Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Лекція 7 КУЛЬТУРА ВІЗАНТІЇ : Українська та зарубіжна культура. 3-тє видання : Бібліотека для студентів

Лекція 7 КУЛЬТУРА ВІЗАНТІЇ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

•          Візантія в історії світової культури.

•          Особливості культури Візантії.

•          Християнство – світоглядна основа візантійської культури.

•          Світове значення візантійської культурної спадщини.

Візантія – це Східна Римська імперія. Спочатку Римська імперія була одна, єдина зі столицею в місті Рим. У 330 р. перший римський імператор, що визнав християнство, Константан І (285–337 рр.; імпе-ратор в 306–337 рр.), переніс столицю імперії на схід. Новою столи-цею Римської імперії став старовинний Візантій – грецьке місто, розташоване на європейському березі протоки Босфор між Егейсь-ким та Чорним морями. Його перейменували на Константинополь, тобто місто Константина. Однак Рим в той час зберігав значення цен-тру римського культурного світу.

Місто Візантій дало назву всій державі. Цю назву запровадили гуманісти вже після загибелі імперії. В 395 р. єдина Римська імперія остаточно поділилася на дві: Східну Римську (Візантійську) і Захід-ну Римську імперію. Відбувся поділ на грецький Схід і латинський Захід. Проте самі жителі Візантії називали себе не візантійцями, а римлянами – по-грецьки – ромеями, а імперію – ромейською. Сама столиця тривалий час носила горду назву Нового Риму.

До складу Візантії ввійшли всі східні провінції Римської імперії: Балканський півострів, Мала Азія, частина Закавказзя, Сирія, Палес-тина, Єгипет. Населення Візантії, яке в період її найвищого розквіту досягало приблизно 30–35 мільйонів чоловік, складалось з різних етнічних груп. Але провідну роль в економіці, політичному житті й культурі відігравало грецьке населення. Хоч римлян проживало у Візантії небагато, державною мовою в ІV–VІ ст. була латинська, а з VII ст. і до кінця існування Візантії – грецька.

В історії світової культури візантійська цивілізація посідає видат-не місце. Культура Візантії є продовженням греко-римської античності,

це своєрідний міст від античності до середньовіччя. Візантія – спадкоємниця культури Стародавніх Греції та Риму. Після падіння Західної Римської імперії у 476 р. титул імператора, ідея світової мо-нархії, а також традиції античної освіченості збереглися лише у Візантії. Культура Візантії – це своєрідний синтез західних і східних культур, переплетіння європейських та азіатських впливів, греко-римських і східних традицій. Греко-римська в своїй основі візан-тійська культура в процесі становлення та розвитку значно зба-гатилась елементами культури багатьох народів Сходу. Це надало їй неповторного колориту, який так відрізняє її від культури Західної Європи. Візантійська культура справила значний вплив на культуру Греції. Сербії, Македонії, Чорногорії, Боснії, Албанії, Болгарії, Ру-мунії, Білорусі, України, Росії, Грузії, Вірменії. В свою чергу, зв’язок Візантії з такими країнами, як Грузія та Вірменія, а також постійні творчі контакти зі слов’янськими культурами, які прийняли візантійську модель християнства, збагачували культуру Візантії.

У культурному житті Візантії сучасна наука виділяє такі основні періоди:

– відмирання старої античності та становлення нової середньовічної культури в дусі християнського віровчення (ІV–VІІ ст.);

– культурний спад у зв’язку з економічним занепадом та аграри-зацією міст (кінець VII – початок IX ст.);

– нове культурне піднесення Конста