ХРОНОЛОГІЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

45 р. до н.е. – римський політичний діяч, філософ, письменник і оратор Марк Туллій Цицерон (106–43 рр. до н.е.) вперше до наукового обігу ввів поняття «культура» і пов’язував його з культурою розуму.

XVII ст. – під «культурою» стали розуміти рівень розвитку розумових здібностей окремих народів.

Друга половина XVIII ст. – укорінення в європейській свідомості поняття «культура» у сучасному значенні.

XX ст. – американський антрополог Леслі Уайт (1900–1975) при аналізі проблем культури одним з перших почав користуватись терміном «культурологія».

1982 р. – всесвітня конференція з культурної політики кваліфікувала куль-туру як комплекс характерних матеріальних, духовних, інтелек-туальних і емоційних рис суспільства, що включає в себе не лише різні мистецтва, а й спосіб життя, основні правила людського бут-тя, системи цінностей, традицій та вірувань.

Близько 100 тисяч років тому – оволодіння людиною вогнем.

Близько 40 тис. років до н.е. – поява сучасного типу людини – Ноhо sapiens або кроманьйонця.

20–12 тис. років до н.е. – період розквіту печерного живопису.

Близько 15–10 тисяч років тому – одомашнення собаки – першої із приру-чених тварин.

8 тис. років до н.е. – заснування найстарішого міста в історії людства – Ієріхо-ну в Палестині.

VI–III тис. до н.е. – виникнення відтворюючих, продуктивних форм госпо-дарської діяльності – землеробства і скотарства (неолітична рево-люція),

IV–III тис. до н.е. – відкриття й освоєння корисних властивостей металів.

Близько 3000–1100 рр. до н.е. – бронзовий вік, протягом якого бронза була основним металом для виготовлення знарядь праці та зброї.

Хронологія

Близько 5 тис. років до н.е. – поява землеробських общин в долині річки Хуанхе (культура Яншао).

IV–III тис. до н.е. – виникнення найдавніших цивілізацій у Месопотамії та Єгипті.

3300–3100 рр. до н.е. – поява в Стародавньому Єгипті перших зразків ієрог-ліфічного письма, яке вперше розшифрував в 1822 р. французь-кий вчений-лінгвіст, єгиптолог Жан Франсуа Шампольйон (23.12.1790–4.03.1832).

3100–1500 рр. до н.е. – існування міської цивілізації в Індії (так званої куль-тури Хараппі).

Близько 3000 р. до н.е. – розповсюдження на території Месопотамії клино-писної писемності шумерів, яка була розшифрована в XIX ст.

Близько 3000 р. до н.е. – заснування на території Месопотамії перших міст-держав, серед яких виділялось місто Вавилон.

Близько 3000 р. до н.е. – винахід жителями Месопотамії, шумерами, гон-чарного круга та колеса.

III тис. до н.е. – поява перших шкіл в Стародавньому Єгипті.

XXVII ст. до н.е. – побудова в Саккарі (Стародавній Єгипет) першої ступ-інчатої піраміди для фараона III династії Джосера, який правив в епоху Давнього царства (близько 2630–2611 рр. до н.е.).

Близько 2590 р. до н.е. – побудова піраміди Хуфу (Хеопса) – великої піра-міди в Гізі.

Близько 2500 р. до н.е. – в Месопотамії почали точно і докладно вести облік часу за днями, місяцями й роками.

Близько 2400 р. до н.е. – жителі Месопотамії, шумери, вперше в світі виго-товили кольорове скло.

Близько 2300 р. до н.е. – правитель Месопотамії Саргон Древній створив першу в історії постійну професійну армію.

2300–1900-і рр. до н.е. – розквіт стародавньоіндійської цивілізації.

Близько 2000 р. до н.е. – створення в Месопотамії арифметики.

II тис. до н.е. – розквіт давньоєгипетської цивілізації.

1792–1750 рр. до н.е. – правління шостого царя Вавилону – Хаммурапі, при якому був створений перший в історії збірник законів, який істо-рики назвали «Кодексом Хаммурапі».

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Середина II тис. до н.е. – завоювання Індії індоєвропейськими племенами аріїв, що нав’язали місцевому населенню власну релігію (брах-манізм) і культуру.

Близько 1500 р. до н.е. – в Китаї з’являється ієрогліфічна писемність.

XIV ст. до н.е. – релігійна реформа фараона XVIII династії Аменхотепа IV (Ехнатона) – перша в історії спроба запровадження монотеїстич-ної релігії з культом єдиного бога Сонця – Атона.

Близько 1360 р. до н.е. – створення одного з світових шедеврів мистецтва – скульптурного портрета голови цариці Нефертіті – головної дружи-ни фараона Аменхотепа IV.

Близько 1200 р. до н.е. – виникнення єврейської релігії.

XII–III ст. до н.е. – складання найбільш ранньої поетичної збірки Стародав-нього Китаю «Книги пісень», в якій оспівувались подвиги обожне-них предків.

Кінець II – початок І тис. до н.е. – складання вед – стародавніх пам’ятників індійської релігійної літератури.

VI ст. до н.е. – створення при правлінні Навуходоносора II озеленених терас Вавилонської вежі, відомих як «висячі сади» Семіраміди.

VI ст. до н.е. – виникнення буддизму, основоположником якого є Сіддхар-тха Гаутама, якого в Індії прозвали Буддою.

551–479 рр. до н.е. – роки життя китайського філософа і пророка, видатно-го мислителя світу Кун-Фу-цзи, в європейській транскрипції – Конфуцій, основним змістом учення якого став ідеал соціальної гармонії та пошук засобів для його досягнення.

Приблизно VI–V ст. до н.е. – роки життя китайського пророка і учителя Лао-цзи, засновника даосизму, який разом з конфуціанством став одним з головних напрямків китайського культурно-релігійного світогляду.

VI ст. до н.е. – XIII ст. н.е. – будівництво найбільшого в світі Великого каналу в Китаї довжиною понад 1800 км, що з’єднав Пекін з Ханчжоу.

Близько 460 р. до н.е. – відвідання Вавилону давньогрецьким істориком Геродотом.

Близько 450 р. до н.е. – Єгипет відвідав давньогрецький історик Геродот.

350 р. до н.е. – в Стародавньому Китаї було складено перший у світовій історії зоряний каталог на 800 світил.

III ст. до н.е. – винайдення в Стародавньому Китаї компаса і спідометра, початок виготовлення шовку.

214 р. до н.е. – початок будівництва Великого китайського муру для захи-сту від нападів ворожих племен.

Хронологія

II ст. до н.е. – прокладання Великого шовкового шляху. Близько 145–87 рр.

до н.е. – роки життя «китайського Геродота. творця Історичної

науки в Китаї Сима Цяня, автора славнозвісного твору «Шицзи»

(«Історичні записки»). 105 р. н.е. – початок виробництва в Стародавньому Китаї паперу. 394 р. н.е.

– останній зразок ієрогліфічного напису в Єгипті.

6000 р. до н.е. – поява перших землеробів на острові Крит і материковій Греції.

3000 р. до н.е. – початок використання бронзи стародавніми греками.

Близько 2000–1100 рр. до н.е. – існування критської, або минойської, куль-тури, яку відкрив англійський археолог Артур Еванс в 1900 р.

Близько 2000–1900 рр. до н.е. – будівництво перших палаців на острові Крит, піднесення минойської культури.

1900 р. до н.е. – початок використання минойцями лінійного письма «А».

Близько 1700 р. до н.е.— зруйнування перших критських палаців під час землетрусу, а потім їх відновлення.

Близько 1600 р. до н.е. – піднесення микенської культури в Греції; поява перших микенців (ахейців) на острові Крит.

XV ст. до н.е. – поява на Криті письмового пам’ятника – лінійного письма «Б», яке розшифрував в 1952 р. англійський-архітектор Майкл Вентріс.

1400 р. до н.е. – завоювання. Крита греками-ахейцями, або микенцями, ос-таточне зруйнування палацу в Кносі.

1400–1100 рр. до н.е. – існування спільної минойсько-микенської культури.

Близько 1200 р. до н.е. – занепад микенської культури в Греції.

1100 р. до н.е. – кінець минойської культури.

XI–VIII ст. до н.е. – створення грецького буквеного алфавіту на основі фінікійського.

ХІ–VIII ст. до н.е. – гомерівський або ранньоархаїчний період в культурі Греції.

XI ст. до н.е. – 476 р. н.е. – античний період в історії та культурі Стародав-ньої Греції і Стародавнього Риму.

Між 850–750 рр. до н. е. – припустимий час життя Гомера, грецького епічно-го поета, автора славнозвісних епічних поем «Одіссея» та «Іліада».

VIII–VI ст. до н. е. – архаїчний період в культурі Греції.

776 р. до н.е. – рік першої зафіксованої олімпіади в Стародавній Греції, початок Олімпійських Ігор.

Близько 750 р. до н.е. – створення Гомером «Одіссеї» та «Іліади» – перших грецьких літературних творів, остаточне формування давньогрець-кого епосу.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

VIII–VII ст. до н.е. – роки життя Гесіода – першого відомого нам по імені давньогрецького поета, автора поем «Теогонія» та «Труди і дні».

VII ст. до н.е. – поява перших монет в Греції.

VII ст. до н.е. – роки творчості Сапфо – ліричної грецької поетеси, яка вва-жається першою жінкою в історії літератури.

Близько 640–558 рр. до н.е. – роки життя Солона – напівлегендарного дав-ньогрецького законодавця, одного із семи мудреців стародавнього світу, якому приписують афоризм: «Нічого понад міру».

625–547 рр. до н.е. – роки життя Фалеса, родоначальника іонійської і вза-галі європейської філософії та науки, першого відомого нам по імені грецького філософа.

610 – близько 546 рр. до н.е. – роки життя Анаксімандра – учня Фалеса, автора першого філософського твору грецькою мовою «Про природу».

VI ст. до н.е. – виникнення в Греції перших бібліотек.

VI ст. до н.е. – роки життя Езопа – напівлегендарного грецького байкаря, родоначальника усної байки.

Близько 580–500 рр. до н.е. – роки життя Піфагора – визначного грецького вченого-математика і філософа.

550 р. до н.е. – побудова в малоазійському місті Ефесі храму богині Артем-іди, який вважався одним з семи чудес світу.

Близько 544 – близько 470 рр. до н.е. – роки життя Геракліта – давньог-рецького філософа, основоположника діалектики, якому належить відомий вислів: «Не можна двічі увійти в одну й ту ж воду».

534 р. до н.е. – вперше в трагедії було використано актора, рік народження світового театру.

Близько 525–456 рр. до н.е. – роки життя Есхіла – творця класичної грець-кої трагедії, «батька трагедії».

V – остання чверть IV ст. до н.е. – класичний період в культурі Греції, час найвищого піднесення грецької культури.

Близько 500–428 рр. до н.е. – роки життя Анаксагора – грецького філософа, автора книги «Про природу», який зробив спробу пояснити зако-ни світобудови.

Близько 500–425 рр. до н.е. – роки життя Фідія – афінського скульптора, кра-щими роботами якого вважаються 12-метрова статуя Афіни Парфе-нос (діви Афіни) у Парфеноні та 13-метрова статуя Зевса Олімп-ійського в Олімпії (обидві зроблені з слонової кості та золота).

Близько 496–406 рр. до н.е. – роки життя Софокла – грецького трагіка, автора 123 трагедій, найвідомішими серед яких є «Цар Едіп» і «Антігона».

Хронологія

Близько 484–425 рр. до н.е. – роки життя Геродота – грецького історика, «батька історії», родоначальника історії як науки, першого, хто започаткував літописно-описову форму вивчення суспільства.

Близько 480–406 рр. до н.е. – роки життя Еврипіда – давньогрецького драматур-га, автора близько 90 п’єс, одна з найкращих серед яких – «Медея».

470–399 рр. до н.е. – роки життя Сократа – грецького філософа, одного з родоначальників діалектики, який доказав самоцінність людської особи та її самодостатність.

468–460 рр. до н.е. – побудова в місті Олімпії грандіозного храму Зевса, який став головною спорудою всього архітектурного ансамблю Олімпії.

Близько 460–400 рр. до н.е. – роки життя Фукідіда – грецького історика, автора «Історії Пелопоннеської війни», яка вважається одним з перших і найкращих історичних творів, найвищим досягненням грецької історіографії.

Близько 460–377 рр. до н.е. – роки життя Гіппократа – видатного лікаря античного світу, реформатора медицини.

Друга половина V ст. до н.е. – виникнення в Греції науки про ораторське мистецтво – риторики.

447–438 рр. до н.е. – побудова архітекторами Іктіном і Каллікратом Парфе-нона – головного храму Афін, шедевру світової архітектури.

Близько 446–385 рр. до н.е. – роки життя Арістофана – давньо-грецького комедіографа, «батька комедії».

444–429 рр. до н.е. – правління Перикла в Афінах, «золотий вік» афінської демократії, час бурхливою розвитку мистецтва, філософії, літера-тури, театру, риторики, права.

Близько 440 р. до н.е. – створення скульптором Поліклетом статуї «Дори-фор» – юнака зі списом.

Близько 428–347 рр. до н.е. – роки життя Платона – грецького філософа і письменника, який вперше в історії філософії створив універсальну ідеалістичну систему.

IV ст. до н.е. – побудова в Афінах на схилі Акрополя театру, який вміщав до 17 тис. чоловік.

387 р. до н.е. – 529 р. н.е. – існування на окраїні Афін філософської школи – Академії, яку заснував Платон.

Близько 384–322 рр. до н.е. – роки життя Демосфена – одного з найвидат-ніших ораторів усіх часів і народів.

21.07.356 р. до н.е. – житель Ефеса Герострат, прагнучи увіковічити своє ім’я в історії, підпалив храм богині Артеміди.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Лекція 5. Культур а епох и елліні зму

Близько 412–323 рр. до н.е. – роки життя Діогена Синопського – грецького філософа, найяскравішого представника кінізму.

Остання чверть IV ст. – 30 р. до н.е. – елліністичний період у давньогрецькій культурі.

384–322 рр. до н.е. – роки життя Аристотеля – грецького філософа і вчено-го, одного з найбільших мислителів стародавнього світу, вихова-теля Олександра Македонського.

Близько 365–300 рр. до н.е. – роки життя Евкліда – давньогрецького мате-матика, автора декількох книг з математики і геометрії.

341–270 рр. до н.е. – роки життя Епікура – грецького філософа, філософсь-ка школа якого проіснувала вісім століть.

Близько 335 – близько 262 рр. до н.е. – роки життя Зенона – грецького філософа, засновника філософської школи стоїцизму.

332–331 рр. до н.е. – заснування в дельті Нілу міста Олександрії – столиці елліністичного Єгипту, центру елліністичної науки.

310–240 рр. до н.е. – роки життя Каллімаха – елліністичного поета і вчено-го, хранителя Олександрійської бібліотеки.

305 р. до н.е. – створення в Олександрії бібліотеки, обсерваторії, анатоміч-ного інституту, зоосаду.

299–277 рр. до н.е. – побудова грецьким архітектором Состратом Книдсь-ким Олександрійського маяка, який вважався одним з семи чу-дес світу і був зруйнований внаслідок землетрусів 21 липня 365 р. н.е. і 1326 р.

295–215 рр. до н.е. – роки життя Аполлонія Родоського – давньо-грецького поета, одного з фундаторів Олександрійської бібліотеки.

