Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_8b7d53060268e19bf93a98d3c4475df6, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Лекція 17 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ТА МИСТЕЦТВО В XIX – НА ПОЧАТКУ XX ст. : Українська та зарубіжна культура. 3-тє видання : Бібліотека для студентів

Лекція 17 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ТА МИСТЕЦТВО В XIX – НА ПОЧАТКУ XX ст.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

•          Розвиток української літератури.

•          Т.Г.Шевченко і українська культура.

•          Драматургія і театр.

•          Музичне мистецтво.

•          Архітектура, скульптура, живопис, графіка.

Найзначніші досягнення української культури XIX ст. пов’язані з розвитком літератури. Провідне місце у становленні нової ук-раїнської літератури належить творчості І.П.Котляревського. Його заслуга в тому, що він запровадив у літературу усну народну мову й створив на її основі такі твори, як поему «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» (1819 р.), а опубліковані вони відповідно в 1838 і 1841 рр.

«Наталка Полтавка» – перший драматичний твір нової ук-раїнської літератури. У листі до М.Гнєдича (1821) І.Котляревський писав, що «Наталка Полтавка» була «прийнята досить добре в Пол-тавській, Чернігівській та Харківській губерніях». У 1898 р., ха-рактеризуючи вісімдесятирічне сценічне життя п’єси, видатний ук-раїнський драматург і актор І.Карпенко-Карий назвав її «праматір’ю українського народного театру», «зразком народної поезії в драма-тичній формі». Вказуючи на органічну близькість «Наталки Полтав-ки» до думок і почувань народу та на великий емоційний вплив її на глядачів, він зазначив, що «радість, і горе, і сльози Наталки були го-рем, сльозами і радістю всієї зали».

Період від появи «Енеїди» І.Котляревського до виходу в світ «Коб-заря» Т.Шевченка характеризується в українській літературі творчі-стю талановитих письменників: Григорія Квітки-Основ’яненка (1778– 1843), П.П.Гулака-Артемовського і Євгена Гребінки (1812–1848).

Г.Ф.Квітка-Основ’яненко – перший видатний український про-заїк, батько української повісті – народився в селі Основі близько

Лекція 17. Українська література та мистецтво в XIX– на початку XX ст.

Харкова – звідси і його псевдонім. Він довів, що українською мовою можна писати й високохудожні прозові твори. Найвідомішими твора-ми Г.Квітки-Основ’яненка є повісті «Пан Халявський», «Маруся», «Конотопська відьма» та п’єси «Сватання на Гончарівці» і «Шель-менко-денщик».

П.Гулак-Артемовський писав байки, критикував соціальну не-справедливість, кріпосництво, тавруючи в них самодурство, амо-ральність, свавілля та деспотизм панів. Перший його оригінальний твір – «Пан та собака» (авторське визначення – «казка», насправді – «байка») – зажив чималої слави своїм викривальним пафосом, спря-мованим проти панів, що поводилися з людьми як із тваринами. Ця байка розгорнена в чимале оповідання, що налічує понад 180 рядків. В ній яскраво і дотепно змальовано картину кріпосницької діяльності з живими образами самого Рябка, а також Явтуха – наймита. Байка прозвучала як осуд панської сваволі, а її мораль стала народним прислів’ям:

«Той дурень, хто дурним іде панам служити, А більший дурень, хто їм дума угодити!».

Творча спадщина Є.П.Гребінки досить розмаїта – вірші, історичні поеми, повісті, байки. Талант Є.Гребінки – цього українського бар-да – виявився в ліричних віршах, які він писав українською та російсь-кою мовами і які стали піснями: «Ні, мамо,