель.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

9.10.1547–23.04.1616 рр. – роки життя Мігеля де Сервантеса – іспанського письменника, автора роману «Дон Кіхот» – одного з найславетн-іших творів світової літератури.

1548–17.02.1600 рр. – роки життя Джордано Бруно – італійського філосо-фа і астронома, творця вчення про нескінченні світи; загинув на вогнищі інквізиції.

22.01.1561 р. – 1626 рр. – роки життя Френсіса Бекона – англійського філо-софа і письменника, автора праці «Новий органон» (1620), де висловив віру в дієвість наукового пізнання.

25.11.1562–27.08.1635 рр. – роки життя Лопе Фелікса де Веги Карпйо – іспанського драматурга, поета, прозаїка епохи Відродження, авто-ра майже 2000 п’єс.

19.04.1563 р. – у Москві почала працювати друкарня першодрукарів Івана Федорова та Петра Мстиславця; розпочалося друкування першої російської книги – «Апостола».

15.02.1564–8.01.1642 рр. – роки життя Галілео Галілея – італійського фізи-ка, механіка, астронома.

23.04.1564–23.04.1616 рр. – роки життя Уїльяма Шекспіра – анг-лійського поета і драматурга, твори якого належать до найвищих здобутків світової культури.

5.09.1568–21.05.1639 рр. – роки життя Томмазо Кампанелли – іта-лійського філософа, політичного діяча, поета, автора книги «Місто Сонця».

1571–1630 рр. – роки життя Йоганна Кеплера, німецького астронома, який відкрив закони руху планет (Закони Кеплера).

31.03.1596–11.02.1650 рр. – роки життя Рене Декарта – французького філо-софа, у вченні якого знайшов розробку раціоналізм.

1599 р. – побудова в Лондоні великого театру «Глобус», до пайщиків якого належав У. Шекспір і де, в основному, ставились його п’єси.

18.11.1626 р. – у Римі папа Урбан VIII освятив собор Святого Петра, буді-вництво якого розпочалося у 1452 р.

Лекція 10. Культура Просвітництва (XVII—XVIII ст.)

ХVII–ХVIII ст. – епоха Просвітництва.

1578–1657 рр. – роки життя Уільяма Гарвeя – англійського вченого, який першим відкрив кровообіг і став засновником фізіології як науки.

5.04.1588–4.12.1679 рр. – роки життя Томаса Гоббса – англійського філосо-фа, який вважав, що при відсутності громадянського стану завж-ди є війна всіх проти всіх, збиткова для всіх.

Хронологія

1544–1665 рр. – роки життя Нікола Пуссена – французького живописця, творця найбільш універсальної доктрини класицизму, фундамен-том якого вважав раціоналізм.

80–90-ті роки ХVІ ст. – виникнення бароко – напряму західноєвропейської культури, що сформувався в Італії після кризи Відродження. Ви-датними представниками бароко у живописі були італієць Міке-ланджело Караваджо і голландець Пітер Пауел Рубенс.

1606–1669 рр. – роки життя Рембрандта Харменса ван Рейна – голландського живописця, автора славнозвісних картин «Повернення блудного сина» і «Даная».

1608–1647 рр. – роки життя Еванджелісти Торрічеллі – італійського фізи-ка і математика, який винайшов барометр і дав основу до науки метеорології.

XVII ст. – виникнення класицизму, одного з основних напрямів у євро-пейській літературі й мистецтві XVII–XVIII ст., зразком для яко-го було класичне (давньогрецьке й давньо-римське) мистецтво.

1631 р. – у Франції стала виходити перша газета «Cazette de France». 1632–1704 рр. – роки життя Джона Локка – англійського філо-софа, просвітителя, теоретика англійського раціоналізму.

1637 р. – у Венеції відкрито перший платний оперний театр.

1639 р. – вперше згадується саме слово «опера».

1643–3727 рр. – роки життя Ісаака Ньютона – великого англійського фізи-ка, астронома, математика, який відкрив закон всесвітнього тяж-іння.

Близько 1660 – 26.04.1731 рр. – роки життя Даніеля Дефо – англійського письменника, автора роману «Життя і надзвичайні пригоди Роб-інзона Крузо» (1719).