Близько 287–212 рр. до н.е. – роки життя Архімеда – давньогрецького мате-матика, механіка, фізика, астронома, винахідника та інженера.

Близько 282–202 рр. до н.е. – роки життя Ератосфена – грецького вченого і поета, основоположника математичної географії, хранителя Олек-сандрійської бібліотеки.

Лекція 6 . Культур а Стародавн ього Рим у

800–400 рр. до н.е. – розквіт цивілізації етрусків.

753 р. до н.е. – традиційна дата заснування міста Рим.

VIII–VI ст. до н.е. – поява латинської писемності.

VIII ст. до н.е. – початок першого, царського, періоду римської історії.

Хронологія

510 р. до н.е. – Рим став аристократичною рабовласницькою республікою.

451–449 рр. до н.е. – кодифікація римського права (право дванадцяти таблиць).

V ст. до н.е. – створення знаменитої бронзової Капітолійської вовчиці – ше-девра етруської скульптури.

III ст. до н.е. – грек Тіт Лівій Андронік, який прибув до Риму в 272 р. до н.е., переклав на латинську мову «Одіссею» Гомера – перший в євро-пейській літературі переклад і одночасно перша пам’ятка римсь-кої літератури.

264 р. до н.е. – Рим займає панівне становище в Італії.

240 р. до н.е. – постановка першої п’єси в римському театрі.

234–149 рр. до н.е. – роки життя Марка Порція Катона Старшого – видат-ного римського державного діяча і письменника, автора трактату «Про землеробство».

179 р. до н.е. – будівництво першого кам’яного мосту через Тибр.

168 р. до н.е. – в Римі заявилась перша в світі газета «Щоденні діяння римсь-кого народу».

II–І ст. до н.е. – в Римі з деякими особливостями утверджується грецька система освіти.

116–27 рр. до н.е. – роки життя Марка Теренція Варрона – римського вче-ного і письменника, автора трактатів «Про сільське господарство» і «Про латинську мову».

3.01.106–7.12.43 рр. до н.е. – роки життя Марка Туллія Ціцерона – римсь-кого державного діяча, письменника, першого римського філосо-фа, оратора, засновника європейського ораторського мистецтва.

13.07.100–15.03.44 рр. до н.е. – роки життя Гая Юлія Цезаря – видатного римського політика, полководця, оратора і письменника, автора «Записок про Галльську війну» і «Записок про громадянську війну».

Близько 98–55 рр. до н.е. – роки життя Тіта Лукреція Кара – римського поета-філософа. автора поеми «Про природу речей» – єдиного твору античного матеріалізму, який повністю зберігся.

Близько 74–8 рр. до н.е. – роки життя Гая Цильнія Мецената – відомого римського багатія, шанувальника поезії, який матеріально підтри-мував поетів, сформував для них літературний гурток.

15.10.70–21.09.19 рр. до н.е. – роки життя Публія Вергілія Марона – найви-датнішого, найславетнішого римського поета доби Августа, автора поетичної збірки «Буколіки», поем «Георгіки» і «Енеїда».

65–8 рр. до н.е. – роки життя Горація Квінта Флакка – видатного римсько-го поета епохи Августа, який разом з Вергілієм входив до літера-турного гуртка Мецената.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

63 р. до н.е. – 14 р. н.е. – роки життя Октавіана Августа – першого римського імператора. Його правління стимулювало високий розквіт культури.

59 р. до н.е. – 17 р. н.е. – роки життя Тіта Лівія – римського історика, авто-ра 142 книг «Історії Риму від заснування міста».

20.03.43 р. до н.е. – 20.03.18 р. н.е. – роки життя Публія Овідія Назона – римсь-кого поета, найвизначнішим твором якого є поема «Метаморфози».

30 р. до н.е. – 476 р. н.е. – римська античність.

Близько 4 р. до н.е. – 65 р. н.е. – роки життя Луція Аннея Сенеки – римсь-кого філософа, філософія якого стала одним із джерел раннього християнства.

І–III ст. н.е. – «золотий вік» римської культури.

23–79 рр. н.е. – роки життя Гая Плінія Старшого – римського вченого, най-більшого авторитета у природничих науках, автора енциклопедич-ного твору «Історія природи».

Між 54 і 68 рр. н.е. – проведення в Римі першої виставки моди. Близько 55 – близько 120 рр. н.е. – роки життя Публія Корнелія Тацита, римсь-кого історика, автора відомих творів – «Аннали» та «Історії».

69–140 рр. н.е. – роки життя римського історика Гая Светонія Транквіла – автора твору «Життєпис дванадцяти Цезарів».

75–80 рр. н.е. – побудова в Римі Колізею – найбільшого амфітеатру антич-ного світу, який вміщав близько 50 тис. глядачів.

Близько 83 – близько 170 рр. н.е. – роки життя Клавдія Птолемея – римсь-кого вченого, автора праці «Альмагест» – енциклопедичного зво-ду астрономічних знань античності.

115–125 рр. н.е. – побудовано Пантеон – найбільший за розмірами і найдос-коналіший римський купольний храм.

II ст. н.е. – створення монументальної бронзової кінної статуї римського імператора і філософа Марка Аврелія.

15.04.325 р. н.е. – розпочався перший Нікейський собор, який розробив і затвердив символи християнської віри.

394 р. н.е. – римський імператор Феодосій І Великий заборонив проведен-ня Олімпійських ігор.

260–340 рр. – роки життя Євсевія із Кесарії – єпископа, якого називають батьком церковної історії, основоположником хронографії – спе-цифічного середньовічного жанру історичного твору.

Хронологія

330 р. – перенесення римським імператором Константаном І столиці імперії на схід в старовинне грецьке місто Візантій, яке перейменували на Константинополь, тобто місто Константина.

Народився між 340 і 350 рр. – 420 р. – роки життя Ієроніма Блаженного – одного із великих учителів Західної церкви, який в 404 р. зробив перший латинський переклад Біблії (так звана «Вульгата»).

350–407 рр. – роки життя Златоуста Іоанна, відомого церковного діяча і проповідника, константинопольського патріарха.

395 р. – єдина Римська імперія остаточно поділилася на дві: Східну Римсь-ку (Візантійську) і Західну Римську імперію.

425      р. – заснування першого в Європі Константинопольського університету,

який декілька разів закривався, але поновлював свою роботу, зокрема в 850 і 1045 рр.

426      р. – за наказом візантійського імператора Феодосія II спалено храм Зевса

в Олімпії.

Близько 500–562 рр. – роки життя Прокопія Кесарійського, відомого візан-тійського історика, який при написанні своїх праць користувався старовинною літературою.

528–534 рр. – укладення зводу римських законів (так званого Кодексу Юстиніана).

529 р. – спеціальним декретом візантійського імператора була закрита Аф-інська філософська школа – останній оплот античної культури.

26.12.537 р. – освячення Софійського собору в Константинополі, найвидат-нішої пам’ятки візантійської архітектури, головної церкви всього східнохристиянського світу.

Близько 675 – близько 754 рр. – роки життя Іоанна Дамаскина – христи-янського святого, богослова і філософа, одного з вождів іконоша-нувальників, «батька візантійської схоластики».

759–826 рр. – роки життя Феодора Студита – автора канонів, гімнів і епі-грам з чернечого життя.

VIII–ІХ ст. – новий етап у розвитку візантійської культури, зв’язаний з іконоборством – соціально-політичним і релігійним рухом, спря-мованим проти культу ікон.

Початок IX ст. – близько 869 р. – роки життя Льва Математика – визнач-ного вченого, який заклав основи алгебри.

Близько 815 – 6.04.885 рр. – роки життя Мефодія – просвітителя слов’ян, проповідника християнства.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

820–891 рр. – роки життя Фотія – константинопольського патріарха, орган-ізатора науки, автора твору «Бібліотека» або «Міріобібліон».

Близько 827 – 14.02.869 рр. – роки життя Кирила (в миру Костянтина) – про-світителя слов’ян, проповідника православ’я, засновника слов’янсь-кої азбуки і писемності.

1018 – близько 1079 рр. – роки життя Михайла Пселла – філософа, істори-ка, юриста і філолога, автора твору «Логіка».

1054 р. – розкол християнства на дві церкви: західну – католицьку, і східну – православну.

1080 р. – на Афоні засновано руський монастир.

1204 р. – захоплення і пограбування Константинополя латинськими хресто-носцями під час четвертого хрестового походу.

XIV ст. – останній злет візантійської культури, так зване «палеологовське відродження».

Близько 1340–1410 рр. – роки життя візантійського художника Феофана Грека, який переїхав в Московську Русь.

29.05.1453 р. – загибель Візантії під ударами турків-сельджуків, кінець існу-вання величної та своєрідної культури.

13.11.354–28.08.430 рр. – роки життя Августина Аврелія – християнського теолога і філософа, одного з отців давньої церкви християнського Заходу, якого католицькі богослови назвали «Блаженним».

476 р. – середина XVII ст. – середні віки в історії Західної Європи.

Близько 480–524 рр. – роки життя Аніція Манлія Северина Боеція – римсь-кого філософа і письменника, «великого вчителя середньовіччя».

480–543 рр. – роки життя Бенедикта Нурсійського – італійського ченця, традиція якого відображала неприйняття античної культури і при-звела до духовного диктату церкви в середні віки.

Близько 487–578 рр. – роки життя Магна Флавія Аврелія Кассіодора, який об’єднав християнську традицію та світське знання, що привело до становлення світської культури.

529 р. – заснування Бенедиктом Нурсійським на півночі Італії першого мо-настиря в Західній Європі.

Близько 570–636 рр. – роки життя Ісидора Севільського – вченого і латинсь-кого письменника з Іспанії, одного з найбільш значних посеред-ників між античною культурою та середньо-віччям.

Хронологія

Х–ХII ст. – період домінування в архітектурі та мистецтві середньо-вічної Європи романського художнього стилю.

XI ст. – час зародження схоластики – середньовічної провідної течії філо-софії, яка опиралась не на досвід вивчення природи і життєві спостереження, а на авторитети.

ХІ–ХІІ ст. – час остаточного формування героїчного епосу, який був запи-саний і став літературним жанром.

XI–XIII ст. – період творчості трубадурів – провансальських (Південна Франція) поетів-співців.

1079–1142 рр. – роки життя П’єра Абеляра – видатного французького філософа, теолога і письменника, виразника відкритого опору авторитету церкви.

ХII–ХШ ст. – час розквіту вільнодумної, антиаскетичної, антицерковної, ве-селої, оптимістичної літератури вагантів – середньовічних студентів.

ХІІ–ХІV ст. – поширення в Європі куртуазної літератури.

1119 р. – заснування Болонського університету в Італії – першого в Західній Європі.

Близько 1140 р. – створення «Пісні про мого Сіда», вершини іспанського народного епосу.

Близько 1140 р. – початок готичної епохи в культурному житті се-редньовічної Європи.

1163–1208 рр. – спорудження собору Паризької богоматері (Нотр-Дам де Парі) – одного з шедеврів ранньоантичної архітектури.

1170 р. – укладено остаточний варіант французького епічного твору «Пісня про Роланда».

1170–1221 рр. – роки життя Домініка, іспанського ченця, засновника (1215) чернечого ордена домініканців.

Близько 1200 р. – складення «Пісні про Нібелунгів», найзначнішого пам’ят-ника німецького героїчного епосу.

1200 р. – заснування Паризького університету, який пізніше стали називати Сорбонною.

1209 р. – заснування Кембріджського університету в Англії.

1214–1292 рр. – роки життя Роджера Бекона – відомого англійського вче-ного, професора Оксфордського університету, який був одним з перших, хто наполягав на необхідності дослідного пізнання.

1225–7.03.1274 рр. – роки життя Фоми Аквінського – видатного філософа і теолога, одного з найбільших церковних авторитетів, автора праці «Сума теології» – своєрідної енциклопедії католицького богослов’я.

1265 р. – початок діяльності англійського парламенту.

1300 р. – перша достовірна згадка про окуляри.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

XIII     – початок XIV cт. – період Проторенесансу в історії італійської культу-

ри, що передував Відродженню. Травень 1265 – 14.09.1321 рр. – роки життя Данте Аліґ’єрі – великого італ-ійського поета, з творчості якого починаються витоки гуманістич-ної культури епохи Відродження.

XIV     – початок XVII ст. – період епохи Відродження, коли розвинулися нова

ідеологія та культура, виник новий світогляд – гуманізм.

1304 – 18.07.1374 рр. – роки життя Франческо Петрарки – італійського поета, першого європейського гуманіста.

1313–1375 рр. – роки життя Джованні Боккаччо – італійського письменни-ка, гуманіста, автора твору «Декамерон».

1348 р. – відкриття Празького університету.

Близько 1360 – 29.01.1430 рр. – роки життя Андрія Рубльова – видатного російського художника, церковного діяча, автора знаменитої ікони «Трійця» (найбільш вірогідна дата написання – 1411 р.) – верши-ни творчості художника.

1364 р. – відкриття Краківського університету.

1371–6.07.1415 рр. – роки життя Яна Гуса – чеського мислителя, діяча Ре-формації, якого спалили як єретика на вогнищі інквізиції.

24.06.1400–3.02.1468 рр. – роки життя Йоганна Гутенберга – першодрукаря, винахідника книгодрукування в Європі (близько 1445 р.)

15.04.1452–2.05.1519 рр. – роки життя Леонардо да Вінчі – італійського живо-писця, скульптора, архітектора, вченого, інженера, гуманіста Високо-го Відродження, який створив знамениту фреску «Таємна вечеря» та всесвітньо відомий портрет молодої флорентійки Мони Лізи.

3.05.1469–22.06.1527 рр. – роки життя Ніколло Макіавеллі – іта-лійського політичного діяча, мислителя, історика, письменника, військово-го теоретика, автора твору «Державець».

28.10.1469–12.07.1536 рр. – роки життя Еразма Роттердамського – голлан-дського мислителя, богослова, перекладача Нового Заповіту), пись-менника, автора твору «Похвала глупоті».

21.05.1471–6.04.1528 рр. – роки життя Альбрехта Дюрера – німецького жи-вописця і графіка, засновника і одного з найбільших представників німецького Відродження.

19.02.1473–1543 рр. – роки життя Ніколая Коперника – польського астро-нома, творця геліоцентричної системи світу.

Хронологія

6.03.1475—18.02.1564 рр. – роки життя Мікеланджело Буонаротті італійського скуль-птора, живописця, архітектора, поета, який створив знамениту статую Давида і розписав стелю Сікстинської капели Ватиканського палацу.

7.02.1478–6.07.1535 рр. – роки життя Томаса Мора – англійського мислите-ля-гуманіста, державного діяча, який вважається основоположни-ком утопічного соціалізму; канонізований католицькою церквою.

6.04.1483–6.04.1520 рр. – роки життя Рафаеля Санті – італійського живо-писця, творця «Сікстинської мадонни» – одного з найвизначніших творів світового мистецтва.

10.11.1483–18.02.1546 рр. – роки життя Мартіна Лютера – німецького като-лицького священика, професора богослов’я, ідеолога Реформації, основоположника лютеранства.

Близько 1490 – близько 1540 рр. – роки життя Франциска (Георгія) Ско-рини (Скарини) – мислителя-гуманіста, освітнього діяча, засновни-ка білоруського та східнослов’янського книгодрукування, який розпочав свою видавничу діяльність в 1517 р., вперше видавши у Празі «Псалтир» церковнослов’янською мовою.

