Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_92b83569c2428da7631458c9018e2f2b, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Лекція 16 КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В XIX – НА ПОЧАТКУ XX СТ. : Українська та зарубіжна культура. 3-тє видання : Бібліотека для студентів

Лекція 16 КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В XIX – НА ПОЧАТКУ XX СТ.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

•          Початок українського культурного відродження.

•          Кирило-Мефодіївське братство, «Руська трійця», громади.

•          Репресії царизму проти української культури.

•          М.П.Драгоманов.

•          Переміщення центру національно-культурного руху в Галичину.

•          Український культурний рух на початку XX ст.

На кінець XVIII ст. внаслідок політики російського царизму було остаточно ліквідовано автономію України – Гетьманщини, її права, вольності та привілеї. Із скасуванням гетьманства та полково-сотен-ного устрою вона стала просто адміністративною одиницею, зведе-ною за станом до звичайної російської провінції. Україна перестала існувати як окремий державний організм із самостійним внутрішнім життям, на всій її території насильно встановлювалися органи уп-равління Російської імперії. Вона була остаточно, за висловом Петра І, «прибрана до рук» Росією. Зникли всі особливості місцевого устрою, які відповідали народному характеру і складали кращі набуття на-ціональної культури. Це – організація народної освіти, своєрідний устрій церковно-релігійного життя. Вони поступилися своїм місцем загальноросійському порядкові, який тримався на трьох китах: цен-тралізмові, абсолютизмі, бюрократизмі.

Україна втратила навіть своє ім’я. Його офіційно заступила «Ма-лоросія». Поволі втрачалася самоназва українців. Замість того вво-дився офіційно-бюрократичний термін «малоросіянин» – у співвідно-шенні до Московської держави – «Великої Русі».

Незважаючи на несприятливі умови (не було державного захис-ту української культури), процес творення на українській землі «і під чужими урядами» ні на мить не припинявся, не уривався, за висловом Михайла Драгоманова, «поступ цивілізації» народу нашо-го. Це знайшло свій прояв у розвитку освіти.

 

На початку XIX ст. в Наддніпрянській Україні єдиним вищим навчальним закладом лишалася Києво-Могилянська академія. Вона не могла забезпечити належного розвитку вищої освіти. Згодом відо-мий український вчений-економіст, винахідник, просвітник і гро-мадський діяч Василь Назарович Каразін (9.02.1773–6.11.1842) доміг-ся згоди царського уряду на заснування університету в Харкові, організував серед дворянства збір коштів на його утримання, напи-сав проект першого статуту.

17 січня 1805 р. відбулося відкриття Харківського університету. До нього було зараховано 33 казеннокоштних та 23 своєкоштних сту-денти. Усього ж протягом першої половини XIX ст. цей заклад закін-чило 2800 чоловік. Університет одержав широку автономію на зра-зок тодішніх західноєвропейських університетів. Структура його зазнавала численних реорганізацій і лише в 50-х роках усталилася. Навчання проводилося на чотирьох факультетах: історико-філологіч-ному, фізико-математичному, юридичному, медичному.

В.Каразін прагнув забезпечити навчальний процес в університеті кращими науковими та педагогічними силами. Йому самому належать наукові праці з кліматології, агрономії, метеорології, гірничої справи. Він був винахідником парового опалення, сушильних апаратів, печі для сухої перегонки дерева, техно