30.11.1667–19.10.1745 рр. – роки життя Джонатана Свіфта – англійського письменника-сатирика, автора роману «Мандри Гулівера» (1726).

1668–1689 рр. – побудова у Франції Версальського палацу – найяскравішого зразка класицизму в архітектурі.

2 1.03.1685–28.07.1750 рр. – роки життя Йоганна Себастьяна Баха – німець-кого композитора і органіста, твори якого відрізняються глиби-ною і силою почуттів.

18.01.1689–10.02.1755 рр. – роки життя Шарля Луї Монтеск’є – французь-кого філософа, історика, просвітителя письменника, якого поруч з Вольтером називають «патріархом» французького Просвітницт-ва.

21.11.1694–29.05.1778 рр. – роки життя Вольтера (Марі Франсуа Аруе) – французького філософа, історика, письменника, найвидатнішого діяча французького Просвітництва.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1.01.1700 р. – запровадження в Росії нового літочислення «від Різдва Хри-стового» замість старого літочислення «від створення світу».

19.11.1711–15 04.1765 рр. – роки життя Михайла Ломоносова – видатного російського вченого-енциклопедиста, поета, першого російського члена Академії наук в Петербурзі, ініціатора відкриття Московсь-кого університету, який згодом дістав його ім’я.

28.06.1712–2.07.1778 рр. – роки життя Жана Жака Руссо – французького філософа-просвітителя, письменника, представника радикального крила французького Просвітництва.

1713–1784 рр. – роки життя Дені Дідро – одного з найвидатніших діячів французького Просвітництва, автора численних філософських творів.

2.04.1725–4.06.1798 рр. – роки життя Джованні Казанова – італійського письменника і мемуариста, неперевершеного авантюриста, який став персонажем багатьох художніх творів.

24.01.1732–18 05.1799 рр. – роки життя П’єра Огюстена Карона де Бомарше — французького драматурга і публіциста, автора комедій «Сев-ільський цирульник» і «Одруження Фігаро .

1732–1809 рр. – роки життя Йозефа Франца Гайдна— видатного компози-тора-новатора, одного з основоположників віденської класичної школи, родоначальника сучасного оркестру.

1744–1803 рр. – роки життя Йоганна Готфріда Гердера – німецького просвітите-ля, дослідника національних культур, історіософа, літературознавця.

12.01.1746–1827 рр. – роки життя Йоганна Генріха Песталоцці – швейцарсь-кого педагога.

30.03.1746–16.04.1828 рр. – роки життя Франсіско Хосе де Гойї – іспансь-кого живописця, графіка, який здійснив глибокий вплив на все європейське мистецтво XIX і XX ст.

28.08.1749–22.03.1832 рр. – роки життя Йоганна Вольфганга Гете – німець-кого письменника і мислителя, автора всесвітньо відомої драма-тичної поеми «Фауст».

1753 р. – на основі приватних збірок заснований британський музей – один з найбагатших музеїв світу.

27.01.1756–5.12.1791 рр. – роки життя Вольфганга Амадея Моцарта – вели-кого австрійського композитора, автора опер «Одруження Фіга-ро», «Дон Жуан» «Чарівна флейта».

1757 р. – відкриття в Петербурзі Академії мистецтв.

10.11.1759–9.05.1805 рр. – роки життя Йоганна Фрідріха Шіллера – німець-кого поета і драматурга, теоретика мистецтва Просвітництва, ав-тора праць з естетики.

Хронологія

25.01.1759–21.07.1796 рр. – роки життя Роберга Бернса – великого шотлан-дського поета.

10.05.1760–26.06 або 27.06.1836 рр. – роки життя Клода Жозефа Руже де Ліля – французького поета, композитора, який за одну ніч (25.04.1792) написав слова й музику пісні «Марсельєза».

1764 р. – у Петербурзі заснований музей мистецтв Ермітаж.

17.12.1770–26.03.1827 рр. – роки життя Людвіга ван Бетховена – німецько-го композитора, піаніста і диригента, творця героїчного музично-го стилю.

2.08.1778 р. – свою першу виставу дав один із найзнаменитіших оперних театрів світу – Ла Скала в Мілані.

1784 р. – створення видатним англійським винахідником Джеймсом Уат-том парової машини.