Близько 1494 – 9.04.1553 рр. – роки життя Франсуа Рабле – французького письменника-гуманіста, автора твору «Гаргантюа і Пантагрюель», в якому висміяв все те, що суперечило духовному прогресові людства.

1500 р. – створено перший кишеньковий годинник («Нюрнберзьке яйце»).

30.07.1511–27.06.1574 рр. – роки життя Джорджо Базарі – італійського живопис-ця, архітектора та історика мистецтва, автора книги «Життєписи найс-лаветніших живописців, скульпторів та архітекторів» (Рим. 1550 р).

1517 р. – в Римі вперше надруковано «Іліаду» Гомера.

29.10.1517 р. – виступ Мартіна Лютера зі своїми 95 тезами, початок Рефор-мації в Німеччині.

27.09.1534 р. – в Парижі дрібним іспанським дворянином Ігнатієм Лойолою засновано чернечий орден єзуїтів – «Товариство Ісуса», за що в 1622 р. І.Лойола був причислений до лику святих.

1534 р. – побудова в Італії за проектом Мікеланджело першої публічної бібліотеки в Західній Європі (Лауренціани).

1541–7.04.1614 рр. – роки життя Ель Греко (справжнє прізвище – Доменіко Теотокопулі) – іспанського художника, грека за походженням.

1544 р. – у Кенігсберзі прусський принц Альбрехт заснував протестантський університет, де протягом ХVІ–ХVІІІ ст. навчалося багато вихідців з українських земель.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

9.10.1547–23.04.1616 рр. – роки життя Мігеля де Сервантеса – іспанського письменника, автора роману «Дон Кіхот» – одного з найславетн-іших творів світової літератури.

1548–17.02.1600 рр. – роки життя Джордано Бруно – італійського філосо-фа і астронома, творця вчення про нескінченні світи; загинув на вогнищі інквізиції.

22.01.1561 р. – 1626 рр. – роки життя Френсіса Бекона – англійського філо-софа і письменника, автора праці «Новий органон» (1620), де висловив віру в дієвість наукового пізнання.

25.11.1562–27.08.1635 рр. – роки життя Лопе Фелікса де Веги Карпйо – іспанського драматурга, поета, прозаїка епохи Відродження, авто-ра майже 2000 п’єс.

19.04.1563 р. – у Москві почала працювати друкарня першодрукарів Івана Федорова та Петра Мстиславця; розпочалося друкування першої російської книги – «Апостола».

15.02.1564–8.01.1642 рр. – роки життя Галілео Галілея – італійського фізи-ка, механіка, астронома.

23.04.1564–23.04.1616 рр. – роки життя Уїльяма Шекспіра – анг-лійського поета і драматурга, твори якого належать до найвищих здобутків світової культури.

5.09.1568–21.05.1639 рр. – роки життя Томмазо Кампанелли – іта-лійського філософа, політичного діяча, поета, автора книги «Місто Сонця».

1571–1630 рр. – роки життя Йоганна Кеплера, німецького астронома, який відкрив закони руху планет (Закони Кеплера).

31.03.1596–11.02.1650 рр. – роки життя Рене Декарта – французького філо-софа, у вченні якого знайшов розробку раціоналізм.

1599 р. – побудова в Лондоні великого театру «Глобус», до пайщиків якого належав У. Шекспір і де, в основному, ставились його п’єси.

18.11.1626 р. – у Римі папа Урбан VIII освятив собор Святого Петра, буді-вництво якого розпочалося у 1452 р.

Лекція 10. Культура Просвітництва (XVII—XVIII ст.)

ХVII–ХVIII ст. – епоха Просвітництва.

1578–1657 рр. – роки життя Уільяма Гарвeя – англійського вченого, який першим відкрив кровообіг і став засновником фізіології як науки.

5.04.1588–4.12.1679 рр. – роки життя Томаса Гоббса – англійського філосо-фа, який вважав, що при відсутності громадянського стану завж-ди є війна всіх проти всіх, збиткова для всіх.

Хронологія

1544–1665 рр. – роки життя Нікола Пуссена – французького живописця, творця найбільш універсальної доктрини класицизму, фундамен-том якого вважав раціоналізм.

80–90-ті роки ХVІ ст. – виникнення бароко – напряму західноєвропейської культури, що сформувався в Італії після кризи Відродження. Ви-датними представниками бароко у живописі були італієць Міке-ланджело Караваджо і голландець Пітер Пауел Рубенс.

1606–1669 рр. – роки життя Рембрандта Харменса ван Рейна – голландського живописця, автора славнозвісних картин «Повернення блудного сина» і «Даная».

1608–1647 рр. – роки життя Еванджелісти Торрічеллі – італійського фізи-ка і математика, який винайшов барометр і дав основу до науки метеорології.

XVII ст. – виникнення класицизму, одного з основних напрямів у євро-пейській літературі й мистецтві XVII–XVIII ст., зразком для яко-го було класичне (давньогрецьке й давньо-римське) мистецтво.

1631 р. – у Франції стала виходити перша газета «Cazette de France». 1632–1704 рр. – роки життя Джона Локка – англійського філо-софа, просвітителя, теоретика англійського раціоналізму.

1637 р. – у Венеції відкрито перший платний оперний театр.

1639 р. – вперше згадується саме слово «опера».

1643–3727 рр. – роки життя Ісаака Ньютона – великого англійського фізи-ка, астронома, математика, який відкрив закон всесвітнього тяж-іння.

Близько 1660 – 26.04.1731 рр. – роки життя Даніеля Дефо – англійського письменника, автора роману «Життя і надзвичайні пригоди Роб-інзона Крузо» (1719).

30.11.1667–19.10.1745 рр. – роки життя Джонатана Свіфта – англійського письменника-сатирика, автора роману «Мандри Гулівера» (1726).

1668–1689 рр. – побудова у Франції Версальського палацу – найяскравішого зразка класицизму в архітектурі.

2 1.03.1685–28.07.1750 рр. – роки життя Йоганна Себастьяна Баха – німець-кого композитора і органіста, твори якого відрізняються глиби-ною і силою почуттів.

18.01.1689–10.02.1755 рр. – роки життя Шарля Луї Монтеск’є – французь-кого філософа, історика, просвітителя письменника, якого поруч з Вольтером називають «патріархом» французького Просвітницт-ва.

21.11.1694–29.05.1778 рр. – роки життя Вольтера (Марі Франсуа Аруе) – французького філософа, історика, письменника, найвидатнішого діяча французького Просвітництва.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1.01.1700 р. – запровадження в Росії нового літочислення «від Різдва Хри-стового» замість старого літочислення «від створення світу».

19.11.1711–15 04.1765 рр. – роки життя Михайла Ломоносова – видатного російського вченого-енциклопедиста, поета, першого російського члена Академії наук в Петербурзі, ініціатора відкриття Московсь-кого університету, який згодом дістав його ім’я.

28.06.1712–2.07.1778 рр. – роки життя Жана Жака Руссо – французького філософа-просвітителя, письменника, представника радикального крила французького Просвітництва.

1713–1784 рр. – роки життя Дені Дідро – одного з найвидатніших діячів французького Просвітництва, автора численних філософських творів.

2.04.1725–4.06.1798 рр. – роки життя Джованні Казанова – італійського письменника і мемуариста, неперевершеного авантюриста, який став персонажем багатьох художніх творів.

24.01.1732–18 05.1799 рр. – роки життя П’єра Огюстена Карона де Бомарше — французького драматурга і публіциста, автора комедій «Сев-ільський цирульник» і «Одруження Фігаро .

1732–1809 рр. – роки життя Йозефа Франца Гайдна— видатного компози-тора-новатора, одного з основоположників віденської класичної школи, родоначальника сучасного оркестру.

1744–1803 рр. – роки життя Йоганна Готфріда Гердера – німецького просвітите-ля, дослідника національних культур, історіософа, літературознавця.

12.01.1746–1827 рр. – роки життя Йоганна Генріха Песталоцці – швейцарсь-кого педагога.

30.03.1746–16.04.1828 рр. – роки життя Франсіско Хосе де Гойї – іспансь-кого живописця, графіка, який здійснив глибокий вплив на все європейське мистецтво XIX і XX ст.

28.08.1749–22.03.1832 рр. – роки життя Йоганна Вольфганга Гете – німець-кого письменника і мислителя, автора всесвітньо відомої драма-тичної поеми «Фауст».

1753 р. – на основі приватних збірок заснований британський музей – один з найбагатших музеїв світу.

27.01.1756–5.12.1791 рр. – роки життя Вольфганга Амадея Моцарта – вели-кого австрійського композитора, автора опер «Одруження Фіга-ро», «Дон Жуан» «Чарівна флейта».

1757 р. – відкриття в Петербурзі Академії мистецтв.

10.11.1759–9.05.1805 рр. – роки життя Йоганна Фрідріха Шіллера – німець-кого поета і драматурга, теоретика мистецтва Просвітництва, ав-тора праць з естетики.

Хронологія

25.01.1759–21.07.1796 рр. – роки життя Роберга Бернса – великого шотлан-дського поета.

10.05.1760–26.06 або 27.06.1836 рр. – роки життя Клода Жозефа Руже де Ліля – французького поета, композитора, який за одну ніч (25.04.1792) написав слова й музику пісні «Марсельєза».

1764 р. – у Петербурзі заснований музей мистецтв Ермітаж.

17.12.1770–26.03.1827 рр. – роки життя Людвіга ван Бетховена – німецько-го композитора, піаніста і диригента, творця героїчного музично-го стилю.

2.08.1778 р. – свою першу виставу дав один із найзнаменитіших оперних театрів світу – Ла Скала в Мілані.

1784 р. – створення видатним англійським винахідником Джеймсом Уат-том парової машини.

18.11.1793 р. – за ухвалою революційного Конвенту королівський палац Лувр у Парижі перетворено на загальнодоступний музей, який відкрив свої двері для відвідувачів.

Лекція 11. Європейська культура (ХІХ–ХХ ст.)

3.04.1783–28.11.1859 рр. – роки життя Вашингтона Ірвінга – американського письменника «батька американської літератури».

1783–1842 рр. – роки життя великого французького романіста Стендаля (Анрі Марі Бейль) – автора романів «Червоне і чорне», «Пармсь-кий монастир».

24.02.1786–1859 рр. – роки життя Вільгельма Грімма – німецького філоло-га, збирача та видавця казок.

22.01.1788–19.04.1824 рр. – роки життя Джорджа Ноела Гордона Байрона – великого англійського поета, одного з найяскравіших представ-ників романтизму в літературі.

13.12.1797–17.02.1856 рр. – роки життя Генріха Гейне – німецького поета, автора знаменитої «Книги пісень».

20.05.1799–18.08.1850 рр. – роки життя Оноре де Бальзака – видатного французького письменника, автора епопеї «Людська комедія».

26.02.1802–22.05.1885 рр. – роки життя Віктора Марі Гюго – французького письменника, глави й теоретика французького демократичного романтизму, автора роману «Собор Паризької богоматері».

24.07.1802–5.12.1870 рр. – роки життя Олександра Дюма-старшого, фран-цузького письменника, автора гостросюжетних романів «Граф Монте-Крісто», «Три мушкетери» та ін.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1807 р. – перший рейс колісного пароплава, збудованого американським винахідником Робертом Фултоном, який 11.02.1807 р. запатенту-вав його.

12.02.1809–19.04.1882 рр. – роки життя Чарльза Дарвіна – англійського при-родознавця.

10.10.1813–27.01.1901 рр. – роки життя Джузеппе Верді – італійського ком-позитора, одного з найбільших оперних композиторів- реалістів.

1814 р. – вихід у світ історичного роману «Уеверлі», автором якого був англійський письменник Вальтер Скотт, який став зачинателем історичного жанру в літературі.

1814 р. – англієць Джордж Стефенсон став автором паровоза «Ракета».

17.06.1818–18.10.1893 рр. – роки життя Шарля Франсуа Гуно – видатного французького композитора і диригента, автора опер «Фауст» і «Перська красуня».

18.06.1819 р. – до Ліверпуля (Англія) прибула «Саванна» – перший паро-плав, який перетнув Атлантичний океан.

25.10.1825-3.06.1889 рр. – роки життя Йоганна Штрауса-сина – австрійсь-кого композитора, скрипаля і диригента, одного з основополож-ників віденської оперети в Австрії.

1828–1905 рр. – роки життя Жюля Верна – французького письменника, одного з творців жанру науково-фантастичного роману.

1832–1883 рр. – роки життя Едуара Мане – французького живописця, з новаторськими пошуками якого пов’язують виникнення терміна «імпресіонізм».

7.05.1833-3.04.1897 рр. – роки життя Йоганнеса Брамса – німецького ком-позитора, піаніста і диригента, почесного члена Галицького музич-ного товариства.

4.09.1833 р. – у Нью-Йорку почала виходити перша в світі щоденна газета «Нью-Йорк сан».

1833–10.12.1896 рр. – роки життя Альфреда Нобеля – шведського інжене-ра-хіміка та підприємця, засновника Нобелівської премії.

25.10.1838–3.06.1875 рр. – роки життя всесвітньо відомого французького композитора Жоржа Бізе, автора опери «Кармен».

1840–1926 рр. – роки життя Клода Мане – французького живописця, від назви картини якого «Враження. Сонце, що сходить» походить термін «імпресіонізм».

Хронологія

1840–1902 рр. – роки життя Еміля Золя – видатного французького пись-менника, який теоретично обґрунтував натуралізм та імпресіонізм – напрями у літературі і мистецтві останньої третини XIX ст.

25.02.1841–1919 рр. – роки життя П’єра Огюста Ренуара – французького живописця, графіка і скульптора.

24.05.1844 р. – американський художник і винахідник Семюель Морзе впер-ше передав телеграфне повідомлення електричним способом на відстань 65 км.

15.10.1844–25.08.1900 рр. – роки життя Фрідріха Ніцше – німецького філо-софа, поета, одного із засновників «філософії життя».

30.03.1853–29.07.1890 рр. – роки життя Вінсента Ван Гога – голландського живописця, яскравого представника постімпресіонізму.

6.05.1856–23.09.1939 рр. – роки життя Зигмунта Фрейда – австрійського вченого, психолога, засновника психоаналізу.

29.08.1862–5.05.1949 рр. – роки життя Моріса Метерлінка – бельгійського письменника-символіста, лауреата Нобелівської премії, якого на-зивали «бельгійським Шекспіром».

1.01.1863–2.09.1937 рр. – роки життя П’єра де Кубертена – французького історика, літератора, громадського діяча. Ініціатора відновлення сучасних Олімпійських ігор.

11.05.1864—28.07.1960 рр. – роки життя Етель-Ліліан Войнич – англійської письменниці, автора роману «Овод».

1866–1944 рр. – роки життя Василя Кандинського – російського живопис-ця, засновника абстракціонізму.

Листопад 1870 р. – в Росії створено Товариство пересувних виставок, куди входило багато українських живописців.

1873–1921 рр. – роки життя Енріко Карузо – славетного італійського тено-ра, одного з найвидатніших представників італійської вокальної школи.

9.10.1874–13.12.1947 рр. – роки життя Миколи Реріха – російського живо-писця, археолога, мандрівника, громадського діяча.

1878–1935 рр. – роки життя Казиміра Малевича – основоположника суп-рематизму – одного з видів абстрактного мистецтва.

