Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Лекція 13 КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ : Українська та зарубіжна культура. 3-тє видання : Бібліотека для студентів

Лекція 13 КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

•          Київська Русь – якісно новий етап у розвитку слов’янської культури.

•          Християнізація – рушій нового культурного процесу.

•          Архітектура, живопис, прикладне мистецтво, музика.

•          Література, літописання, писемність та освіта, фольклор.

Перша держава східних слов’ян, яку історики називають Київською Руссю, існувала в IX–XIII ст. Це була одна з найбільш розвинутих і економічно процвітаючих держав тогочасної Європи. Найбільшої могутності Русь досягла в XI ст. при князюванні Ярослава Мудрого. За різними підрахунками, Київська Русь мала від 3 до 12 млн. насе-лення і охоплювала територію близько 800 тис. км2 (майже полови-на її – в межах сучасної України).

Київська Русь розвивалася не ізольовано. Вона входила в загаль-ноєвропейський історико-культурний ландшафт (простір). На це бу-ли причини як географічного, так і історичного характеру. Україна, зокрема, займає серединне становище між центральною Європою та Азією. Через її територію з давніх часів було прокладено великі водні та сухопутні шляхи. Це давало можливість далеким одна від одної культурам. На розквіт і розвиток культури давніх слов’ян впливали і міграційні процеси.

Культура Київської Русі досягла високого рівня розвитку і не по-ступалася культурі більшості країн Європи. Причому культурна взає-модія її з ними була взаємною та рівноправною. Розвиток цієї куль-тури припинила монголо-татарська навала.

До визначних центрів давньоруської культури на півдні Русі належали: Київ, Чернігів, Переяслав, Галич, Холм. Київ за часів Ярослава Мудрого перетворився на великий центр культури, ремес-ла й торгівлі. Він вражав сучасників своїми розмірами, багато-людністю, величними спорудами. У період найвищого розквіту Київ за кількістю населення та розмірами не тільки не поступався великим

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

західноєвропейським містам, а й перевершував їх. Коли Ярослав утвердився на престолі (1019), Київ вже був величезним містом, і, як свідчить німецький хроніст Тітмар (що писав зі слів очевидців), мав 8 торжищ (ринкових площ) і 400 церков. В кінці XI ст. літопи-сець поставив Київ у ряд з такими світовими центрами, як Рим, Антіохія, Олександрія.

Не дивно, що сучасникам він здавався «величеством сияющ», а саксонець Адам Бременський, відомий мандрівник і географ XI ст., північнонімецький хроніст назвав Київ «суперником Константино-поля і кращою прикрасою грецького світу». До монголо-татарської навали чисельність його мешканців становила близько 50 тисяч. Лон-дон, в якому проживало 20 тисяч, досяг такої цифри лише через 100 років. У давньоруських містах Чернігові й Галичі населення було по 25 тисяч, а в Переяславі й Білоозері – по 10–12 тисяч. Для порівнян-ня: в Парижі в кінці XIII ст. жило 24 тисячі чоловік, у Тулузі, Мар-селі, Барселоні – по 12–15 тисяч.

Рушієм нового культурного процесу стала християнізація Русі. Головні причини хрещення Русі – соціально-політичні. В кінці X ст. виникла потреба в загальновизнаній ідеології. А в той час нею могла бути лише релігія. Така ідеологія мала б сприяти об’єднанню та кон-солідації східних слов’янських племен у одній державі і розвитку її політичних, торговельних і культурних відносин з християнськими державами.

Релігія є несучим елементом будь-якої культури. Це не пр