18.11.1793 р. – за ухвалою революційного Конвенту королівський палац Лувр у Парижі перетворено на загальнодоступний музей, який відкрив свої двері для відвідувачів.

Лекція 11. Європейська культура (ХІХ–ХХ ст.)

3.04.1783–28.11.1859 рр. – роки життя Вашингтона Ірвінга – американського письменника «батька американської літератури».

1783–1842 рр. – роки життя великого французького романіста Стендаля (Анрі Марі Бейль) – автора романів «Червоне і чорне», «Пармсь-кий монастир».

24.02.1786–1859 рр. – роки життя Вільгельма Грімма – німецького філоло-га, збирача та видавця казок.

22.01.1788–19.04.1824 рр. – роки життя Джорджа Ноела Гордона Байрона – великого англійського поета, одного з найяскравіших представ-ників романтизму в літературі.

13.12.1797–17.02.1856 рр. – роки життя Генріха Гейне – німецького поета, автора знаменитої «Книги пісень».

20.05.1799–18.08.1850 рр. – роки життя Оноре де Бальзака – видатного французького письменника, автора епопеї «Людська комедія».

26.02.1802–22.05.1885 рр. – роки життя Віктора Марі Гюго – французького письменника, глави й теоретика французького демократичного романтизму, автора роману «Собор Паризької богоматері».

24.07.1802–5.12.1870 рр. – роки життя Олександра Дюма-старшого, фран-цузького письменника, автора гостросюжетних романів «Граф Монте-Крісто», «Три мушкетери» та ін.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1807 р. – перший рейс колісного пароплава, збудованого американським винахідником Робертом Фултоном, який 11.02.1807 р. запатенту-вав його.

12.02.1809–19.04.1882 рр. – роки життя Чарльза Дарвіна – англійського при-родознавця.

10.10.1813–27.01.1901 рр. – роки життя Джузеппе Верді – італійського ком-позитора, одного з найбільших оперних композиторів- реалістів.

1814 р. – вихід у світ історичного роману «Уеверлі», автором якого був англійський письменник Вальтер Скотт, який став зачинателем історичного жанру в літературі.

1814 р. – англієць Джордж Стефенсон став автором паровоза «Ракета».

17.06.1818–18.10.1893 рр. – роки життя Шарля Франсуа Гуно – видатного французького композитора і диригента, автора опер «Фауст» і «Перська красуня».

18.06.1819 р. – до Ліверпуля (Англія) прибула «Саванна» – перший паро-плав, який перетнув Атлантичний океан.

25.10.1825-3.06.1889 рр. – роки життя Йоганна Штрауса-сина – австрійсь-кого композитора, скрипаля і диригента, одного з основополож-ників віденської оперети в Австрії.

1828–1905 рр. – роки життя Жюля Верна – французького письменника, одного з творців жанру науково-фантастичного роману.

1832–1883 рр. – роки життя Едуара Мане – французького живописця, з новаторськими пошуками якого пов’язують виникнення терміна «імпресіонізм».

7.05.1833-3.04.1897 рр. – роки життя Йоганнеса Брамса – німецького ком-позитора, піаніста і диригента, почесного члена Галицького музич-ного товариства.

4.09.1833 р. – у Нью-Йорку почала виходити перша в світі щоденна газета «Нью-Йорк сан».

1833–10.12.1896 рр. – роки життя Альфреда Нобеля – шведського інжене-ра-хіміка та підприємця, засновника Нобелівської премії.

25.10.1838–3.06.1875 рр. – роки життя всесвітньо відомого французького композитора Жоржа Бізе, автора опери «Кармен».

1840–1926 рр. – роки життя Клода Мане – французького живописця, від назви картини якого «Враження. Сонце, що сходить» походить термін «імпресіонізм».

Хронологія

1840–1902 рр. – роки життя Еміля Золя – видатного французького пись-менника, який теоретично обґрунтував натуралізм та імпресіонізм – напрями у літературі і мистецтві останньої третини XIX ст.

25.02.1841–1919 рр. – роки життя П’єра Огюста Ренуара – французького живописця, графіка і скульптора.

24.05.1844 р. – американський художник і винахідник Семюель Морзе впер-ше передав телеграфне повідомлення електричним способом на відстань 65 км.

15.10.1844–25.08.