14.03.1879–18.04.1955 рр. – роки життя Альберта Ейнштейна – німецького і американського фізика, творця теорії відносності.

26.08.1880–9.11.1918 рр. – роки життя Гійома Аполлінера – французького поета, критика, одного з теоретиків кубізму.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

25.10.1881–8.04.1973 рр. – роки життя Пабло Пікассо – іспанського худож-ника, який від 1904 р. працював у Франції.

1882–1963 рр. – роки життя Жоржа Брака – французького живописця, од-ного з перших теоретиків і практиків кубізму.

1882 р. – американський винахідник і підприємець Томас Едісон побудував у Нью-Йорку першу в світі теплову електростанцію загального користування.

1883–1923 рр. – роки життя Ярослава Гашека – видатного чеського пись-менника автора роману-епопеї «Пригоди бравого солдата Швейка під час світової війни».

27.11.1885      р. – зроблено першу фотографію метеорита, що падає.

29.01.1886      р. —.німецький винахідник Карл Бенц запатентував триколіснийавтомобіль з бензиновим двигуном.

16.04.1889–1977 рр. – роки життя Чарльза Спенсера Чапліна – аме-риканського актора, кінорежисера, сценариста.

27.11.1895 р. – шведський винахідник і промисловець Альфред Нобель підпи-сав заповіт про заснування міжнародних премій його імені в га-лузі фізики, хімії, біології та медицини, а також літератури.

1895    р. – брати Луї та Огюст Люм’єри в Парижі запатентували кінематограф.8.11.1895 р. – німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген відкрив промені,

які згодом були названі його іменем.

1896    р. – французький фізик Антуан Беккерель вперше виявив радіоактивність

солей урану.

1897    р. – італійський радіотехнік і підприємець Гульєрмо Маркові одержав

патент на винахід радіоприймача.

22.01.1898–11.02.1948 рр. – роки життя російського кінорежисера Сергія Ейзенштейна.

1888 р. – відкриття в Москві Художнього театру на чолі з К.Станіславсь-ким і В.Немировичем-Данченком.

1898–1956 рр. – роки життя Бергольта Брехта – німецького письменника і режисера, експерименти якого збагатили театральне мистецтво.

21.12.1898 р. – французькі фізики П’єр Кюрі та Марія Склодовська-Кюрі відкрили новий радіоактивний елемент – радій.

22.05.1900 р. – засноване найбільше інформаційне агентство у світі «Асошей-тед Прес».

1901 р. – виявлення французькими археологами під час розкопок в Сузах, сто-лиці стародавньої держави Елам, великого двометрового кам’яного стовпа із зображенням царя Хаммурапі і текстом 247 його законів.

Хронологія

17.12.1903 р. – перший в світі політ на літаку американських авіаконструк-торів і льотчиків братів Райт.

1.10.1904–6.11.1989 рр. – роки життя Володимира Самуїловича Горовиця – американського піаніста, який народився в Україні, в Бердичеві, дебютував у США з Нью-йоркським філармонічним оркестром (1928).

1907 р. – Пабло Пікассо пише свій програмний твір «Авіньйонські дівчата», який започаткував кубізм як художній напрямок.

22.12.1907 р. – артистка балету Анна Павлова (1881–1931) вперше виконала танець вмираючого лебедя на музику французького композитора Каміля Сен-Санса (1835–1921). Танець був створений спеціально для неї і став символом російського балету.

1916–1922 рр. – роки існування дадаїзму – однієї з модерністських течій в мистецтві, яка підкреслювала безглуздість навколишньої дійсності та будь-яких проявів людської творчості, активно насаджувала культ абсурду.

1921–14.12.1989 рр. – роки життя Андрія Дмитровича Сахарова – фізика, «батька» радянської водневої бомби, видатного радянського пра-возахисника, лауреата Нобелівської премії миру 1975 р.

1925    р. – в Парижі відбулася перша виставка художників-сюрреалістів, які

єдиним джерелом натхнення визнавали сновидіння, містичні ви-діння, галюцинації та божевілля. 20.07.1924 р. – засновано Міжнародну шахову федерацію. Тепер цей день відзначається як Міжнародний день шахів.

1926    р. – з’явилось звукове кіно.20.05.1927 р. – американський льотчик Чарльз Ліндберг вперше в світі

здійснив безпосадочний переліт через Атлантику (із США до Франції).

1928 р. – поява простого чорно-білого телевізора.

12.10.1935 р. – народився Лучано Паворотті – італійський оперний співак.

14.02.1936–1982 рр. – роки життя Анни Герман – польської естрадної співач-ки.

3.09.1940 р. – у США відбулася перша передача кольорового телебачення високої чіткості.

21.01.1941 р. – народився Плачідо Домінго – іспанський співак-тенор.

4.11.1946 р. – створено Організацію Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).

1947 р. – винайдено транзистор, який здійснив переворот в електроніці.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

23.05.1953 р. – американська льотчиця Жаклін Кокрен першою з жінок по-долала звуковий бар’єр.

27.11.1955 р. – вийшла у світ книга рекордів Гіннесса.

23.11.1963 р. – у Римі засновано Український католицький університет ім. Св. Климента.

1967 р. – вперше здійснена операція з пересадки серця.

21.07.1969 р. – о 3 год. 56 хв. за середньоєвропейським часом американський астронавт Ніл Армстронг першим із землян ступив на поверхню Місяця.

1971 р. – професор Майкл С.Харт створив першу бібліотеку електронних текстів (проект «Туттенберг») в обчислювальному центрі Іллінойського університету. Цей проект можна вважати точкою відліку інформаційної революції, що невдовзі охопила весь світ.

1975 р. – поява недорогого і зручного персонального комп’ютера.

1983 р. – почалось використання сотових телефонів.

9.12.1992 р. – у Національній академії наук США відбулася презентація Міжнародного наукового фонду для підтримки вчених колишнь-ого Радянського Союзу (Фонд Сороса).

1994 р. – відкриття підводного тунелю під Ла-Маншем Англія –Франція.

Лекція 12. Витоки укр аїнської культури

300 тис. років тому – поява людей на нинішній українській землі.

35–40 тис. років тому – заселення всієї території сучасної України.

ІV–III тис. до н.е. – становлення та розвиток на Правобережній Україні трип-ільської культури, пам’ятники якої вперше до-слідив у 1896 р. ук-раїнський археолог Вікентій (Вінцент) Хвойка (1850–2.11.1914 рр.).

IX – перша половина VII ст. до н. е. – кіммерійська культура на території України.

Середина VII ст. до н.е. – найдавніші писемні згадки про скіфів.

Сер едина VI I ст . до н.е. – по ча ток гр ецької коло ніза ції Північ ного При чо рномор ’я.

Кінець VI ст. до н.е. – утворення у Нижньому Подніров’ї та степовому Кри-му скіфської держави, яка досягла свого розквіту в IV до н.е.

II ст. до н.е. – II ст. н.е. – панування у причорноморських степах сар-матів, які завоювали й асимілювали більшу частину скіфів.

І–II ст. н.е. – перші згадки про слов’янські племена римських авторів.

VI ст. – про слов’ян пишуть візантійські історики Йордан, Прокопій Кесар-ійський та Іоанн Ефеський.

Хронологія

 

IX–XIII ст. – існування Київської Русі.

Не пізніше IX ст. – поява писемності в Київській Русі.

980 р. – перша релігійна реформа князя Володимира Святославича, спроба реформувати язичництво.

14.08.988 р. – друга релігійна реформа Володимира – запровадження на Русі християнства, початок нового культурного процесу.

989–996 рр. – побудова князем Володимиром у Києві церкви Богородиці (Десятинної церкви), зруйнована монголо-татарами 6 грудня 1240 р.

1037 р. – згідно з «Повістю минулих літ» князь Ярослав Мудрий збуду-вав Софійський собор у Києві, урочисті Золоті ворота – голов-ний парадний в’їзд до Києва.

1037 р. – заснування Ярославом Мудрим в Софії Київській першої відо-мої на Русі вітчизняної бібліотеки.

Близько 1037 р. – написання славетним книжником, філософом, письмен-ником-публіцистом Іларіоном першого давньоруського релігій-но-філософського твору «Слово про закон і благодать».

Близько 1050 – 16.08 або 17.08.1114 рр. – роки життя Аліпія (Алімпія) – відомого давньоруського живописця, монаха Києво-Печерсько-го монастиря.

XI–XIII ст. – складання на основі звичаєвого права східних слов’ян збірни-ка законів «Руська правда» – першого відомого нам давньорусь-кого юридичного кодексу.

1051 р. – заснування Києво-Печерського монастиря (лаври).

1051 р. – Ярослав Мудрий самочинно поставив Іларіона у загально-руські митрополити без погодження з константинопольським патріар-хом, Іларіон став першим митрополитом з руських.

1056–1057 рр. – написане «Остромирове Євангеліє» – найдавніша точно датована книга, що збереглася до наших днів.

1073 та 1076 рр. – укладання другої найдавнішої книги – Ізборника Свя-тослава.

1073–1089 рр. – спорудження Успенського собору Києво-Печерського монастиря, який підірваний 3 листопада 1941 р., а в роки неза-лежної України відбудований і 28 серпня 2000 р. освячений.

14.06.1095 р. – за даними «Києво-Печерського патерика», помер Агапіт – перший відомий руський лікар, мощі якого зберігаються у ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Рік його народження невідомий.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1108–1172 рр. – роки життя Добродії-Євпраксії Мстиславівни – внучки Володимира Мономаха, першої руської жінки-лікаря, автора трак-тату «Мазі».

1108 р. – побудова в Києво-Печерському монастирі Троїцької надбрамної церкви, яка збереглася до нашого часу.

11.07.1056 р. – народився Нестор-літописець. Рік смерті невідомий.

1113 р. – укладання монахом Києво-Печерського монастиря Нестором літо-пису «Повість минулих літ» – головного і в багатьох випадках єдиного джерела з історії східного слов’янства і Київської Русі з перших століть н.е. і до 1110 р.

1115 р. – перша літописна згадка про будівництво мосту через Дніпро.

1117 р. – укладання «Повчання» Володимира Мономаха дітям – пам’ятки давньоруського письменства.

1147 р. – київським митрополитом без дозволу константинопольського пат-ріарха було висвячено Климента Смолятича. який став другим після Іларіона митрополитом з руських.

1151–1202 рр. – роки життя Ігоря Святославовича – Новгород-сіверського та чернігівського князя, героя «Слова о полку Ігоревім».

1187 р. – згідно з дослідженнями деяких вчених, було написане «Слово о полку Ігоревім» – найвидатніша пам’ятка оригінальної давньорусь-кої художньої літератури.

1190 р. – в Овручі споруджено церкву св. Василія.

1215–1230 рр. – складання «Києво-Печерського патерика» – визначного твору агіографічної літератури – літератури про житія святих.

 

Близько 1450–1.02.1494 рр. – роки життя Юрія Котермака (Юрія Дрогоби-ча) – українського вченого-гуманіста, доктора медицини і філо-софії, ректора Болонського університету, професора астрономії і медицини Краківського університету.

1470–1517 рр. – роки життя Павла Русина – українського письменника та культурно-освітнього діяча, викладача Краківського університету.

7.02.1483 р. – вихід у Римі книги Юрія Дрогобича «Прогностична оцінка поточного 1483 року» – першої друкованої книжки, виданої ук-раїнцем за кордоном, яка належить до найдавніших, «колискових» книг людства.

Хронологія

1513–1566 рр. – роки життя Станіслава Оріховського – гуманіста українсь-кого походження, автора праць з філософії, історії, публіцистич-них творів й промов.

Близько 1525–16.12.1583 рр. – роки життя Івана Федорова – ро-сійського та українського першодрукаря, засновника книгодруку в Росії та Україні.

1526–13.02.1608 рр. – роки життя Костянтина (Василя) Костянтиновича Острозького – київського воєводи, українського князя, культур-ного діяча, активного захисника православ’я, мецената, засновни-ка Острозької школи вищого типу.

Близько 1530 – близько 1598 рр. – роки життя Василя Суразького – видат-ного педагога і письменника, книговидавця, церковного діяча.

1530–10.02.1607 рр. – роки життя Гедеона Балабана – українського церков-ного діяча, львівського єпископа, засновника львівської братської друкарні.

1541 р. – заснування першої в Україні папірні у місті Буськ на Львівщині.

1550–1620 рр. (за іншими даними, помер між 1621–1633 рр.) – роки життя Івана Вишенського – українського письменника-полеміста, гро-мадського діяча.

1550–1616 рр. – роки життя Еріха Лясоти – австрійського дипломата, авто-ра щоденника з детальним описом подій в Україні.

Між 50–70-ми роками XVI ст. – 23.07.1632 р. – роки життя Памви Берин-ди – українського вченого-філолога, лексикографа, поета, педаго-га, типографа, гравера, церковного діяча.

1554–8.11.1624 рр. (за іншими даними, 10.12.1624 р.) – роки життя Єлисея (світське ім’я – Олександр) Хомовича Плетенецького – українсь-кого церковного діяча, архімандрита Києво-Печерської лаври, одного з фундаторів Київської братської школи, засновника лав-рської друкарні, захисника православної віри.

1556–1561 рр. – переклад українською мовою Пересопницького євангелія – унікальної пам’ятки української культури, національної святині України.

Близько 1570 – до 1621 рр. – роки життя Стефана Івановича Зизанія (справжнє прізвище – Кукіль) – українського письменника-полем-іста, освітнього діяча.

13.11.1572–27.07.1638 рр. – роки життя відомого діяча у православ’ї Кири-ла Лукаріса.

25.02.1573 р. – заснування Іваном Федоровим у Львові за допомогою львівських міщан першої в Україні друкарні.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Лютий 1574 р. – Іван Федоров надрукував у Львові книгу «Апостол» – первісток книгодрукування в Україні.

1575–1642 рр. – роки життя Лозки Єлизавети (Галшки) Гулевичівни – меценатки, фундаторки, засновниці Київського братства, монастиря і школи при ньому.

1576 р. – заснування в м. Острозі князем Костянтином Острозьким першої української школи вищого рівня – Острозької академії.

1577–27.12.1633 рр. – роки життя Мелетія (світське ім’я – Максим) Смот-рицького українського письменника-полеміста. церковного і гро-мадського діяча, педагога, перекладача. вченого-мовознавця, авто-ра словенської граматики 1619 р.

Близько 1578–1647 рр. – роки життя Касіяна Саковича – письменника-по-леміста, церковного діяча, філософа, ректора Ки-ївської братської школи в 1620–1624 рр., першого, хто уславив подвиги Петра Са-гайд ач ного.

14.08.1581 р. – видання Іваном Федоровим в Острозі славетної «Острозької біблії».

1582–23.09.1632 рр. – роки життя Тарасія Земки – українського церковного діяча, поета, перекладача і друкаря.

1585–1586 рр. – організаційне оформлення Львівського ставропігійного брат-ства,

1585    р. – заснування Львівської братської школи.

1586    р. – прийнято статут Львівської братської школи «Порядок шкільний»,

який було покладено в основу діяльності всіх братських шкіл.

1587    р. – видання в Острозі перших полемічних творів «Ключ царства не-

бесного» і «Календар римський новий», автором яких був Гера-сим Смотрицький.

1594 р. – помер Герасим Данилович Смотрицький – видатний український просвітитель, перший ректор Острозької школи вищого ступеня, батько Мелетія Смотрицького. Рік народження невідомий.

