Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Лекція 9 КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ : Українська та зарубіжна культура. 3-тє видання : Бібліотека для студентів

Лекція 9 КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

•          Історичні передумови становлення культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження.

•          Гуманізм як ідеологія Відродження.

•          Видатні представники епохи Відродження.

•          Реформація та її культурно-історичне значення.

Відродження (по-французьки – Ренесанс) – найвизначніша пе-рехідна епоха людської історії. Це епоха в історії культури країн Західної та Центральної Європи. Вона хронологічно входить у серед-ньовічну історію європейських народів і охоплює період з XIV до перших двох десятиліть XVII ст. Раніше за все (XIV ст.) Відроджен-ня проявилось в Італії. Потім, у XV ст., оформлюється так зване Північне Відродження (Німеччина, Нідерланди). З кінця XV ст. ідеї гуманізму проникають в Англію та Францію і, нарешті, під їх вплив потрапляє Іспанія. З XVI ст. Відродження набуває європейського ха-рактеру і досягає найвищої точки свого розвитку.

Відродження відкриває принципово нову культурну епоху, знаме-нує собою початок боротьби буржуазії з економічною та політичною системою феодалізму за панування в суспільстві. В цей період поча-ли виникати мануфактури, одержали розвиток торгово-грошові відно-сини, торгівля, виникли банки, відбувався розклад натурального гос-подарства, збільшувалась роль особистої ініціативи. Взірцем свободи та винахідливості для всієї Європи стали Флоренція, Генуя, Венеція та інші міста Італії, які завдяки розвитку ремісничого виробництва та зручному географічному розташуванню активно включалися у торгівлю між Європою та Сходом.

Виключна важливість Відродження в історії людської культури пояснюється тим, що якраз в цю епоху були створені видатні твори літератури та образотворчого мистецтва. З’явилось майже одночас-но багато яскравих, видатних, великих талантів – письменників, мислителів, живописців, скульпторів, архітекторів. Головним видом

 

духовної діяльності стало мистецтво. Воно набуло для людей Відрод-ження такого значення, як в середні віки релігія, а в Новий час – наука і техніка. Недаремно відстоювалась думка, що ідеальна люди-на повинна бути художником. На перший план в мистецтві вийшов живопис.

Це був час, коли спростовувалися засадничі твердження автори-тетів, переглядалися попередні уявлення про світ, прокладалися шля-хи для експериментального пізнання природи. Формується наукова картина світу на основі відкриттів, насамперед в галузі астрономії. Одним з найяскравіших явищ епохи Відродження є геліоцентрична система польського астронома Міколая Коперніка (1473–1543) та вчення про нескінченні світи Джордано Бруно (1548–1600). У своїй праці «Про обертання небесних сфер» (1543) Копернік пояснив видимі рухи небесних світил обертанням Землі навколо осі й обертанням планет, і Землі в тому числі, навколо Сонця, яке він вва-жав за нерухоме. Отже, система Коперніка визнавала центральне місце у Всесвіті Сонця. Цим самим було покладено початок звільнен-ню природознавства від теології, спростовано птолемеївську теорію, за якою Земля є нібито центром Всесвіту.

Суттєвий вклад в нову астрономію вніс видатний німецький уче-ний Йоганн Кеплер (1571–1630). Він відкрив закони руху планет (Закони Кеплера). У творах «Нова астрономія» і «Світова гармонія» Кеплер уточнив розрахунки Коперніка, довів, що планети рухаються нерівномірно, по еліпсах, а не по колах і рівном