1596 р. – укладення Берестейської церковної унії, виникнення греко-като-лицької церкви.

1596 р. – заснування Гедеоном Балабаном друкарні й школи у Стрятині (нині Рогатинського району Івано-Франківської області).

18.12.1596–11.01.1647 рр. – роки життя Петра Могили – видатного украї-нського церковного та культурно-освітнього діяча, архімандрита

Хронологія

Києво-Печерської лаври, митрополита Київського, полеміста, зас-новника Києво-Могилянської академії.

1597 р. – у Кракові з’явилася друком «Хроніка Польщі» Мартина та Йоах-іма Бєльських, де подано винятково важливий матеріал з історії України.

1597 р. – заснування Почаївського монастиря (лаври).

1597 і 1598 рр. – видання польською та українською мовами «Апокрисиса» – полемічного твору Острозького шляхтича Мар-ціна Бронєвсь-кого (Христофора Філалета).

1605 р. – видання невідомим автором, що друкувався під псевдонімом Клірик Острозький, полемічного твору «Пересторога».

1610 р. – видання М. Смотрицьким великого полемічного твору, літератур-ної перлини «Тренос» («Плач»).

1612 р. – припинення існування Острозької друкарні.

1615 р. – заснування в Києві на Подолі Київського Богоявленського брат-ства і школи.

1615 р. – заснування архімандритом Єлисеєм Плетенецьким друкарні Киє-во-Печерської лаври – першої друкарні в Києві.

20.12.1616 р. – у друкарні Києво-Печерської лаври вийшла в світ перша київська друкована книжка «Часослов».

1618    р. – заснування друкарні в Почаївському монастирі.

1619    р. – видання друкарнею Віденського братства в м. Євою (тепер Вевіс,

Литва) єдиного на той час посібника з мови «Граматика словен-ския...» М.Смотрицького.

1620    р. – гетьман Петро Сагайдачний разом з усім Військом Запорізьким

записався до Київського братства.

9.10.1620 р. – єрусалимський патріарх Феофан в Успенському соборі Киє-во-Печерської лаври висвятив у київські митрополити Іова Бо-рецького та, крім нього, ще шість єпископів на провінційні кафед-ри. Ним самим за підтримки запорізького козацтва на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним в Україні відбулося канонічне відновлення православної церковної ієрархії, скасованої за умова-ми Берестейської церковної унії 1596 р.

20.04.1622 р. – помер Петро Кононович Сагайдачний (Конашевич-Сагайдач-ний) – гетьман реєстрових козаків, меценат, який підтримував Киї-вське братство матеріально, брав участь у створенні його школи.

1624 р. – онука Костянтина Острозького Анна-Алоїза Ходкевич, ревна по-слідовниця єзуїтів, заснувала в Острозі єзуїтський колегіум.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1627 р. – перехід М.Смотрицького на бік унії.

21.03.1627 р. – помер Захарія Копистенський – український письменник-полеміст, богослов і проповідник, один з фундаторів Київської братської школи. Рік народження невідомий.

20.08.1627 р. – у лаврській друкарні вийшов у світ перший словник украї-нської мови «Лексиконь словеноросский альбо имен толкование», автором якого був П.Беринда.

1630    р. – у Кременці збудовано друкарню, засновано братство та школу при

ньому.

1631    р. – заснування Петром Могилою Лаврської школи – «гімназіону».

12.03.1631      р. – помер Іван (чернече ім’я – Іов) Матвійович Борецький –український вчений, церковний і політичний діяч, київський мит-рополит з 1620 р., один з фундаторів і перший ректор Київськоїбратської школи. Рік народження невідомий.

01.09.1632      р. – заснування Києво-Могилянської академії – центру освіти танауки України, першого вищого навчального закладу у східнихслов’ян.

1636 р. – припинення існування Острозької академії.

18.09.1640 р. – церковний собор у Києві прийняв «Ісповідання Православної віри» митрополита Петра Могили.

1646 р. – помер Кирило Ставровецький (Транквіліон) – український пись-менник і церковний діяч. Рік народження невідомий.

15.03.1651 р. – помер Ісайя Козловський-Трофимович – український вче-ний-теолог, педагог. Рік народження невідомий.

Лекція 15. Культура України в другій половині ХVII–ХVІІІ ст.

Близько 1600 – 22 або 28 листопада 1683 рр. – роки життя Інокентія Гізеля – українського освітнього і церковного діяча, історика, філософа, письменника, якому приписується авторство «Синопсису» – пер-шого короткого нарису історії України та Росії.

1620–1693 рр. – роки життя Лазаря Барановича – українського письменника та церковного діяча, з 1650 р. – ректора Київської колегії, а з 1657 р. – чернігівського і новгород-сіверського архієпископа.

Близько 1625–1653 рр. – роки життя Марусі Чурай – легендарної українсь-кої поетеси-піснярки.

Близько 1627–1669 рр. – роки життя Павла Алеппського – церковного дія-ча, сина антиохійського патріарха Макарія, арабського письменни-ка і мандрівника, автора подорожніх записок про Україну.

Хронологія

1629—4.09.1680 рр. – роки життя Симеона Полоцького (світське прізвище – Самійло Петровський-Ситніанович) – видатного діяча культу-ри білоруського народу, вихованця Києво-Могилянської академії, церковного діяча, письменника, педагога.

1635–1699 рр. – роки життя Патріка Гордона – російського військового діяча шотландського походження, автора щоденника із згадками про істо-рію України.

Близько 1650 – після 1723 рр. – роки життя Миколи Дилецького – украї-нського композитора, музичного теоретика, хорового диригента і педагога, автора першої ґрунтовної музично-теоретичної праці «Граматика музикальна».

9.12.1651–8.11.1709 рр. – роки життя Данила Туптала (Димитрія Ростовсь-кого) – українського церковноосвітнього діяча і письменника, ав-тора знаменитого зібрання оповідей «Четы-Мінеї» або «Житія святих».

1658–1722 рр. – роки життя Стефана Яворського – українського церковно-політичного діяча, філософа, письменника, оратора, викладача Києво-Могилянської колегії, президента Синоду та протектора слов’яно-греко-латинської академії в Москві.

20.01.1661 р. – заснування Львівського університету – важливого осередку освіти і науки в Галичині. Нині – Львівський національний уні-верситет імені Івана Франка.

28.08.1663–17.09.1740 рр. – роки життя Данієля Крмана – словацького куль-турного і громадського діяча, автора щоденника з цінними матер-іалами про І.Мазепу.

1667 р. – перша документальна згадка про вертеп.

11.02.1670–1728 рр. – роки життя Самійла Величка, українського козацького літописця.

Липень 1674 р. – здійснене перше видання «Синопису», першого си-стематичного опису історії України від найдавніших часів до ос-танньої чверті XVII ст.

20.11.1675 р. – помер Єпіфаній Славинецький – український церковний діяч, вчений, письменник. Рік народження невідомий.

1680–21.02.1752 рр. – роки життя Йоганна Шеделя – російського та украї-нського архітектора, за проектом якого споруджено Велику дзвіни-цю Києво-Печерської лаври, яку народ назвав «Шеделеве диво».

6.06.1681–19.09.1736 рр. – роки життя Феофана Прокоповича, українського вченого-енциклопедиста, церковного і політичного діяча, глави «вченої дружини» Петра І.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1687 р. – заснування українцями в Москві Слов’яно-греко-латинської ака-демії – першої вищої школи в Росії.

12.01.1688 р. – помер Іоаникій Галятовський – український письменник, гро-мадський, церковний діяч. Рік народження невідомий.

1689 р. – друкарня Києво-Печерського монастиря приступила до видання «Четы-Мінеї» Димитрія Ростовського, яке було завершене 1705 р.

1695–1786 рр. – роки життя Степана Ковніра – українського архітектора, найвідомішими спорудами якого є так званий Ковнірівський кор-пус, дзвіниці на Дальніх та Ближніх печерах у Києво-Печерській лаврі.

1700–1771 рр. – роки життя Варфоломея Растреллі – російського архітек-тора, автора проектів Андріївської церкви і Маріїнського палацу в Києві.

26.09.1701 р. – завдяки заходам гетьмана України І. Мазепи Київський ко-легіум за указом Петра І офіційно став Києво-Могилянською ака-демією.

1713–1785 рр. – роки життя Івана Григоровича-Барського – українського будівничого, найвідомішими спорудами якого є церква Миколи Набережного в Києві на Подолі, Будинок бурси Київської академії, водогін в Києві на Подолі з павільйоном-фонтаном «Феліціан».

20.11.1717      або 1.12.1717 – 13.02.1795 рр. – роки життя Георгія (Григорія) Кониського – українського письменника, драматурга, церковного і культурного діяча, архієпископа, одного з вірогідних авторів «історії Русів».

22.04.1717      р. – пожежа знищила комплекс будівель Києво-Печерської лав-ри.

1720 р. – вийшов указ Петра І про вилучення із церков україномовних книг, про заборону друкувати в Україні будь-які книги, крім церков-них.

3.12.1722–9.11.1794 рр. – роки життя Григорія Сковороди – українського філо-софа і просвітителя-гуманіста, поета і філолога.

Близько 1735 – 16.04.1822 рр. – роки життя Дмитра Левицького – украї-нського та російського живописця-портретиста.

1738 р. – в Глухові, який став центром культурного життя Лівобережної України, була створена спеціальна музична школа.

Хронологія

1738 р. – заснування Перемишльського колегіуму, який відіграв значну роль у підготовці національних, релігійних і культурних діячів на зах-ідних землях України.

27.10.1745–2.04.1777 рр. – роки життя Максима Березовського – українсь-кого і російського композитора, диригента, автора духовної музи-ки.

1747 р. – помер Рафаїл Заборовський – український церковний діяч, киї-вський митрополит, просвітитель і меценат. Рік народження не-відомий.

1751–10.10.1825 рр. – роки життя Дмитра Бортнянського – українського і російського композитора, диригента.

1752    р. – почалося будівництво царського (Маріїнського) палацу в Києві.

Зараз це – резиденція Президента України.

1753    р. – заборонено викладання українською мовою в Києво-Могилянській

академії.

1753 р. – завершилось будівництво Андріївської церкви у Києві.

1754–17.04.1835 рр. – роки життя Івана Мартоса – російського і українського скульптора.

27.02.1756–15.06.1815 рр. – роки життя Іллі Безбородька – державного дія-ча, засновника Ніжинської гімназії вищих наук гуманітарного профілю (з 1832 р. – Ніжинський ліцей).

4.08.1757–18.04.1825 рр. – роки життя Володимира Боровиковського – ук-раїнського і російського художника.

1758–9.11.1823 рр. – роки життя Василя Капніста – українського та російсь-кого поета, автора «Оди на рабство», в якій різко виступив проти закріпачення селян України.

1764 р. – в Єлисаветграді засновано першу в Україні друкарню з граждансь-ким шрифтом.

1767 (за іншими джерелами, народився у 1770 чи 1772 році) – 14.07.1808 рр. – роки життя Артема Веделя – українського композитора, хорового диригента, співака.

1769–1838 рр. – роки життя Івана Петровича Котляревського – зачинателя нової української літератури, автора знаменитої поеми «Енеїда».

1781 р. – відкриття у Глухові першої в Україні книжкової крамниці.

1793 р. – в Житомирі надруковано першу науково-популярну книжку.

1796 р. – заснування в Умані дендрологічного парку «Софіївка». Тепер це – дендрологічний парк «Софіївка» Національної академії наук Ук-раїни.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1797 р. – заснування дендрологічного парку «Олександрія» у Білій Церкві.

1797    р. – у Львівському університеті було створено Український інститут,

який проіснував до 1804 р.

1798    р. – видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди» І.П.Котляревського

(повністю видання здійснено у 1842 р.).

1799–1803 рр. – спорудження палацу К.Г.Розумовського в Батурині (архі-тектор – Ч.Камерон).

1800 р. – вийшло друком у Москві «Слово о полку Ігоревім».

1800 р. – вийшов указ про заборону будувати в Україні церкви в національ-ному стилі.

Лекція 16. Культура України XIX— на початку XX ст.

24.09.1801–1.01.1862 рр. – роки життя Михайла Остроградського – украї-нського математика і громадського діяча.

24.04.1803—30.03.1865 рр. – роки життя Олександра Духновича – українсь-кого закарпатського письменника, публіциста, педагога, гро-мадського і культурного діяча, греко-католицького священика, який написав ряд патріотичних поезій, зокрема «Я русин був, єсьм і буду» та «Подкарпатськії Русини», що в 1919–1938 рр. були гімнами закарпатських українців.

15.09.1804–22.11.1873 рр. – роки життя Михайла Максимовича – українсь-кого природознавця, історика, фольклориста, письменника, першо-го ректора університету святого Володимира.

29.01.1805 р. – відкриття Харківського університету, засновником якого був український вчений Василь Каразін (10.02.1773–4.11.1842).

13.01.1808–9.01.1899 рр. – роки життя Аполлона Скальковського – украї-нського історика.

26.06.1810–16.12.1866 рр. – роки життя Василя Тарновського (старшого) – українського правника і мецената.

25.11.1810–5.12.1881 рр. – роки життя Миколи Пирогова – українського лікаря, вченого, педагога, громадського діяча.

6.11.1811–6.06.1843 рр. – роки життя Маркіяна Шашкевича – українського письменника і громадського діяча.

13.06.1812–21.02.1880 рр. – роки життя Ізмаїла Срезневського – українсь-кого і російського філолога-славіста, історика.

20 або 29.10.1814–13.05.1888 рр. – роки життя Якова Головацького – украї-нського письменника, етнолога, громадського діяча.

Хронологія

Січень 1816 р. – у Харкові вийшов «Украинский вестник» – перший в Україні літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал.

Січень 1816 р. – почав виходити перший в Україні журнал сатири і гумору «Харьковский Демокрит».

1816    р. – культурно-освітнім та церковним діячем Іваном Могильницьким

(1777–1831) разом з митрополитом М.Левицьким засноване в Галичині «Товариство греко-католицьких священиків для поши-рення письма, просвіти і культури серед вірних на основі христи-янської релігії».

1817    р. – у Львові засновано Оссоленіум (Львівський інститут Оссолінських)

– культурно-освітню установу (бібліотека і музей).

5.01.1817 – після 1886 рр. – роки життя Степана (Стецька) Карпенка – ук-раїнського письменника, композитора і актора.

10.03.1817–1875 рр. – роки життя Олександра Афанасьєва-Чужбинського – українського письменника, історика, мовознавця, етнографа.

16.05.1817–19.04.1885 рр. — роки життя Миколи Костомарова – українського та російського історика, етнографа, письменника.

22.07.1819 р. – відбувся перший спектакль «Наталка Полтавка» за п’єсою Івана Котляревського.

1819 р. – на базі Києво-Могилянської академії відкрито вищий бо-гословський навчальний заклад.

15.08.1819–25.09.1888 рр. – роки життя Григорія Ґалаґана українського куль-турного діяча, мецената.

14.10.1819–19.01.1903 рр. – роки життя Миколи Терещенка – українського мецената, промисловця.

25.05.1822 – 7.06 або 8.06.1899 рр. – роки життя Миколи Гуляка – ук-раїнського вченого та педагога, одного із засновників Кирило-Мефодіївського братства.

9.04.1823–24.10.1894 рр. – роки життя Івана Посяди – українського громадсь-кого та культурного діяча, педагога.

1824–03.01.1871 рр. – роки життя Костянтина Ушинського – українського і російського педагога, основоположника вітчизняної наукової пе-дагогіки і народної школи.

1825–3.03.1899 рр. – роки життя Василя Білозерського – українського гро-мадського діяча, одного з організаторів Кирило-Мефо-діївського братства, засновника, редактора та видавця журналу «Основа», брата О.Білозерської.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1827 р. – вийшов друком збірник Михайла Максимовича «Малороссийс-кие песни».

1829    р. – вихід у світ першої в Галичині граматики української мови «Відо-

мості о руськом язиці», автором якої був І.Могильницький.

1830    р. – в Одесі відкрито першу в Україні публічну бібліотеку.

1.09.1832–7.08 1890 рр. – роки життя Олександра Поля – українського крає-знавця, колекціонера і засновника краєзнавчого музею у Катери-нославі (Дніпропетровськ).

18.01.1834–21.03.1908 рр. – роки життя Володимира Антоновича – украї-нського історика, археолога, етнографа, археографа.

1835 р. – в Полтаві відкрито губернську публічну бібліотеку.

22.09.1835–11.12.1891 рр. – роки життя Олександра Потебні – українського вченого-філолога, етнографа.

4.01.1837–18 03.1911 рр. – роки життя Павла Житецького – українського філолога, фольклориста.

5.01.1837–29.01.1906 рр. – роки життя Степана Кульженка – українського видавця.

1837–25.07.1899 рр. – роки життя Василя Тарновського – українського куль-турно-освітнього діяча, колекціонера.

1838 р. – в Житомирі почалося видання першої газети «Волынские губерн-ские ведомости».

27.01.1839–26.01.1884 рр. – роки життя Павла Чубинського – українського етнографа, фольклориста та поста, автора слів гімну «Ще не вмерла Україна».

02.01.1841–1902 рр. – роки життя Тадея Рильського – українського куль-турно-освітнього і громадського діяча, етнографа.

16.04.1841–15.08.1920 рр. – роки життя Христини Алчевської – української освітньої діячки.

30.09.1841–1895 рр. – роки життя Михайла Драгоманова – українського пол-ітолога, фольклориста, літературознавця, публіциста, економіста, який в 1875 р. емігрував, видавав у Женеві збірки й журнал «Гро-мада», з 1889 р. – професор Софійського університету.

22.03.1844–10.05.1888 рр. – роки життя Миколи Зібера – українського еко-номіста, доцента Київського університету, відомого діяча українсь-кого національного руху, який з 1875 р. жив за кордоном

02.02.1845–31.01.1918 рр. – роки життя Івана Пулюя – українського винах-ідника, вченого-фізика, перекладача, автора першого перекладу Біблії українською мовою.

Хронологія

17.03.1847–30.06.1918 рр. – роки життя Федора Вовка (Волкова) – украї-нського етнографа, антрополога, археолога, педагога.

23.01.1848–8.06.1917 рр. – роки життя Богдана Ханенка – українського ко-лекціонера-мецената і археолога.

2.05.1848 р. – у Львові було створено Головну руську раду – політичну орган-ізацію національної інтелігенції та духівництва.

15.05.1848 р. – у Львові вийшла перша українська газета «Зоря Галицька».

16.06.1848 р. – у Львові було створено українське культурно-освітнє това-риство «Галицько-руська матиця».

13.09.1848 р. – у Львівському університеті відкрито кафедру української мови.

6.01.1849–9.05.1922 рр. – роки життя Ореста Левицького – українського істо-рика.

1849 р. – засновано Дніпропетровський історичний музей імені академіка Д.І.Яворницького (музей Поля).

1850–1891 рр. – роки життя Сергія Подолинського – українського вченого-економіста, журналіста, революціонера.

14.04.1852 р. – при університеті святого Володимира було засновано Киї-вський центральний архів давніх актів (нині це – історичний архів України в Києві).

7.07.1852–8.07.1919 рр. – роки життя Володимира Науменка – українського громадсько-політичного діяча, літературознавця, якого розстріля-ли більшовики.

7.01.1853–26.03.1909 рр. – роки життя Миколи Аркаса – українського істо-рика і композитора.

17.09.1853–26.01.1915 рр. – роки життя Михайла Павлика – українського письменника, громадського діяча.

18.04.1854–14.09.1922 рр. – роки життя Миколи Сумцова – українського етнографа, фольклориста.

18.02.1855–1920 рр. – роки життя Левка Симиренка – українського вчено-го-номолога, громадського діяча.

25.10.1855–5.08.1940 рр. – роки життя Дмитра Яворницького – відомого ук-раїнського історика, археолога, етнографа, етнолога і письменника.

18.02.1856–6.02.1940 рр. – роки життя Софії Русової (Ліндфорс) – украї-нської громадської та освітньої діячки, педагога.

7.11.1857–9.02.1932 рр. – роки життя Дмитра Баталія – українського істо-рика, громадського діяча.

1857 р. – відкрито телеграфну лінію «Варшава-Житомир».

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

8.01.1859–18.08.1938 рр. – роки життя Степана Смаль-Стоцького – украї-нського вченого-мовознавця, письменника, академіка УАН, пол-ітичного і громадського діяча.

13.07.1859 р. – почала виходити газета «Киевский телеграф», яку царський уряд заборонив у червні 1876 р.

11.10.1859 р. – у Києві відкрито першу в Росії недільну школу.

1859 р. – у Києві засновано осередок української інтелігенції «Громада».

1859 р. – Тимчасова комісія для розгляду давніх актів розпочала видання документів з історії України – «Архив Юго-Западной России» (36 томів, останній том виданий у 1911 р.)

1859 р. – в Житомирі з метою розшуку предметів старовини створена архе-ологічна комісія.

Січень 1861 – жовтень 1862 рр. – час видання у Петербурзі українського громадсько-політичного і літературно-художнього журналу «Осно-ва».

9.12.1861–20.06.1929 рр. – роки життя Євгена Чикаленка – українського політичного і громадського діяча, мецената.

8.05.1862–20.03.1945 рр. – роки життя Василя Кравченка – українського етнографа та письменника, який довгий час жив і працював у Житомирі.

1862 р. – у Львові почав виходити перший в Галичині український громадсь-ко-політичний часопис – тижневик «Вечорниці».

18.07.1863 р. – вийшов таємний указ російського міністра Валуєва цензурі – не дозволяти друку книг українською мовою.

9.12.1863–6.05 або 6.07.1910 рр. – роки життя Бориса Грінченка – українсь-кого письменника і громадського діяча.

11.02.1865–7.09.1934 рр. – роки життя Василя Кульженка – українського видавця та книгознавця.

1.05.1865 р. – в Одесі на базі Рішельєвського ліцею відкрито третій в Ук-раїні університет – Новоросійський.

1865–21.01.1919 рр. – роки життя Михайла Туган-Барановського – ук-раїнського економіста-історика, політичного діяча.

03.03.1866 р. – засновано Київську російську публічну бібліотеку (нині це – Національна парламентська бібліотека України).

1866 р. – у Житомирі відкрито російську публічну бібліотеку. У 1979 р. бібліо-тека отримала нове приміщення на 900 місць.

Хронологія

29.09.1866–25.11.1934 рр. – роки життя Михайла Грушевського – украї-нського історика-академіка, автора майже двох тисяч тільки надрукованих праць, державного і політичного діяча.

30.11.1867 р. – прийнято в експлуатацію Одеський маяк – перший елект-ричний маяк в Росії.

8.12.1868 р. – у Львові засноване товариство «Просвіта».

8.10.1871–8.08.1949 рр. – роки життя Івана Піддубного – українського спорт-смена.

25.02.1873 р. – заснування у Києві Південно-Західного відділу Російського гео-графічного товариства.

23.12.1873      р. – у Львові засноване літературне товариство імені Т.Г.Шев-ченка, з 1892 р. – Наукове товариство Імені Шевченка (НТШ).

1873 р. – засноване Товариство Нестора-літописця, яке ліквідоване в 1931 р., а потім відновлене в 1995 р.

29.10.1874      р. – у Глухові засновано перший в Україні педагогічний (учи-тельський) інститут.

28.01.1874–1933 рр. – роки життя Костя Лоського – українського громадсь-ко-політичного діяча, письменника і публіциста.

4.10.1875 р. – засновано Чернівецький університет.

18.05.1876 р. – підписання царем Росії Олександром II Емського акта, який забороняв видавати та ввозити з-за кордону літературу українсь-кою мовою; заборона театральних вистав українською мовою.

12.01.1877–7.10.1910 рр. – роки життя Левка Мацієвича – першого украї-нського пілота.

Січень 1882–1906 рр. – роки видання історичного: часопису «Киевская стари-на», який Михайло Грушевський назвав справжньою енциклопедією українознавства: журнал поновлено у 1992 р.

16.03.1882–27.10.1931 рр. – роки життя Христини Алчевеької – української поетеси і педагога.

9.04.1882–3.08. 1920 рр. – роки життя Вадима Модзалевського – українського історика та геральдикознавця.

1882 р. – в Одесі встановлено перший телефонний зв’язок в Україні.

27.09.1885 р. – у Харкові відкрито перший в Україні технічний вуз.

18.02.1888–7.03.1965 рр. – роки життя Левка Чикаленка – українського гро-мадського, політичного діяча, вченого-археолога.

1893 р. – між Одесою та Миколаєвом встановлено першу міжміську теле-фонну лінію в Україні.

1897–1908 рр. – роки існування Київського товариства старовини і мистецтв.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

1897 р. – у Києві відбулася промислова і сільськогосподарська виставка, яка засвідчила про високий рівень господарювання в Україні.

12.09.1898 р. – відкриття Київського політехнічного інституту.

1899 р. – заснування Національного Історичного музею України у Києві.

1899 р. – в Житомирі відкрито перший в місті пам’ятник – пам’ятник О.С. Пушкіну.

1899    р. – розпочався рух електричного трамваю в Житомирі.5.12.1899 р. – український вчений-медик Микола Стражеско вперше в світі

описав клініку інфаркту міокарда.

1900    р. – в Житомирі створене Товариство дослідників Волині (відновило

свою роботу в 1990 р.). 1903 р. – видання у Відні «Біблії» українською мовою – перше повне ви-дання Святого Письма українською мовою.

12.11.1905      р. – в Лубнах (нині – Полтавської області) зусиллями родини Шеметів вийшла перша україномовна газета на терені Над-дніпрянської України «Хлібороб».

13.01.1905      р. – у Києві почала виходити перша українська щоденна газета «Громадська думка».

11.07.1907      р. – в Києві розпочало діяльність Українське наукове товариство.1914 р. – налагоджено телефонний зв’язок Києва з Житомиром.

 

30:03.1776–15.05.1857 рр. – роки життя Василя Тропініна – російського та українського живописця.

29.11.1778–20.08.1843 рр. – роки життя Григорія Квітки-Основяненка – українського письменника.

14.06.1781–18.08.1842 рр. – роки життя Вікентія Беретті – російського та українського архітектора.

19.06.1786–3.02.1880 рр. – роки життя Федора Глинки – російського письмен-ника, автора роману про Б.Хмельницького, віршів «Вот мчится трой-ка удалая», «Не слышно шума городского».

17.11.1788–23.08.1863 рр. – роки життя Михайла Щепкіна – українського і російського актора.

27.01.1790–13.10.1865 рр. – роки життя Петра Гулака-Артемовського – украї-нського поета.

Хронологія

1804–18.01 1886 рр. – роки життя Міхала Чайковського (псевдонім – Са-дик-Паша) – польського письменника, представника української школи в польській літературі, автора романів про козаків.

4.06.1805–20.11.1867 рр. – роки життя Петра Клодта – російського скульп-тора, одного з авторів пам’ятника святому Володимиру в Києві.

24.11 1805–19.11.1874 рр. – роки життя Олекси Стороженка – українського письменника і етнографа.

2.06.1807–18.07.1876 рр. – роки життя Івана Сошенка – українського живо-писця та педагога.

1.04 1809–4 01.1852 рр. – роки життя Миколи Гоголя – українського та російського письменника.

1809 р. – у Києві на Контрактовій площі встановлено фонтан з декоративною скульптурою «Самсон роздирає пащу леву».

2.02.1812 – 15 або 16.12.1848 рр. – роки життя Євгена Гребінки – українсь-кого письменника.

16.02.1813–17.04. і 873 рр. – роки життя Семена Гулака-Артемовського – українського співака, композитора, драматурга.

9.03.1814–10.03.1861 рр. – роки життя Тараса Шевченка – великого украї-нського поета, художника, мислителя, ключової постаті у форму-ванні української самосвідомості, національного пророка України.

1814 р. – у Харкові створено першу професійну театральну трупу.

4.03.1815–7.12.1870 рр. – роки життя Михайла Вербицького – українського композитора, автора музики національного гімну «Ще не вмерла Україна».

2.05.1817 р. – засновано Рішельєвський ліцей в Одесі.

22.07.1819 р. – вперше було поставлено па сцені п’єсу І.Котляревського «На-талка Полтавка».

7.08 або 8.08.1819–14.02.1897 рр. – роки життя Пантелеймона Куліша – українського письменника, історика, етнографа, фольклориста, гро-мадського діяча.

5.01.1827–10.11.1893 рр. – роки життя Леоніда Глібова – українського по-ета, байкаря, громадського діяча, видавця.

5.05.1828–6.07.1911 рр. – роки життя Олександри Білозерської (відомої в українській літературі під псевдонімом Ганни Барвінок) – письмен-ниці, авторки оповідань з народного життя, дружини П.Куліша.

24.05.1830–8.10.1897 рр. – роки життя Олексія Саврасова – російського живописця-пейзажиста, автора українських пейзажів.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

26.09.1832–14.04.1887 рр. – роки життя Петра Сокольського – українського композитора музично-громадського діяча, фольклориста.

1833–10.07.1907 рр. – роки життя Омеляна Бачинського – українського ак-тора, режисера, антрепренера, засновника українського театру в Га ли чи ні.

27.06.1833–24.10.1902 рр. – роки життя Владислава Заремби – українського композитора, піаніста і педагога.

22.12.1833–10.08.1907 рр. – роки життя Марко Вовчок (Марії Вілінської-Маркович) – української письменниці.

6.01.1834–3.05.1873 рр. – роки життя Степана Руданського – українського поета, перекладача, фольклориста.

21.02.1835–31.01.1896 рр. – роки життя Михайла Микешина – художника, скульптора, автора пам’ятника Б.Хмельницькому в Києві.

8.06.1837–5.04.1887 рр. – роки життя Івана Крамського – російського ху-дожника, автора знаменитого портрета Т.Г. Шевченка та картин на українську тематику.

25.11.1838–15.04.1918 рр. – роки життя українського письменника Івана Нечуя-Левицького.

26.04.1840 р. – вперше вийшов друком «Кобзар» Т.Г.Шевченка.

22.05.1840–21.04.1910 рр. – роки життя Марка Кропивницького – видатного українського драматурга, актора і режисера, театрального діяча, ос-новоположника українського національного театру, композитора.

14.12.1840–27.04.1904 рр. – роки життя Михайла Старицького – українсь-кого письменника, театрального діяча.

28.01.1841–24.07.1910 рр. – роки життя Архипа Куїнджі – російського ху-дожника, автора численних картин про Україну.

19.09.1841–11.02.1908 рр. – роки життя Анатоля Вахнянина – українського композитора, письменника.

22.03.1842–6.11.1912 рр. – роки життя Миколи Лисенка – українського компо-зитор а, піа ніста, педагога , хоро во го ди ри ге нта та гром ад сь кого діяча .

19.05.1844–22.09.1909 рр. – роки життя Миколи Мурашка – українського художника, педагога.

5.08.1844–29.09.1930 рр. – роки життя Іллі Рєпіна – російського художника, автора картин української історичної тематики.

29.09.1845–15.09.1907 рр. – роки життя Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) – українського драматурга, актора, режисера, театрального діяча.

06.01.1846 р. – Т.Г.Шевченко написав «Заповіт».

Хронологія

7.02.1846–21.02.1920 рр. – роки життя Володимира Маковського – російсь-кого художника, автора численних картин з українського життя,

1846 р. – Житомир відвідав ТГ.Шевченко, тут він записав кілька народних пісень і зробив малюнки гайдамацьких могил у Кодні.

Січень 1847 р. – у Києві відбулися гастролі Ференца Ліста.

5.04.1847 р. – арешт Т.Г.Шевченка, за яким послідувало 10-річне заслання в Оренбург без права писати і малювати.

15.05.1848–23.07.1926 рр. – роки життя Віктора Васнецова – російського художника, який працював над розписом Володимирського собо-ру в Києві (1885–1896).

13.05.1849–28.01.1920 рр. – роки життя Панаса Мирного (справжнє прізви-ще – Панас Рудченко) – українського письменника, автора близь-ко ста оповідань, трьох повістей, чотирьох поем, п’яти п’єс і двох монументальних романів.

29.07.1849–4.10.1930 рр. – роки життя Олени Пчілки (Ольги Косач) – украї-нської письменниці, етнографа, етнолога.

30.11.1850–12.07.1891 рр. – роки життя Сергія Подолинського – українсь-кого письменника і громадського діяча.

20.06.1853–9.03.1922 рр. – роки життя Олександра Мишуги – українського співака (тенор) світової слави, педагога.

4.08.1854–4.10.1934 рр. – роки життя великої української актриси Марії Заньковецької.

19.10.1854–7.10.1917 рр. – роки життя українського художника Сергія Ва-сильківського.

24.01.1855–24.09.1933 рр. – роки життя Опанаса Сластіона – українського художника, мистецтвознавця та етнолога.

20.02.1855–12.09.1921 рр. – роки життя української актриси Ганни Затирке-вич-Карпинської.

17.03.1856–14.04.1910 рр. – роки життя Михайла Врубеля – російського художника, який брав участь у розписах Кирилівської церкви, Володимирського собору в Києві.

28.08.1856–28.05.1916 рр. – роки життя Івана Франка – великого українсько-го письменника, критика, публіциста, вченого і громадського діяча.

29.12.1856–26.02.1894 рр. – роки життя Данила Крижанівського – українсь-кого педагога і композитора, автора музики до пісні «Реве та сто-гне Дніпр широкий» (1886 р., на текст з балади Т.Шевченка «При-чинна»), яку Д. Крижанівський присвятив М.Кропивницькому.

1.05.1857 р. – звільнення Т.Г.Шевченка із заслання.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

15.05.1857–2.06.1935 рр. — роки життя українського письменника Андрія Чайковського.

1858 р. – в Житомирі відкрився міський театр. У 1967 р. театр отримав нове приміщення.

2.03.1859–13.05.1916 рр. – роки життя Шолома-Алейхема (справжнє прізви-ще – Рабинович) – одного з найвидатніших єврейських письмен-ників кінця ХІХ – початку XX ст.

15.05.1859–17.09.1940 рр. – роки життя Панаса Саксаганського (справжнє прізвище – Тобілевич) – українського актора і режисера.

22.05.1861 р. – урочисте перепоховання Т.Г.Шевченка на Чернечій горі біля Канева.

1.11.1861–13.03.1927 рр. – роки життя Дніпрової Чайки (Людмили Васп-левської) – української письменниці.

9.03.1862–26.03.1912 рр. – роки життя українського художника Миколи Пимопенка.

31.05.1862–18.10.1942 рр. – роки життя Михайла Нестерова – російського художника, автора розписів кафедрального Володимирського со-бору в Києві.

1862 р. – створення поетом, вченим-народознавцем Павлом Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна», який в середині 60-х років ХІХ ст. був покладений на музику композитором Михайлом Вербицьким і став українським національним гімном.

24.01.1863–22.05.1919 рр. – роки життя українського композитора Остапа Нижанківського.

27.11.1863–21.03.1942 рр. – роки життя української письменниці Ольги Ко-билянської.

11.09.1864–12.12.1902 рр. – роки життя українського поета Павла Грабовсь-кого.

17.09.1864–25.04.1913 рр. – роки життя Михайла Коцюбинського – украї-нського письменника і громадського діяча, який в 1897–1898 рр. працював в Житомирі.

2.10.1865–26.05.1909 рр. – роки життя Дениса Січинського – українського композитора, музичного діяча.

23.08.1867–2.08.1925 рр. – роки життя Осипа Маковея – українського пись-менника, критика, публіциста і громадського діяча. 8.10.1867 р. – у Києві створено стаціонарний оперний театр (нині це – Національна опера України імені Т.Г.Шевченка).

Хронологія

1867 р. – в Житомирі в міському театрі зроблено постановку за п’єсою М.В.Гоголя «Ревізор».

Січень 1868 р. – відкрито першу в Києві світську музичну школу (нині це – Київське музичне училище імені Р.Глієра).

5.01.1869–22.03.1941 рр. – роки життя Івана Труша – українського худож-ника, який зробив значний внесок у розвиток культури на захід-ноукраїнських землях.

25.02.1871–1.08.1913 рр. – роки життя Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки) – видатної української поетеси і громадського діяча.

17.07.1871–3.01.1947 рр. – роки життя Філарета Колесси – українського композитора, фольклориста-музикознавця, літературознавця.

19.11.1871 р. – в Одесі у виставі «Сватання на Гончарівні» дебютував на професійній сцені Марко Кропивницький.

30.05.1872–17.03.1947 – роки життя Костянтини Малицької (літературний псевдонім – Віра Лебедова, Чайка Дністрова та ін.) – української письменниці та перекладачки.

23.09.1872–16.11.1952 рр. – роки життя Соломії Крушельницької — украї-нської співачки і педагога.

9.11.1872–21.07.1941 рр. – роки життя Богдана Легкого – українського пись-менника, історика.

18.05.1873–25.11.1957 рр. – роки життя Миколи Прахова – українського художника і мистецтвознавця.

13.06.1874–25.04.1927 рр. – роки життя Марка Черемшини (справжнє прізви-ще – Семанюк) – українського письменника і культурно-громадсь-кого діяча.

10.01.1875–3.10.1936 рр. – роки життя Олександра Гая – польського архітекто-ра, автора перших в Україні споруд у стилі модерну.

7.09.1875 р. – народився Олександр Мурашко, український художник, автор відомої картини «Похорон кошового», в якій він в образі централь-ної постаті картини – старого козака з булавою увічнив видатного діяча українського театру Михайла Старицького, який позував. 14 червня 1919 р. О.Мурашко загинув від рук більшовиків.

31.08.1875–21.09.1944 рр. – роки життя Олександра Кошиця – українського композитора, диригента, який помер у Канаді.

13.12.1877 р. – народився Микола Леонтович – український композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог, збирач музичного фольклору. Загинув 23 січня 1921 р.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

9.06.1878–4.11.1962 рр. – роки життя Івана Мар’яненка (справжнє прізвище – Петлішенко) – українського актора, режисера.

29.07.1880 р. – відкрито Феодосійську картинну галерею.

2.01.1882–28.06.1911 рр. – роки життя українського письменника Архипа Тесленка.

24.05.1882–29.04.1922 рр. – роки життя Кирила Стеценка – відомого українсь-кого композитора, хормейстера, диригента та громадського діяча.

20.10.1883–4.11.1921 рр. – роки життя Якова Степового (Якименко) – украї-нського композитора, публіциста, музичного діяча.

25.02.1887 р. – народився Лесь Курбас – український актор, режисер, педа-гог. Знищений на Соловках 3 листопада 1937 р.

11.10.1887      р. – відкрито Одеський оперний театр.

23.05.1887      р. – в Києві відкрито пам’ятник Богдану Хмельницькому. 1897 р. – відбувся перший сеанс кінематографа в м. Житомирі. 1900 р. – відкрито оперний театр у Львові.

12.09.1903 р. – у Полтаві відкрито пам’ятник Івану Котляревському. 1906 р. – відкрився перший кінотеатр «Біограф» в м. Житомирі. 1910 р. – в Станіславі (нині – Івано-Франківськ) Гнат Хоткевич заснував

Гуцульський театр (припинив свою діяльність у 1914 р.).

Жовтень 1913 р. – на базі Київського музичного училища засновано Націо-нальну музичну академію. У 1914 р. її директором було обрано композитора Р.М.Глієра (1875–1956).

Травень 1916 р. – у Києві засновано «Молодий театр» – театр шукань, що працював на студійній основі під керівництвом Л.Курбаса.

Лекція 18. Культура України в 1917– першій половині 40-х років

12.03.1863–6.01.1945 рр. – роки життя Володимира Вернадського – російсь-кого і українського вченого, природознавця, першого президента Академії наук України.

7.03.1864 р. – народився митрополит УАПЦ Василь Липківський. Розстрі-ляний у застінках НКВС 20.11.1937 р.

29.07.1865–1.11.1944 рр. – роки життя Андрія Шептицького – митрополита греко-католицької церкви, визначного громадського діяча і меце-ната української культури.

29.08.1868–1941 рр. – роки життя Людмили Старицької-Черняхівської – української письменниці, перекладача, лібретиста, дочки видатно-го драматурга М.Старицького.

Хронологія

4.03.1870–12.08.1953 рр. – роки життя Євгена Патона – українського вчено-го у галузі мостобудування і зварювання.

15.01.1871–25.01.1942 рр. – роки життя Агатангела Кримського – українсь-кого історика, сходознавця, фольклориста, славіста, літературоз-навця, письменника, перекладача.

31.12.1872–15.11.1952 рр. – роки життя Василя Кричевського, українського художника, архітектора і графіка.

1874 р. – не раніше 1938 р. – роки життя Володимира Дурдуківського – педагога, керівника Науково-педагогічної комісії ВУАН. Засудже-ний в процесі СВУ на 8 років ув’язнення, незабаром звільнений, але за «єжовщини» арештований знову. Подальша доля невідома.

09.01.1876–1975 рр. – роки життя Сильвестра (Степана) Гаєвського – вчено-го-українознавця, педагога, архієпископа УАПЦ в Австралії, члена НТШ.

27.05.1876–12.09.1947 рр. – роки життя Костянтина Воблого – українського економіста, статистика, економогеографа.

18.10.1876–31.03.1939 рр. – роки життя Сергія Єфремова – історика літера-тури, академіка, українського політичного діяча.

15.09.1877–8.03.1967 рр. – роки життя української художниці Олени Куль-чицької.

2.11.1877–12.10.1945 рр. – роки життя Дмитра Антоновича – українського громадського і політичного діяча, історика мистецтва.

31.12.1877 рр. – народився Гнат Хоткевич (псевдонім – Гнат Галайда) – український письменник, актор, мистецтвознавець. Загинув у зас-тінках НКВС 8 жовтня 1938 р.

23.04.1878–2.05.1967 рр. – роки життя Григорія Ващенка – українського педагога і богослова.

5.12.1878–22.07.1944 рр. – роки життя українського поета Олександра Оле-ся.

22.05.1879–30.07.1947 рр. – роки життя українського художника Федора Кричевського.

19.12.1879 р. – народився Микола Борецький – український церковний діяч, митрополит. Загинув у радянських концтаборах в 1935 р.

28.07.1880–6.03.1951 рр. – роки життя Володимира Винниченка – українсь-кого політичного і державного діяча, видатного українського про-заїка і драматурга, художника.

28.02.1881–7.10.1961 рр. – роки життя Павла Альошина – українського арх-ітектора й педагога.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

15.01.1882–24.03.1972 рр. – роки життя Івана Огієнка (митрополита Іларіо-на) – українського церковного і громадського діяча, історика, пись-менника.

8.04.1882–19.03.1951 рр. – роки життя Дмитра Дорошенка – українського історика, громадського та державного діяча.

14.04.1882–14.06.1931 рр. – роки життя Вячеслава Липинського – українсь-кого громадського і політичного діяча, історика.

7.06.1882–25.02.1932 рр. – роки життя Микита Шаповала – українського політичного діяча, публіциста, вченого.

23.01.1883      р. – народився український співак Михайло Донець. Розстріля-ний у більшовицьких застінках 10.09.1941 р.

30.07.1884      р. – народилася українська художниця Софія Налепинська-Бой-чук. Розстріляна в застінках НКВС 13.07.1937 р.

2.11.1884–2.08.1961 рр. – роки життя українського літературознавця Олек-сандра Білецького.

15.11.1884 р. – народився український історик Матвій Яворський. Знище-ний комуністичним режимом 3.11.1937 р.

6.06.1885–20.11.1971 рр. – роки життя Михайла Микиши – українського співака, педагога.

3.03.1886–1938 рр. – роки життя Григорія Холодного – українського мате-матика, астронома, розробника української наукової термінології.

9.03.1886–23.05.1920 рр. – роки життя Георгія Нарбута – українського ху-дожника, графіка.

25.06.1886–21.04.1967 рр. – роки життя українського історика Івана Крип’-якевича.

14.04.1887–3.12.1978 рр. – роки життя Івана Кавалерідзе – українського скуль-птора, драматурга і кінорежисера.

6.09.1887–21.02.1950 рр. – роки життя Михайла Скорульського – українсь-кого композитора-житомирянина і педагога, який написав музи-ку до п’єси І.Кочерги «Свіччине весілля».

17.11.1887–7.06.1954 рр. – роки життя Юрія Шумського – українського ак-тора і режисера.

20.02.1889–30.03.1977 рр. – роки життя українського композитора Левка Ревуцького.

24.05.1889–26.10.1972 рр. – роки життя українського авіаконструктора Ігоря Сікорського.

12.11.1889–28.09.1956 рр. – роки життя українського письменника-сатирика Остапа Вишні (справжнє прізвище – Павло Губенко).

Хронологія

26.04.1890 р. – народився Микола Зеров – український поет, літера-турознавець. Знищений у застінках НКВС 03.11.1937 р.

27.01.1891–16.09.1967 рр. – роки життя Павла Тичини – відомого українсь-кого поета і громадського діяча.

14.03.1891–6.01.1957 рр. – роки життя Амвросія Бучми – українського ак-тора, режисера театру й кіно, педагога.

17.03.1891–1966 рр. – роки життя Матвія Манізера – російського скульпто-ра, автора пам’ятника Т.Г.Шевченку в Харкові (1935).

17.02.1892–7.09.1984 рр. – роки життя Йосипа Сліпого (Коберницького-Дичковсь-кого) – українського церковного діяча, патріарха УГКЦ, вченого.

1.12.1893 р. – народився український письменник Микола Хвильовий. Пішов трагічно з життя 11.05.1933 р.

12.01.1894–4.12.1925 рр. – роки життя українського письменника Василя Блакитного (Елланського).

23.03.1894–18.04.1977 рр. – роки життя Дмитра Чижевського – українського історика, філософа, лінгвіста, автора понад 900 праць.

3.01.1895–15.04.1968 рр. – роки життя Бориса Лятошинського – українсь-кого композитора-житомирянина, автора історичної опери «Захар Беркут», опери «Щорс».

19.03.1895–24.07.1964 рр. – роки життя Максима Рильського – українського поета, перекладача і громадського діяча.

3.03.1896–2.02.1960 рр. – роки життя Івана Паторжинського – українського співака, педагога.

23.11.1896–3.10.1938 рр. – роки життя Віктора Косенка – українського компо-зитора, піаніста, життя та діяльність якого пов’язані з Житомиром.

26.01.1897–14.10.1941 рр. – роки життя Івана Кулика – українського пись-менника і громадського діяча.

2.02.1897–16.02.1968 рр. – роки життя українського поета Євгена Маланюка.

18.04.1897–05.04.1963 рр. – роки життя Мар’яна Крушельницького.— украї-нського актора, педагога, режисера.

21.06.1897–3.10.1941 рр. – роки життя Юрія Кондратюка – українського вченого-винахідника, одного з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.

06.09.1897 р. – народився український письменник Іван Микитенко. Розст-ріляний НКВС 4.10.1937 р.

01.10.1897 р. – народився український письменник Валер’ян Поліщук (літе-ратурний псевдонім – Микита Волокита). Розстріляний у застін-ках НКВС 17.03.1942 р.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

3.12.1897–5.12.1972 рр. – роки життя українського письменника Андрія Го-ловка.

9.12.1897–12.03.1983 рр. – роки життя Бориса Тена (Миколи Васильовича Хомичевського) – українського поета і перекладача, церковного діяча, який понад 50 років жив і творив у Житомирі.

6.01.1898–8.01.1965 рр. – роки життя українського поета Володимира Со-сюри.

8.09.1898–22.07.1986 рр. – роки життя української актриси Наталії Ужвій.

5.08.1899–8.05.1984 рр. – роки життя українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича.

5.12.1899–25.01.1982 рр. – роки життя українського психолога Григорія Костюка.

6.12.1899 р. – народився Олександр Оглоблін – видатний український істо-рик, історіограф і археолог, автор понад 700 публікацій з історії України. Помер 16.02.1992 р. в США.

18.02.1900–15.07.1940 рр. – роки життя української співачки Оксани Пет-русенко.

24.03.1900–21.12.1993 рр. – роки життя Івана Козловського – українського і російського співака.

7.07.1900–26.08.1976 рр. – роки життя українського письменника Юрія Смолича.

25.12.1900–12.04.1979 рр. – роки життя Олександра Міньківського – украї-нського хорового диригента і педагога.

25.02.1905–5.07.1975 рр. – роки життя українського балетмейстера Павла Вірського.

7.01.1906–1984 рр. – роки життя українського авіаконструктора Олега Ан-тонова.

24.02.1906–1984 рр. – роки життя Клавдії Шульженко – української та ро-сійської співачки.

18.10.1906 р. – народився український письменник Юрій Вухналь (Іван Ковтун). Розстріляний 15.07.1937 р.

8.07.1907 або 8.08.1907 р. — в Житомирі народився Олег Ольжич (Канди-ба) – український громадський та політичний діяч, письменник, археолог, син відомого українського поета Олександра Олеся. За-гинув 10.06.1944 р. у німецькому концтаборі Заксенгаузені.

21.07.1907–21.02.1942 рр. – роки життя української поетеси Олени Теліги.

2.10.1907–25.08.1963 рр. – роки життя Івана Багряного – українського пись-менника і громадського діяча.

Хронологія

21.06.1908–6.05.1989 рр. – роки життя Ісидора Нагаєвського – українського історика, автора праці «Історія Української держави двадцятого століття».

12.01.1909–1997 рр. – роки життя українського майстра народного декора-тивного розпису Марії Приймаченко.

23.02.1909–19.06.1942 рр. – роки життя Миколи Шпака – українського поета, уродженця с. Липок Попільнянського району на Житомирщині.

5.10.1909–6.08.1937 рр. – роки життя українського поета Богдана Ігоря Ан-тонича.

22.11.1917      р. – заснування Української Академії мистецтва (згодом Художнійінститут) в Києві.

02.08.1918      р. – створено Національну бібліотеку Української держави.17.08.1918 р. – заснування Кам’янець-Подільського державного українського

університету.

14.11.1918      – у Києві указом гетьмана П.Скоропадського засновано Украї-нську Академію наук, першим президентом якої було обраноВ.Вернадського.

1918 р. – засновано Дніпропетровський університет.

1.01.1919        р. – Директорія затвердила закон про вищий орган Української авто-

кефальної православної церкви.

23.03.1919      р. – заснована Одеська кіностудія художніх фільмів.

16.10.1919      р. – в Житомирі відкрито перший вищий навчальний заклад –педагогічний університет (тоді – інститут народної освіти).

23.01.1920      р. – створена в Києві Державна українська мандрівна капела (ско-рочено – «Думка»),

Січень 1920 р. – створення Національного академічного українського драма-тичного театру імені Івана Франка (Київ).

5.05.1920        р. – Всеукраїнська православна церковна рада проголосила Украї-

нську православну церкву автокефальною.

17.01.1921      р. – створення Українського вільного університету у Відні –першого в історії європейської культури вузу на еміграції (5.10.1921р. перенесений до Праги, а з літа 1945 р. – у Мюнхен).

21.05.1921 р. – Раднарком УРСР прийняв постанову про створення Всеук-раїнської надзвичайної комісії з боротьби з неписьменністю.

1921 р. – в Ялті засновано будинок-музей А.П.Чехова.

21.10.1921 р. – на церковному соборі у Києві створено Українську автокефаль-ну православну церкву (УАПЦ) під проводом В.Липківського.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

22.04.1922 р. – у Подебрадах (Чехія) українською інтелектуальною емігра-цією засновано Українську господарську академію (з 1932 р. – Український технічно-господарський інститут).

1922 р. – заснування Лесем Курбасом одного з перших українських театрів «Березіль».

17.07.1922 р. – В.І.Ленін дав директиву про висилку за кордон видатних представників російської інтелігенції, серед якої були і вихідці з України.

1922 р. – в Житомирі засновано будинок відпочинку імені Цюрупи – один з перших в Україні.

1922 р. – створено Волинський сільськогосподарський політехнікум (нині – Державний агроекологічний університет України).

16.11.1924      р. – в Харкові відбулася перша в Україні радіопередача.

20.08.1924      р. – засновано Канівський державний музей-заповідник «Моги-ла Т.Г. Шевченка».

1926 р. – у Києві створено Російський драматичний театр (нині – Націо-нальний академічний театр російської драми імені Лесі Україн-ки).

1926 р. – у Житомирі створено науково-дослідну станцію хмелярства (нині – Науково-дослідний інститут хмелярства ААН України).

21.03.1927 р. – у Києві вийшов перший номер «Літературної газети» («Літе-ратурна Україна»).

Березень 1928 р. – заснування кіностудії імені Олександра Довженка.

4.09.1928 р. – РНК УРСР затвердила новий український правопис (скрип-никівський), який діяв до 1933 р.

12.05.1929      р. – створено організацію письменників Західної України «Гро-но».

1929 р. — у Житомирі відкрито першу меморіальну дошку М.М.Ко-цюбинському.

30.01.1930      р. – завершився Надзвичайний собор Української автокефальноїправославної церкви, який під тиском більшовицьких каральнихорганів ухвалив розпуск УАПЦ.

9.03.1930 р. – розпочався суд над групою української наукової та творчої інтелігенції, так званий «Процес Спілки визволення України».

8.04.1930 р. – на екрани вийшов фільм О.Довженка «Земля».

18.11.1933 р. – об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У розглянув питання про «український націоналістичний ухил» та ухвалив рішення зупинити українізацію республіки.

Хронологія

22.11.1933      р. – прийнято постанову ЦК КП(б)У про припинення україні-зації.

1933    р. – у Житомирі засновано ботанічний сад.

12.06.1934      р. – розпочав роботу I з’їзд письменників України.

1934    р. – у Житомирі побудовано Центральний стадіон.

20.07.1935      р. – ухвалено рішення Політбюро ЦК КП(б) України «Про вилу-чення із бібліотек України зінов’ївсько-троцькістської та націона-лістичної літератури».

8.11.1935 р. – у Чернігові відкритий Літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.

1935    р. – побудовано цивільний аеропорт у Житомирі.

1936    р. – у Києві засновано Науково-дослідний інститут клінічної медици-

ни (нині – Український науково-дослідний інститут кардіології імені М.Д.Стражеска).

1937    р. – створено Національний симфонічний оркестр України.

25.10.1938      р. – у Києві утворено Спілку радянських художників України.

05.03.1939      р. – Київському державному університету присвоєно ім’я ТарасаШевченка.

6.03.1939 р. – на честь 125-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка у Києві відкрито пам’ятник Великому Кобзареві.

18.06.1939 р. – відкрито меморіальний музей і пам’ятник Т.Г.Шевченкові на його могилі в Каневі.

Грудень 1939 р. – заснування Львівської наукової бібліотеки імені В.Стефа-ника НАН України.

1939 р. – заснування Історичної бібліотеки України.

Січень 1941 р. – у Львові відбувся «Процес 59-ти» проти західноукраїнської інтелігенції.

13.12.1941 р. – у Києві гітлерівці розпочали арешти представників українсь-кої інтелігенції — активних членів ОУН.

11.09.1943 р. – засновано Державний заслужений академічний український народний хор імені Г.Верьовки.

Лекція 19. Культура України у другій половині 40-х–90-х роках

27.10.1919–1984 рр. – роки життя Івана Лисяка-Рудницького – українського історика і педагога.

4.02.1926–11.03.1975 рр. – роки життя українського скульптора Галини Каль-ченко.

3.06.1928 р. – народився Костянтин Степанков – кіно- і театральний актор.

20.08.1929–25.10.1992 рр. – роки життя Івана Світличного – українського письменника і громадського діяча.

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

6.03.1931 р. – народився український композитор Олександр Білаш.

8.01.1935–14.12.1963 рр. – роки життя українського поета Василя Симонен-ка.

7.03.1936 р. – народився Ярослав Ісаєвич – український історик культури, книгознавець, українознавець.

8.01.1938 р. – народився український поет Василь Стус. Помер у радянському концтаборі 4.09.1985 р.

08.03.1946 р. – у Львові розпочався собор Української греко-католицької церкви, ініційований каральними органами, який ухвалив рішен-ня про ліквідацію Берестейської унії та об’єдна ння з Руською пр а-вославною церквою. Початок ліквідації Української греко-като-лицької церкви.

4.03.1949–22.05.1979 рр. – роки життя Володимира Івасюка – українського композитора, автора пісень «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори».

24.04.1949 р. – у Києві відкрито Державний літературно-художній музей Т.Г. Шевченка.

24.10.1949 р. – у Львові вбито українського письменника-комуніста Яросла-ва Галана. За офіційною версією, це вчинили бойовики ОУН-УПА. Піднялася нова хвиля репресій проти удаваних ворогів сталінсь-кого режиму в Україні.

1949 р. – в Житомирі створено інститут іноземних мов.

6.11.1951 р. – у Києві вступив у дію перший в Україні телевізійний центр.

1953 р. – поява перших телевізорів у Житомирі.

1957 р. – почалась газифікація Житомира.

23.04.1959 р. – відкрився І з’їзд журналістів України. Створено Спілку жур-налістів України.

1959    р. – у Києві створено клуб творчої молоді «Супутник» у складі сту-

дентів театрального інституту, художників, літераторів Леся Та-нюка, Івана Драча. Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Алли Горської.

1960    р. – у Житомирі відкрито загальнотехнічний факультет Київського пол-

ітехнічного інституту (нині – інженерно-технологічний інститут).

1960    р. – засновано товариство культурних зв’язків із українцями за кордо-

ном «Україна».

1961    р. – видав першу продукцію льонокомбінат – первісток епохи великої

індустріалізації міста Житомира.

Хронологія

1961    р. – встановлена республіканська премія імені Т.Г.Шевченка за видатні

твори літератури, мистецтва (нині – Державна премія імені Т.Г.Шевченка).

1962    р. – у Житомирі відкрито тролейбусний рух, перший тролейбус прой-

шов по вулиці Київській.

23.11.1963      р. – у Римі засновано Український католицький університет св.Климента.

24.05.1964      р. – пожежа у відділі україніки бібліотеки Академії наук УРСР.10.06.1964 р. – у Москві відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченкові. 27.06.1964 р.

— у Вашингтоні відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченкові.

1965    р. – заснована Житомирська організація Спілки письменників Украї-

ни.

1966    р. – у Житомирі побудовано нове приміщення театру імені І.Кочерги.1970 р. – у Житомирі відкрито меморіальний будинок-музей С.П.Корольо-ва.

1970 р. – у Житомирі створено гідропарк.

3.09.1973 р. – у Києві відбулось відкриття пам’ятника Лесі Українці.

1973 р. – у Житомирі відкрито літературно-меморіальний музей В.Г.Коро-ленка.

23.04.1975 р. – відкрито Державний музей книги та книгодрукування Ук-раїни.

1979 р. – у Житомирі споруджено найбільший пам’ятник – Монумент Сла-ви.

1982 р. – у Житомирі збудовано пішохідний міст через річку Тетерів.

17.09.1989 р. – розпочався перший фестиваль української пісні «Червона рута».

21.10.1989 р. – установча конференція ухвалила рішення про відновлення діяль-ності Наукового товариства імені Т.Шевченка.

27.10.1989 р. – у Києві розпочалася десята сесія Верховної Ради УРСР, що прийняла «Закон про мови в Українській РСР», котрий надав українській мові статус державної.

1989 р. – у Житомирі будівля Семінарійського костьолу повернута вірую-чим.

4.06.1990 р. – Всеукраїнський православний собор у Києві проголосив пат-ріархат УАПЦ і обрав митрополита Мстислава (у миру – Степан Іванович Скрипник) першим патріархом Української автокефаль-ної православної церкви.

23.05.1991 р. – Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про освіту».

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

29.01.1992 р. – міністерство юстиції України зареєструвало Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Т.Г.Шевченка.

1992 р. – Верховною Радою України прийняті «Основи законодавства Ук-раїни про культуру».

25–27 червня 1992 р. – УПЦ і УАПЦ провели об’єднавчий собор, який ух-валив об’єднати Українську православну церкву і Українську ав-токефальну православну церкву в єдину Українську православ-ну церкву – Київський патріархат (УПЦ-КП). Об’єднавчий собор заявив, що головою УПЦ — Київський патріархат вважає патрі-арха Мстислава (Скрипника), який помер 11 червня 1993 р.

1992    р. – вийшла в ефір перша передача Житомирського телецентру.24.08.1992 р. – після 175-річної вимушеної перерви відбулося офіційне

відкриття недержавного міжнародного університету «Києво-Мо-гилянська академія», який став спадкоємцем славетного навчаль-ного закладу – першої і довгий час єдиної вищої школи у всій Східній Європі.

1993    р. – у Житомирі основним вулицям і майданам міста повернуто їхні

історичні назви.

1995 р. – створене Міністерство культури і мистецтв України.

1995 р. – у Житомирі на базі сільськогосподарського інституту створено Державну агроекологічну академію України (з 2001 р. – Держав-ний агроекологічний університет України).